Провадження № 11-сс/803/1852/25 Справа № 207/6234/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, матеріали з кримінального провадження №12025041780000955 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Південного районного суду м. Кам'янського від 17 вересня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Ухвалою слідчого судді від 17 вересня 2025 року застосовано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 листопада 2025 року включно, та визначено заставу в сумі 151 400 грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованою підозрою стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому, слідчий суддя встановив наявність ризиків, що остання може: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також слідчий суддя врахував обставини зазначені в ст. 178, тому дійшов висновку про необхідність застосування виключного запобіжного заходу. Також, слідчий суддя керуючись ст. 183 КПК України, визначив заставу.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 домашній арешт.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що рішення слідчого судді не містить обґрунтування наявності ризиків та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. При цьому не взято до уваги, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, не переховувався, є інвалідом 3 групи, проживає з матір'ю, яка перебуває на пенсії та хворіє.
В апеляційному суді захисник та підозрювана підтримали вимоги апеляційної скарги.
Прокурори заперечували у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання слідчого та наданні до нього матеріали, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, згідно до матеріалів клопотання ВП №2 Кам'янського РУП ГУ НП України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №1202504178000955 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.( а.с.4)
16 вересня 2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а на наступний день повідомлено про підозру за ч.4 ст. 185 КК України.( а.с.17-18, 21-23)
Слідчий суддя розглядаючи клопотання встановив обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_7 за ч.4 ст. 185 КК України, яка в апеляційній скарзі не оскаржується, тому на підставі ч.1 ст. 404 КПК України, не перевіряється.
Також, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням наведеного, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, переховування ОСОБА_7 є доведеним, оскільки на даний час вона підозрюється у скоєнні тяжкого злочину. Характеризуючі дані наведені в апеляційній скарзі мають місце, однак ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не можна визнавати недоведеним.
При встановленні наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - впливу потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК України, процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України, оскільки покази даних осіб, які станом на даний час ще не допитані в судовому засіданні, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.
Також наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як є раніше судимою особою.
Тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків безпідставні.
Разом з цим, колегії суддів враховує вимоги ч.4 ст. 194 КПК України, та вважає, що прокурорами не доведено обставини, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Дані обставини також не доведено і в апеляційному суді прокурори.
Апеляційний суд враховуючи обставини про які зазначено в ст. 178 КПК України, а саме тяжкість злочину, та підтверджено документальну інформацію, що ОСОБА_7 є інвалідом 3 групи, має зареєстроване місце проживання, де живе з матір'ю, яка є пенсіонеркою та хворіє, що підтверджено документально, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків забезпечить належну поведінку останнього, задля запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу захисників - необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати, прийнявши свою, якою застосувати до ОСОБА_9 домашній арешт і на підставі ст.194 КПК України, апеляційний суд, вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч.5 цієї статті на необхідний строк.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Південного районного суду м. Кам'янського від 17 вересня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 18 години вечора до 07 години ранку наступного дня, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , строком до 14 листопада 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п.п. 1 - 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Кам'янського Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; не змінювати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
Звільнити ОСОБА_7 з-під варти в залі суду.
Ухвалу про застосування до запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_10