2/130/1520/2025
130/2302/25
"25" вересня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Репей А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із даною позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх доходів (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення повноліття дітьми; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.07.2023 між сторонами зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між сторонами не склалось. Позивач наразі знаходиться у декретній відпустці по догляду за дітьми, тому не має можливості працювати та отримувати будь-які доходи. Відповідач добровільно відмовляється надавати допомогу щодо утримання дітей та позивачки в необхідному для їхніх потреб. Відповідач офіційно працює в ГУ ДСНС у Житомирській області та має стабільний дохід.
Ухвалою від 08.08.2025 відкрито провадження по даній справі та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просила розглянути справу у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 поданій до суду заяві просив справу розглянути без його участі. Позовні вимоги визнав.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, клопотань сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не подано.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони по справі перебувають у шлюбі з 19.04.2023 року, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис за №707, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно.
Судом встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання малолітніх дітей та дружини. Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідача від обов'язків утримувати малолітніх дітей та дружину до досягнення дитиною трирічного віку, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов'язок обох батьків утримувати дітей та те, що відповідач працездатна особа, та доказів, які б це спростовували, відповідач суду не надав, а відтак може надавати матеріальну допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.08.2025 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд приходить до наступного.
Положеннями статті 84 СК України передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», а саме: ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач не має змоги працювати і утримувати себе.
Так, враховуючи надані позивачем докази, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача стосовно його стану здоров'я та матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини та інших обставин, визначених законом, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.08.2025 року і до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Позивач звільнена від сплати судового збору за подачу даного позову до суду, тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір.
Питання про судові витрати необхідно вирішити в порядку передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України шляхом стягнення з відповідача 50 відсотків судового збору, решту судового збору компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного і керуючись 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.08.2025 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01.08.2025 року до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Решту судового збору віднести на рахунок держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя