Справа № 826/16187/17
01 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Парінова А.Б., суддів - Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сангрейн Інвест" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи в суді апеляційної інстанції, яке мотивоване відсутністю коштів для сплати судового збору, військовим стоном та можливістю відстрочення з посиланням на .
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збора у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України “Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон). Скаржник до цього переліку не відноситься.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону.
Частиною 1 цієї правової норми передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збора на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями частини 2 статті 8 Закону закріплено, що суд може зменшити розмір судового збора або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
В частині тверджень апелянта здійснення сплати судового збору після розгляду справи через воєнний стан на території України, слід зазначити, що такі є безпідставними, позаяк апелянтом не надано жодних доказів та не висловлено доводів стосовно взаємозв'язку воєнного стану із скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені для сплати судового збору апелянта, як суб'єкта владних повноважень.
Також, відсутні докази спрямування таких бюджетних асигнувань апелянта на потреби Збройних сил України або інших військових формувань, які протистоять військовій агресії російської федерації проти України.
Отже, апелянт посилається лише на загальні підстави та не надає доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.
Посилання апелянта на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, в якості обґрунтування існування підстав для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне.
Як зазначено в зазначеному рішенні суду касаційної інстанції, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України "Про судовий збір", як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб'єкт владних повноважень, які не є тотожними
З огляду на те, що апелянтом не надано доказів на підтвердження майнового стану, який на даному етапі зумовлює неможливість сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, 287 КАС України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан