Провадження № 23-з/803/2128/25 Справа № 204/6359/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
02 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю секретаря судового засідання - Левковської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іванченка О.Ю. по справі №204/6359/25 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за ч.1 ст.172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) щодо ОСОБА_2 , -
В провадженні судді Дніпровського апеляційного суду Іванченка О.Ю. перебувають матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови судді Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року про повернення апеляційної скарги.
23 вересня 2025 року від ОСОБА_1 , повторно, надійшла заява про відвід судді-доповідача Іванченка О.Ю. від розгляду вищезазначеної справи.
В обгрунтування своєї заяви заявник зазначає, що він є особою, чиї права порушені, так як саме його персональні дані були незаконно зібрані та поширені працівником поліції ОСОБА_2 , що і стало підставою для складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення.
Вказує, що він подав апеляційну скаргу на постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра, аргументував, чому він має статус потерпілого і просив суд визнати його таким. Проте суддя Іванченко О.Ю. вказані доводи не розглянув і повернув апеляційну скаргу, вказавши, що нібито він не має права на її подання.
Звертає увагу, що у своїй скарзі він окремо порушив питання про визнання його потерпілим, проте суддя у постанові про повернення апеляційної скарги взагалі не надав оцінки доводам, що свідчить про упереджений підхід і фактичне позбавлення його права на апеляційний перегляд та доступ до правосуддя, а також порушення принципу рівності сторін.
Зауважує, що з приводу незаконних дій судді Іванченка О.Ю. та порушення ним вимог Конституції та Законів України ним подано відповідну скаргу до Вищої Ради Правосуддя.
З огляду на викладене, посилаючись на ст.ст.7,9,294 КУпАП, ОСОБА_1 просить задовольнити його заяву про відвід судді Іванченка О.Ю. та передати справу на розгляд іншому складу суду.
В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_1 , а також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник Калашніков Є.М. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, у відповідності до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши заяву про відвід та ознайомившись із матеріалами справи, приходжу до такого висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають порядок заявлення відводу головуючому судді (судді/-доповідачу).
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним.
Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суддя не може брати участь у судовому провадженні, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Як слідує з рекомендацій Ради суддів України, сформульованих у п. 4 рішення №34 від 06.06.2017 (далі - Рішення РСУ), у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Найближчим за змістом правового регулювання суспільних відносин, що виникають у межах справ про адміністративні правопорушення, є Кримінальний процесуальнийкодекс України (далі- КПК).
Відповідно до ст. 81 КПК у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду
Відповідно до вимог ст. 80 КПК відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-8 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
29 липня 2025 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення, яку постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року повернуто особі, яка її подала, як таку, що не має права подавати апеляційну скаргу.
07 серпня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року.
11 серпня 2025 року в судовому засіданні Дніпровського апеляційного суду Стецівкою І.М. заявлено відвід судді Іванченка О.Ю. від розгляду даної справи.
15 серпня 2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду у задоволенні заяви Стецівки І.М. про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Іванченка О.Ю. у справі №204/6359/25 відмовлено.
Зі змісту заяви про відвід судді Іванченка О.Ю. вбачається, що підставами для сумнівів у його об'єктивності та неупередженості є те, що він залишив поза увагою його доводи в апеляційній скарзі про наявність підстав для визнання його потерпілим в цій справі та його право на оскарження постанови суду першої інстанції, не надавши їм оцінки, виніс постанову про повернення його апеляційної скарги.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
В рішенні ЄСПЛ "Мироненко і Мартенко проти України", зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
Отже, на переконання апеляційного суду, не надання суддею Іванченком О.Ю. оцінки доводам апеляційної скарги на стадії її прийняття до розгляду у постанові про повернення апеляційної скарги не може свідчити про його необ'єктивність та упередженість при розгляді даної справи, а також обмеження права в доступі до правосуддя.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про відвід судді зводяться лише до його незгоди з рішення судді про повернення апеляційної скарги, що також не є підставою для відводу судді.
Водночас слід зауважити, що заява про відвід судді Іванченка О.Ю. з аналогічних підстав вже була предметом судового розгляду та постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2025 року у її задоволенні було відмовлено.
Таким чином, враховуючи вищевинаведені обставини, вважаю, що доводи викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Іванченка О.Ю. не можуть свідчити про упередженість судді і не виключають його участь у розгляді заяви про роз'яснення постанови суду, а тому у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Іванченка О.Ю. по справі №204/6359/25 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за ч.1 ст.172-8 КУпАП щодо ОСОБА_2 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО