Справа № 320/32662/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
02 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС», Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2023 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2023 № 0111230708, № 0111240708 та від 28.06.2023 № 11261/0902.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управдіння ДПС у Київській області 28.06.2023 № 11261/0902.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та у цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Позивач вказує, що при формуванні висновків про порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, контролюючим органом не враховано, що позивачем надано: дозвіл Державної служби України з питань праці № 254.20.51 від 12.03.2020 (дозвіл діє з 12.03.2020 по 12.03.2025), сертифікат відповідності рівнемірів магнітострикційні від 02.10.2020, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000322, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000321,сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000320, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000319, повідомлення про відповідність типу від 19.08.2020, сертифікат експертизи типу від 22.05.2020, сертифікат перевірки типу від 07.05.2020 (чинний до 06.05.2030).
Зокрема, про надання цих документів до перевірки зазначено в акті перевірки на 2 арк, що виключає підстави для формулювання висновків про порушення Товариством пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу та п. 1, 2. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року відповідно відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Також не погоджуючись з таким рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт вказує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, що документів на підтвердження позитивних результатів повірки саме на три витратоміри-лічильники.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
05 червня 2025 року надійшов відзив Головного управління ДПС у Київській області, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача з доводів, попередньо викладених в апеляційній скарзі щодо правомірності проведеної перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 ПК України, згідно з наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 05.04.2023 № 1476-п та направленнями на проведення фактичної перевірки від 26.04.2023 № 6172/26-15-09-02, № 6173/26-15-09-02, № 6174/26-15-07-07 посадовими особами контролюючого органу у період з 26.04.2023 по 05.05.2023 проведена фактична перевірка акцизного складу ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 26, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва. придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій.
За наслідком перевірки, відповідачем складено акт фактичної перевірки від 05.05.2023 № 32586/Ж5/26-15-09-02/41168507.
Відповідно до висновків акту перевірки були встановлені такі порушення:
п. 1, 2. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» далі Закон № 265);
п. 85.2. ст. 85, п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі ПК України).
За результатом проведеної перевірик та на підставі висновків акту перевірки від 05.05.2023, Головним управлінням ДПС у Київській області винесено:
податкове повідомлення-рішення форми «С» від 26.06.2023 № 0111230708, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 860 182,65 грн за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
податкове повідомлення-рішення форми «С» від 26.06.2023 № 0111240708, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.06.2023 № 11261/0902, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 60 000,00 грн.
28.07.2023 позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, яка рішенням № 27671/6/99-00-06-03-02-06 від 19.09.2023 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 26.06.2023 № 0111230708, № 0111240708 та від 28.06.2023 № 11261/0902 - без змін.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що у своїй позовній заяві позивач ніяк зазначених порушень не коментує та доказів на їх спростування матеріали справи також не містять, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення № 011123078 щодо порушення вимог п. 1, 2 та 12 ст. 3 Закону № 265 є таким, що прийнято правомірно та обгрунтовано.
Щодо податкового повідомлення рішення від 26.06.2023 № 0111240708, суд зазначив, що до закінчення перевірки позивачем документи зазначені у запиті надано не в повному обсязі, що безпосередньо відображено в акті фактичної перевірки від 05.05.2023 № 32586/ж5/26-15-09-02/41168507 на сторінках 3-4. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого рішення та порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Щодо податкового повідомлення рішення від 28.06.2023 № 11261/0902, суд зазначив про відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства в цій частині, оскільки ним подано достатню кількість доказів на підтвердження наявності вимірювальної техніки (витратомірів-лічильників) за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26, яка необхідна для здійснення відповідних замірів 4 резервуара кожен по 25 м. куб, 3 паливно-роздавальні колонки та газовий модуль з реалізації скрапленого газу, який складається з паливно- роздавальної колонки та резервуара об'ємом 9,9 м. куб.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Щодо податкового повідомлення відповідача від 26.06.2023 № 0111230708.
Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п. 1, 2 та 12 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального в Системі електронного адміністрування реалзації пального та спирту етилового 20.03.2017.
За ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» зареєстровано акцизний склад за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська 26 з уніфікованим номером 1016109, де розташований автозаправний комплекс (АЗК).
В ході перевірки було встанолвено, що на акцизному складі № 1016109 ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС», за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26 здійснює зберігання, роздрібну торгівлю пального, згідно виданої ліцензії та за наявності обладнання, що використовується для приймання, зберігання та роздрібної реалізаци пального.
Під час проведення перевірки посадовими особами податкового органу, за участю начальника АЗС ТОВ «ТРАНСНАФТА - СЕРВІС» Галицької Н.І. проведено зняття залишків нафтопродуктів на АЗК.
За результатами зняття фактичних залишків було встановлено:
надлишок дизельного пального в кількості 10557,42 л;
нестача скрапленого газу в кількості 4072,99 л;
нестача бензину А-92 в кількості 1709,56 л;
нестача бензину А-95 в кількості 5202,41 л.
Вищевикладене свідчить про реалізацію товарів (паливно-мастильних матеріалів), які не обліковані у встановленому порядку на АЗК за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 26 на суму 413 186,35 грн (скрапленого газу на суму 33999,95 грн - 1679,01 л, бензин А-95 на суму 219855,9 грн - 5136,82 л, бензин А-92 на суму 159330,5 грн - 4003,28 л), чим порушено вимоги п. 1, 2 ст.3 Закону № 265, а також відпуск позивачем паливно - мастильних матеріалів без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 446 996,30 грн (дизельного пального на суму 57434,45 грн - 10517,56 л), чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону № 265.
Суд першої інстанції виходив з того, що у своїй позовній заяві позивач ніяк зазначених порушень не коментував та доказів на їх спростування матеріали справи також не містять, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення № 011123078 щодо порушення вимог п. 1, 2 та 12 ст. 3 Закону № 265 є таким, що прийнято правомірно та обгрунтовано.
Разом з тим, в апеляційній скарзі позивач вказав, що при формуванні висновків про порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, контролюючим органом не враховано, що позивачем надано: дозвіл Державної служби України з питань праці № 254.20.51 від 12.03.2020 (дозвіл діє з 12.03.2020 по 12.03.2025), сертифікат відповідності рівнемірів магнітострикційні від 02.10.2020, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000322, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000321,сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000320, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000319, повідомлення про відповідність типу від 19.08.2020, сертифікат експертизи типу від 22.05.2020, сертифікат перевірки типу від 07.05.2020 (чинний до 06.05.2030).
Зокрема, про надання цих документів до перевірки зазначено в акті перевірки на 2 арк, що виключає підстави для формулювання висновків про порушення Товариством пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу та п. 1, 2. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Разом з тим, колегія суддів відхиляє вищевказані доводи, оскільки надання зазначених позивачем документів спростовує порушення позивачем пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, яким останнього притягнуто до відповідальності шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 28.06.2023 № 11261/0902.
В той же час, спірне податкове повідомлення-рішення податкового органу від 26.06.2023 № 0111230708 винесене з огляду на порушення п. 1, 2. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через реалізацію товарів (паливно-мастильних матеріалів), які не обліковані у встановленому порядку на АЗК та відпуск позивачем паливно - мастильних матеріалів без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Однак, жодних доводів на спростування зафіксованих актів порушень в частині реалізації паливно-мастильних матеріалів, які не обліковані у встановленому порядку на АЗК та відпуску позивачем паливно-мастильних матеріалів без застосування реєстратора розрахункових операцій, позивачем ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не наведено, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2023 № 0111240708 з огляду на порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України, то апеляційна скарга позивача також не містить жодного доводу на спростування висновків акту перевірки та суду першої інстанції.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що під час перевірки посадовими особами податкового органу вручено директору АЗС ТОВ «ТРАНСНАФТА - СЕРВІС» Галицькій Надії Ігорівні запит від 27.04.2023 б/н про надання документів, перелік яких міститься в акті перевірки.
Проте до закінчення перевірки позивачем документи зазначені у запиті надано не в повному обсязі, що безпосередньо відображено в акті фактичної перевірки від 05.05.2023 № 32586/ж5/26-15-09-02/41168507 на сторінках 3-4.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПК України платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п. 44.6 ст. 44 ПК України).
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПК України).
Оскільки до закінчення перевірки позивачем документи зазначені у запиті надано не в повному обсязі, що безпосередньо відображено в акті фактичної перевірки від 05.05.2023 № 32586/ж5/26-15-09-02/41168507 на сторінках 3-4, що жодним чином не спростовано позивачем, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 26.06.2023 № 0111240708 та порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Щодо податкового повідомлення рішення від 28.06.2023 № 11261/0902, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України закріплено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив. навантаження-розвантаження, зберігання. реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711.12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Під час проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що за вказаною адресою находиться 4 резервуара кожен по 25 м. куб, 3 паливно-роздавальні колонки та газовий модуль з реалізації скрапленого газу, який складається з паливно- роздавальної колонки та резервуара об'ємом 9,9 м. куб.
Податковий орган стверджує, що на підтвердження позитивного результату повірки засобів вимірювальної техніки (витратомірів-лічильників) ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» до перевірки не надано паспорта на (формуляри), сертифікати відповідності та свідоцтва про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
В апеляційній скарзі відповідача контролюючий орган також вказує, що документів на підтвердження позитивних результатів повірки саме на три витратоміри-лічильники.
Разом з тим, матеріалами акту перевірки підтверджується, що позивачем надано: дозвіл Державної служби України з питань праці № 254.20.51 від 12.03.2020 (дозвіл діє з 12.03.2020 по 12.03.2025), сертифікат відповідності рівнемірів магнітострикційні від 02.10.2020, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000322, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000321,сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000320, сертифікат відповідності рівнеміра ID: 00000319, повідомлення про відповідність типу від 19.08.2020, сертифікат експертизи типу від 22.05.2020, сертифікат перевірки типу від 07.05.2020 (чинний до 06.05.2030). Відповідні документи долучено позивачем також до позовної заяви.
Вищевикладеними документами спростовуються доводи відповідача та підтверджується відсутність з боку ТОВ «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» порушень норм підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки позивачем надано підтвердження наявності вимірювальної техніки (витратомірів-лічильників) за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26, яка необхідна для здійснення відповідних замірів 4 резервуара кожен по 25 м. куб, 3 паливно-роздавальні колонки та газовий модуль з реалізації скрапленого газу, який складається з паливно- роздавальної колонки та резервуара об'ємом 9,9 м. куб.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційних скарг жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області, а саме в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управдіння ДПС у Київській області 28.06.2023 № 11261/0902.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСНАФТА-СЕРВІС», Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
О.В. Карпушова