Провадження № 22-ц/803/6207/25 Справа № 932/3507/23 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
01 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
секретар Кругман А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровського від 21 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика в особі Відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика», третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (суддя першої інстанції Цитульський В.І., повний текст рішення складено 21 березня 2025 року),
У квітні 2023 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика в особі Відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика», третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, в якому з урахуванням уточнених вимог просило:
- скасувати висновок ЛЕК спеціалізованого профпатаологічного закладу охорони здоров'я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» в чатині встановлення у ОСОБА_1 професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії; Остреоартроз у поєднанні із періатрозом колінних та ліктьових суглобів, двосторонній плечелопатковий періатроз, больовий синдром; Радикулопатія справа попереково-крижова з помірними статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим синдромом»;
- скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 07.08.2020, що не затверджений начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодилась представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - Солодовник Ю.С., та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування обставин справи.
Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку щодо невиконання Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної Служби з питань праці обов'язків визначених Порядком № 337, а саме вимог п. 118. Так, пунктом 118 Порядку № 337 визначено порядок затвердження оскаржуваного Акту, а саме «Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою».
Судом першої інстанції не надано також належної оцінки, щодо невиконання обов'язку територіального органу Держпраці в частині виконання вимог п. 113 Порядку № 337 щодо вивчення первинної медичної документації ОСОБА_2 . Так, у відповідності до письмових доказів, які судом першої інстанції були витребувані на підставі клопотання позивача вбачається, що ОСОБА_1 хворів на гепатит у 2016-2017 роках, але при обгрунтуванні зв'язку захворювань з виконанням трудових обов'язків цей період визначається як перебуванні на лікуванні за захворюваннями опорно-рухового апарату. А у медичній картці ОСОБА_1 спеціалізованого медичного закладу захворювання опорно-рухового апарату зв'язок встановлюється відповідно до ренгенологічних обстежень проведених у 2017 році. При цьому, листків непрацездатності у цей період ОСОБА_1 не надавав з відповідними кодами МКХ.
Зазначає, що комісією з розслідування при складанні оскаржуваного акту не було досліджено первинну медичну документацію, не визначено чи є розбіжності в первинній документації, не встановлено чи виконував ОСОБА_1 медичні рекомендації та чи не завдавав своїми умисними діями шкоди здоров'ю, що є відповідно причиною та обставиною виникнення професійних захворювань.
ОСОБА_3 , просила рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона звернула увагу на те, що враховуючи тривалість знаходження ОСОБА_1 під дією шкідливих та небезпечних факторів, це призвело до розвитку у нього профзахворювань. Діагнози, встановлені ОСОБА_1 , відносяться до професійних захворювань, крім того дані захворювання і могли виникнути лише на виробництві в небезпечних та шкідливих умовах праці, відповідно від дії тих перевищених показників умов праці, в яких він пропрацював більше 27 років, просила оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - Солодовник Ю.С., у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її у повному обсязі.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Інші учасники справи у судове засідання з'явились, про час дату та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступного.
Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.08.2020 складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за висновками якого умови праці гірничомонтажника підземної гірничомонтажної дільниці №5 Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 віднесені до шкідливих за загальною оцінкою, а також до шкідливих по вмісту в повітрі хімічних речовин, шуму, освітлення, важкості та напруженості праці.
Причинами захворювання вказано: вміст пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію крситалічного більше 10% в повітрі робочої зони в 36,1 раз перевищує ГДК по ГОСТ 12.1.005-88; перебування у вимушеній робочій позі 18,3% часу зміни при допустимому 10%; нахил тулубу кількість разів за міну 155 разів при нормі 51-100 разів; еквівалендний рівень шуму перевизує номативний на 10 дБА.
Правильність такого висновку підтверджується інформаційною довідкою ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 29.05.2020.
В акті вказано також діагноз ОСОБА_1 , а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії; остреоартроз у поєднанні із періатрозом колінних та ліктьових суглобів, двосторонній плечелопатковий періатроз, больовий синдром; радикулопатія справа попереково-крижова з помірними статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим синдромом.
Описаний вище вказано у повідомленні за формою П-3, наданому ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».
Діагноз встановлено медичним висновком лікарсько-експертної комісії, який ґрунтується на умовах праці ОСОБА_1 , анамнезі захворювання та безпосередньому обстеженні останнього та даний його аналізів. Зокрема комісією досліджено виписки із медичної карти ОСОБА_1 за 2018 - 2020 роки.
ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» надало до суду документи на підставі яких було встановлено діагноз. Зокрема у виписці з медичної карти ОСОБА_1 за 16-26.12.2019 вказано діагноз - хронічне обструктивне захворювання легень І стадії.
У складі комісії із розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання брав участь заступник директора з охорони праці, голова первинної профспілкової організації та начальник юридичного відділу Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Акт підписаний усіма членами комісії без зауважень та окремих домок. На копії акту, що наданий позивачем не видно підпису начальника ГУ Дерпжраці у Дніпропетровській області про затвердження акту, на копії акту, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці наявний відповідний підпис.
Відповідачем долучено програму заходів з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, наказ про утворення відповідної комісії.
Позивачем долучено висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи та інші документи щодо респіраторів протиаерозольних.
В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває справа №185/1738/23 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я (провадження відкрито 09.02.2023, 10.05.2023 провадження зупинено до розгляду даної справи).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не надало належних та достатніх доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили, що під час розслідування випадку професійного захворювання ОСОБА_1 відповідачі допустили порушення вимог Порядку №337, які є істотними.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до частин першої, другої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
У частині другій статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, врегульована Порядком № 337, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 81 Порядку № 337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.
У пункті 89 Порядку № 337 передбачено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.
Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662 (пункт 91 Порядку № 337).
Для встановлення остаточного діагнозу та зв'язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв'язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами. До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю (пункт 93 Порядку № 337).
Відповідно до пункту 94 Порядку № 337 високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров'я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров'я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.
У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров'я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 Порядку № 337).
У пункті 97 Порядку № 337 передбачено, що професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я (далі - лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу. У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).
Згідно з пунктом 99 Порядку № 337 рішення про зв'язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).
У пункті 100 Порядку № 337 зазначено, що висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України. Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження у високоспеціалізованому профпатологічному закладі охорони здоров'я. У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов'язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.
Високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров'я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я. Строк дії повідомлення за формою
П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. У разі коли хворий працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство (в установу, організацію), де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 101 Положення № 337).
У пункті 103 Положення № 337 передбачено, що працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20. Медичний висновок також надсилається лікарю-профпатологу, який направляв хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я за місцем його роботи або проживання (якщо він не працює).
Згідно з пунктом 105 Положення № 337 після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Пунктом 110 Порядку № 337 зобов'язано роботодавця в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов'язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.
У пункті 112 Порядку № 337 визначено, що комісія з розслідування зобов'язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Відповідно до пункту 113 Порядку № 337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.
За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).
Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід'ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У справі, що переглядається, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просило суд визнати незаконним та скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 стосовно ОСОБА_1 від 07 серпня 2020 року.
Місцевий суд встановив, що до складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , увійшли: заступник директора з охорони праці, голова первинної профспілкової організації та начальник юридичного відділу Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Акт підписаний усіма членами комісії без зауважень та окремих домок. На копії акту, що наданий позивачем не видно підпису начальника ГУ Дерпжраці у Дніпропетровській області про затвердження акту, на копії акту, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці наявний відповідний підпис.
Представники ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» будь-яких незгод не висловлювали та не зазначили, що було порушено Порядок № 337, зокрема: не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподілу функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а навпаки погодилися з хронічними професійними захворюваннями потерпілого, зазначили причини та обставини виникнення професійного захворювання шкідливими, про що свідчить їхні підписи.
Отже, представники роботодавця, які були у складі комісії під час проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не висловлювали, не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості праці або необхідності одержання письмових пояснень.
З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції що, підписавши акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання без зауважень, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», від імені якого діяли уповноважені представники, погодилося з наявністю у Романенка О.В. професійного захворювання, причинами та обставинами, які зумовили виникнення цього захворювання.
Враховуючи викладене, суд зробив висновок, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження наявності істотних порушень при складанні акта форми П-4, які б стали підставою для його скасування.
В апеляційній скарзі заявник наголошує на тому, що суд в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 698/967/15-ц (провадження № 14-676цс19).
У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання юрисдикційності спору про скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та виснувала, що комісія з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання не здійснює владних управлінських функцій на підставі законодавства, а розслідує причини виникнення хронічного професійного захворювання, про що складає відповідний акт за формою П-4, який не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 698/967/15-ц (провадження№ 14-676цс19) Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій по суті спору, власних правових висновків щодо застосування норм матеріального права не зробила. До того ж спірні правовідносини у цій справі регулювалися Порядком № 1232. Натомість у справі, що переглядається, спірні правовідносини врегульовані Порядком № 337.
З наведених підстав суд дійшов переконання, що висновки, викладені в згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки їх сформульовано у справі, фактичні обставини та правове регулювання якої є відмінними від обставин справи, що переглядається. Отже, доводи скарги в цій частині є безпідставними.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження в суді першої інстанції та яким надана відповідна правова оцінка.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).,
Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровського від 21 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська
Повний текст судового рішення складено 1 жовтня 2025 року.
Головуючий-суддя О.В. Халаджи