П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2189/25
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9.07.2003р. із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 18.07.2024р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9.07.2003р. із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 18.07.2024р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 17.02.2016р. отримував пенсію за вислугу років на умовах ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991р. №1788-ХІІ.
Після досягнення пенсійного віку на підставі заяви позивача з 22.02.2021р. йому було призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Проте, при розрахунку пенсії не був застосований показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки.
4.11.2024р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив перерахувати пенсію із застосуванням середнього показника заробітної плати для обчислення розміру пенсії за три останніх роки (2018-2020).
Однак, ГУ ПФУ в Одеській області листом від 8.11.2024р. відмовило у задоволенні вказаної заяви, зазначивши, що при розрахунку пенсії позивача застосовано показник заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком за 2014-2016 роки, а не за 2018-2020.
Не погодившись із такими діями ПФУ, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, з урахуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 18.07.2024р. із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 17.02.2016р. йому було призначено пенсію за вислугу років.
З 22.02.2021р. позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2014-2016 роки в розмірі 3 764,4грн..
4.11.2024р. позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому, серед іншого, просив здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2018, 2019 та 2020 роки з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Однак, листом ГУ ПФУ в Одеській області від 8.11.2024р. відмовило позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки з посиланням на ч.3 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій ПФУ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з ч.1 ст.9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Статтею 27 Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, при переведенні з одного виду пенсії, призначеного за Законом №1058-ІV, на інший застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, може відбуватись "за бажанням особи".
У даному випадку, позивачу попередньо була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, та призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV відбулось 22.02.2021р..
Дослідивши матеріали пенсійної справи, судова колегія звертає увагу, що апелянт самостійно вказує в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 17.02.2016р. було призначено пенсію за вислугу років згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а з 22.02.2021р. було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відповідно до ст.2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії, зокрема, за вислугу років.
Отже, саме ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено такий вид пенсії як пенсія за вислугу років, а тому посилання пенсійного органу, що первісне призначення пенсії відбулося відповідно до норм ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим та безпідставним.
Колегія суддів наголошує, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
За правовою позицією Великої Палати Верховного суду в постанові від 31.10.2018р. у справі №577/2576/17 при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Отже, при зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, позивач набув права на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів ст.40 Закону №1058-IV.
Таким чином, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки, як того вимагає ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2025р. по справі №580/4901/22.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко