Справа № 580/4160/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
02 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31 січня 2025 року № 232350008003 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 23 січня 2025 року про призначення пенсії та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 11.11.2002 по 24.03.2006, з 01.10.2024 по 07.01.2025 та призначити пенсію за віком на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має достатній страховий і пільговий стаж та досяг віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак відповідач під час вирішення питання про призначення пенсії протиправно відмовив у такому призначенні.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.01.2025 №232350008003 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 11.11.2002 до 24.03.2006 та з 26.03.2024 до 07.01.2025, а також прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 23.01.2025 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним та невірним з'ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року та від 10 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, 23 січня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31 січня 2025 року №232350008003 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
У спірному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 років 11 місяців 22 дні; стаж за Списком №1 - 6 місяців 4 дні.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів спірного рішення відповідача про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У пункті 5 Рішення №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (статті 12 згаданого Закону).
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, пункт "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII викладено в наступній редакції:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах."
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII вирішено, зокрема: визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 резолютивної частини Рішення).
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах (пункт 3 резолютивної частини Рішення).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 до виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 належать працівники, зайняті у хімічних виробництвах в цехах та працівники підприємств хімічної промисловості, зайняті в наведених нижче виробництвах і на роботах відділення хімічної підготовки волокна (пункту 10А.1 розділу Х "Хімічне виробництво", пункту 16-1 розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
За Списком №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належать, зокрема, робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон у обробних цехах (пункту 11600000-17541 розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
В період чинності Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належали робітники, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон в цехах, зокрема, хімічних, прядильних, обробних (розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
З наведеного вбачається, що умовами призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 для жінок є досягнення 50 років, стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Так, вік позивача на дату звернення становить 56 років 11 місяців 21 день; визнаний відповідачем страховий стаж становить 30 років 11 місяців 22 дні, з яких пільговий стаж по Списку № 1 становить 6 місяців 4 дні.
Поряд з цим, до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зараховано лише період роботи згідно довідки, що підтверджує спеціальний стаж № 801-58/4 від 07 січня 2025 року.
Відповідач підставою відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах вказав відсутність інших пільгових довідок, що відповідають Додатку №5 Порядку 22-1.
Спірним в межах цієї справи є період роботи позивача на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 11 листопада 2002 року до 24 березня 2006 року та на ПАТ «Азот» з 01 жовтня 2024 року до 07 січня 2025 року.
Згідно положень пункту 1 Порядку №637 (у відповідній редакції) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до вимог пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо.
Згідно з записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач працював на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 11 листопада 2002 року до 24 березня 2006 року, зокрема:
11.11.2002 прийнята в прядильний цех № 2 установником прядильних блоків і гарнітури набірної майстерні по 3 розряду;
01.12.2002 переведена учнем апаратника формування хімволокна прядильного цеху №2;
07.04.2003 присвоєно 4 розряд апаратника формування хімічного волокна (прядильні зали) прядильно-обробного цеху;
11.12.2003 переведена учнем апаратника формування хімічного волокна прядильно-обробного цеху (прядильний зал);
14.04.2004 присвоєний 5 розряд апаратника формування хімічного волокна (прядильні Зали) прядильно-обробного цеху;
14.04.2004 переведена апаратником формування хімічного волокна 5 розряду (прядильний зал) прядильно-обробного цеху;
24.03.2006 звільнена по ст.40 п.1 КЗпП України за скороченням штату.
У трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток.
Також, згідно з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки від 07 січня 2025 року №801-58/4, позивач працював на ПАТ «Азот» з 26 березня 2024 року до часу видачі довідки (07 січня 2025 року) апаратником нейтралізації, що віднесено до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відтак, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №1 у період з 11 листопада 2002 року до 24 червня 2006 року на ВАТ «Черкаське хімволокно» та з 26 березня 2024 року до 07 січня 2025 року на ПАТ «Азот» (усього 4 роки 1 місяць 27 днів) підтверджений належними доказами, й, як наслідок, про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні вказаного вище пільгового стажу.
В контексті наведеного та доводів апелянта, покладених ним в основу своїх заперечень проти задоволення даного позову, суд апеляційної інстанції враховує, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, апелянт, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивача пільгового стажу, що дає право на пенсію за пунктом першим частини другої статті 114 Закону №1058-IV, враховуючи конкретні обставини цієї справи, мав право на звернення до підприємства, на якому працює особа, із вимогою про надання необхідних додаткових документів, здійснення відповідної перевірки достовірності поданих відомостей та умов праці, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, проте доказів вчинення таких дій суб'єктом владних повноважень у ході судового розгляду надано не було, як і не доведено відсутності у трудовій книжці ОСОБА_1 , яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідних записів чи наявність неточностей.
Підставою ж для відмови позивачу у призначенні виду пенсії, передбаченої пунктом першим частини другої статті 114 Закону №1058-IV, як установлено судом, була відсутність документів, які підтверджують право на пенсію на пільгових умовах згідно Порядку №22-1 (інших пільгових довідок), що, однак, не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (а.с.11).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 160/18173/23.
На підставі вищенаведеного у сукупності, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан