02 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13549/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 в адміністративній справі №160/13549/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі №160/13549/25.
Цією ж ухвалою суд витребував матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 25.09.25.
Представником позивача подано до суду заяву-клопотання, в якій просить здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін із забезпеченням представнику позивача проведення усіх судових засідань у режимі відеоконференції.
Згідно з частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до п. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вирішуючи заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції не встановив обставини, які свідчать про неможливість вирішення справи без проведення судового засідання на підставі зібраних судом першої інстанції доказів, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на наведене, а також те, що оскаржуване рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal», заява № 64336/01). А у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Слід зазначити, що кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними статтею 44 КАС України, зокрема, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду. Такі пояснення, доводи, міркування, в тому числі, можуть бути оформлені у письмовому вигляді.
Суд зауважує, що бажання сторін у справі викласти під час судового процесу свої аргументи та міркування, що уже висловлені в позовній заяві та/або апеляційній скарзі, відзиві, поясненнях тощо, не зумовлюють необхідності призначення справи у судовому засіданні.
З огляду на викладене, заява - клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні, та, відповідно, про його участь у засіданні в режимі відеоконференції, задоволенню не підлягає.
Необхідні підготовчі дії, пов'язані з призначенням справи до апеляційного розгляду, проведені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307, ст. 311 КАС України, суд, -
Закінчити дії по підготовці справи до апеляційного розгляду.
Розглянути справу №160/13549/25 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров