Справа № 640/27368/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Європейський промисловий банк» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Європейський промисловий банк» з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, яка виразилася в нездійсненні коригування в інтегрованій картці платника податків АТ «Європейський промисловий банк» щодо зменшення податкового боргу на суму 77 550, 52 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити відповідне коригування в інтегрованій картці платника податків АТ «Європейський промисловий банк» на суму 77 550, 52 грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив про наявність визначених законом підстав для здійснення коригування в інтегрованій картці платника податку, які ігноруються відповідачем.
Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошував, що у межах спірних правовідносин він діяв у визначений законом спосіб, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року адміністративний позов акціонерного товариства «Європейський промисловий банк» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, яка виразилась в нездійсненні коригування в інтегрованій картці платника податків акціонерного товариства «Європейський промисловий банк» щодо зменшення податкового боргу на суму 77550, 52 грн (сімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень п'ятдесят дві копійки).
Зобов'язано Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити відповідне коригування в інтегрованій картці платника податків акціонерного товариства «Європейський промисловий банк» на суму (сімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень п'ятдесят дві копійки).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 24.09.2025.
Розгляд апеляційної скарги 24.09.2025 не здійснювався, у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкової вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби № 24-23 від 25.09.2015р., за податковим боргом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на загальну суму 55 097, 69 грн, в тому числі: сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 6 138, 72 грн та плата за землю (земельний податок) - 48 958, 97 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26.09.2016 позовну заяву позивача задовольнив та скасував податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби № 24-23 від 25.09.2015.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.12.2016 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовив.
У результаті подальшого оскарження, постановою Верховного Суду від 14.04.2020 по справі № 826/595/16 вимоги позивача були задоволені в частині скасування податкової вимоги щодо плати за землю (земельного податку) в сумі 48958,97 грн.
Позивач листом № 1-2-5/004/848 від 26.05.2020 звернувся до Північної державної податкової інспекції Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області та копія листа надіслана на адресу Державної податкової служби України про здійснення коригувальних суми залишку по платі за землю (земельному податку) в сумі 77550,52 гривень в картці особового рахунку платника податків Позивача (код платежу 18010500) відповідно до рішення, викладеного в постанові Верховного Суду від 14.04.2020 по справі № 826/595/16.
У відповідь на таке звернення, позивачем отримано лист Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України № 49262/10/05-99-54-04 від 15.06.2020 з інформацією про те, що податкова вимога № 24-23 від 25.09.2015 вважається відкликаною, а коригування суми залишку по платі за землю в картці особового рахунку позивача не здійсненне у зв'язку з тим, що таке коригування не передбачене в постановою Верховного Суду від 14.04.2020 (справа № 826/595/16).
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 826/595/16, якою скасовані вимоги про сплату боргу від 25.09.2015 № 24-23 у розмірі 48958,97 грн, є преюдиційним рішенням.
На думку суду першої інстанції контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Як зазначив суд першої інстанції, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Суд першої інстанції вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено правомірності здійсненої ним оскаржуваної бездіяльності.
Суд першої інстанції, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- на думку апелянта у спірних правовідносинах відсутні ознаки бездіяльності ГУ ДПС у Донецькій області, яка, на думку позивача, виражалась в нездійсненні коригування в інтегрованій картці платника податків АТ «ЄПБ» суми податкового боргу в розмірі 77550,52 грн, адже відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2016 по справі № 826/595/16 (з урахуванням постанови Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020 року по справі № 826/595/16) ГУ ДПС у Донецькій області не зобов'язано було вчиняти відповідні дії, а сама постанова податковим органом виконана у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 826/595/16В, Верховний Суд констатував, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що стягнення з Товариства податкового боргу із земельного податку у розмірі 48958,97 грн. за період з липня 2014 року до закінчення антитерористичної операції є протиправним.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, про те, що постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 826/595/16, якою скасовані вимоги про сплату боргу від 25.09.2015 № 24-23 у розмірі 48958,97 грн, є преюдиційним рішенням.
10.06.2016 набрав чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, який діяв на час вчинення спірних правовідносин та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 422).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 422, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку № 422, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Пунктом 4 Розділу І означеного Порядку встановлено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
За змістом пункту 2 Глави 1 Розділу II Порядку № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Пунктом 1 Глави 1 Розділу III Порядку № 422, передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДПС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Отже, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов'язань, їх сплата тощо.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДПС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДПС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
Отже, вказана норма передбачає можливість внесення виправлень при виявленні некоректних базових записів.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що постановою Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 826/595/16 визнано протиправними та скасовані вимоги про сплату боргу від 25.09.2015 № 24-23 у розмірі 489598, 97 грн, наявні підстави для вчинення відповідачем дій щодо коригування показників інтегрованої картки платника з метою відображення дійсного стану його зобов'язань перед бюджетом.
У постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі № 805/4374/15-а, Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз положень пунктів 1,2 розділу 2 Порядку № 422 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці Позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з'ясування .
Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з'ясування. Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з'ясування здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу III цього Порядку.
У постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/999/17 зазначено, що належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.
Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено правомірності здійсненої ним оскаржуваної бездіяльності.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом, тому у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, натомість апелянтом не вчинено жодних дій щодо здійснення коригування в інтегрованій картці платника податків АТ «ЄПБ» на суму 77550,52 грн.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко