02 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 201/7674/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 16 липня 2025 року (суддя Демидова С.О.) у справі № 201/7674/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 32/8/386 від 13.06.2025 про накладення адміністративного стягнення на позивача, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач повістку не отримував ані наручно, ані засобами поштового, електронного зв'язку. Жодних повідомлень про отримання поштової кореспонденції він не знаходив. Від уповноважених осіб відповідача щодо необхідності з'явитись до органу також не надходило, в тому числі засобами телефонного зв'язку. Відповідачу достеменно відомий номер телефону позивача, оскільки останній регулярно оновлював незмінні облікові дані, в тому числі і контактні засоби зв'язку. Позивач регулярно з'являється з метою уточнення облікових даних, та подання заяви з відповідними документами на отримання відстрочки від мобілізації, оскільки не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на відстрочку від призову, з огляду на наявність чотирьох неповнолітніх дітей.
Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 16 липня 2025 року адміністративний позов задоволено, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 32/8/386 від 13 червня 2025 року, прийняту Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позивача про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП скасовано, а провадження по справі закрито.
Судом першої інстанції зазначено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 13 червня 2025 року за викликом до відповідача у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом.
Суд зазначив, що жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик органу військового управління і не прибув у призначений час, суду не надано.
Матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою позивачу прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом була отримана позивачем особисто або останній відмовився від її отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився.
Відтак, суд вказав, що спірна постанова підлягає скасуванню, позовні вимоги слід задовольнити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивач особисто згідно приписів КУпАП звернувся до відповідача із заявою про визнання порушення правил військового обліку та надав згоду на притягнення до відповідальності. Зауважує, що спірна постанова винесена правомірно згідно положень КУпАП за скоєння позивачем порушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, а також є виконаною.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 13 червня 2025 року відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 32/8/386 про адміністративне правопорушення відповідно до якої 13 червня 2025 о 12:00 встановлено, що позивач в особливий період не з'явився своєчасно до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом повісткою № 3514627 (автоматично створено 0610253889945 від 19.05.2025), про неможливість з'явитися будь-яким зручним способом до ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомив, чим порушив пункт 3 вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 08.06.2025 направлено звернення Е2364361 до поліції про доставлення порушника відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487. У зв'язку з чим за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП на позивача накладено штраф в розмірі 17 000 грн.
Позивач вважаючи, що спірна постанова підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ст. 210 КУпАП в редакції на час виникнення спірних правовідносин (з урахуванням внесених змін Законом України № 3696-IX від 09.05.2024, який набрав чинності 19.05.2024) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Зі змісту спірної постанови відповідача № 32/8/386 вбачається, що позивач у особливий період не з'явився своєчасно до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом повісткою № 3514627 (автоматично створено 0610253889945 від 19.05.2025), про неможливість з'явитися будь-яким зручним способом до ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомив, чим порушив пункт 3 вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», таким чином, скоївши адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Судом встановлено, що матеріали справи містять повістку № 3514627 від 19.05.2025, яка сформована за на ім'я позивача із зазначенням його адреси, про виклик позивача на 29.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.
Разом з тим, з метою підтвердження відправлення позивачу повістки № 3514627 від 19.05.2025 відповідач надав до матеріалів справи опис вкладення до рекомендованого поштивого відправлення 0610253889945.
Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять саме рекомендоване поштове відправлення (повідомлення) 0610253889945 з відомостями, які визначені у п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку.
Колегія суддів встановила, що матеріали справи не містять передбачені у п.41 Порядку №560 докази належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б дали можливість поза розумним сумнівом встановити вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
З цих підстав, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна постанова скаржника підлягає скасуванню.
Колегія суддів зауважує, що факт визнання особою вчинення нею порушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення, адже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 16 липня 2025 року у справі № 201/7674/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 02.10.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров