01 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8136/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 р. (суддя Боженко Н.В) в адміністративній справі №160/8136/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці, про визнання протиправним та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000325/1 від 17 жовтня 2024 р. та №UA110130/2024/000371/1 від 22 листопада 2024 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про документальне підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025р, ухваленим за результатом розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ТОВ «ФРУТАЛІЯ» задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Дніпровська митниця просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФРУТАЛІЯ».
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що надані позивачем для митного оформлення товару документи, не дають змогу підтвердити вартість товару за ціною контракту.
В поданому представником ТОВ «ФРУТАЛІЯ» відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Також вказано, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 5000,00 грн. Остаточний розмір витрат та докази їх понесення буде надано пізніше.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як
це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 лютого 2023 р. ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та OZINAN TARIM URUNLERI VE TIC. LTD. STI. (ТУРЕЧЧИНА) уклали Контракт постачання.
17 жовтня 2024 р. ТОВ «ФРУТАЛІЯ» подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA110130023689U5 з поставки партії лимонів.
Разом з митною декларацією подано: сертифікат якості (Certificate of quality) від 11 жовтня 2024 р. №11-10/2024; пакувальний лист (Packing list) від 11 жовтня 2024 р. №11-10/2024; рахунок - фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 11 жовтня 2024 р. №OZI2024000000276; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 11 жовтня 2024р. №1962; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 12 жовтня 2024 р. №24TR22040000897061; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 11 жовтня 2024р. №EC/TR A 5240861; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 11 жовтня 2024 р. №B1276263; рахунок - фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16 жовтня 2024 р. №58; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16 жовтня 2024 р. №95; специфікацію виробника товару від 11 жовтня 2024 р. №3; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15 вересня 2024 р. №1, зовнішньоекономічний договір від 15 лютого 2023 р. №15/02-2023; договір про надання послуг митного брокера від 11 грудня 2023 р. №11/12/2023-1; договір (контракт) про перевезення від 11 жовтня 2024 р. №11/10; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 11 жовтня 2024 р. №11-10/2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) від 15 жовтня 2024 р. №12015623; копія митної декларації країни відправлення від 12 жовтня 2024 р. 24220400EX00048280.
Оскільки в ході проведених консультацій сумніви відповідача щодо вартості товару усунуто не було, то митну вартість товару визначено за резервним методом згідно рішення №UA110130/2024/000325/1 від 17 жовтня 2024 р.
22 листопада 2024 р. ТОВ «ФРУТАЛІЯ» подано митну декларацію №24UA110130026944U4 з поставки партії мандаринів, гранату, апельсину.
Разом з митною декларацією подано: сертифікат якості (Certificate of quality) від 15 листопада 2024 р. №15-11/2024; пакувальний лист (Packing list) від 15 листопада 2024 р. №15-11/2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 15 листопада 2024 р. №OZI2024000000329; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 15 листопада 2024 р.; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 16 листопада 2024 р. №24TR22040001040312; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 15 листопада 2024 р. №EC/TR A 5240975; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 16 листопада 2024 р. №B1953524; специфікацію виробника товару від 15 листопада 2024 р. №4; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15 вересня 2024р. №1; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 15 лютого 2023 р. №15/02-2023; договір про надання послуг митного брокера від 11 грудня 2023 р. №11/12/2023-1; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 15 листопада 2024 р. №15-11/2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) від 21 листопада 2024 р. №12159920; копію митної декларації країни відправлення від 16 листопада 2024 р. 24220400EX00055012.
Оскільки в ході проведених консультацій сумніви відповідача щодо вартості товару усунуто не було, то митну вартість товару визначено за резервним методом згідно рішення №24UA110130026944U4 від 22 листопада 2024 р.
Суд першої інстанції за результатами розгляду адміністративного позову дійшов висновку про протиправність рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000325/1 від 17 жовтня 2024 р. та №UA110130/2024/000371/1 від 22 листопада 2024 р. та наявність підстав для їх скасування.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості вказав на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару (справа № 280/1824/19).
Відповідачем спірні рішення про коригування митної вартості товару прийнято з тих підстав, що подані позивачем до митного оформлення документи, не підтверджують числові значення митної вартості товару за ціною контракту, а саме: 1) відомості щодо якісних характеристик товару та опис товару відрізняється між собою серед наданих до митного контролю документів; платіжні документи, що підтверджують митну вартість товару не додано; невідповідність даних декларації країни відправлення; не надано достатніх документів, підтверджуючих перевезення товару за маршрутом.
Слід вказати, що митний орган жодним чином не конкретизував, яким чином підтвердження митної вартості товару залежить від його опису в документах.
Також, обставина здійснення розрахунків за товар, не характеризує його митну вартість.
Митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Стосовно відомостей, підтверджуючих переміщення товару між країнами, то вони також не впливають на митну вартість товару.
При здійсненні коригування вартості заявленого позивачем у митних деклараціях товару, відповідач використав наявну в нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей товару за митними деклараціями.
Верховний Суд в постанові від 18 серпня 2021 р. у справі №160/4944/19 зазначив, що за сталою практикою касаційного суду рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland)", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який стосується прав та обов'язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об'єктивну правову оцінку такому акту.
Дніпровською митницею не доведено обґрунтованості коригування митної вартості заявленого позивачем у митних деклараціях товару на підставі інших митних декларацій.
Викладене свідчить про протиправність рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000325/1 від 17 жовтня 2024 р. та №UA110130/2024/000371/1 від 22 листопада 2024 р. та наявність підстав для їх скасування.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 р. в адміністративній справі №160/8136/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 жовтня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак
суддя Н.І. Малиш