30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22757/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. (суддя Захарчук - Борисенко Н.В) в адміністративній справі №160/22757/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 липня 2024 р. № 047050027902 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати їй до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи з 12 липня 2013 р. по 05 листопада 2013 р., з 13 лютого 2014 р. по 13 грудня 2017 р., з 26 грудня 2017 р. по 03 серпня 2021 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03 серпня 2021 р. по 09 червня 2024 р. в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 05 липня 2024 р. нарахувати та виплатити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що не зарахування відповідачем періодів її роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» до пільгового стажу є незаконним та порушує її право на пенсійне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 липня 2024 р. № 047050027902 та зобов'язано його зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди її роботи з 12 липня 2013 р. по 05 листопада 2013 р., з 13 лютого 2014 р. по 13 грудня 2017 р., з 26 грудня 2017 р. по 03 серпня 2021 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03 серпня 2021 р. по 09 червня 2024 р. в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» та повторно розглянути її заяву від 05 липня 2024 р. про призначення пенсії за
віком на пільгових умовах. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що рішенням від 12 липня 2024 р. № 04750027902 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивачки становить - 30 років 7 місяців 16 днів, пільговий за Списком №2 - відсутній. Суд першої інстанції дійшов хибних висновків щодо наявності підстав для зарахування позивачці до пільгового стажу періодів роботи: 12 липня 2013 р. по 05 листопада 2013 р., з 13 лютого 2014 р. по 13 грудня 2017 р., з 26 грудня 2017 р. по 03 серпня 2021 р. - відсутня атестація робочого місця за відповідний період; з 03 серпня 2021 р. по 09 червня 2024 р. згідно довідки від 10 червня 2024 р. № 143-573 - відсутня інформація про право підпису начальником управління планування та розвитку персоналу. Крім того, судом проігноровано, що пенсійний вік визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 55 років, а вік позивачки 52 роки.
У письмовій відповіді на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 липня 2024 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 липня 2024 р. № 047050027902 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
У прийнятому рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 липня 2024 р. № 047050027902 та наявність підстав для йог скасування, із визначенням йому обов'язку зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди її роботи з 12 липня 2013 р. по 05 листопада 2013 р., з 13 лютого 2014 р. по 13 грудня 2017 р., з 26 грудня 2017 р. по 03 серпня 2021 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03 серпня 2021 р. по 09 червня 2024 р. в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» та повторно розглянути її заяву від 05 липня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо віку слід зазначити наступне.
Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно
від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, наявна колізія між нормою пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто застосуванню в даному випадку підлягає норма пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р., як така, що найбільш сприяє захисту права позивачки на призначення пільгової пенсії за Списком №2, яка передбачає вік 50 років.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 р. у справі №360/3611/20(№ 11-209заі21).
ОСОБА_1 станом на час звернення із заявою про призначення пенсії (05 липня 2024 р.) досягла віку 52 роки.
Щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періодів її роботи слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтю 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пунктів 3 - 5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р.
Період роботи ОСОБА_1 з 12 липня 2013 р. по 05 листопада 2013 р., з 13 лютого 2014 р. по 13 грудня 2017 р., з 26 грудня 2017 р. по 03 серпня 2021 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03 серпня 2021 р. по 09 червня 2024 р. в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» на посадах, що передбачені Списком №2, підтверджено наявною в матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , копіями наказів про атестацію та копією довідки №143-573 від 10 червня 2024 р.
Щодо посилання відповідача на неможливість врахування довідки, оскільки відсутня інформація про право її підпису начальником управління планування та розвитку персоналу, то слід вказати, що формальні підстави не можуть позбавляти особу права на пенсійне забезпечення.
Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 липня 2024 р. № 047050027902 та наявність підстав для йог скасування, із визначенням йому обов'язку зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди з 12 липня 2013 р. по 05 листопада 2013 р., з 13 лютого 2014 р. по 13 грудня 2017 р., з 26 грудня 2017 р. по 03 серпня 2021 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03 серпня 2021 р. по 09 червня 2024р. в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» та повторно розглянути її заяву від 05 липня 2024 р. про призначення пенсії.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024р. в адміністративній справі №160/22757/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 вересня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий