30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28270/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року в адміністративній справі №160/28270/24 (головуючий суддя першої інстанції - Боженко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.10.2024 року № 046350017052 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.10.2024 року;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 за професією машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової служби з 05.03.2022 р. по 09.10.2024 р.;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 , що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8: один місяць служби за три період проходження військової служби з 05.03.2022 р. по 09.10.2024 р., протягом якого я військовослужбовець брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 07.06.2023 по 12.07.2023, з 08.09.2023 по 11.09.2023 р;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 09.10.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.10.2024 року №046350017052, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2023 року по 12.07.2023 року, з 08.09.2023 року по 11.09.2023 року у трикратному розмірі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 09.10.2024 року, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт вказує, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Апелянт вказує, що є всі підстави для призначенні пенсії. Вважає, що вважаю, що час проходження 05.03.2022 року по 09.10.2024 року протягом якого я брав участь у бойових діях підлягає зарахуванню один місяць служби за три до Списку № 1 (підземні роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що дає право відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відзиви на апеляційну скаргу не були подані. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 09.10.2024 року звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії.
Рішенням відповідача-2 від 17.10.2024 року №046350017052 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що страховий стаж становить 41 рік 00 місяців 11 днів, пільговий стаж згідно Постанови №202 становить 21 рік 08 місяців 23 дні, стаж за провідними професіями - 08 років 00 місяців 15 днів, в призначенні пенсії відмовлено через недостатність пільгового стажу.
Вважаючи таке рішення відповідача-2 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Сафронова С.В., Чабаненко С.В.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Щодо періоду проходження позивачем військової служби.
Відповідно до військового квитка позивача він з 05.03.2022 року проходить військову службу за мобілізацією.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2024 року №2761 позивач з 07.06.2023 року по 12.07.2023 року, з 08.09.2023 року по 11.09.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
За формою РС-право позивача його стаж з 04.03.2022 року по 10.06.2024 року обліковується як пільговий.
Відповідно до п. «в» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно ст. 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
17.07.1992 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 року №393 (далі - Порядок №393).
За п. 3 Порядку №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці:
- участь у бойових діях у воєнний час;
- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 (далі - Положення №530).
Згідно п. 2.3. Положення №530 при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Норми ч. 1 ст. 8 Закону №2011-ХІІ та ч. 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ передбачає право на зарахування військової служби до стажу особи, що в юридичній ситуації позивача наявне, адже у формі РС-право позивача відображено спірний період проходження військової служби, він обліковується саме як військова служба і обчислюється як універсальний (враховується при обчисленні будь-якого виду стажу). Ці норми не передбачають жодних правил щодо кратності такого обчислення.
В свою чергу як приписи Положення №530, так і Порядку №393 передбачають кратність як спосіб обчислення не до проходження військової служби як такої, а саме для безпосередньої участі у бойових діях під час проходження військової служби та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином, законодавством передбачено пільгу для військовослужбовців, яка зводиться до надання періоду проходження військової служби універсального статусу при обчисленні стажу особи, однак без надання пільг щодо кратності. В свою чергу додаткова пільга щодо кратності обчислення «універсального» стажу стосується не всіх військовослужбовців, а лише тих, які під час військової служби брали безпосередню участь у бойових діях та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (у відповідній правовій формі, яку визначено для таких бойових дій).
Так, позивач вважав, що кратність має бути застосована до всього періоду проходження ним військової служби.
Водночас, правові підстави для такого правозастосування відсутні, оскільки кратність законодавством передбачена лише до безпосередньої участі у бойових діях під час проходження військової служби та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а не до військової служби як такої.
Згідно форми РС-право позивача вищевказаний період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів не виокремлено, кратність до нього не застосовано, що свідчить про порушення прав позивача в цій частині.
Слід зауважити, що зарахуванню в трикратному розмірі підлягають не лише повні місяці, а весь відповідний період, оскільки йдеться про пільгу для осіб, які брали підвищений ризик для себе, виконуючи службові обов'язки, в зв'язку з чим пільгове обчислення лише повних місяців відповідного періоду служби суперечило б меті правового регулювання спірних правовідносин та порушувало б права таких осіб.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, в трикратному розмірі належить зарахувати лише період участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що відповідач-2 правильно обліковує цей стаж саме як період проходження військової служби, у зв'язку з чим, кратність належить застосувати саме до такого періоду, без переводу в конкретний різновид пільгового стажу (за Списком №1 або за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV), оскільки в силу зазначених положень законодавства період проходження військової служби має універсальний характер та враховуватиметься при призначенні пенсії будь-якого виду.
Крім того, відповідно до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 (далі - Роз'яснення №8) про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року №8 встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці;
- кожного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 місяців.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, роз'яснення не є нормативно-правовими актами, оскільки уточнюють, деталізують та пояснюють основний правовий акт. При цьому ця змістовна властивість не позбавляє суд можливості їх застосування, оскільки такі роз'яснення в будь-якому випадку є правовими актами, тобто - відповідають ч. 2 ст. 7 кодексу адміністративного судочинства України як джерела права, які мають похідне (вторинне) значення щодо правових актів, вказаних в частині першій цієї статті.
В свою чергу зміст Роз'яснення №8, попри його назву, вказує на нормативний характер цього документу, який саме встановлює, а не роз'яснює чи деталізує правило поведінки.
Окремо слід зауважити, що незалежно від належності Роз'яснення №8 до нормативно-правового акту воно підлягає застосуванню, оскільки в будь-якому випадку є правовим актом, тобто - джерелом права у розумінні ч. 2 ст. 7 КАС України.
Окрім цього, лист Міністерства соціальної політики України від 01.11.2018 року №21226/0/2-18/45 безпосередньо вказує на необхідність врахування органами Пенсійного фонду Роз'яснення №8.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою на виконання постанови Верховної Ради України від 6 грудня 1991 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» постановив в п.1 міністерствам і відомствам України розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно з додатком.
Додаток містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу в розділі ІІ містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону), виконавцем визначено Мінсоцзабезпечення України, строк виконання - березень 1992 р.
Така постанова Кабінету Міністрів України є чинною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання у Роз'ясненні № 8 на ст. 14 Закону № 1788-ХІІ доцільно застосовувати і при призначенні пенсії за ст. 114 Закону № 1058-ІV, оскільки зміст цих статей є тотожним. При цьому за ст. 11 Закону № 1788-ХІІ до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, а п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачає, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Також, відсутні суперечності між Роз'ясненням № 8 і положеннями Закону №1058-ІV, оскільки відповідне роз'яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.
Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці та забезпечує реалізацію державної політики щодо створення пільгових умов для осіб, які працювали на професіях, які справляють особливий вплив на здоров'я, в зв'язку з чим застосування Роз'яснення №8 відповідає вимогам верховенства права. В зворотному випадку для осіб, які працювали на відповідних посадах протягом часу, якого не достатньо для призначення пенсії, не було б передбачено державних гарантій в зв'язку зі шкодою здоров'ю на таких посадах.
Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю. Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Отже, Роз'яснення №8 підлягають застосуванню до юридичної ситуації позивача, в зв'язку з цим в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та з метою ефективного захисту прав позивача вірно вирішено вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача-2 зарахувати період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в адміністративній справі №160/28270/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в адміністративній справі №160/28270/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Чабаненко