02 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14422/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року (суддя Н.Є. Калугіна) у справі № 160/14422/25 за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-
Дніпровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив cтягнути з відповідача на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - MBC України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (p/p UA268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 272 616,50 грн. 50 коп. (двісті сімдесят дві тисячі шістсот шістнадцять грн, 50 коп).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контракт про проходження служби з поліції з відповідачем був достроково розірваний та відповідач був звільнений зі служби в поліції раніше ніж три роки після закінчення вищого навчальних закладу із специфічними умовами навчання, а тому у нього виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не відбувається.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що Пунктом 3.5. Контракту № 5229 та пунктом 3.5. Контракту № 863 передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ в особі ДДУВС витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Зазначені обставини зумовлюють виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, який він добровільно взяв на себе, власноручно підписавши контракт.
За правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача з вимогою про відшкодування витрат на утримання виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Станом на час звернення до суду з позовом належна до стягнення сума складає 272616,50 грн.
Суд встановив, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.
Суд не погодився із доводами відповідача щодо виконання ним умов контрактів, з огляду на те, що навчання відповідача за освітнім ступенем бакалавр було завершено у 2022 році, зарахування до магістратури відбулось у 2023 році, у зв'язку з чим було призупинено відлік трирічного строку відпрацювання, передбачений контрактом, у зв'язку із здобуттям відповідачем вищої освіти, термін відпрацювання після завершення навчання на бакалаврі до моменту вступу до магістратури складав близько 1,6 роки, поновлення строку відпрацювання за контрактом було продовжено після закінчення навчання на магістратурі відбулось з 14.02.2025, а 10.03.2025 відповідача звільнено зі служби в поліції. Отже, відповідачем не відпрацьовано понад три роки після здобуття повної вищої освіти у Дніпровському університеті внутрішній справ.
Суд зауважив, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 272616,50 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Відтак, суд дійшов висновку, що позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до відповідача про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі, у розмірі 272616,50 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що матеріали справи не містять доказів, що повідомлення про добровільне відшкодування вручено скаржнику особисто під підпис або отримано ним засобом поштового зв'язку. Зауважує, що матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем повідомлення з довідкою про витрати, ознайомлення скаржника з розрахунком спірних витрат або відмови від ознайомлення. Вважає, що звернення позивача до суду є передчасним, адже вимоги Порядку №261 не дотримано. Скаржник зауважує, що він виконав свій обов'язок згідно контракту та після закінчення навчання за фахом балакавр продовжив протягом трьох років перебувати/працювати в органах Національної поліції України та мати спеціальне звання, а тому є безпідставним стягнення витрат на навчання за невиконання умов контракту від 10.08.2018. Вказує, що ним отримано значно менше коштів ніж вказано у довідці №127 від 28.04.2025 року, зокрема у квітні 2020 року. Вважає, що оскільки грошове утримання у розмірі 187448,60 грн. виплачено скаржнику за відсутності недобросовісності скаржника або рахункової помилки з боку позивача та фактично було єдиними засобом до існування скаржника, враховуючи приписи ст. 1215 ЦК України та п.22 розділу І Порядку №260, це зумовлює відсутність у позивача обов'язку з повернення наведеної суми.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 10.08.2018 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Департаментом захисту економіки НП України та рядовим поліції ОСОБА_1 , укладено контракт № 5229.
Сторонами погоджено умови контракту про підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобувача за ступенем вищої освіти бакалавр за спеціальністю право.
За цим контрактом особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Згідно витягу з наказу № 159 ос від 01.08.2018 року «По особовому складу» згідно з правилами прийому до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та на підставі рішення Приймальної комісії від 22.07.2018, протокол №13 зараховано з 10 серпня 2018 року курсантами першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ кандидатів, які успішно склали вступні випробування та присвоєно зарахованим вступникам з числа цивільної молоді спеціальне звання «рядовий поліції» - ОСОБА_1 .
Відповідно витягу з наказу № 48 ос від 02.03.2022 року «По особовому складу» направлено в розпорядження з 06 березня 2022 року випускників Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ступінь вищої освіти «бакалавр») для призначення на посади згідно з отриманим фахом: Навчально-науковий інститут права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції (стратегічні розслідування) до Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області ОСОБА_1 .
Відповідно витягу з наказу від 05.03.2022 року № 86 о/с Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України «По особовому складу» призначено випускників, які прибули з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, з 06 березня 2022 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим 3-го відділу (боротьби з екстремістськими та радикальними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області.
Згідно витягу з наказу № 213 ос від 22.08.2023 року «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», на підставі правил прийому до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та наказу ДДУВС від 31 липня 2023 року №710 призначено з 01 вересня 2023 року на посади магістрів першого курсу очної (денної) форми навчання - лейтенанта поліції - ОСОБА_1 .
Також, 01.09.2023 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України та лейтенантом поліції ОСОБА_1 , укладено контракт № 863.
Сторонами погоджено умови контракту про підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобувача за ступенем вищої освіти магістра за спеціальністю правоохоронна діяльність.
За цим контрактом особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Відповідно витягу з наказу № 103 ос від 14.02.2025 року «По особовому складу» відраховано з навчання та направлено з 15.02.2025 року магістрів до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10.03.2025 року №185 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції на підставі, за власним бажанням.
Згідно довідок - розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за 2018-2022 та 2023-2025 роки, сума витрат на утримання відповідача складає 272 616,50 грн, з якої:
витрати на теплоенергію у 2018 році - 1060,38 грн, 2019 році - 2246,57 грн, 2020 році - 557,15 грн, 2021 році - 1545,64 грн, 2022 році - 17,97 грн, 2023 році - 999,49 грн, 2024 році - 1614,07 грн, 2025 році - 344,07 грн;
витрат на продовольче забезпечення - 2018 році - 7596,53 грн, 2019 році - 15996,95 грн, 2020 році - 3395 грн, 2021 році - 6991,94 грн, 2022 році - 68,31 грн;
витрат на речове майно - 17103,89 грн;
витрат на медичне забезпечення - у 2018 році - 17,84 грн, 2019 році - 156,87 грн, 2020 році - 20,35 грн, 2021 році - 526,11 грн;
витрат на грошове забезпечення - у 2018 році - 717,67 грн, 2019 році - 2540,64 грн, 2020 році - 47672,60 грн, 2021 році - 19307,24 грн, 2022 році - 12803,75 грн;
витрат на електропостачання - у 2018 році - 304,13 грн, 2019 році - 596,73 грн, 2020 році - 186,62 грн, 2021 році - 1940,48 грн, 2022 році - 16,68 грн, 2023 році - 1846,32 грн, 2024 році - 4021,98 грн, 2025 році - 218,05 грн;
витрат на водопостачання - у 2018 році - 393,29 грн, 2019 році - 859,33 грн, 2020 році - 348,78 грн, 2021 році - 1085,49 грн, 2022 році - 6,50 грн, 2023 році - 559,36 грн, 2024 році - 1775,63 грн, 2025 році - 114,09 грн.
Враховуючи, що в добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).
Згідно із пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Пунктом 2.1.1 Порядку передбачено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
За змістом пункту 2.1.4 Порядку витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
У відповідності до пункту 2.1.6 Порядку до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» (далі - «Порядок №261»).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Згідно із пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Колегія суддів встановила, що за змістом п. 3.5. Контракту № 5229 та п. 3.5. Контракту №863 передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ в особі ДДУВС витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що вони містять докази виконання позивачем приписів п. 5 Порядку № 261 щодо повідомлення відповідача відшкодувати витрати, а саме докази направлення відповідачу рекомендованого поштового відправлення (листа) 0601125686161. Так, згідно матеріалів справи колегія суддів з'ясувала, що позивачем дотримано вимоги п. 5 Порядку №261 щодо надсилання відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Отже, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про не дотримання позивачем п. 5 Порядку №261 та передчасне звернення позивача до суду.
Разом з тим, дослідивши у сукупності зміст Контракту від 10.08.2018 року № 5229, витягу з наказу № 48 ос від 02.03.2022 року «По особовому складу» та наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10.03.2025 року №185 о/с, колегія суддів встановила, що відповідач не розривав контракт від 10.08.2018 року № 5229, здобув освіту за ступенем «бакалавр» у вищому навчальному закладі Дніпровський державний університет внутрішніх справ, а також звільнився зі служби в поліції вже після спливу трьох років з закінчення навчання за контрактом № 5229 у вищому навчальному закладі Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ.
Відтак, апеляційний суд не вбачає у відповідача підстав для відшкодування ним витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі в період 2018-2022 роки, згідно положень ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» за контрактом від 10.08.2018 року №5229.
Отже, підстави для стягнення з відповідача витрат у розмірі 73674,84 грн., що пов'язані із утриманням відповідача в період 2018-2022 роки у вищому навчальному закладі Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ згідно Контракту від 10.08.2018 року № 5229, відсутні.
Водночас, дослідивши у сукупності зміст Контракту №683 від 01.09.2023 року, витягу з наказу №103 ос від 14.02.2025 року позивача та наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10.03.2025 року №185 о/с, колегія суддів з'ясувала, що відповідач не розривав контракт №683 від 01.09.2023 року, здобув освіту за ступенем «магістр» у вищому навчальному закладі Дніпровський державний університет внутрішніх справ, але звільнився зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезгаданого навчального закладу на підставі, що є відмінною від підстав у пп. 2, 4 ч.1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відтак, керуючись положеннями ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» колегія суддів вважає, що в спірному випадку є підстави для стягнення з відповідача витрат у розмірі 198941,66 грн., що пов'язані із утриманням відповідача в період 2023-2025 років у закладі вищої освіти Дніпровському державному університеті внутрішніх справ згідно Контракту №683 від 01.09.2023 року.
Розмір витрат 198941,66 грн. підтверджено наявними в матеріалах справи довідками-розрахунками про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за 2023-2025 роки, що складені з дотриманням вимог Порядку №261.
Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що враховуючи приписи ст. 1215 ЦК України та п.22 розділу І Порядку №260 у скаржника відсутні підстави для відшкодування витрат, пов'язаних з грошових забезпеченням, адже положення ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 Порядку № 261 є спеціальними до спірних правовідносин та передбачають, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з грошовим забезпеченням. Крім того, це також передбачено змістом Контракту №683 від 01.09.2023 року.
Колегія суддів вважає необгрунтованими і доводи позивача, з якими фактично погодився суд першої інстанції, про те, що перебування відповідача на денній формі навчання у магістратурі (на підставі контракту №683 від 01.09.2023 року) призупиняє відлік трирічного терміну обов'язкового відпрацювання (передбачений контрактом №5229), так як на цей період відповідач фактично не перебував на службі в поліції та не виконував покладених на поліцейських обов'язків.
Так, згідно укладеного контракту №5229 відповідач зобов'язався у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку. Тобто, підставою для відшкодування витрат, згідно укладеного Контракту, визначено - розірвання контракту; звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання. Контракт не містить положень, які б покладали на відповідача обов'язок по відшкодування витрат у випадку, як зазначає позивач - не відпрацювання, тобто не виконання покладених на поліцейських обов'язків, протягом трьох років. Контрактом чітко визначено випадок за яким відповідач відшкодовує витрати - звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання. Той факт, що відповідач з часу зарахування на навчання по день звільнення (наказ від 10.03.2025) перебував на службі в поліції, позивачем не заперечується.
Отже, твердження позивача про зупинення відліку трирічного терміну обов'язкового відпрацювання, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, при цьому, суд враховує і те, що контракти №5229 та №683 є різними угодами між позивачем та відповідачем, направленні на набуття відповідачем різних рівнів освіти та не передбачають можливості призупинення визначеного обов'язкового строку проходження служби в поліції після закінчення навчання, у випадку продовження навчання з метою набуття освітнього рівня «магістр» після набуття освітнього рівня «бакалавр».
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 73674,84 грн. та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Згідно ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач сплатив судовий збір у розмірі 4907,10 грн. за подання апеляційної скарги.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави стягнути на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань позивача пропорційно судовий збір у розмірі 1324,92 грн. (27%*4907,10).
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 160/14422/25, в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - MBC України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (p/p UA268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрат, пов'язаних з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 73674,84 грн. - скасувати та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 160/14422/25 - залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського державного університету внутрішніх справ судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1324,92 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалити, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 02.10.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров