Провадження № 11-кп/803/799/25 Справа № 192/342/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури на вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року за ч.1 ст.119 КК України відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у с. Менжинське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, не працевлаштованої, раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначено їй покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного їй покарання, якщо вона протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на неї обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Крім того судом вирішено долю речових доказів.
Цим вироком дії обвинуваченої ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 119 КК, а саме вбивство, вчинене через необережність.
Як встановлено судом, 16 січня 2021 року близько 04.00 години, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в кімнаті прихожої будинку за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , почувши плач своєї малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився в дитячому візку, підійшла до нього та на ґрунті виниклих загальної втоми та фінансових проблем, маючи злочинний умисел на вбивство малолітньої дитини, тобто протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , умисно, протиправно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, взяла в руки пояс із синтетичної тканини синьо-блакитного кольору від халату, який протягла кругом шиї дитини та почала здавлювати, до моменту настання смерті.
Внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_8 , малолітня дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку експерта №138/72-Е від 12 лютого 2021 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: в середній треті шиї виявлена одиночна, направлена спереду назад смуга стиснення (странгуляційна борозна). На передній поверхні шиї смуга іде майже в горизонтальному напрямку по проекції щитоподібного хряща, ширина її - 2,2-2,5 см., глибина - 0,2-0,3 см., краї чіткі, верхній та нижній краї нависають над дном. Дно щільне, блідо-рожевого кольору, гладке, з ділянками зсадження лінійної форми, які йдуть у горизонтальному напрямку, краї смуги достатньо чіткі. На лівій поверхні шиї смуга стиснення іде горизонтально спереду назад, розташована в 1,5 см. нижче кута нижньої щелепи, глибина її - 0,2-0,3 см. Дно щільне, блідо-рожевого кольору, гладке, краї чіткі, у верхнього та нижнього країв горизонтальні ділянки зсадження. На правій поверхні шиї смуга стиснення іде майже горизонтально та дещо знизу вгору, розташована на 1,2 см. нижче кута нижньої щелепи, глибина її - 0,2 см. Дно щільне, блідо-рожевого кольору, краї нечіткі.
З бокових поверхонь гілки смуги стиснення переходять на задню поверхню шиї та змикаються в потиличній області майже на межі росту волосся. Описана странгуляційна борозна виникла внаслідок стиснення шиї петлею, виготовленою з напівжорсткого матеріалу, яка діяла у напрямку спереду назад, зліва направо, що призвело до розвитку виражених явищ механічної асфіксії, на що вказує виявлення загальноасфіктичних ознак смерті у вигляді рясних зливних трупних плям, поодиноких крапкових крововиливів на слизовій вій, численних крапкових крововиливів під епікардом та легеневою плеврою, рідкого стану та темного забарвлення трупної крові, повнокрів?я внутрішніх органів, набряку та емфіземи легень, набряку головного мозку. На прижиттєвий характер накладення петлі на шию вказують наявність осаднень на її тлі, крововиливів за ходом странгуляційної борозни у шкірі, у м?яких тканинах шиї та у слинних залозах. Згідно даних спеціальної літератури з моменту початку розвитку явищ асфікції до настання смерті проходить короткий проміжок часу - не більш 5 хвилин. Стосовно живої особи, згідно п.п. 2.1.3 у) та 2.1.3 о) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року, вказані тілесні ушкодження та патологічні зміни мали би ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Смерть дитини ОСОБА_9 настала при явищах механічної асфіксії, які розвинулись внаслідок стиснення шиї петлею - удавлення петлею. Вказаний висновок підтверджується виявленням при судово-медичній експертизі трупа видової ознаки смерті: на шиї трупа поодинока, прижиттєва, рівномірно виражена замкнена странгуляційна борозна з осадненнями, яка йде у напрямку спереду назад, дещо зліва направо, а також загальноасфіктичними ознаками смерті у вигляді рясних зливних трупних плям, поодиноких крапкових крововиливів на слизовій вій, численних крапкових крововиливів під епікардом та легеневою плеврою, рідкого стану та темного забарвлення трупної крові, повнокрів?я внутрішніх органів, набряку та емфіземи легень, набряку головного мозку.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 119 КК України, а саме вбивство, вчинене через необережність.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить повторно дослідити докази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, у такому порядку та об'ємі:
- протокол слідчого експерименту від 04.03.2021 за участю ОСОБА_8
- висновок судово-медичного експерта №138/172-Е від 09.03.2021;
- технічний запис судового засідання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2024, в ході якого проведено допит обвинуваченої ОСОБА_8 .
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої за ч.1 ст.119 КК України скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України та призначити їй покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що судом першої інстанції з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, неправильного застосував норми законодавства України про кримінальну відповідальність, а також призначив покарання, що не відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченої.
Так, 16.01.2021 року до Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від фельдшера СШМД Солонянської ЦРЛ про те, що за адресою АДРЕСА_1 за місцем мешкання виявлено труп дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Того ж дня відомості за фактом умисного вбивства малолітньої дитини було внесено до ЄРДР 19.01.2021 року матері дитини ОСОБА_8 було вручено повідомлення про підозру за п.2 ч.2 ст. 115 КК України та в ході допиту у присутності захисника остання добровільно надала свідчення про обставини умисного задушення нею дитини поясом від халату.
Крім того, відповідно до висновку від 12.02.2021 року судово-медичної експертизи, смерть дитини ОСОБА_9 настала при явищах механічної асфіксії, які розвинулись внаслідок стиснення шиї петлею - удавлення петлею. Усі виявлені ушкодження виникли прижиттєво. Стиснення шиї петлею, що призвело до розвитку виражених явищ механічної асфіксії знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті дитини. Виявлена при судово-медичній експертизі трупа странгуляційна борозна виникла внаслідок стиснення шиї петлею, виготовленою з напівжорсткого матеріалу, яка діяла у напрямку спереду назад, зліва направо, що призвело до розвитку виражених явищ механічної асфіксії. Будь-яких інших ушкоджень на тілі чи руках у дитини ОСОБА_9 не встановлено.
Висновком від 03.03.2021 року судово-медичної експертизи встановлено, що стиснення шиї дитини було здійснено петлею, виготовленою з напівжорсткого матеріалу, індивідуальні ознаки якого у властивостях странгуляційної борозни не відображені, що не виключає можливості використання у якості знаряддя травми петлі, виготовленої з наданого на експертизу поясу, або будь-якого іншого предмету, який мав аналогічні властивості.
Окрім вищевказаних доказів вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджується наданими в судовому засіданні свідченнями потерпілого ОСОБА_10 , який показав, що проживав з ОСОБА_8 та малолітнім сином за адресою: АДРЕСА_1 . В ніч з 15 на 16.01.2021 року вдома сторонніх осіб не було, дитина спала в колисці в коридорі, а він з дружиною - в спальні, вхідні двері були зачинені та ніхто не приходив. Вранці 16.01.2021 року виявив сина мертвим.
Крім того, вина ОСОБА_8 підтверджується наданими в судовому засіданні свідченнями експерта ОСОБА_11 , який підтвердив висновки, зроблені при проведенні вищевказаних судово-медичних експертиз.
Незважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції вийшов за межі висунутого обвинувачення та змінив правову кваліфікацію злочину з п.2 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України, а саме вбивство, вчинено через необережність.
Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, так як зазначені висновки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а також суд не взяв до уваги ряд доказів, наданих стороною обвинувачення, які могли істотно вплинути на його висновки.
Так, суд першої інстанції дослідив матеріали слідчого експерименту від 04 березня 2021 року за участю ОСОБА_8 під час якого вона продемонструвала та описала механізм заподіяння тілесних ушкоджень, встановив таке: «Дитина знаходилась лежачи на спині обличчям догори. Підозрювана ОСОБА_8 , стоячи з лівого боку від дитини обличчям до неї взяла махровий пояс від халату, завела його під шию, потягнула та схрестивши руки таким чином, що кінці поясу розташовувались десь в районі правої бічної поверхні шиї…»
Оцінивши ці дані, суд першої інстанції дійшов висновку, що описаний під час експерименту механізм не виключає можливості виникнення тілесних ушкоджень, зафіксованих у висновку судово-медичної експертизи трупа.
Крім того, у судовому засіданні обвинувачена пояснила, що 16 січня 2021 року обернула пояс від халату навколо шиї дитини та, не розрахувавши силу натягу, здавила його.
Всупереч зазначеним доказам, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 проявивши злочинну необережність, використала пояс від синього халату, обмотавши ним шию, тулуб та руки ОСОБА_9 , аби заспокоїти його, запобігти розмахуванню руками та сприяти засинанню, після чого накрила дитину покривалом.
Унаслідок таких дій ОСОБА_8 , яка не усвідомлювала можливість настання смерті ОСОБА_9 , хоча за належної обачності повинна була й могла це передбачити, настала смерть дитини від механічної асфіксії, спричиненої здавленням шиї петлею.
Так, внаслідок неправильного застосування судом КК України, ОСОБА_8 призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, що суперечить вимогам ст. 414 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні просив свою апеляційну скаргу задовольнити з підстав та мотивів викладених в ній.
Захисник в судовому засіданні проти апеляційної скарги прокурора заперечував, просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Обвинувачена в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просила залишити його без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді доповідача, думку та пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра підлягає частковому задоволенню.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що передбачено ч. 1 ст. 404 КПК України.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо: судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення; необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Пунктом 2 частиною 1, частиною 2 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичнрого характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно переглянути справу і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Стаття 94 КК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за особою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Судове рішення у формі вироку повинно відповідати вимогам ст. 368 КПК України.
Статтею 374 КПК України встановлено, що вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
У мотивувальній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
У разі визнання особи винуватою: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Вимоги вищевказаних норм закону судом першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
Провівши судовий розгляд суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_8 з п.2. ч.2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши їх на предмет допустимості, належності і достатності для прийняття рішення, враховуючи вимоги ст. 94 КПК України, суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод, керуючись положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України, суд першої інстанції вийшов за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правової кваліфікації інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_8 злочину з п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України, а саме вбивство, вчинене через необережність.
Прийняте рішення суд першої інстанції обгрунотовує тим, що під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_8 суду пояснила, що 15 січня 2021 року вона разом з чоловіком ОСОБА_10 та їх сином - ОСОБА_9 , повернулись з гостей додому близько 22.00 години. Коляска з дитиною знаходилась у кімнаті. Вночі син декілька разів прокидався, розмахував руками та плакав, у зв'язку з чим, вона підходила до нього, щоб заспокоїти. В подальшому, коли дитина знову прокинулась та почала плакати, вона взяла пояс від халату, обернула поясом дитину та закутала його в покривало, щоб дитина заспокоїлась, не витягувала руки та заснула. Пояс обернула по всьому тілу дитини. Зранку прокинулась та побачила, що дитина не дихає.
Враховуючи покази обвинуваченої, а також докази які безпосередньо були досліджені судом першої інстанції та визнані як допустимі та належні суд першої інстанції дії ОСОБА_8 були перекваліфіковані як вбивство вчинене через необережність при наступних обставинах.
Судом першої інстанції встановлено, що вночі 15 січня 2021 року ОСОБА_8 разом з чоловіком ОСОБА_10 та їх малолітнім сином ОСОБА_9 , перебували за адресою АДРЕСА_1 . Вночі дитина ОСОБА_9 декілька разів прокидалась та починала плакати, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 неодноразово підходила до нього, щоб заспокоїти. В подальшому, ОСОБА_8 проявляючи злочинну недбалість , взяла пояс з-під халату синього кольору, обернула його навколо шиї, тіла та руки ОСОБА_9 для того, щоб він не розмахував руками та заснув, та накрила покривалом. В результаті дії ОСОБА_8 , яка не передбачала можливість настання смерті ОСОБА_9 в наслідок її дії, але повинна була і могла передбачити, діючи з більшою обачністю, настала смерть дитини ОСОБА_9 при явищах механічної асфіксії, які розкинулись внаслідок стиснення шиї петлею - удавлення петлею.
Дії ОСОБА_8 виразились у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 т. 119 КК України, а саме вбивство через необережність.
Згідно зміненої кваліфікації її дій судом в порядку виходу за межі висунутого останній обвинувачення, що покращує її становище, повністю підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_10 який у судовому засіданні повідомив, що загиблий ОСОБА_9 є його сином. З обвинуваченою ОСОБА_8 вони перебували у відносинах та жили разом. 15 січня 2021 року він разом з ОСОБА_8 та сином ОСОБА_9 , приблизно о 23.00 годині повертались додому з будинку їх кумів. Дитину залишили у колясці в коридорі, разом з ОСОБА_8 пішли дивитись телевізор та заснули. Зазначив, що проспав всю ніч та плач дитини не чув. Зранку, 16 січня 2021 року, приблизно об 11.00 годині, він прокинувся та пішов до ванної, дитина все ще була в коридорі. Після чого вийшов з ванної, взяв люльку з дитиною, щоб занести її до спальні, та в цей час помітив що дитина не дихає. Повідомив про це ОСОБА_8 , вона почала плакати та викликала швидку. Зазначив, що роздягав дитину та не помітив пошкоджень на його тілі. ОСОБА_8 він охарактеризував як спокійну, не агресивну людину;
- показаннями експерта ОСОБА_11 який у судовому засіданні підтвердив факти, викладені ним у своїх висновках як експерта, наявних в матеріалах справи;
- рапортом співробітника поліції ОСОБА_12 від 16 січня 2021 року (т. 1 а.п. 81), відповідно до якого, 16 січня 2021 року о 15 годині 09 хвилин надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 16 січня 2021 року до відділення поліції № 9 ДРУП надійшло повідомлення від працівника ШМД про те, що 16 січня 2021 року, о 14 годині 15 хвилин, приїхавши на виклик в АДРЕСА_1 , був виявлений труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без видимих тілесних ушкоджень. Для встановлення причин смерті труп ОСОБА_9 буде направлений до обласної дитячої лікарні в м. Дніпро.
- протоколом огляду трупа від 16 січня 2021 року (т. 1, а.п. 83), з якого встановлено, у спальній кімнаті було виявлено та оглянуто труп ОСОБА_9 , в ході якого, встановлено місце розташування трупу.
- протоколом огляду місця події від 18 січня 2021 року (т. 1 а.п. 90), відповідно до якого, слідчим у присутності понятих, а також ОСОБА_8 , на узбіччі асфальтованої дороги поблизу буд. № 44 по вул. Юбкіна у с. Аполлонівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, було оглянуто дитячі речі, які ОСОБА_8 добровільно видала працівникам поліції, а саме: тонкий (натільний) дитячий комбінезон з білими вставками на рукавах, темно синього кольору;
- протоколом огляду місця події від 18 січня 2021 року (т. 1 а.п. 92), відповідно до якого, слідчим у присутності понятих, у дитячому патологоанатомічному відділенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня» ДОР було оглянуто мертве тіло дитини ОСОБА_9 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлені наявні на тілі тілесні ушкодження, а саме на шийній частині дитини виявлено подвійну странгуляційну борозну.
- лікарським свідоцтвом про смерть № 138 від 19 січня 2021 року (т. 1 а.п. 96), відповідно до якого, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок механічної асфіксії стиснення шиї петлею.
- протоколом обшуку від 19 січня 2021 року, відповідно до якого, слідчим за участі ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_13 , в присутності понятих, за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук зазначеного будинку, в ході якого, у приміщенні спальної кімнати ОСОБА_8 добровільно видала махровий пояс з-під халату блакитного (синього) кольору. У приміщенні зали виявлено пояс від халату білого кольору, сумку чорного кольору з ремінцем, кофту на замку сірого кольору та джинсові шорти, які ОСОБА_8 добровільно видала працівникам поліції (т. 1 а.п. 97-99);
- протоколом огляду місця події від 20 січня 2021 року та фото-таблицею до нього (т. 1 а.п. 101-103), згідно з яким, слідчим, за участі потерпілого ОСОБА_9 в присутності понятих, в службовому кабінеті № 307 Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Строменко, буд. 1, було оглянуто мобільний телефон марки «Prestigio», яким користувалась ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду місця події від 20 січня 2021 року та фото-таблицею до нього (т. 1 а.п. 104-106), відповідно до якого, слідчим, за участю ОСОБА_14 , в присутності понятих, в приміщенні кабінету медичної реєстрації, розташованому у судово-медичному морзі м. Дніпро, за адресою м. Дніпро, вул. Соборна, 14, оглянуто спортивну кофту синього кольору. У вищевказану кофту, та сміттєвий пакет чорного кольору був завернутий труп ОСОБА_9 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20 січня 2021 року та відеозаписом до нього (т. 1 а.п.109-112), відповідно до якого, ОСОБА_8 в присутності понятих та захисника, за участі спеціаліста ОСОБА_15 , перебуваючи в актовій залі Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Строменко, 1, добровільно і впевнено повідомила про конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, вказавши механізм заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Зазначений відеозапис також було безпосередньо оглянуто судом у судовому засіданні і підтверджено вищезазначені обставини;
- протоколом отримання зразків для експертизи від 21 січня 2021 року (т. 1, а.п. 118), відповідно до якого, на підставі постанови прокурора від 21 січня 2021 року (т. 1, а.п. 117), у ОСОБА_8 було відібрано зразки буквального епітелію;
- висновком експерта № 108 від 15 лютого 2021 року (т. 1 а.п. 122-124), складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи поясу від халату, згідно з яким, в деяких слідах на поясі від халату, наданому на дослідження, знайдені епітеліальні клітини з ядрами та виявлений білок людини. На решті поверхні махрового поясу від халату, епітеліальні клітини з ядрами не знайдені. Статеву і групову належність епітеліальних клітин з ядрами визначити не вдалось через деструктивні зміни ядер епітеліальних клітин та не виявлення антигенів А, В, Н ізосерологічної системи АВ0.
- висновком експерта № 170 від 10 березня 2021 року (т. 1 а.п. 126-130), складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи епітеліальних клітин на поясі, зразка крові загиблого ОСОБА_9 , зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_8 , відповідно до якого, із зразка крові загиблого ОСОБА_9 та зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_8 , отримані препарати ДНК, встановлені їх генотипи.
Із епітеліальних клітин на одному із кінців «сторони А» пояса, на протилежному кінці «сторони Б» пояса та в центральній частині «Сторони А» пояса отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип. Із епітеліальних клітин в центральній частині «сторони Б» пояса отримані препарати ДНК формально чоловічої генетичної статі, які містять ознаки суміші ДНК не менше ніж 2-х осіб та/або ознаки їх руйнації.
Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння генотипу епітеліальних клітин на одному із кінців «сторони А» пояса, на протилежному кінці «сторони Б» пояса та в центральній частині «сторони А» пояса між собою та неспівпадання з генотипами загиблого ОСОБА_9 та підозрюваної ОСОБА_8 ДНК цих епітеліальних клітин на поясі може походити від одного невстановленого чоловіка.
Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання змішаного генотипу епітеліальних клітин в центральній частині «сторони Б» пояса з генотипом чоловіка, ДНК якого виявлена на решті дослідженої частини пояса і генотипом загиблого ОСОБА_9 , та неспівпадання з генотипом підозрюваної ОСОБА_8 .
ДНК епітеліальних клітин в центральній частині «сторони Б» пояса може походити від того ж невстановленого чоловіка та загиблого ОСОБА_9 . Даних про присутність в цих слідах ДНК підозрюваної ОСОБА_8 не отримано.
Також молекулярно-генетичним порівняльним аналізом встановлено, що чоловік, ДНК якого виявлена на поясі, може бути біологічним батьком загиблого ОСОБА_9 з вірогідністю не менше 99,9999%;
- висновком експерта № 138/72-Е від 12 лютого 2021 року (т. 1 а.п. 134-138), складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи, за фактом смерті ОСОБА_9 , згідно з яким, при судово-медичній експертизі трупа дитини були виявлені наступні тілесні ушкодження: в середній треті шиї виявлена одиночна, направлена спереду назад смуга стиснення (странгуляційна борозна). На передній поверхні шиї смуга іде майже в горизонтальному напрямку по проекції щитоподібного хряща, ширина її - 2,2-2,5 см, глибина - 0,2-0,3 см., краї чіткі, верхній та нижній краї нависають над дном. Дно щільне, блідо-рожевого кольору, гладке, з ділянками зсадження лінійної форми, які йдуть у горизонтальному напрямку, краї смуги достатньо чіткі. На лівій поверхні шиї смуга стиснення іде горизонтально спереди назад, розташована в 1,5см нижче кута нижньої щелепи, глибина її - 0,2-0,3 см. Дно щільне, блідо-рожевого кольору, гладке, краї чіткі, у верхнього та нижнього країв горизонтальні ділянки зсадження. На правій поверхні шиї смуга стиснення іде майже горизонтально та дещо знизу вгору, розташована на 1,2 см. нижче кута нижньої щелепи, глибина її - 0,2 см. Дно щільне, блідо-рожевого кольору, краї нечіткі. З бокових поверхонь гілки смуги стиснення переходять на задню поверхню шиї та змикаються в потиличній області майже на межі росту волосся. Описана странгуляційна борозна виникла внаслідок стиснення шиї петлею, виготовленою з напівжорсткого матеріалу, яка діяла у напрямку спереду назад, зліва направо, що призвело до розвитку виражених явищ механічної асфіксії, на що вказує виявлення загальноасфіктичних ознак смерті у вигляді рясних зливних трупних плям, поодиноких крапкових крововиливів на слизовій вій, численних крапкових крововиливів під епікардом та легеневою плеврою, рідкого стану та темного забарвлення трупної крові, повнокрів'я внутрішніх органів, набряку та емфіземи легень, набряку головного мозку. На прижиттєвий характер накладення петлі на шию вказують наявність осаднень на її тлі, крововиливів за ходом странгуляційної борозни у шкірі, у м?яких тканинах шиї та у слинних залозах. Згідно даних спеціальної літератури з моменту початку розвитку явищ асфіксії до настання смерті проходить короткий проміжок часу - не більш 5 хвилин. Стосовно живої особи, згідно п.2.1.3 у) та 2.1.3 о) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року, вказані тілесні ушкодження та патологічні зміни мали би ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Смерть дитини ОСОБА_9 настала при явищах механічної асфіксії, які розвинулись внаслідок стиснення шиї петлею - удавлення петлею. Вказаний висновок підтверджується виявленням при судово-медичній експертизі трупа видової ознаки смерті: на шиї трупа поодинока, прижиттєва, рівномірно виражена замкнена странгуляційна борозна з осадненнями, яка йде у напрямку спереду назад, дещо зліва направо, а також загальноасфіктичними ознаками смерті у вигляді рясних зливних трупних плям, поодиноких крапкових крововиливів на слизовій вій, численних крапкових крововиливів під епікардом та легеневою плеврою, рідкого стану та темного забарвлення трупної крові, повнокрів'я внутрішніх органів, набряку та емфіземи легень, набряку головного мозку.
При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.
При проведенні судово-медичної експертизи трупа зафіксовано ступінь розвитку трупних явищ : «... Трупне заклякання не визначається у всіх звичайно досліджуваних групах м'язів. Трупні плями синювато-рожевого кольору, рясні, зливні, розташовані по задньо-бічним поверхнях тулубу та кінцівок при натисканні на них пальцем свого кольору не змінюють (12 год. 20 хв.). Ознаки гниття виражені у вигляді зеленого забарвлення шкіряних покровів передньої поверхні черевної стінки...», що дозволяє дійти до висновку, що смерть його настала більш ніж за 24-48 годин до моменту фіксації ступеню розвитку трупних явищ при проведенні судово-медичній експертизи трупа. Для більш точнішого визначення часу настання смерті слідчому необхідно надати протокол огляду трупа на місці виявлення з зафіксованими трупними явищами.
Усі виявлені ушкодження виникли прижиттєво, на що вказує наявність крововиливів у місцях ушкоджень. Будь-які пошкодження, які могли би виникнути після настання смерті потерпілого, при судово-медичній експертизі трупа не виявлені.
Стиснення шиї петлею, що призвело до розвитку виражених явищ механічної асфіксії знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті дитини.
Згідно даних спеціальної літератури з моменту початку розвитку явищ асфіксії до настання смерті проходить короткий проміжок часу - не більш 5 хвилин.
Виявлена при судово-медичній експертизі трупа странгуляційна борозна виникла внаслідок стиснення шиї петлею, виготовленою з напівжорсткого матеріалу, яка діяла у напрямку спереду назад, зліва направо, що призвело до розвитку виражених явищ механічної асфіксії.
Але з такими висновками суд першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може, вважає їх передчасними, виходячи з наступного.
Потерпілий ОСОБА_10 , суду першої інстанції пояснив, що загиблий ОСОБА_9 є його сином. 15.01.2021 року він разом з ОСОБА_8 та сином ОСОБА_9 , приблизно о 23.00 годині повертались додому з будинку їх кумів. Дитину залишили у колясці в коридорі, разом з ОСОБА_8 пішли дивитись телевізор та заснули. Зазначив, що проспав всю ніч та плач дитини не чув. Зранку, 16.01.2021 року, приблизно об 11.00 годині, він прокинувся та пішов до ванної, дитина все ще була в коридорі. Після чого вийшов з ванної, взяв люльку з дитиною, щоб занести її до спальні, та в цей час помітив що дитина не дихає. Повідомив про це ОСОБА_8 , вона почала плакати та викликала швидку.
Обвинувачена ОСОБА_8 суду першої інстанції пояснила, що 15 січня 2021 року ОСОБА_8 разом з чоловіком ОСОБА_10 та їх малолітнім сином ОСОБА_9 , були в гостях, після чого, близько 22.00 години повернулись до дому. Коляску з дитиною вона закотила у будинок та залишила у кімнаті, дитина в цей час спала, після чого вона займалась домашніми справами та згодом лягла спати. Вночі син декілька разів прокидався, розмахував руками та плакав, у зв'язку з чим, вона підходила до нього, щоб заспокоїти. В подальшому, коли дитина знову прокинулась та почала плакати, вона взяла пояс від халату, обернула поясом дитину та закутала його в покривало, щоб дитина заспокоїлась, не витягувала руки та заснула. Пояс обернула по всьому тілу дитини. Зранку прокинулась та побачила, що дитина не дихає.
Судом першої інстанції не було з'ясовано о котрій годині 16.01.2021 року ОСОБА_8 прокинулася, виявила, що її дитина не подає ознак життя та які дії у зазначений проміжок часу - між пробудженням ОСОБА_8 та викликом швидкої медичної допомоги - вчиняли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Дані обставини мають суттєве значення оскільки, відповідно до рапорту старшого інспектора-чергового ОСОБА_16 , 16.01.2021 о 15:09 надійшло повідомлення від працівника ШМД про те, що тільки о 14:15 виявлено тіло дитини без ознак життя за адресою АДРЕСА_1 .
Судом першої інстанції не надано жодної оцінки протоколу огляду місця події від 20.01.2021 року відповідно до якого, слідчим, за участю ОСОБА_14 в присутності понятих в приміщенні кабінету медичної реєстрації, розташованому у судово-медичному морзі м. Дніпро, оглянуто спортивну кофту синього кольору. У вищевказану кофту та сміттєвий пакет чорного кольору був завернутий труп ОСОБА_9 (т. 1 а.п. 104-106).
Відповідно до висновку експерта від 12.02.2021 судово-медичної експертизи, смерть дитини ОСОБА_9 настала при явищах механічної асфіксії, які розвинулись внаслідок стиснення шиї петлею - удавлення петлею. Усі виявлені ушкодження виражених явищ механічної виникли прижиттєво. Стиснення шиї петлею, що призвело до розвитку асфіксії знаходиться у прямому причинному зв?язку з настанням смерті дитини. Виявлена при судово-медичній експертизі трупа странгуляційна борозна виникла внаслідок стиснення шиї петлею, виготовленою з напівжорсткого матеріалу, яка діяла у напрямку спереду назад, зліва направо, що призвело до розвитку виражених явищ механічної асфіксії (т.1 а.п. 140-143).
Будь-яких інших ушкоджень на тілі чи руках у дитини ОСОБА_9 не встановлено.
Висновком від 03.03.2021 судово-медичної експертизи встановлено, що стиснення шиї дитини було здійснено петлею, виготовленою з напівжорсткого матеріалу, індивідуальні ознаки якого у властивостях странгуляційної борозни не відображені, що не виключає можливості використання у якості знаряддя травми петлі, виготовленої з наданого на експертизу поясу, або любого іншого предмету, який мав аналогічні властивості (т.1 а.п. 157-160);
20.01.2021 під час повторного допиту у присутності захисника ОСОБА_8 добровільно надала свідчення про умисне задушення нею дитини поясом від халату та в ході слідчого експерименту показала на місці обставини вчинення злочину (т.1 а.п. 109-111).
04.03.2021 в присутності захисника підозрювана ОСОБА_8 повторно під час слідчого експерименту на місці показала обставини вчинення злочину. (т.1 а.п. 161-163)
Згідно проколу слідчого експерименту від 20.01.2021 року ОСОБА_8 в присутності захисника, добровільно вказала механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Вказаний протокол визнаний судом першої інстанції належним та допустимим доказом.
Обставини встановлені під час проведення слідчого експерименту узгоджуються і з висновком від 09.03.2021 судово-медичної експертизи щодо механізму, вказаному спричинення тілесних ушкоджень вказаному під час проведення слідчого експерименту 04.03.2021 за участю ОСОБА_8 , а саме не виключається можливість виникнення виявлених при судово-медичній експертизі трупа тілесних ушкоджень (т.1 а.п.170-174).
Допитаний судом першої інстанції експерт ОСОБА_11 підтвердив висновки зроблені при проведенні вищевказаних судово-медичних експертиз.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 08.02.2021, ОСОБА_8 на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого їй діяння не страждала і в теперішній час не страждає (т.1 а.п. 149-152).
Вказаним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, мотивів з яких він не прийняв вказані докази в порушення вимог кримінально процесуального законодавства не навів.
Судове рішення це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права та згідно з конституційними засадами та принципами судочинства. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим, зрозумілим та чітким та не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в цьому суді, який необхідно провести з дотриманням вимог КПК України.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 412, 415, 416 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури - задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року за ч. 1 ст.119 КК України - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4