про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 600/2472/24-а
02 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Водночас апелянтом заявлене клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що з оскаржуваним рішенням представник відповідача ознайомився лише 22.05.2025 року в приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду, оскільки на поштову адресу відповідача ні судові повістки, ні копія оскаржуваного рішення не надходили.
Надаючи оцінку доводам апелянта, суд відзначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлена 13.08.2024 року в порядку письмового провадження, а його копія супровідним листом від 14.08.2024 року надіслана засобами поштового зв'язку на адресу позивача, яка була відзначена у позовній заяві та є ідентичною адресі, відзначеної самим апелянтом в апеляційній скарзі. Натомість, відділенням поштового зв'язку конверт, надісланий на адресу відповідача, повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
В свою чергу, з апеляційною скаргою представник відповідача - адвокат Мандзюк В.Б., звернувся до суду 19.06.2025 року, подавши останню за допомогою засобів поштового зв'язку.
Суд звертає увагу, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Неналежне ж виконання апелянтом наданих процесуальних прав не може бути визнано судом як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.
Порядок вручення судового рішення визначено приписами ст. 251 КАС України, де п. 5 ч. 6 закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Окрім того, в даному випадку слід зважати і на приписи ч. 11 ст. 126 КАС України відповідно до яких у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд доходить до переконання, що копія оскаржуваного рішення суду від 13.08.2024 року була належним чином та вчасно надіслана відповідачу за її поштовою адресою, однак неотримана останньою з незалежних від суду причин.
Як зауважив Верховний Суд в ухвалі від 17.11.2022 року у справі №560/5541/20, суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними, або які не відповідають дійсності.
Відтак, суд відхиляє доводи апелянта, що строк на апеляційне оскарження рішення суду від 13.08.2024 року слід відраховувати саме з 22.05.2025 року, оскільки вказані обставини повністю спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали їй звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року.
3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року залишити без руху.
4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
5. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.