Справа № 640/15347/22 Суддя (судді) першої інстанції: Логойда Т.В.
01 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому зазначав, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 сплатив йому як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року у меншому розмірі, ніж встановлений Законом, а саме у розмірі 1491 грн., що встановлений додатком до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 у якому просив:
- визнати протиправними (неправомірними) дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати йому щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на його картковий рахунок за наступними реквізитами: рахунок НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , банк одержувача АТ КБ «Приватбанк», Київ, РНОКПП одержувача НОМЕР_3 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, у встановленому Законом розмірі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі; вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою цього ж суду від 12 жовтня 2022 року залучено до участі у даній справі в якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Закон від 13 грудня 2022 року № 2825-IX).
26 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (Закон від 16 липня 2024 року № 3863-IX).
На виконання вимог зазначеного Закону, дану справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року адміністративну справу № 640/15347/22 прийнято до провадження; вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За результатами повторного автоматичного розподілу вказаної справи, який здійснювався через тимчасову непрацездатність судді, що прийняв до провадження справу, справу передано на розгляд судді Логойди Т.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року прийнято до провадження вказану адміністративну справу; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (ст. 263 КАС України); у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витребувані докази.
На виконання вказаної ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подало пояснення, в яких зазначало, що позивач перебуває у нього на обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплата щорічної разової грошової допомоги, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540, позивачу як учаснику бойових дій проведена в розмірі 1491 грн., яка нарахована разом з місячним розміром пенсії в сумі 18462,63 грн. Виплата призначеної пенсії проводиться на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», відповідно до Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.
Відзиви на позовну заяву у встановлений строк подано не було.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в меншому розмірі, ніж встановлений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) недоплачену частину разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, в сумі 8179 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 01.10.2025.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 , видане 13 березня 2015 року); перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня він має право на одержання разової грошової допомоги.
Вказану допомогу у 2022 році відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатив йому в розмірі 1491 грн., що встановлений додатком до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів Українивід 07 травня 2022 року № 540, тобто в меншому розмірі, ніж передбачений ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що вказаним відповідачем не заперечується.
На звернення позивача щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги у 2022 році відповідачем Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надана відповідь від 18 серпня 2022 року № 051-044-А-909-05, в якій зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій. Для отримання інформації щодо виплати вказаної грошової допомоги позивачу рекомендовано звернутися до органів Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку як особі, якій призначено пенсію.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що з 27 лютого 2020 року дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діють в редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції зазначив, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Отже, у 2022 році позивач мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 9670 грн. (1934 грн. х 5 = 9670 грн.). Проте таку допомогу йому помилково було виплачено в сумі 1491 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлений законом, чим порушені права позивача.
Сума недоплаченої позивачу допомоги становить 8179 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що виходячи із ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Щодо позовних вимог до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, суд першої інстанції зазначив, що позивач як особа, якій призначено пенсію, перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України, тому саме цим органом йому виплачувалася та виплачується спірна грошова допомога до 5 травня 2022 року, і саме з цим органом (а не з Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як помилково вважав позивач) у позивача виникли спірні правовідносини, отже, позов підлягає задоволенню частково.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- дії головного управління щодо виплати грошової допомоги у 2022 році полягають в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному Постановою № 540 розмірі до відомості (списку) на виплату пенсій за червень 2022 року;
- Головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, на рахунок якого Пенсійним фондом України повертаються невиплачені суми грошової допомоги (незалежно від причин такої невиплати);
- органом, уповноваженим здійснювати виплату грошової допомоги, невиплаченої суми станом на 1 липня, є місцевий орган соціального захисту населення за місце проживання отримувача. Повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою № 540, органам Пенсійного фонду України не надано.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Згідно із п.п. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин з 27 лютого 2020 року дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діють в редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас була чинною постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540, якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, додатком до якого вказаним особам встановлена допомога до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачений цим Законом.
Так, з метою забезпечення виплати у 2022 році разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07 травня 2022 року № 540, якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540.
Додатком до вказаного Порядку є «Розміри виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань», якими передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій - 1491 гривня.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 540.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, про те, що виходячи із визначених у ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, ОСОБА_1 має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як це передбачено ст. 12 Закону № 3551-XII.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом, є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Колегія суддів звертає увагу, що при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що у 2022 році позивач мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 9670 грн. (1934 грн. х 5 = 9670 грн.). Проте таку допомогу йому помилково було виплачено в сумі 1491 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлений законом, чим порушені права позивача.
Сума недоотриманих позивачем коштів становить 8179 грн.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) залишено без змін, виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу над постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" щодо визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни до 5 травня у 2020 році.
Тобто, Держава, взявши на себе зобов'язання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до Закону № 3551-ХІІ, час від часу змінювала (звужувала) обсяги та розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни як пільги для особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, деякі з яких продовжують боронити країну.
Отже, Конституційний Суд України та Верховний Суд у правовідносинах, які виникли до запровадження в Україні воєнного стану, сформували чіткі та однозначні правові висновки, за якими виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня повинна відбуватися у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII; передання Кабінету Міністрів України повноважень встановлювати цей розмір через бюджетне законодавство є неконституційним. За позицією Верховного Суду, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які є дефектними, тобто такими, що не відповідають Конституції та законам України.
Щодо доводів апелянта про те, що органом, уповноваженим здійснювати виплату грошової допомоги, невиплаченої суми станом на 1 липня, є місцевий орган соціального захисту населення за місце проживання отримувача, повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою № 540, органам Пенсійного фонду України не надано, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що абзацом 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Відповідно до частини 7 статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України постановою від 07.05.2022 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» затвердив «Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань». (далі - Порядок № 540).
Підпунктом 2 пункту 2 Порядок № 540, встановлено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 540, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: 1) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, - Пенсійний фонд України; 2) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.
Положеннями пункту 5 Порядку № 540, визначено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:
- Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;
- регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк».
Відповідно до пунктів 1, 2 положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що на час виплати ОСОБА_1 у 2022 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 540, виходячи із визначених у ч. 3 ст. 7 КАС України, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році, тому висновки суду першої інстанції про те, що слід застосовувати не Постанову № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу є правомірними.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як це передбачено ст. 12 Закону № 3551-XII.
Отже, вимоги апелянта є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко