Постанова від 01.10.2025 по справі 420/28184/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28184/24

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 17.02.2025, м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,

судді -Вербицької Н.В.,

судді -Семенюка Г.В.,

при секретарі -Марченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ НПУ), в якому заявив наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1059 від 20.08.2024 року «Про припинення виплат грошового забезпечення поліцейському», яким припинено з 16.08.2024 року виплату грошового забезпечення полковнику поліції ОСОБА_1 (008000), начальнику УКЗ ГУНП в Херсонській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1063 від 20.08.2024 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яким притягнуто до матеріальної відповідальності полковника поліції ОСОБА_1 в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 16 188,06 грн.;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1064 від 20.08.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким начальника УКЗ ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 16.08.2024 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.08.2024 року по дату прийняття судового рішення у справі.

Після відкриття провадження у справі ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог та прийнято до розгляду додаткову позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу №370 о/с від 22.08.2024 року «Про особовий склад», яким звільнено полковника поліції ОСОБА_1 начальника УКЗ ГУНП в Херсонській області в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що звільнення позивача спірними наказами відбулось на підставі висновків службового розслідування, призначеного та проведеного за фактом повідомлення позивачу про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в рамках кримінального провадження №62023080200000265 від 28.12.2023. Позивач не погоджується з висновками проведеного службового розслідування щодо допущених ним порушень службової дисципліни та вимог нормативних документів, та вважає такі висновки безпідставними, не доведеними належними доказами, а саме службове розслідування позивач вважає необ'єктивним та неповними, проведеним з порушенням вимог законодавства та його прав на участь в такому розслідуванні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Обставини справи в хронологічному порядку є наступними.

З лютого 2006 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ; з 06 листопада 2015 року проходить службу в Національній поліції, а з жовтня 2016 року позивач перебував на посаді начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області.

На підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні №1202320000000249 про застосування стосовно потерпілого ОСОБА_3 заходів безпеки у вигляді особистої охорони на час досудового розслідування (т.2 а.с.33), наказом ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 «Про виконання постанови СУ ГУНП в Херсонській області, винесеної в рамках кримінального провадження № 1202320000000249» наказано наступне:

« 2. Заступнику начальника ГУНП в Херсонській області полковнику поліції Баклану О.А. забезпечити виконання постанови СУ ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 “Про застосування заходів безпеки», винесеної в рамках кримінального провадження №1202320000000249, відкритого за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, шляхом виділення та направлення з 10.02.2023 і до окремого розпорядження начальника УКЗ ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 (0017003) з табельною, автоматичною вогнепальною зброєю та засобами безпеки для забезпечення заходів особистої охорони голови Херсонської обласної державної адміністрації» (т.2 а.с.34-35)».

30 липня 2024 року слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, оголошено підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Рапортом від 30.07.2024 полковник поліції ОСОБА_4 повідомив начальника ГУНП в Херсонській області про те, що 30.07.2024 року за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, начальникові управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонський області полковнику поліції ОСОБА_1 , та що про вказаний факт полковник поліції ОСОБА_5 особисто йому не доповідав (т.4 а.с.201).

По даному факту наказом ГУНП в Херсонській області №501 від 30.07.2024 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування у формі письмового провадження та сформовано дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування з метою збирання, перевірки, оцінки матеріалів, своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку, полковником поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с.162-163).

31.07.2024 начальник УГІ ГУНП підполковник поліції Кардава Тенгіз подав рапорт начальнику ГУНП в Херсонській області (вих.№1131/32/01-2024), про те що 30.07.2024 начальнику УКЗ ГУНП в Херсонській області полковнику поліції Кучерявому Миколі слідчим ТУ (з дислокацією у м. Мелітополі) ДБР повідомило про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, але про зазначену подію полковник поліції ОСОБА_6 керівництво ГУНП чи безпосереднього керівника не повідомив, закріплену за ним зброю (ПМ та АК74) та боєкомплект до неї до ГУНП не здав, а лише наступного дня поліцейськими УГІ ГУНП зброя у останнього вилучена та здана до ЧЧ ГУНП (т.1 а.с.242).

Також 31 липня 2024 року наказом ГУНП від 31.07.2024 №503 припинено дію п.2 наказу ГУНП від 10.02.2023 №114 щодо виділення та направлення з 10.02.2023 начальника УКЗ ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 для забезпечення заходів особистої охорони голови Херсонської обласної державної адміністрації (т.2 а.с.39-40).

31 липня 2024 року наказом ГУНП в Херсонській області №961 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади)» на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с.170).

В пункті 3 зазначеного наказу №961 повідомлено ОСОБА_1 , що він повинен перебувати на робочому місті в ГУНП в Херсонській області за адресою: вул. Лютеранська, 4, м. Херсон, та сприяти проведенню службового розслідування.

31 липня 2024 року розроблено та затверджено тимчасові посадові обов'язки (на період відсторонення від посади) полковника поліції ОСОБА_1 в тренінговому центрі ГУНП в Херсонській області (т.1 а.с.186-187).

01 серпня 2024 року прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №42024230000000123, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, відносно начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 ..

Рапортом від 01.08.2024 року зареєстрованим в ВДЗ ГУНП в Херсонській області (вх.№895рт/2-2024) ОСОБА_1 повідомив заступника начальника ГУНП в Херсонській області Баклана О., що 01.08.2024 стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з перебуванням в м. Херсон, у зв'язку з чим він не має можливості виконувати вимоги наказу ГУНП щодо його відсторонення від посади та бути присутнім на роботі (т.1 а.с.237).

Наказом ГУНП в Херсонській області №520 від 06.08.2024 року «Про внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії» внесені зміни до Наказу ГУНП в Херсонській області №501 від 30.07.2024 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» в частині складу дисциплінарної комісії (т.1 а.с.164-165).

Згідно наказу ГУНП від 13.08.2024 №547 на підставі рапорту голови дисциплінарної комісії полковника поліції Вербицького М.Л. (т.1 а.с.169) строк проведення службового розслідування продовжено до 20.08.2024 (т.1 а.с.168).

Наказом ГУНП в Херсонській області від 15.08.2024 №362 о/с, відповідно до ч.3 ст.70 Закону України “Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 , відсторонено від посади з 01 серпня по 30 вересня 2024 року на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2024 року у справі №487/5683/24, провадження №1-кс/487/4279/24 (т.2 а.с.215).

За результатами службового розслідування за фактом наявності ознак дисциплінарного проступку у діях начальника УКЗ ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 та інших окремих поліцейських ГУНП складено Висновок, який затверджений начальником ГУНП в Херсонській області 20.08.2024 року (надалі - Висновок службового розслідування) (т.1 а.с.27-65, т.2 а.с.138-177).

У Висновку службового розслідування дисциплінарна комісія виклала таку узагальнену пропозицію:

- за порушення службової дисципліни, вчинення дій, які підривають авторитет поліції, вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 24 та 38 Закону України “Про запобігання корупції» від 14.01.2014 №1700-VII, Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 3 наказу ГУНП від 31.07.2024 №961 “Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), пункту 9.2 протоколу наради керівництва ГУНП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022, що виявилося у недотриманні основних обов'язків і принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, виїзду за межі Херсонської області без погодження із керівництвом ГУНП, відсутності на службі 16.08.2024, 17.08.2024, 19.08.2024 та 20.08.2024 без поважних причин, спричиненні матеріальної шкоди, начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

На підстави Висновку службового розслідування відповідачем прийняті наступні рішення стосовно позивача:

- наказом ГУНП в Херсонської області №1059 від 20.08.2024 року “Про припинення виплат грошового забезпечення поліцейському», наказано припинити з 16.08.2024 року виплату грошового забезпечення полковнику поліції ОСОБА_1 начальнику УКЗ ГУНП в Херсонській області (т.1 а.с.66-67);

- наказом ГУНП в Херсонської області №1063 від 20.08.2024 року “Про притягнення до матеріальної відповідальності» притягнуто до матеріальної відповідальності полковника поліції ОСОБА_1 в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 16188,06 грн.. В наказі зазначено, що неповідомлення керівництва ГУНП про виїзди за межі Херсонської області та перебування на території інших областей 10.02.2024, 17.02.2024, 24.02.2024, 02.03.2024, 09.03.2024, 16.03.2024, 23.03.2024, 30.03.2024, 06.04.2024, 13.04.2024, 20.04.2024, 27.04.2024, 04.05.2024, 11.05.2024, 18.05.2024, 25.05.2024, 01.06.2024, 02.06.2024, 08.06.2024, 15.06.2024, 06.07.2024, 13.07.2024, 20.07.2024, 27.07.2024 та 28.07.2024, призвело до безпідставного нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди до 30000,00 грн, чим завдано матеріальну шкоду в розмірі 16188,06 грн (т.1 а.с.69-70);

- наказом ГУНП в Херсонській області від 21.08.2024 №1064 “Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. В п.1 вказаного наказу зазначено, що за порушення службової дисципліни, вчинення дій, які підривають авторитет поліції, вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 24 та 38 Закону України “Про запобігання корупції» від 14.01.2014 №1700-VII, Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 3 наказу ГУНП від 31.07.2024 №961 “Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), пункту 9.2 протоколу наради керівництва ГУНП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022, начальника УКЗ ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (т.1 а.с.68).

- наказом ГУНП в Херсонської області №370 о/с від 22.08.2024 року “Про особовий склад», звільнено зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 , начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонський області згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 22 серпня 2024 року (т.1 а.с.159).

Предметом оскарження в рамках даного спору є вищезазначені накази №1059 від 20.08.2024 року, №1063 від 20.08.2024 року, №1064 від 21.08.2024 та №370 о/с від 22.08.2024.

Обсяг нормативно-правового регулювання, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, полягає в наступному.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893.

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно пунктів 7-8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Отже, з аналізу наведених нормативних положень слідує, що поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури.

У Висновку службового розслідування зазначено, що 02.08.2024 за вих.№17-03-14504/2024 на розгляд дисциплінарної комісії із Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, надійшов витяг із ЄРДР у кримінальному провадженні №62023080200000265 від 28.12.2023 за частиною 2 статті 111, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369-2 КК України, та копії окремих матеріалів провадження у частині, що не зашкодить для подальшого проведення досудового розслідування, на підставі яких дисциплінарна комісія відобразила у Висновку службового розслідування наступні узагальнені обставини та висновки:

- згідно протоколу про результати негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.06.2024 (розсекречено) встановлено, що відповідно до КПК України уповноваженою особою в рамках кримінального провадження №62023080200000265 від 20.12.2023 проведено зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача, з мобільного терміналу з картками операторів мобільного зв'язку відносно гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема збереженої на мобільному терміналі інформації застосунку месенджеру “WhatsApp»;

- з'ясовано, що полковник поліції ОСОБА_6 мав неодноразові розмови та переписки з гр. ОСОБА_7 , інформація щодо протиправних дій якого (участь у злочинній схемі з отримання неправомірної вигоди від фізичних осіб за сприяння громадянам у швидкому, безперешкодному отриманні послуг, що надаються структурними підрозділами державних органів) була підставою для внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань;

- із аналізу сутності переписки дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що полковник поліції ОСОБА_6 сприяв громадянам у проходженні процедури отримання посвідчення водія, здійснив перевід гр. ОСОБА_7 грошових коштів (3000 грн.) та отримував пропозицію неправомірної вигоди;

- у ході аналізу стенограми відео допиту свідка гр. ОСОБА_8 , 1976 р.н. встановлено, що остання в травні поточного року зверталась до полковника поліції ОСОБА_1 для сприяння в отриманні медичної довідки, яка необхідна для здачі іспитів та допомоги при самих іспитах, для отримання у подальшому посвідчення водія. При цьому поліцейський надав відповідну обіцянку у наданні допомоги при проходженні необхідної процедури для отримання посвідчення водія (отримання медичної довідки без відповідного медичного огляду). Через деякий час гр. ОСОБА_9 отримала у м. Миколаєві від іншого невідомого (анкетні дані не зазначає) відповідну медичну довідку, хоча відповідний медичний огляд вона не проходила. Надавши зазначену медичну довідку з рештою документів, гр. ОСОБА_10 склала відповідні іспити для отримання посвідчення водія;

- аналізуючи тексти повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 30.07.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 01.08.2024, встановлено, що уповноваженими посадовими особами задокументовані факти протиправної діяльності ОСОБА_1 ;

- отже, полковник поліції ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №62023080200000265 від 20.12.2023 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 KK України, тобто у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

- згідно відповідей УОАЗОР ГУНП в Миколаївській області №1295/25-2024 від 06.08.2024 та УОАЗОР ГУНП в Херсонській області №846/20/02/19-2024 від 06.08.2024, комісією встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», полковник поліції ОСОБА_6 не фіксував факт пропозиції йому неправомірної вигоди або втягнення його до вчинення корупційних схем та заяви чи повідомлення до органів та підрозділів поліції не подавав;

- з огляду на викладене, дисциплінарна комісія приходить до висновку, що полковник поліції ОСОБА_6 отримував пропозиції щодо неправомірної вигоди від громадян, але не повідомив про це керівнику чи уповноважений орган з питань запобігання корупції, чим порушив вимоги статті 24 Закону України “Про запобігання корупції» та вчинив дисциплінарний проступок;

- під час моніторингу відомостей у засобах масової інформації, соціальних мережах, телеграм каналах тощо, виявлено ряд публікацій критичного характеру, пов'язаних із вищеописаними протиправними діями полковника поліції ОСОБА_1 , що призвело до значного суспільного резонансу та підірвало авторитет Національної поліції України.

Крім наведених вище висновків про вчинення позивачем дисциплінарного проступку внаслідок обставин, пов'язаних із обставинами кримінального провадження №62023080200000265, дисциплінарна комісія у Висновку службового розслідування додатково зазначила і інші обставини, які кваліфіковані у цьому висновку, як дисциплінарні проступки позивача.

Зокрема, в ході службового розслідування також встановлено, що полковник поліції ОСОБА_6 під час здійснення заходів з охорони голови Херсонської ОДА постійно користувався автомобілем “Тойота Ленд Крузер», н.з. НОМЕР_1 білого кольору.

Отримавши у УЛАП ГУНП інформацію з камер відеонагляду на дорогах окремих областей держави, наявної в ІПНП, (вих.№2977/9/01-2024 від 16.08.2024) комісією здійснено аналіз інформації та встановлено, що починаючи з 10.02.2024 (моменту проаналізованої інформації) полковник поліції ОСОБА_6 щотижня виїжджав за межі Херсонської області, а саме у п'ятницю у після обідній (або вечірній) час покидав м. Херсон та перетинав м. Миколаїв, після чого повертався у м. Херсон ввечері у неділю через м. Миколаїв.

Відповідно довідки УКЗ ГУНП від 12.08.2024 встановлено, що полковнику поліції ОСОБА_11 , починаючи з 15.01.2022 і дотепер, будь-які відпустки не надавались. Крім цього, зазначено, що УКЗ ГУНП не володіє інформацією щодо його виїзду за межі м. Херсон та Херсонської області. Офіційні відомості, які б свідчили про його виїзди, в УКЗ відсутні.

Дисциплінарна комісія встановила, що полковник поліції ОСОБА_6 не перебував на території Херсонської області у наступні дні: 10.02.2024, 17.02.2024, 24.02.2024, 02.03.2024, 09.03.2024, 16.03.2024, 23.03.2024, 30.03.2024, 06.04.2024, 13.04.2024, 20.04.2024, 27.04.2024, 04.05.2024, 11.05.2024, 18.05.2024, 25.05.2024, 01.06.2024, 02.06.2024, 08.06.2024, 15.06.2024, 06.07.2024, 13.07.2024, 20.07.2024, 27.07.2024, 28.07.2024, що в свою чергу за Висновком службового розслідування (абзац 4 стор.32 Висновку) є дисциплінарним проступком у вигляді виїзду за межі Херсонської області без повідомлення керівництва ГУНПУ, що є порушенням наказу керівництва, викладеного в пункті 9.2 протоколу наради керівництва ГУ НП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022.

Такі дії за Висновком службового розслідування призвели до безпідставного нарахування позивачу додаткової винагороди відповідно до Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого наказом МВС України від 28.11.2022 №775, чим завдано матеріальної шкоди на суму 16188,06 грн. за лютий-липень 2024 р..

Також в ході службового розслідування встановлено, що 15.08.2024 Миколаївським апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , за результатами чого до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 30.09.2024 із забороною з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на це дисциплінарна комісія вважає, що полковник поліції ОСОБА_6 на виконання наказу ГУНП від 31.07.2024 №961 мав перебувати у робочий час на робочому місці у ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4.

Але, останній до місця несення служби 16.08.2024 не прибув та тимчасові посадові обов'язки (на період відсторонення від посади) цього дня, а також 17.08.2024, 19.08.2024 та 20.08.2024 не виконував.

Про відсутність полковника поліції ОСОБА_1 на робочому місці (на службі) складено відповідні акти (№501/26/01-2024 від 16.08.2024, №502/26/01-2024 від 17.08.2024, №504/26/01-2024 від 19.08.2024 та №515/26/01-2024 від 20.08.2024).

Факт відсутності позивача на службі з 16 по 20 серпня 2024 року за Висновком службового розслідування є дисциплінарним проступком у вигляді відсутності на службі без поважних причин.

Також у Висновку службового розслідування наведені обставини, які стосуються отримання позивачем за 2023 рік грошової допомоги на проживання, як внутрішньо-переміщена особа (ВПО), в загальній сумі 24000 грн., на яку, як вважає дисциплінарна комісія, позивач не має права.

Ці обставини не були кваліфіковані дисциплінарною комісією як дисциплінарний проступок та не стали підставою для застосовування до позивача дисциплінарного стягнення, але інформація з цього питання була направлено дисциплінарною комісією до НАЗК.

Отже, за Висновком службового розслідування допущені позивачем дисциплінарні проступки узагальнено полягають в наступному:

- позивач отримував від громадян пропозиції щодо неправомірної вигоди за сприяння у проходженні процедури отримання посвідчення водія, але не повідомляв про це керівнику чи уповноваженому органу з питань запобігання корупції, чим порушив вимоги статті 24 Закону України “Про запобігання корупції»;

- без погодження із керівництвом ГУНПУ залишав територію Херсонської області у наступні дні: 10.02.2024, 17.02.2024, 24.02.2024, 02.03.2024, 09.03.2024, 16.03.2024, 23.03.2024, 30.03.2024, 06.04.2024, 13.04.2024, 20.04.2024, 27.04.2024, 04.05.2024, 11.05.2024, 18.05.2024, 25.05.2024, 01.06.2024, 02.06.2024, 08.06.2024, 15.06.2024, 06.07.2024, 13.07.2024, 20.07.2024, 27.07.2024, 28.07.2024, що також призвело до безпідставного нарахування йому додаткової винагороди за лютий-липень 2024 р оку на загальну суму 16188,06 грн..

- відсутність на службі з 16 по 20 серпня 2024 року без поважних причин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з Висновками службового розслідування про вчинені позивачем дисциплінарні проступки та відхилив наведені позивачем заперечення таких висновків.

Так, погоджуючись з Висновком службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді отримання від громадян пропозицій щодо неправомірної вигоди за сприяння у проходженні процедури отримання посвідчення водія, суд першої інстанції відобразив в оскаржуваному рішенні ті ж самі обставини та висновки, які виклала дисциплінарна комісія у Висновку службового розслідування на підставі отриманих матеріалів з кримінального провадження №62023080200000265, та додатково зазначив, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила її знайомство з ОСОБА_1 , але зазначила, що обставин її звернення до Кучерявого з приводу отримання медичної довідки для здачі іспиту, вона вже не пам'ятає, при цьому підтвердила, що пояснення, які вона надавала слідчому під час її допиту та наявні в матеріалах справи є правдивими та вона підписувала протокол допиту свідка від 31.07.2024 року.

Апелянт заперечує проти такої позиції суду першої інстанції, вказуючи на те, що висновок службового розслідування про отримання позивачем від громадян пропозицій щодо неправомірної вигоди за сприяння у проходженні процедури отримання посвідчення водія ґрунтується суто на матеріалах з кримінального провадження №62023080200000265, в рамках якого позивачу було повідомлено про підозру, що саме по собі не може бути доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу, який проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину, але вина позивача в такому кримінальному провадженні ще не доведена вступивши в силу обвинувальним вироком суду. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально - правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінено. З часу оголошення підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження стверджувати про її винуватість як доведений факт не можливо.

Вирішуючи питання про можливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі тих обставин, які дослужуються в кримінальному провадженні №62023080200000265, в рамках якого позивачу оголошено про підозру за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 KK України, тобто у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до ч.ч.1 та 5 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Верховний суд вже неодноразово зазначав про неможливості притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення.

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.02.2020 по справі №818/1274/17, від 23.01.2020 по справі №520/8550/18, від 17.11.2022 у справі №480/9492/20, від 06.03.2020 №804/1758/18 та інших, викладені такі правові позиці:

- з урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно поліцейського виникнуть правові підстави для його звільнення з посади внаслідок обставин вчинення ним кримінального проступку;

- встановлення таких обставин є виключною компетенцією органів досудового розслідування в межах кримінального провадження, із наступною їх юридичною оцінкою у вироку суду, тобто перебуває поза межами повноважень адміністративного суду при розгляді даної справи;

- вирішення питання про правомірність притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність встановити склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії отримали в рамках кримінального провадження;

- саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення.

Наведене цілком узгоджується з положеннями пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якого вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.

Повертаючись до обставин даної справи, колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді отримання позивачем від громадян пропозицій щодо неправомірної вигоди за сприяння у проходженні процедури отримання посвідчення водія, ґрунтується виключно на матеріалах кримінального провадження №62023080200000265 від 28.12.2023, зокрема, на тексті оголошеної позивачу підозри про вчинення злочину.

В ході судового розгляду позивач заперечував проти вчинення ним таких дій в своїх заявах по суті справи.

Під час судового засідання суду апеляційної інстанції позивач повторив свої заперечення щодо викладених у Висновку службового розслідування обставин отримання ним від громадян пропозицій щодо неправомірної вигоди за сприяння у проходженні процедури отримання посвідчення водія, а також зазначив, що у кримінальному провадженні №62023080200000265 від 28.12.2023 він також заперечує свою вину у вчинення таких дій.

Виходячи з того, що позивач не визнає сам факт вчинення ним таких, а висновок службового розслідування про вчинення таких дій базується виключно на інформації з кримінального провадження №62023080200000265, і не містить будь-яких окремих доказів вини позивача в таких діях, колегія суддів вважає, що виключно вироком суду можуть бути підтверджені ті обставини, на яких ґрунтується оголошена позивача підозра у вчиненні злочину в кримінальному провадженні №62023080200000265, і які за Висновком службового розслідування складають об'єктивну сторону дисциплінарного проступку позивача.

Таким чином, оскільки на час проведення службового розслідуванні та винесення спірних наказів, а також і на час розгляду судом даної справи, діям позивача, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні №62023080200000265, ще не надана оцінка судом під час розгляду цього кримінального провадження, притягнення позивача за такі дії до дисциплінарної відповідальності є передчасним, і адміністративний суд під час розгляду даної адміністративної справи не має повноважень визнавати такі дії позивача доведеними.

З цих же підстав колегія суддів не погоджується з посиланнями суду першої інстанції на пояснення допитаної у даній справі в якості свідка ОСОБА_8 , яка одночасно виступає і свідком у кримінальному провадженні №62023080200000265, оскільки пояснення цього свідка мають бути перевірені та оцінені судом під час розгляду цього кримінального провадження.

Більш того, допитана у цій справі свідок ОСОБА_8 хоча і підтвердила своє знайомство з позивачем, проте не дала суду пояснень, які б вказували на вчинення позивачем будь-якого дисциплінарного проступку, а сам факт підтвердження нею своїх показів в рамках вищевказаного кримінального провадження ще не може бути доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки, як вже зазначено вище, перевірку та остаточну оцінку показів свідка у кримінальному провадженні має надавати лише суд, який розглядає таке кримінальне провадження.

Про передчасність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі матеріалів кримінального провадження №62023080200000265 свідчить також той факт, що згідно останнього Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.07.2025 року, тобто вже під час даного апеляційного перегляду, кваліфікація дій позивача у вказаному кримінальному провадженні була змінена з частини 3 статті 368 KK України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, на частину 2 статті 28, частину 2 статті 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснювати вплив за надання такої вигоди, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Це свідчить про те, що покладений в основу Висновку службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку склад об'єктивної сторони інкримінованого позивачу злочину був змінений органом досудового розслідування.

Посилання у Висновку службового розслідування та в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції на те, що вищевказані дії позивача призвели до підриву авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки інформація про такі дії була розміщена на сторінках в соціальних мережах «Телеграм» та «Фейсбук», зокрема таких як « ОСОБА_12 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «МОСТ: Херсон», ФБ - «МОСТ», ФБ- «Сергій Нікітенко» та набула значного суспільного резонансу, колегія судів вважає хибними, оскільки розповсюдження такої інформації без факту доведення вини позивача у таких діях набувшим законної сили вироком суду, є передчасним і свідчить про те, що така інформація вважається недостовірною до моменту, поки суд не підтвердить вину особи.

Відповідно до ч.4 ст.296 ЦК ім'я особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в рамках даного апеляційного перегляду висновок службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді отримання від громадян пропозицій щодо неправомірної вигоди за сприяння у проходженні процедури отримання посвідчення водія, не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами, а притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за такі дії є передчасним та суперечить закріпленому у ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості.

Що стосується висновку службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді залишення позивачем території Херсонської області без погодження із керівництвом ГУНПУ, який також став підставою для спірного наказу №1063 від 20.08.2024 року, яким позивача притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 16188,06 грн. (т.1 а.с.69-70), колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, такий дисциплінарний проступок у Висновку службового розслідування обґрунтовується тим, що під час здійснення заходів з охорони голови Херсонської ОДА позивач постійно користувався автомобілем “Тойота Ленд Крузер», н.з. НОМЕР_1 білого кольору, і згідно аналізу інформації з камер відеонагляду на дорогах окремих областей держави, позивач не перебував на території Херсонської області у наступні дні: 10.02.2024, 17.02.2024, 24.02.2024, 02.03.2024, 09.03.2024, 16.03.2024, 23.03.2024, 30.03.2024, 06.04.2024, 13.04.2024, 20.04.2024, 27.04.2024, 04.05.2024, 11.05.2024, 18.05.2024, 25.05.2024, 01.06.2024, 02.06.2024, 08.06.2024, 15.06.2024, 06.07.2024, 13.07.2024, 20.07.2024, 27.07.2024, 28.07.2024, і про факти залишення території Херсонської області у ці дні позивач керівництво ГУНПУ не повідомляв, що є порушенням наказу керівництва, викладеного в пункті 9.2 протоколу наради керівництва ГУ НП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022.

Також за Висновком службового розслідування внаслідок перебування позивача у ці дні за межами Херсонської області в порушення Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого наказом МВС України від 28.11.2022 №775, позивачу за лютий-липень 2024 року безпідставно була виплачена додатково винагород на суму 16188,06 грн., що в свою чергу стало підставою для притягнення позивача до матеріальної відповідальності в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 16188,06 грн. спірним наказом №1063 від 20.08.2024.

Погоджуючись з Висновком службового розслідування в частині неправомірного виїзду позивача за межі Херсонської області у вищевказані дні та неправомірного отримання позивачем за ці дні додаткової винагороди на суму 16188,06 грн., суд першої інстанції в своєму рішенні навів такі узагальнені доводи та висновки:

- позивачем не доведено як факт перебування його у відрядженні в період з 10.02.2023 року по 31.07.2024, так і твердження про те, що його виїзди за межі Херсонської області у цей період пов'язані з здійсненням заходів безпеки голови Херсонської ОДА на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114;

- опитані під час проведення службового розслідування працівники управління “КОРД» ГУНП в Херсонській області ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вказали про відсутність у них інформації щодо участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення особистої охорони голови Херсонської ОВА;

- суду не надано доказів виконання приписів рішення зазначеного в п.9.2 протоколу наради керівництва ГУНП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022 та подання позивачем рапорту до ГУНП в Херсонській області про виїзд за територію Херсонської області;

- здійснення позивачем виїзду за територію Херсонської області без подання відповідного рапорту до ГУНП в Херсонській області свідчить про його недобросовісність.

Заперечуючи проти вказаних висновків суду першої інстанції в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях апелянта від 07.05.2025 наведені такі узагальнені доводи:

- в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, що вказували би на виїзд саме позивача за межі Херсонської області, а надана лише інформація про пересування автомобіля Тойота Ленд Крузер НОМЕР_1 , яким, крім позивача користувались, й інші особи, і доказів зворотного відповідачем не надано;

- пояснення старшого інспектора - чергового ВП №2 Скадовського РВП Клима Г.С., який вказав, що він періодично бачив позивача за кермом автівки Тойота Ленд Крузер НОМЕР_1 на блокпості в с.Чорнобаївка, не можуть доводити факти виїзду позивача за межі Херсонської області у вказані дати, оскільки цей інспектор не зазначив конкретних дат, коли він бачив позивача за кермом вказаного автомобіля, і сам блок пост с.Чорнобаївка знаходиться в межах Херсонської області і не межує з будь-якою іншою областю;

- згідно відповіді Херсонської обласної військової адміністрації від 03.04.2025 №039-К/2025 автомобіль Тойота Ленд Крузер д.н. НОМЕР_1 перебуває на балансі та в оперативному управлінні Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби (далі - ХОКАРС) і наказом начальника ХОКАРС від 02.04.2023 №0311-ОД цей транспортний засіб з 03.04.2023 закріплено за бригадиром інженерно-будівельного відділу ОСОБА_15 , і цим автомобілем мали можливість користуватись також особи, що здійснювали забезпечення особистої охорони голови (начальника) Херсонської обласної державної (військової) адміністрації; в особисте користування ОСОБА_1 цей транспортний засіб не передавався.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях позивача такого дисциплінарного проступку, як залишення території Херсонської області без погодження із керівництвом ГУНПУ (без повідомлення керівництва ГУНПУ) , колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

В даному випадку відповідач кваліфікує дії позивача, як порушення пункту 9.2 протоколу наради керівництва ГУ НП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022, а в своїх заявах по суті справи відповідач зазначає, що цим пунктом передбачено обов'язкове погодження рапорту працівника на виїзд з Херсонської області, який подається до УКЗ ГУНП для обліку.

Колегія суддів з такими висновками да доводами відповідача погодитися не може, оскільки аналіз змісту долученого до справи протоколу наради керівництва ГУ НП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022 (т.1 а.с.41-43), свідчить про те, що пункти 9.1 та 9.2, як і інші пункти цього протоколу, взагалі не містять будь-яких положень щодо умов та порядку виїзду поліцейського за межі Херсонської області.

Зокрема, пункти 9.1 та 9.2 цього протоколу мають наступний зміст:

- довести до особового складу інформацію, що у разі виїзду за межі гарнізону за сімейними обставинами на декілька днів або перебування у відпустці, додаткова винагорода поліцейським не нараховується;

- в обов'язковому порядку погоджений рапорт підлеглого працівника подається керівником підрозділу до УКЗ НУНП для обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що на час прийняття такого рішення у формі протоколу наради керівництва ГУ НП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року, значна частина Херсонської області, що розташована на правому березі р.Дніпро разом з містом Херсон, перебувала під окупацією військ Російської Федерації, а сама нарада керівництва ГУ НП в Херсонській області, як зазначено у цьому протоколі, проводилась у місті Миколаєві, де на той час тимчасово було розташоване ГУ НП в Херсонській області.

Це свідчить про те, що протокол наради керівництва ГУ НП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022 не регулював, і не міг регулювати порядок та умови виїзду поліцейських за межі Херсонської області.

Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що дисциплінарна комісія у Висновку службового розслідування по-різному визначає склад об'єктивної сторони даного дисциплінарного проступку, що свідчить про відсутність в даному випадку конкретних норм законодавства чи наказів керівництва, які б були порушені позивачем.

Так, на стор.32 абзац 4 Висновку службового розслідування вказується про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді неповідомлення керівництва ГУНП про виїзди за межі Херсонської області та перебування на території інших областей, а вже на сторонці 37 цього висновку у пункті 3 пропозицій дисциплінарної комісії ті ж самі дії кваліфікуються вже як виїзди за межі Херсонської області без погодження із керівництвом ГУПН.

Аналогічним чином в наказі «Про застосування дисциплінарного стягнення» №1064 від 21.08.2024 в частині цих обставин вказується про вчинення дисциплінарного проступку у вигляді виїзду за межі Херсонської області без погодження із керівництвом ГУПН, а в наказі «Про притягнення до матеріального відповідальності» від 20.08.2024 №1063 вказується про вчинення дисциплінарного проступку у вигляді неповідомлення керівництва ГУНП про виїзди за межі Херсонської області та перебування на території інших областей.

Колегія суддів вважає, що така кваліфікація дій позивача не є тотожною за змістом та обсягом дій, які має вчинити поліцейській, оскільки в першому випадку мова йде лише про повідомний характер виїзду, який передбачає лише повідомлення керівництва про факт виїзду без визначення конкретного способу повідомлення, а в другому випадку мова йде вже про необхідність отримання від керівництва ГУПН погодження, тобто дозволу на виїзд, також без визначення конкретної форми погодження такого виїзду.

Наведене свідчить про те, що викладений у Висновку службового розслідування та у спірних наказах висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який пов'язується відповідачем із виїздами позивача за межі Херсонської області, не має належної нормативно-правової кваліфікації, оскільки, по-перше - протокол наради керівництва ГУ НП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022, на який посилається відповідач, не містить відповідних приписів щодо порядку та умов виїзду поліцейських за межі Херсонської області; по-друге - об'єктивна сторона цього дисциплінарного проступку як у Висновку службового розслідування, так і в спірних наказах сформульована відповідачем по-різному в частині тих дій, які на думку відповідача, не вчинив позивач при виїзді за межі області.

Крім того, колегія суддів також погоджується з доводами апелянта про те, що є недоведеним висновок службового розслідування щодо конкретних дат, в які позивач не перебував на території Херсонської області, а саме: 10.02.2024, 17.02.2024, 24.02.2024, 02.03.2024, 09.03.2024, 16.03.2024, 23.03.2024, 30.03.2024, 06.04.2024, 13.04.2024, 20.04.2024, 27.04.2024, 04.05.2024, 11.05.2024, 18.05.2024, 25.05.2024, 01.06.2024, 02.06.2024, 08.06.2024, 15.06.2024, 06.07.2024, 13.07.2024, 20.07.2024, 27.07.2024, 28.07.2024, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на даних інформації з камер відеонагляду на дорогах окремих областей держави стосовно переміщення автомобіля Тойота Ленд Крузер д.н. НОМЕР_1 , але згідно відповіді Херсонської обласної військової адміністрації від 03.04.2025 №039-К/2025, даний автомобіль закріплено за бригадиром інженерно-будівельного відділу ОСОБА_15 , в особисте користування ОСОБА_1 , і крім позивача цим автомобілем також мали можливість користувались й інші особи, що здійснювали забезпечення особистої охорони голови Херсонської ОВА, що також підтверджує і сам позивач.

Такі обставини користування автомобілем Тойота Ленд Крузер д.н. НОМЕР_1 в цілях забезпечення особистої охорони голови Херсонської ОВА, відповідачем не спростовані.

Таким чином, висновок службового розслідування про вчинення позивачем такого дисциплінарного проступку, як виїзди за межі Херсонської області без погодження із керівництвом ГУНПУ або без повідомлення керівництва ГУНПУ, не має належної юридичної кваліфікації та є недоведеним в частині фактів таких виїздів.

Крім наведеного, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на правовий стан позивача в сфері його службової діяльності, в якому позивач перебував в період дії наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 «Про виконання постанови СУ ГУНП в Херсонській області, винесеної в рамках кримінального провадження №1202320000000249», пунктом 2 якого позивача було направлено на забезпечення заходів особистої охорони голови Херсонської обласної державної адміністрації.

Надання такої оцінки є необхідним з тієї точки зору, що спірними наказами позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни як начальник управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області, однак фактично в період дії пункту 2 наказу ГУНП від 10.02.2023 №114 позивач не перебував на своїй посаді, так був направлений на забезпечення заходів особистої охорони голови Херсонської обласної державної адміністрації, і виконував ці функції з 10.02.2023 по 31.07.2024, тобто до моменту прийняття вищевказаного наказу ГУНП від 31.07.2024 №503, і саме в цей період за Висновком службового розслідування мали місце два з трьох дисциплінарних проступків, які ставляться позивачу в провину.

Враховуючи специфіку завдання, яке було покладено на позивача наказом ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114, і яке не притаманне тій посаді, яку займав позивач з жовтня 2016 року, перебуваючи на посаді начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області, для правильного вирішення даного спору суду необхідно чітко встановити правове становище позивача в сфері його службової діяльності період в період дії пункту 2 наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114, тобто з 10.02.2023 по 31.07.2024, зокрема, посадові обов'язки позивача в цей період, підпорядкованість, графік роботи, місце виконання службових обов'язків, тощо.

З цією метою письмовими ухвалами колегії суддів від 25.07.2025 відповідна інформація була витребувана від ГУНП в Херсонській області та від Херсонської обласної військової адміністрації, на виконання яких були надані наступні відповіді.

ГУНП в Херсонській області в письмових поясненнях від 11.08.2025 №585/25/23 зазначило узагальнено таке:

- в ГУНП в Херсонській області відсутня інформація про наявність професійних навичок у полковника поліції ОСОБА_1 для забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та нормативного документу, яким регламентовано направлення керівного складу ГУНП в Херсонській області для забезпечення заходів особистої охорони посадових осіб інших державних органів;

- стосовно питання, які посадові обов'язки виконував, кому підпорядковувався та який мав графік служби полковник поліції ОСОБА_1 в період дії пункту 2 наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114, то на період дії зазначеного наказу посадові обов'язки та графік несення служби полковнику поліції ОСОБА_1 не розроблялися;

- щодо підпорядкування полковника поліції ОСОБА_1 у вказаний період, то пункт 2 наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 не містить приписів про підпорядкування останнього будь-яким посадовим особам, при цьому, згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові;

- робоче місце полковника поліції ОСОБА_1 в період дії пункту 2 наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 з 10.02.2023 по 31.07.2024 було біля потерпілого для його особистої (фізичної) охорони;

- в період з 10.02.2023 по 31.07.2024 полковник поліції ОСОБА_1 обов'язки начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області не виконував.

Херсонська обласна військова адміністрація у відповіді від 11.08.2025 №01-01-67-8732/0/25/25 зазначила наступне:

- полковник поліції ОСОБА_1 брав участь у забезпеченні заходів особистої охорони голови Херсонської обласної державної адміністрації у період з 10 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року;

- забезпечення заходів особистої охорони особи, взятої під захист, у комплексі заходів стратегії безпеки застосовувалася тактика дій, спрямована на запобігання стеженню у спосіб дублювання мобільних терміналів, транспортних засобів та шляхів переміщення охоронюваної особи, з метою створення хибного уявлення у спостерігачів про реальні цілі та мету такого переміщення, а також здійснювалась особиста охорона особи, взятої під захист. Відомості про вказані заходи належать до інформації з обмеженим доступом;

- під час безпосереднього виконання обов'язків з особистої охорони особи, взятої під захист, полковник поліції ОСОБА_1 узгоджував конкретні заходи забезпечення безпеки з головою Херсонської обласної державної адміністрації;

- наказом ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 не було визначено графік та місце служби полковника поліції ОСОБА_1 , і він повністю залежав від часу та місця перебування охоронюваної особи і виконував відповідні обов'язки згідно з робочим графіком голови Херсонської обласної державної адміністрації;

- наказом від 10.02.2023 №114 також не було передбачено порядку звітування осіб, відповідальних за розроблення заходів охорони, про виконання таких заходів, а також загального плану заходів з охорони голови Херсонської обласної державної адміністрації, і саме тому полковник поліції ОСОБА_1 у своїх діях та при визначенні плану заходів орієнтувався на власні знання і навички, зважаючи на оперативну обстановку в конкретний період часу;

- полковник поліції ОСОБА_1 як особа вищого керівного складу брав на себе відповідальність за планування та контроль заходів, пов'язаних з охороною голови Херсонської обласної державної адміністрації.;

- будь-яких документів, що стосуються виконання полковником поліції ОСОБА_1 завдань, визначених Наказом №114, у Херсонській обласній державній (військовій) адміністрації немає;

- задокументована інформація про виїзд полковника поліції ОСОБА_1 за межі Херсонської області під час забезпечення заходів особистої охорони голови Херсонської обласної державної адміністрації в період з 10 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року також відсутня.

Також до матеріалів справи надійшли письмові пояснення голови Херсонської обласної військової адміністрації Прокудіна О.С. від 19.09.2025 з обґрунтуванням причин неможливості з'явитися в судове засідання суду апеляційної інстанції по даній справі на 24.09.2025 для надання пояснень в якості свідка, і в яких ОСОБА_3 вказав наступне (узагальнено):

- полковник поліції ОСОБА_1 , а також працівники підрозділу «КОРД» ГУНП в Херсонській області брали участь у забезпеченні заходів моєї особистої охорони у період з 10 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року, які повністю залежали від мого графіку роботи та місця перебування. Кожного дня під час виїздів у робочих питаннях дані особи перебували поряд зі мною, іноді окремо або всі разом, іноді в різних автівках. Супровід здійснювався також в позаробочий час, в термінових та екстрених ситуаціях, які могли виникати щоденно через безпосередню близькість межування частини території Херсонської області з армією РФ;

- при відсутності чітко встановленого ГУНП в Херсонській області плану заходів з моєї охорони, за планування та контроль заходів, пов'язаних з моєю охороною, як Голови Херсонської обласної державної адміністрації, відповідав полковник поліції ОСОБА_1 , як особа вищого керівного складу поліції, яким була розроблена та застосована тактика дій, що була спрямована на запобігання стеженню за моїм місцеперебуванням у спосіб дублювання мобільних терміналів, зміну транспортних засобів та шляхів переміщення з метою створення у осіб, яким було відомо про розпорядок мого робочого дня хибного уявлення про реальні цілі та мету такого переміщення;

- в моєму розпорядженні були 3 автівки, які полковник ОСОБА_1 змінював в залежності від оперативної ситуації, і жодна з яких не була виділена ОСОБА_1 для особистого користування;

- про виїзди за межі Херсонської області мене у супроводі полковника ОСОБА_1 , повідомити не можу, у зв'язку із тим, що дані виїзди входили до системи контрзаходів із запобігання вчиненню замаху на моє життя та здоров'я;

- за час здійснення заходів моєї особистої охорони у період з 10 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року, а ні керівництвом ГУНП в Херсонській області, а ні слідчим у кримінальному провадженні №1202320000000249 не здійснювалися дії щодо контролю несення служби направленими особами та здійснення ними заходів з моєї особистої охорони;

З'ясувавши обставини реалізації наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 в частині, які стосуються позивача, колегія суддів дійшла таких висновків:

- в період з 10 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року позивач фактично не перебував на посаді начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області, оскільки в цей період на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 забезпечував заходи з особистої охорони голови Херсонської ОВА ОСОБА_3 , що не відноситься до функціональних обов'язків начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області, визначених розділом 5 Положення про управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області, затвердженого наказом ГУНП в Херсонській області від 26.12.2016 №1364 (т.2 а.с.23-29);

- на період дії пункту 2 наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114, тобто з 10.02.2023 по 31.07.2024 для позивача не було визначено посадових обов'язків, графіку та місця несення служби;

- відсутні нормативне обґрунтування пункту 2 наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114, так як законодавство не містить положень, які б передбачали можливість направляти начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в області для забезпечення заходів особистої охорони посадових осіб інших державних органів, зокрема обласної державної адміністрації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що внаслідок реалізації наказу ГУНП в Херсонській області від 10.02.2023 №114 позивач в період з 10 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року фактично перебував у стані правої невизначеності щодо своїх прав та обов'язків в сфері службової діяльності.

Тому посилання у Висновку службового розслідування та у спірних наказах на те, що позивач не повідомляв керівництво ГУНП в Херсонській області про виїзди за межі Херсонської області та не погоджував їх з керівництвом є безпідставними, оскільки в період з 10 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року на позивача не покладались обов'язки повідомляти керівництво ГУНП в Херсонській області про свої дії та рішення, направлені на забезпечення заходів з особистої охорони голови Херсонської ОВА та узгоджувати їх, в тому числі і в частині можливих виїздів за межі Херсонської області.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в рамках даного апеляційного перегляду також не знайшов свого підтвердження висновок службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді виїздів за межі Херсонської області без погодження із керівництвом ГУНПУ або без повідомлення керівництва ГУНПУ про такі виїзди.

З наведених вище підстав колегія суддів вважає також необґрунтованим і висновок службового розслідування про безпідставне нарахування позивачу додаткової винагороди за лютий-липень 2024 року на загальну суму 16188,06 грн., на підставі якого був прийнятий спірний наказ №1063 від 20.08.2024 року, яким позивача притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 16188,06 грн..

Що стосується висновку службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді відсутності на службі з 16 по 20 серпня 2024 року без поважних причин, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, факт вчинення позивачем такого дисциплінарного проступку у Висновку службового розслідування обґрунтовується тим, що 15.08.2024 Миколаївським апеляційним судом до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 30.09.2024 із забороною з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , але позивач не знаходився у робочий час на робочому місці у ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, про що були складені відповідні акти (№501/26/01-2024 від 16.08.2024, №502/26/01-2024 від 17.08.2024, №504/26/01-2024 від 19.08.2024 та №515/26/01-2024 від 20.08.2024).

Суд першої інстанції повністю погодився з Висновком службового розслідування в цій частині, зазначивши, що не звернення позивача до слідчого органу за дозволом про виїзд в м.Херсон на службу в ГУНП та відсутність відмови слідчого у надані такого дозволу свідчать про не поважну причину не виходу позивача на службу.

Апелянт заперечує проти таких доводів суду першої інстанції, зазначаючи, що, по-перше - відсутність позивача на службі у вказані дні обумовлена поважними причинами, якими є рішення суду про застосування до нього запобіжного заходу, який виключав можливість прибуття на службу до міста Херсон, а по-друге - відповідачем не доведено факт ознайомлення позивача із наказом ГУНП від 31.07.2024 №961 про його відсторонення та визначення йому робочого місця, як і не ознайомлено з правилами внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Херсонській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів.

Дослідивши наявності або відсутності в діях позивача такого дисциплінарного проступку, як відсутність на службі з 16 по 20 серпня 2024 року без поважних причин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність позивача на службі у вказані дні обумовлена поважними причинами, які полягають в тому, що в рамках кримінального провадження №62023080200000265 ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 15.08.2024 до позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 30.09.2024 із забороною з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати житло за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 8, кв.73. Цією ж ухвалою на позивача також були покладені певні обов'язки, зокрема, обов'язок не відлучатися з міста Южноукраїнськ, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Посилання відповідача у Висновку службового розслідування на те, що позивач не звертався до слідчого за дозволом про відлучення з м.Южноукраїнськ, Миколаївської області для несення служби в ГУНП в Херсонській області, і на виконання наказу ГУНП від 31.07.2024 №961 позивач мав перебувати у робочий час на робочому місці у ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки жодна норма законодавства не покладає на позивача обов'язку звертатися до слідчого з таким клопотанням, а порушення позивачем обов'язків, покладених на нього ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 15.08.2024, малою б для нього негативні наслідки.

Відповідно, не отримання позивачем від слідчого дозволу відлучатися з м.Южноукраїнськ, Миколаївської області для несення служби в ГУНП в Херсонській області не є порушенням приписів законодавства чи наказів керівництва, а тому не може кваліфікуватися як порушення позивачем службової дисципліни та не свідчить про недобросовісність позивача.

З таких обставин колегія суддів вважає є помилковим висновок службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді відсутності на службі з 16 по 20 серпня 2024 року без поважних причин.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду висновки службового розслідування про допущені позивачем дисциплінарні проступки та про заподіяння позивачем матеріальної шкоди на суму 16188,06 грн. не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування спірних наказів №1059 від 20.08.2024 року, №1063 від 20.08.2024 року, №1064 від 21.08.2024 та №370 о/с від 22.08.2024.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч.8 ст.235 КЗпП України).

Позивач у позові просить поновити його на службі з 16.08.2024, однак згідно матеріалів справи наказом ГУНП в Херсонської області №370 о/с від 22.08.2024 позивач був звільнений зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення з 22 серпня 2024 року (т.1 а.с.159).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.77 Закону №580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом поновлення на служби в поліції на посаді начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 23 серпня 2024 року (наступного дня після звільнення).

Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Визначення середнього заробітку врегульовано Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Проте виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

За змістом Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю. Можливість субсидіарного застосування загальних правових норм до відносин публічної служби, як правило, закріплена у спеціальному законі, що регулює такий вид публічної служби.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 по справі №815/735/17 дійшов висновку, що Порядок №260 є спеціальним для вирішення правовідносин щодо оплати грошового забезпечення поліцейським, тому грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Подібний висновок вже був висловлений Верховним Судом у постановах від 26.04.2019 у справі 815/1829/17, від 09.04.2020 у справі №540/426/19, від 29.05.2020 у справі №821/304/1718, який також підтриманий Верховним Судом у постанові від 17.03.2021 у справі №815/6557/16.

Тобто, в межах спірних правовідносин застосовчими є норми Порядку №260, який є спеціальним нормативно - правовим актом для нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.

Таким чином, вказаним спеціальним нормативно - правовим актом визначені порядок та підстави нарахування та виплати грошового забезпечення при скасування наказу про звільнення та поновленні особи на службі, тобто видання наказу керівником органу поліції про поновлення особи на службі з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення, а саме всіх видів грошового забезпечення (в тому числі премії), які були їм визначені на день звільнення.

Позивач просить зобов'язати ГУ НП виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.08.2024 по дату прийняття судового рішення у справі.

Оскільки за матеріалами справи позивач фактично звільнений 22.08.2024 року, то його позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню частково шляхом зобов'язання ГУ НП нарахувати та виплатити йому за час вимушеного прогулу з 23.08.2024, тобто з наступного дня після звільнення, по день поновлення на службі всі види грошового забезпечення відповідно до п.6 Порядку №260.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з практикою ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89) «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду даної справи в межах, визначених ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів суд дійшла висновку про недоведеність проведеним службовим розслідуванням вчинення позивачем дисциплінарних проступків, що є достатнім для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, враховуючи позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Салов проти України» та «Серявін та інші проти України», колегія суддів не надає оцінку іншим доводам позивача, які викладені ним в позовній заяві та заявах по суті справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, викладені висновки, які недоведені належними та допустимими доказами та невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1059 від 20.08.2024 року «Про припинення виплат грошового забезпечення поліцейському».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1063 від 20.08.2024 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1064 від 20.08.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Визнання протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №370 о/с від 22.08.2024 року «Про особовий склад».

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 23.08.2024 року;

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2024 року по день поновлення його на службі всі види грошового забезпечення відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року №260.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення складений 01.10.2025 р.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька Г.В. Семенюк