30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/18556/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 р. в адміністративній справі №160/18556/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» до Львівської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025р. в адміністративній справі №160/18556/25 позов ТОВ «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем через систему "Електронний суд" подано апеляційну скаргу, яка ухвалою від 05 вересня 2025 р. була залишена без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною ухвалою скаржнику було запропоновано у десятиденний строк з дня її отримання надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 5813,76 грн.
Зазначена ухвала 08 вересня 2025 р. о 14 год. 06 хв. була доставлена до електронного кабінету скаржника.
Скаржник заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів.
В період з 16 вересня 2025 р. по 29 вересня 2025 р. включно суддя Шлай А.В. перебувала у відпустці.
У відповідності до приписів статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Наведені скаржником доводи обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють таку установу від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку із тим, що станом на 30 вересня 2025 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Львівській митниці у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 р. в адміністративній справі №160/18556/25 - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили 30 вересня 2025 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий