П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/13918/25
Перша інстанція: суддя Цирфа К.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 9 липня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - інспектор 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Ткаченко Владислав Олегович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У квітні 2025р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ДПП НП України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - інспектор 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП Ткаченко В.О., в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №4301409 від 19.03.2025р. у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 cт.126 КУпАП, оскільки він має посвідчення водія громадянина Республіки Молдова, яке є чинним на території України відповідно до приписів Конвенції ООН Про дорожній рух 1968р..
Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що прийнята за порушенням відповідних норм законодавства України.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 9 липня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова є законною та такою, що прийнята у відповідності до чинних норм законодавства, оскільки в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушенні та надані відповідачем докази підтверджують вчинення ним такого правопорушення.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 має посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії В, С, СЕ, DE, що підтверджується копією посвідчення водія, виданого в Республіці Молдова 6.03.2023р. (долучено без належного перекладу).
Відповідно до посвідки на постійне місце проживання в Україні № НОМЕР_1 від 18.08.2023р. останній має постійне місце проживання в Україні.
Відповідно до постанови серії ЕНА №4301409 від 19.03.2025р., винесеної інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ткаченком В.О., ОСОБА_2 19.03.2025р. о 00:16год. рухався на автомобілі марки «Hyundai Maxcruz», р.н. НОМЕР_2 , в комендантську годину в м.Одесі по проспекту Небесної Сотні, поблизу буд.2, та не мав належних документів на право керування транспортним засобом, чим порушив вимоги пп.«а» п.2.1. ПДР України.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута на місці його вчинення. За результатами розгляду працівником патрульної поліції на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400грн. Від отримання копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та надання пояснень ОСОБА_2 відмовився.
Також у постанові зазначено, що права, передбачені ст.268 КУпАП та порядок оскарження постанови, передбачений ст.289 КУпАП, роз'яснені. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовилася від отримала копії постанови під підпис, що підтверджується відеозаписом з портативних нагрудних відеореєстраторів поліцейських №47471239 та №470414. Вказані відеозаписи долучено до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач вважає, вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її протиправність та незаконність, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1-3 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч.2 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Згідно з ч.1 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Відповідно до ч.3,6 ст.258 КУпАП, протоколи не складаються, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Оскільки чинними нормами КУпАП не передбачено обов'язкового складення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху навіть у разі оскарження особою факту вчинення правопорушення, складення постанови та розгляд справи на місці вчинення правопорушення не суперечить приписам КУпАП.
Приписами ч.7 ст.258 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до приписів ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно до ч.1, 2 ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч.3 ст.283 КУпАП).
Апеляційним судом досліджено наявні в матеріалах справи відеозаписи з портативних нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських за №47471239 та за №470414.
Застосування вказаних технічних засобів врегульовано положеннями Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до якого, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (п. 1 ч.1 ст.40 Закону). Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами1і2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Зупинення транспортного засобу працівниками патрульної поліції вчинено відповідно до приписів п.7 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», відповідно до якого поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Як беззаперечно встановлено, що відповідно до розпорядження начальника Одеської військової адміністрації ОСОБА_3 з 1.03.2023р. на території Одеси та Одеської області запроваджено комендантську годину з 00:00 до 05:00 години. Під час дії комендантської години заборонено перебування людей на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток та посвідчень.
Як вбачається із матеріалів справи, що розгляд справи відбувся у його присутності на місці вчинення правопорушення. При цьому, йому було роз'яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України та надано можливість зателефонувати адвокату та отримати правову допомогу в розумний строк. Копію постанови надано на місці оформлення правопорушення під підпис (від її отримання відмовився). До постанови долучено відеозаписи з портативних нагрудних відеореєстраторів №47471239 та №470414, про що зазначено в постанові.
Відповідно до витягу з Інформаційного порталу Національної поліції відносно ОСОБА_2 , останній має посвідку на постійне проживання в Україні №900084785 від 18.08.2023р., про що працівникам патрульної поліції було отримано інформацію на місці розгляду справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
Отже, вказані вище докази були враховані інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Ткаченком В.О. при винесенні оскаржуваної постанови. Зазначення вичерпного переліку доказів у постанові чинними нормами КУпАП не передбачено.
З огляду на викладене, судова колегія вважає доводи позивача про порушення його процесуальних прав працівниками поліції під час притягнення до адміністративної відповідальності необґрунтованими.
Що стосується встановленого правопорушення, то судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до описової частини постанови серії ЕНА №4301409 від 19.03.2025р. ОСОБА_2 допустив порушення вимог пп. «а» п.2.1. ПДР України відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Отже, вимоги щодо визначення складу конкретного адміністративного правопорушення, з посиланням на приписи нормативно-правового акту та кваліфікації дій особи, працівником поліції також були дотримані.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р., затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, в державі розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.
Відповідно до абз.5 п.30 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» від 8.05.1993р. за №340, посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
Згідно з пп.2 п.1 Постанови КМУ «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» від 3.03.2022р. №184, у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану строк дії посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, у разі його закінчення у період дії воєнного стану, продовжується на рік і після цього підлягає заміні. Заміна такого посвідчення проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
Оскільки 60-м днем з дати видачі посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_2 є 17.10.2023р., то, відповідно, річний строк дії прав Республіки Молдова на території України спливає 17.10.2024р..
Відтак, ОСОБА_2 , станом на 19.03.2025р., не мав права керувати транспортним засобом на території України, використовуючи зазначене посвідчення водія, а повинен був замінити його на національне.
Відповідно до приписів Конвенції ООН Про дорожній рух 1968 року водійські посвідчення, видані однією Договірною стороною, повинні визнаватися на території іншої Договірної сторони до моменту, з яким ця територія стає звичайним місце проживанням володільця посвідчення.
Отже, аналізуючи вищевказане та прийняту постанову серії ЕНА №4301409 від 19.03.2025р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126КУпАП, у поєднанні з відеозаписами з портативних нагрудних відеореєстраторів поліцейських №47471239 та №470414 та наявними у справі доказами випливає, що ОСОБА_2 , як особа, яка постійно проживає на території України з 18.08.2023р. повинен був у строк до 17.10.2024р. замінити посвідчення водія Республіки Молдова на національне посвідчення водія, чого не зробив та здійснював керування автомобілем після означеного строку, чим порушив вимоги пп.«а» п.2.1. Правил дорожнього руху України.
Відтак, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вказаного, колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 9 липня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко