Провадження № 22-ц/803/9073/25 Справа № 204/7744/25 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
24 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
при секретарі - Гречишніковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі, у складі судді Черкеза Д.Л.
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса,) третя дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства, -
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, на підставі положень частин 4 статті 315 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що із змісту заяви вбачається спір про право, оскільки встановлення факту родинних відносин пов'язане із наступним оформленням спадщини, що може вплинути на права й обов'язки інших осіб та свідчить про існування спору про право, отже, останній необхідно звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що метою встановлення даного факту родинних відносин є необхідність прийняття спадщини та отримання права на спадкування та захисту майнових прав. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що інші спадкоємці відсутні, із заявою щодо відкриття спадкової справи та прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася лише вона та АТ КБ “ПриватБанк», отже, спір між спадкоємцями відсутній. Вказує, що суд мав би відкрити провадження у цій справі та розглянути справу в порядку окремого провадження, оскільки встановлення факту, не пов'язано з подальшим вирішення спору про право.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частинами 1,2,5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає з таких підстав.
Звертаючись до суду із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 просила встановити факт батьківства та зобов'язати внести зміни до актового запису про її народження, оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був її батьком, на підтвердження чого надано докази спільного проживання та заявлено клопотання про призначення судової (посмертної) молекулярно-генетичної експертизи. Встановлення даного факту заявнику необхідно для отримання права на спадкування.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції,виходив із того, що факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає встановленню судом в порядку окремого провадження, оскільки із наявних матеріалів справи вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають нормам права, які підлягають застосуванню.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки в цьому випадку існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Однак, суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним, вказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22).
Так, у заяві про встановлення факту родинних відносин із батьком, ОСОБА_1 зазначає, що є спадкоємцем за законом, проте суд першої інстанції не перевірив її доводів, не встановив і у судовому рішенні не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював факт родинних відносин та право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановив коло спадкоємців, а також між ким існує спір, адже існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Необхідність встановлення факту родинних відносин для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений. Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право. Вказане узгоджується з висновками викладеними Верховним Судом у постановах від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.
Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому розгляду.
З огляду на викладене, наявні правові підстави для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошена 24 вересня 2025 року.
Повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2025 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна