30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25148/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 р. (суддя Златін С.В) в адміністративній справі №160/25148/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оформлену у вигляді рішення № 047050028588 від 03 вересня 2024 р., що полягала у не нарахуванні їй пільгової пенсії за Списком №1 та не зарахуванні до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду з 01 лютого 1995 р. по 02 серпня 2021 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати їй пільгову пенсію за Списком № 1 та зарахувати до її стажу роботи за Списком № 1 період з 01 лютого 1995 р. по 02 серпня 2021 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», нарахувати та виплатити їй пенсію за невраховуванні періоди роботи починаючи з 26 серпня 2024 р. - дня подачі заяви про нарахування пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що 26 серпня 2024 р. звернулась із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1, однак пенсійним органом прийнято рішення №047050028588 від 03 вересня 2024 р., яким відмовлено їй в призначені пільгової пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047050028588 від 03 вересня 2024 р. та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01 лютого 1995 р. по 05 листопада 2012 р., до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 06 листопада 2012 р. по 02 грудня 2013 р., з 03 грудня 2013 р. по 28 лютого 2016 р., з 01 березня 2016 р. по 02 серпня 2021 р. та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії від 26
серпня 2024 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03 вересня 2024 р. №047050028288 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 03 серпня 2021 р. по 13 лютого 2023 р., періоди роботи з 01 лютого 1995 р. по 02 серпня 2021 р. зараховано до страхового стажу.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 26 серпня 2024 р. звернулась із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Рішенням №047050028588 від 03 вересня 2024 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Додатково повідомлено, що до страхового стажу зараховані всі періоди. До пільгового стажу роботи не зараховані періоди з 03 серпня 2021 р. по 13 лютого 2023 р., оскільки посада зазначена у довідці відсутня у переліку посад Постанови КМУ № 461 від 24 червня 2016 р.
У прийнятому рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047050028588 від 03 вересня 2024 р. та наявності підстав для його скасування, із визначенням обов'язку Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01 лютого 1995 р. по 05 листопада 2012 р., до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 06 листопада 2012 р. по 02 грудня 2013 р., з 03 грудня 2013 р. по 28 лютого 2016 р., з 01 березня 2016 р. по 02 серпня 2021 р. та повторно розглянути її заяву від 26 серпня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Щодо необхідного віку для призначення пенсії за Списком №1 слід зазначити наступне.
Пунктом "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно
від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, наявна колізія між нормою пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто застосуванню в даному випадку підлягає норма пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р., як така, що найбільш сприяє захисту права позивачки на призначення пільгової пенсії за Списком №1, яка передбачає вік 45 років.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 р. у справі №360/3611/20(№ 11-209заі21).
ОСОБА_1 станом на час звернення із заявою про призначення пенсії (26 серпня 2024 р.) досягла віку 49 років.
Щодо не зарахування позивачці до пільгового стажу періодів роботи слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтю 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 3,4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики
України №383 від 18 листопада 2005 р., до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Як вбачається із записів наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 та наказів про атестацію, ОСОБА_1 в період з 01 лютого 1995 р. по 05 листопада 2012 р. виконувала роботу за професією, що передбачена Списком № 1; з 06 листопада 2012 р. по 02 грудня 2013 р. виконувала роботу за професією, що передбачена Списком № 2; з 03 грудня 2013 р. по 28 лютого 2016 р. виконувала роботу за професією, що передбачена Списком № 2; з 01 березня 2016 р. по 02 серпня 2021 р. виконувала роботу за професією, що передбачена Списком № 2.
Враховуючи дані обставини суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047050028588 від 03 вересня 2024 р. та наявності підстав для його скасування, із визначенням обов'язку Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01 лютого 1995 р. по 05 листопада 2012 р., до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 06 листопада 2012 р. по 02 грудня 2013 р., з 03 грудня 2013 р. по 28 лютого 2016 р., з 01 березня 2016 р. по 02 серпня 2021 р. та повторно розглянути її заяву від 26 серпня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/25148/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 вересня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник