Справа № 560/13257/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
02 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Харківського національного університету повітряних сил ім.Івана Кожедуба, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Харківського національного університету повітряних сил ім.Івана Кожедуба, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
26 лютого 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 у період з 01.09.2018 по 29.02.2024 проходив навчання у військово-юридичному інституті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.
На першому році магістратури військово-юридичного інституту НЮУ ім. Ярослава Мудрого у період дії воєнного стану з 22.05.2023 по 28.07.2023 його було відряджено для проходження військового стажування до ІНФОРМАЦІЯ_2 в/ч НОМЕР_1 ДПСУ ( АДРЕСА_1 ).
На підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №331-ОС від 22.05.2023, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини (підстава для видання вказаного наказу посвідчення про відрядження солдата ОСОБА_1 від 21.05.2023 №55).
В подальшому, відповідно до клопотання начальника НОМЕР_3 прикордонного загону для подальшого проходження військового стажування позивача направлено для виконання обов'язків старшого юрисконсульта групи юридичного забезпечення управління НОМЕР_2 прикордонного загону.
Під час проходження вказаного військового стажування у складі НОМЕР_2 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) позивач у період з 22.05.2023 по 27.05.2023 перебував у складі оперативного угрупування "Дністер" та тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у період з 28.05.2023 по 28.07.2023.
Позивач вважаючи, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, зважаючи на що звернуся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
На виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції від 21.01.2023 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2-1 Постанови №168 передбачено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
У свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, а саме: доповнено Порядок новим розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".
Цими змінами передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в розмірі: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями (пункт 2 розділу XXXIV Порядку).
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (пункт 4 розділу XXXIV Порядку).
З матеріалів справи встановлено, що 25.09.2023 командуванням Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого отримано лист командира ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.09.2023 з клопотанням про виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період з 22.05.2023 по 28.07.2023.
Додатком до листа була інформація щодо курсанта Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого солдата ОСОБА_1 , який приймав участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) та у складі оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " та тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в межах Могілів-Подольского району Вінницької області.
Встановлено, що зазначена інформація підписана начальником відділу кадрів підполковником ОСОБА_2 , помічником начальника загону з правової роботи - начальником групи юридичного забезпечення майором юстиції ОСОБА_3 та заступником начальника оперативного відділу штабу майором ОСОБА_4 .
Суд звертає увагу на те, що бойовий наказ або розпорядження є початком виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцем. Журнал бойових дій є фактичним відображенням процесу здійснення згаданих заходів. А рапорт (донесення) командирів є фінальним етапом, який настає після відповідного виконання військовослужбовцем таких завдань. Тому всі ці документи потрібні для побудови логічного зв'язку при здійсненні виконання відповідних завдань військовослужбовцем і посилання на всі ці документи необхідно робити у довідці щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах військовослужбовців відряджених до його військової частини з інших військових частин.
Таким чином, належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 в період з 25.05.2023 по 28.07.2023 повинна бути довідка від ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) за підписами уповноважених осіб з посиланням на наступні документи: бойові накази, бойові розпорядження, журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки, бойові донесення, постову відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), на рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання позивачем в період з 25.05.2023 по 28.07.2023 бойових (спеціальних) завдань.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не направлявся до військової частини НОМЕР_1 у відрядження для виконання бойових (спеціальних) завдань, позивач направлявся з метою проходження військового стажування, правовідносини між позивачем і військовою частиною НОМЕР_1 регламентувалися Інструкцією про порядок організації і проведення військового (флотського) стажування, навчальної, виробничої, ремонтної, корабельної та інших видів практики курсантів (слухачів, студентів) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства оборони України №5 від 12.01.2016, програмою військового стажування курсантів другого (магістирського) рівня вищої освіти ВЮІ НЮУ, журналом військового стажування, програмою військового стажування та індивідуальним завданням.
Колегія суддів наголошує, що в межах розгляду цієї справи суд не ставить під сумнів проходження позивачем військового стажування у складі НОМЕР_2 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ), проте при прийнятті цього рішення виходить виключно із існуючої доказової бази, наявної у справі, яка стосується стверджуваної бездіяльності відповідачів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні у матеріалах справи документи не можуть бути підставою для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн відповідно до постанови Постанова №168.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.