Справа № 620/1279/25 Головуючий у 1 інстанції - Виноградова Д.О.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДРУЖБА» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , -
СТОВ «ДРУЖБА» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2024 року № 18459/ж10/25-01-07-00 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 14 966,55 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 741,64 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2024 р. № 18460/ж10/25-01-07-00 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на 34 992,86 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав
З матеріалів справи вбачається, що СТОВ «ДРУЖБА» є юридичною особою, яка здійснює діяльність із 07.03.2000 року за основним видом економічної діяльності: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Наказом від 07.05.2024 №1466-п в.о. начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області призначено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «ДРУЖБА» тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 10.10.2024.
За результатами проведеної Головним управлінням ДПС у Чернігівській області перевірки був складений акт від 23.10.2024 № 14930/ж/5/25-01-07-03-01, у якому викладені висновки відповідача про вчинення позивачем наступних порушень:
- п. 44.1 ст. 44 , п. 188.1 статті 188, 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9 статті 200 Кодексу, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в сумі 14 966, 55 грн., в т.ч. за серпень 2024 року в сумі 14 966, 55 грн.;
- п.п.14.1.7, 14.1.219, п. 14.1, статті 14, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), завищено від'ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 34 992,86 грн., в тому числі за серпень 2024 року на суму 34 992,86 грн.
Під час проведення перевірки встановлено, що СТОВ «ДРУЖБА» у період з 01.05.2024 по 05.06.2024 здійснювало реалізацію ТОВ «УКРОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 31577685), ТОВ «АГРОТРЕЙД 2022» (код ЄДРПОУ 45093823) та ТОВ «УКРОЛІЯПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 687267) соняшнику для виробництва олеїнової кислоти та соняшнику некласного в загальній кількості 567,56 т (ціна 13 298,08 - 16 623,04 грн. без ПДВ за 1 т), загальною вартістю 9 351 834,25 грн., в т.ч. ПДВ 1 148 470,87 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 14930/ж5/25-01-07-03-01 від 23.10.2024 (далі - акт перевірки), відповідачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 21.11.2024 № 18459/ж10/25-01-07-00, яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2024 року (реєстраційний номер у контролюючому органі 9274682449, дата реєстрації 19.09.2024) на суму 14 996,55 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 741,64 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №18460/ж10/25-01-07-00 від 21.11.2024, яким визначена сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду серпень 2024 року (реєстраційний номер у контролюючому органі 9274682449, дата реєстрації 19.09.2024) на суму 34 992,86 грн.
26.11.2024 позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення рішення від 21.11.2024 № 18459/ж10/25-01-07-00 та про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2024 № 18460/ж10/25-01-07-00, за результатами яких прийнято рішення від 17.01.2025, яким відмовлено у задоволенні скарг.
Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 21.11.2024 № 18459/ж10/25-01-07-00 та від 21.11.2024 № 18460/ж10/25-01-07-00 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач здійснює господарську діяльність та веде бухгалтерський облік у відповідності до вимог чинного законодавства.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2024 року між СТОВ «ДРУЖБА» (продавець) та ТОВ «АГРОТРЕЙД 2022» (покупець) було укладено договір поставки № АТКП-02/2405-20 (далі - договір), відповідно до умов якого, постачається товар - сільськогосподарська продукція, визначена у видаткових накладних та/або специфікаціях до договору.
Поставка товару здійснюється в термін до 19.05.2025 (включно) однією або кількома партіями на умовах EXW франко-склад: адреса на найменування складу повідомляється постачальником покупцю будь-яким зручним способом до дати поставки товару та остаточно зазначаються в складському документі та/або товарно-транспортній накладній, та/або акті-приймання передачі, тощо. Кількість товару в кожній партії вказується в видаткових накладних та/або специфікаціях, підписаних сторонами (п. 3.1. - п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.5 договору перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі товару покупцю за видатковими накладними в місці поставки, зазначеному в п. 3.3. договору.
Ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару вказуються у видаткових накладних та/або специфікаціях до даного договору, оплата товару здійснюється на умовах передоплати та/або протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару та отримання всіх документів, зазначених в п. 3.4. цього договору (п. 4.2.-п. 4.3. договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (якщо інше не вказано в договорі) і діє до 19.05.2025 (включно), а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором - до моменту їх повного виконання сторонами. (п. 9.1.договору).
На виконання вказаного договору, сторонами було укладено пецифікацію № 2 від 05.06.2024, відповідно до умов якої, у строк до 19.05.2025 має бути поставлено товар - соняшник некласний у кількості 227,02 т, за ціною 14400,00 грн. без ПДВ, що загалом становить 3 269 088,00 грн., крім того ПДВ 14% - 457 672,32 грн. місце поставки на умовах EXW/склад ТОВ «Чернігівський елеватор» за адресою 16431, Чернігівська обл., Ніжинський район, село Велика Доч, вул. Шкільна, буд. 1-В.
На підтвердження факту передачі покупцю товару у кількості 227,02 т було складено видаткову накладну № 115 від 05.06.2024 на загальну суму 3 269 088,00 грн., в т.ч. ПДВ - 457672,32 грн. та переоформлено право власності на товар на елеваторі ТОВ «Чернігівський елеватор» за актом № ЦБЧЕ0018 від 05.06.2024, оформлена складська квитанція на зерно № 553 від 05.06.2024 та картка лабораторного дослідження зерна № 37 від 05.06.2024.
СТОВ «ДРУЖБА» зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 3 від 05.06.2024 на загальну суму 3 269 088,00 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 457 672, 32 грн.
Оплата вартості підтверджується платіжними інструкціями № 200001686 від 18.07.2024, № 200002053 від 11.09.2024. Господарську операцію відображено в бухгалтерському бліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 згідно вказаного договору за травень-вересень 2024 рік. Товар оплачено в повному розмірі.
Рух товару у даних бухгалтерського обліку СТОВ «ДРУЖБА» підтверджується субрахунком 271 «Продукція рослинництва» за 05.06.2024.
На виконання вказаного договору, сторонами було складено специфікацію № 1 від 20.05.2024, відповідно до умов якої, у строк до 19.05.2025 має бути поставлено товар - соняшник некласний у кількості 7,064 т, за ціною 13000,00 грн. без ПДВ, що загалом становить 91 832,00 грн., крім того ПДВ 14% - 12 856,48 грн. Місце поставки на умовах EXW/склад ТОВ «Чернігівський елеватор» за адресою 16431, Чернігівська обл., Ніжинський район, село Велика Доч, вул. Шкільна, буд. 1 -В.
На підтвердження факту передачі покупцю товару у кількості 7,064 т, було складено видаткову накладну № 110 від 20.05.2024 на загальну суму 104 688,48 грн., в т.ч. ПДВ - 12856,48 грн. та переоформлено право власності на товар на елеваторі ТОВ «Чернігівський елеватор» за актом № ЦБЧЕ0012 від 20.05.2024, оформлена складська квитанція на зерно № 546 від 20.05.2024 р., картка лабораторного дослідження зерна № 31 від 20.05.2024.
СТОВ «ДРУЖБА» зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 2 від 20.05.2024 на загальну суму 104 688,48 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 12 856,48 грн.
Оплата вартості підтверджується платіжним документом № 200001686 від 18.07.2024. Господарську операцію відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 згідно вказаного договору за травень-вересень 2024 рік. Товар оплачено в повному розмірі.
Рух товару у даних бухгалтерського обліку ТОВ «ДРУЖБА» підтверджується субрахунком 271 за травень 2024 рік. «Продукція рослинництва» « 25» квітня 2024 року між СТОВ «ДРУЖБА» - продавець та ТОВ «УКРОЛІЯ» - покупець, було укладено договір поставки № 10289 та додаткову угоду № 2 до нього, відповідно до умов яких, постачається товар - соняшник для виробництва олеїнової кислоти.
Поставка товару здійснюється партіями, в термін до 01.05.2024 (включно) на умовах FCA: ТОВ «Чернігівський елеватор» за адресою: 16431, Чернігівська обл., Ніжинський район, село Велика Доч, вул. Шкільна, буд. 1В. Загальна кількість товару складає 1700,000 тн +/-10% за вибором покупця (п. 1.1., п. 2.1., п. 4.1.).
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 від 25.04.2024 до договору, сторонами було внесено зміни до п. 3.1. договору та узгоджено, що ціна товару в кількості 205,100 тон становить 15 350,00 грн. 1 за тону з ПДВ. Ціна товару становить 13 464,91 грн. за 1 тону без врахування ПДВ.
Відповідно до п. 3.6. договору витрати пов'язані з доведенням товару до якісних показників, встановлених у п. 2.2. договору, постачальник несе за свій рахунок за калькуляцією, визначеною у п. 3.7. без ПДВ по наданому покупцем розрахунку формування ціни поставки по накладних на прийняте зерно, що становить 28,11 грн. без ПДВ за віяння за 1т/% зниження сміття та 149,16 грн. без ПДВ за зниження вологості за 1 т/% зниження вологості. Вартість товару зменшується на вартість наданих послуг, без внесення змін до даного договору та додаткового погодження з постачальником (п. 3.8. договору).
Розрахунок за товар здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після надання постачальником оригіналу рахунку, або на умовах, обумовлених сторонами в письмовій додатковій угоді. При оплаті за товар, покупець сплачує у визначений строк суму вартості товару зменшену на 14% (сума-ПДВ). Доплати суми вищевказаного зменшення на 14% здійснюється по факту надання постачальником квитанції про реєстрацію податкової накладної (накладних) на дану поставку та реєстрації її у державному реєстрі податкових накладних (п. 3.3. договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 10.4. договору).
На підтвердження факту відвантаження товару за номенклатурою «соняшник для виробництва олеїнової кислоти» та його доставки покупцю у кількості 205,1 т, були складені товарно-транспортні накладні від 30.04.2024 № ЦБЧЕ0661, № ЦБЧЕ0662, № ЦБЧЕ0663, № ЦБЧЕ0664, № ЦБЧЕ0665, № ЦБЧЕ0666, № ЦБЧЕ0661, № ЦБЧЕ0667, № ЦБЧЕ0668.
У відповідності до п. 3.6. договору, на партію товару у кількості 205,1 т, покупцем було надано розрахунок формування ціни товару по накладних на прийняте зерно від 01.05.2024 р. № 00018492, де визначена остаточна ціна поставленого товару - 13 298,08 грн./т без ПДВ, 15 159,81 грн./т з т.ч. ПДВ 14%, що загалом становить 3 109 277, 28 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 381841,07 грн.
На підтвердження факту передачі покупцю товару у кількості 205,1 т, було складено видаткову накладну № 107 від 01.05.2024 на загальну суму 3 109 277,28 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 381841,07 грн. СТОВ «ДРУЖБА» зареєстрованою в ЄРПН податкову накладну № 1 від 01.05.2024 на загальну суму 3 109 277, 28 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 381 841,07 грн. На оплату вартості товару покупцю було надано рахунок від 29.04.2024 № 22.
Оплата вартості підтверджується платіжними документами № 2144 від 01.05.2024, № 2262 від 02.05.2024, № 2293 від 08.05.2024, № 2371 від 10.05.2024. Господарську операцію відображено в бухобліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 згідно вказаного договору за травень 2024 рік. Товар оплачено в повному розмірі.
Рух товару у даних бухгалтерського обліку ТОВ «ДРУЖБА» відслідковується по субрахунку 271 за травень 2024 р. «Продукція рослинництва».
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
У той же час, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотнє.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.12.2019 у справі № 826/13060/18.
Стаття 188 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Згідно підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України, звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
За підпунктом 14.1.219 пунктом 14.1 статті 14 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціпи; державні регульовані ціпи.
Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки законодавством не встановлено державне регулювання на продукцію, що реалізується позивачем, відповідно товариство вільне встановлювати ціни на реалізовану продукції за згодою сторін договору.
Системний аналіз наведених норм вказує, що суб'єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами.
Така ціна, відповідно до підпункту 14.1.71 статті 14 ПК України, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.
У справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК України щодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати базі оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. І цей факт має доводити контролюючий орган, який вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому постановах від 16.12.2019 у справі № 200/12345/18-а та від 07.11.2022 у справі № 320/5251/19.
Колегія суддів звертає увагу, що всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України у матеріалах справи відсутні докази (належні та достовірні, як передбачено статтями 73, 75 КАС України) на підтвердження встановлення таких обставин.
При цьому, висновок про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість під час реалізації продукції ґрунтується лише на припущеннях податкового органу та загальному порівнянні податковим органом цін згідно аналізу електронної біржи України.
Більше того, відповідні твердження податкового органу не підтверджено жодними наявними доказами у справі. Апелянтом не доведено, що позивач здійснював реалізацію ідентичного товару у відповідний звітний податковий період у співставних умовах, але за суттєво відмінними цінами, також не встановлено та не доведено обставин, які б мали вплив на заниження ціни, відповідач посилається виключно на те, що ціна товару не може бути нижчою звичайних (ринкових) цін. Податковим органом не порівнюється номенклатура такого товару, його стан та якість, інші договірні умови, на яких здійснювалася реалізація товару. Відповідачем навіть не встановлено, які саме товари продавалися у кожному конкретному випадку - самостійно виготовлені або придбані у інших контрагентів, що має значення у розумінні частини першої статті 188 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність податковим органом складу податкового правопорушення, що виключає правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.11.2024 № 18459/ж10/25-01-07-00 та від 21.11.2024 № 18460/ж10/25-01-07-00.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у акті перевірки та відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.