01 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6906/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року (суддя Дегтярьова С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування з 24.05.2022 по 20.05.2023 при обчисленні розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також премії в розмірі 480% посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки та одноразової грошової допомоги, нарахованих при звільненні, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р. та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити за період з 24.05.2022 по 20.05.2023 перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також премії в розмірі 480% посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки та одноразової грошової допомоги, нарахованих при звільненні, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р. та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 р., та виплатити різницю яка виникне в результаті такого перерахунку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд не врахував, що позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок та виплату грошового забезпечення, розмір основних та щомісячних додаткових видів додаткового грошового забезпечення лише 02.05.2024, тобто через сім місяців після припинення відносин проходження військової служби 20.09.2023).
Позовні вимоги про визнання протиправним дії військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити позивачу починаючи з 24 тавня 2022 року по 20 травня 2023, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на початок календарного року, а також виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 рік, безпідставні, а позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив з 24.05.2022 по 20.09.2023 військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023 №16 майора ОСОБА_1 , начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 08 вересня 2023 року №384 з військової служби у відставку відповідно до пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підпункт «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), наказано вважати що з 20 вересня 2023 року він справи та посаду здав і вибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для виключення з військового обліку.
Цим наказом вирішено виплатити:
- надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65 відсотків до посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;
- додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000 грн пропорційно дням участі з 01.09.2023 по 20.09.2023 згідно рапорту начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 19.09.2023 вх. №459/405.
- грошову компенсацію за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022-2023 рік;
- одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за повні 15 місяців календарної служби;
- премію у розмірі 480 відсотків посадового окладу по день виключення із списків особового складу відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України та деякими іншими особами, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 за період з 01 по 20 вересня 2023 року.
В наказі вказано, що грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік виплачена розмірі місячного грошового забезпечення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не виплачена.
Вказано, що вислуга років у Збройних силах України станом на 20 вересня 2023 року становить:
- загальна: 19 років 06 місяців 22 дні;
- у календарному обчисленні: 15 років 03 місяці 17 днів;
- в пільговому обчисленні: 04 роки 03 місяці 07 днів.
Представник позивача 02.05.2024 зверталася до відповідача із заявами, якою просила перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та просила надати інформацію, який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення позивачу, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших щомісячних основних та додаткових видів та інформацію про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 та 2023 року за останньою займаною посадою заявника або за прирівняною (аналогічною) посадою, з обов'язковим зазначенням розміру у відсотках: надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховувався посадовий оклад позивачу з 29.01.2020 рік по день виключення зі списків особового складу.
Листом від 22.05.2024 вих.№1813/488 відповідач повідомив, що у даному випадку відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Щодо строку звернення позивача до суду, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідач не повідомив позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Матеріали справи не містять довідку та докази отримання її позивачем, а тому позов подано в межах строків звернення до суду. Суд вірно взяв до уваги, що зміст грошового атестату не містить даних про суми, нараховані та виплачені військовослужбовцю при звільненні.
Згідно ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, суд зазначає, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Суд вірно встановив, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін. Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
З 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Редакції законів України про Державний бюджет на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки свідчать про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.
Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено в сумі 1921,00 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено в сумі 2102,00 грн.
Також статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2270,00 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX Про Державний бюджет України на 2022 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2481 грн.
Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік у 2023 році з 01.01.2023 установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 грн.
Військовослужбовці отримують грошове забезпечення, яке відноситься до форми оплати праці та відповідно відносяться до демографічної групи населення працездатних осіб державних органів.
Нарахування і форма оплати праці регулюється спеціальним законом. Таким законом є Закон України '»Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'».
Посадовий оклад і оклад за військовими (спеціальними) званням має обчислюватися з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року, а тому суд вважає, що розміри складових грошового забезпечення у 2020 році мають визначатись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу у заниженому розмірі з 24.05.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення із обрахунку мінімального прожиткового мінімуму в розмірі 1762 грн. є протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Як описано вище, позивачеві виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за повні 15 місяців календарної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 10-1 Закону України № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 14 ст. 10-1 Закону України № 2011-ХІІ у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Як було встановлено судом позивач отримав грошову компенсацію за невикористані 35 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022-2023 рік. Додаткова відпустка в розмірі 14 (чотирнадцять) календарних діб за 2023 рік - не надавалася, компенсація - не виплачувалася.
Згідно розділу XVII «Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200, командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивачеві при звільненні виплачено премію у розмірі 480 відсотків посадового окладу по день виключення із списків особового складу відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України та деякими іншими особами, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 за період з 01 по 20 вересня 2023 року.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право, серед іншого, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Як встановив суд першої інстанції, позивачеві на підставі наказу від 19.09.2023 №16 виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік.
Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2023 рік, то в наказі вказано про те, що вони ОСОБА_1 не виплачені. Матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати їх пізніше дати звільнення позивача та до звернення з позовом.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що наслідком невірного визначення розміру грошового забезпечення є невірне нарахування та виплата грошової премії в розмірі 480% посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні, виплачених за період з 24.05.2022 по 20.05.2023, які розраховувалися, в тому числі, і з посадового окладу, а тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 01 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш