02 жовтня 2025 р. Справа № 480/10307/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського окружного адміністративний суд на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 30.07.25 по справі № 480/10307/24
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області третя особа Сумський окружний адміністративний суд
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа Сумський окружний адміністративний суд, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 18.11.2024 №109 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що наказом ТУ ДСА в Сумській області від 18.11.2024 № 109 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " на позивачку накладено стягнення у вигляді догани за дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", який полягає у невиконанні посадових обов'язків із здійснення контролю за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду (п.5 посадової інструкції), недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (неповідомлення про реальний конфлікт інтересів і вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів), нездійснення належного контролю за виконанням провідним спеціалістом сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ свої посадових обов'язків щодо підготовки правового висновку та подання апеляційної скарги (судом не було подано апеляційну скаргу на рішення від 24.01.2024 по справі № 480/8900/20, чим порушено вимоги підпункту 8 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України) і не забезпечення його участі у розгляді апеляційної скарги по цій справі, поданої ТУ ДСА України в Сумській області. З даним наказом позивачка не згодна, оскільки законодавство у сфері запобігання і протидії корупції жодним чином не порушувала, службову дисципліну також не порушувала, вважає наказ таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, упередженим, необ'єктивним, протиправним, прийнятим безпідставно, по надуманим мотивам, таким, що не відповідає чинному законодавству України та антикорупційному законодавству, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Розпорядженням голови Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 №1 зобов'язано в.о. начальника відділу документального забезпечення Батуринця Б.Д. надіслати адміністративну справу № 480/10307/24 на розгляд Полтавського окружного адміністративного суду, як найбільш територіально наближеного, з огляду на неможливість автоматизованого розподілу цієї судової справи між суддями Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 18 листопада 2024 року № 109 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Не погодившись з вказаним рішенням, Сумським окружним адміністративним судом подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що надання рекомендацій та певних вказівок керівником апарату суду відповідальній особі за ведення претензійно-позовної роботи щодо подання чи не подання апеляційних скарг передбачено локальними актами Сумського окружного адміністративного суду в їх сукупності, а саме Положенням про апарат Сумського окружного адміністративного суду, затвердженим Рішенням зборів суддів Сумського окружного адміністративного суду № 3 від 19.03.2021; Положенням про сектор правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, затвердженим наказом керівника апарату від 19.03.2021 №19-ОД; Положенням про порядок ведення претензійної та позовної роботи в Сумському окружному адміністративному суді, затвердженим Наказом голови суду від 01.08.2023 №30-ОД; посадовою інструкцією керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, затвердженою начальником ТУ ДСА в Сумській області 10.11.2023; посадовою інструкцією провідного спеціаліста сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, затвердженої наказом керівника апарату суду від 19.03.2021. Оскільки з 29.01.2024 позивач набула повноважень керівника апарату суду, у неї виник обов'язок дотримуватись нормативних та локальних актів, що регулюють діяльність суду, контролювати дотримання посадових інструкцій працівниками апарату суду, в тому числі і провідним спеціалістом сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ ОСОБА_2 , приймати рішення для забезпечення належної діяльності СОАС, зокрема, стосовно подання чи неподання апеляційних або касаційних скарг у справах, у яких суд є учасником. Разом з цим, ігноруючи вказані обов'язки ОСОБА_1 самоусунулась від прийняття рішення та вчинення будь-яких дій, щодо апеляційного оскарження рішення суду від 24.01.2024 по справі №480/8900/20, у якій СОАС є відповідачем та за яким з останнього підлягає стягненню 836716, 34 грн. Приймаючи участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції як позивач, ОСОБА_1 достеменно знала про те, що СОАС відзив на апеляційну скаргу не подавав, свою правову позицію щодо оскаржуваного рішення не висловлював, його представник участі у судових засіданнях не приймав. Зазначені обставини підтверджують неналежне виконання керівником апарату Недайхліб К.І. своїх посадових обов'язків в частині забезпечення контролю за виконанням посадових обов'язків провідним спеціалістом сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, забезпечення подання апеляційної скарги на рішення суду від 24.01.2020 по справі № 480/8900/20 та представництва інтересів СОАС у суді апеляційної інстанції. Як встановлено дисциплінарною комісією, 29.01.2024 ОСОБА_1 набула повноважень керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, у зв'язку з чим, у неї виникло службове повноваження оскаржити рішення суду від 24.01.2024 по справі № 480/8900/20 від імені СОАС (з огляду на приписи підпункту 8 пункту 9 Прикінцевих і перехідних положень Бюджетного кодексу України та Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи в Сумському окружному адміністративному суді). В той же час, у ОСОБА_1 , як фізичної особи і позивача по справі № 480/8900/20, існував приватний інтерес поновитись на посаді керівника апарату суду та отримати кошти в сумі 836716,34 грн., стягнуті з СОАС на її користь. Зазначає, що подання голови Сумського окружного адміністративного суду та висновки дисциплінарної комісії про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків та про недотримання нею актів державних органів та, як наслідок про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" є обґрунтованими.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що в ході розгляду справи Полтавським окружним адмінсудом достовірно встановлено, що дисциплінарна комісія в ході дисциплінарного провадження не відібрала письмових пояснень від неї та інших осіб щодо неналежного виконання посадових обов'язків та про недотримання актів державних органів, та не встановила всіх обставин, як це передбачено Порядком здійснення дисциплінарного провадження від 04 грудня 2019 року №1039. Фактично дисциплінарна комісія взагалі не досліджувала цих обставин, оскільки в дисциплінарній справі відсутні пояснення інших осіб, крім ОСОБА_2 , який лише пояснив, що приносив їй повістку по справі № 480/8900/20. Зазначає, що вимоги про проведення службових розслідувань, які не ґрунтуються на встановленому у визначеному законом порядку факті вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, суперечать положенню ч. 3 ст. 651 ЗУ "Про запобігання корупції" та не підлягають виконанню. Так, голова суду самостійно, не маючи жодних повноважень, без дотримання встановленого законом порядку, встановив факт вчинення нею корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. При цьому, дисциплінарна комісія в порушення діючого Порядку, при прийнятті рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження, порушила вимоги чинного законодавства, вийшовши за межі подання голови суду, не відібрала письмових пояснень від позивачки та не встановила всіх обставин, як це передбачено Порядком. Невідповідність висновків подання дисциплінарної комісії критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, свідчить про невідповідність цим же критеріям й остаточного рішення, сформованого на підставі таких висновків, яким у даному випадку є спірний наказ відповідача від 18 листопада 2024 року № 109 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ТУ ДСА в Сумській області зазначено, що Дисциплінарне провадження порушено на підставі наказу начальника ТУ ДСА в Сумській області, в основу якого лягло подання голови суду із зазначенням не тільки інформації про недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (не повідомлення про реальний конфлікт інтересів і вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів), яка пов'язана з іншими зазначеними порушеннями, які слугували передумовою та наслідками здійсненого порушення, тобто, інформації про неналежне виконання позивачкою своїх посадових обов'язків, що і було предметом перевірки дисциплінарної комісії. Судом не досліджене питання про те, що суб'єкт призначення розглядав порушення вимог антикорупційного законодавства виключно в контексті дисциплінальної відповідальності. Судом зазначено, що з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проте, абз. 2 п. 3 Порядку визначено, що дія цього Порядку не поширюється на державних службовців, крім випадків, визначених абзацами третім і четвертим пункту 2 цього Порядку. В абз 3, 4 п. 2 зазначено: "внесення подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб; вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри", таким чином підстави для проведення службового розслідування відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переввіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 обіймає посаду керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, на якій її поновлено 29 січня 2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 480/8900/24.
Наказом ТУ ДСА у Сумській області № 109 від 18 листопада 2024 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " застосовано до керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани слугувало подання дисциплінарної комісії ТУ ДСА України в Сумській області від 06 листопада 2024 року, подання голови Сумського окружного адміністративного суду С. Воловика від 18 листопада 2024 року № 03-20/22942/24.
Матеріалами справи встановлено, що голова Сумського окружного адміністративного суду С.В. Воловик звернувся до ТУ ДСА України в Сумській області з поданням від 25 червня 2024 року № 03-20/13446/24, в якому просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства з питань запобігання корупції, у зв'язку з порушенням керівником апарату суду Закону України "Про запобігання корупції" в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів, прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів та невжиття заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.
За результатами розгляду зазначеного подання, ТУ ДСА України в Сумській області порушено дисциплінарне провадження щодо керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 . За наслідками розгляду дисциплінарного провадження винесено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА України в Сумській області 06 листопада 2024 року, в якому комісія прийшла до наступних висновків: в діях керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 по факту незабезпечення подання апеляційної скарг на рішення від 24 січня 2020 року по справі №480/8900/20 та представництва інтересів у суді Сумського окружного адміністративного суду, мають місце ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме невиконання посадових обов'язків. Враховуючи характер вчиненого дисциплінарного проступку, не усвідомлення провини, характеристику ОСОБА_1 , комісія внесла пропозицію та рекомендувала начальнику ТУ ДСА України в Сумській області застосувати до керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 догану, як виду дисциплінарного стягнення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу".
За результатами розгляду подання, ТУ ДСА України в Сумській області на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме невиконання посадових обов'язків ОСОБА_1 із здійснення контролю за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду (п.5 посадової інструкції), недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (не повідомлення про реальний конфлікт інтересів і вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів), не здійснення належного контролю Недайхліб К.І. за виконанням провідним спеціалістом сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ суду своїх посадових обов'язків щодо підготовки правового висновку та подання апеляційної скарги (судом не подано апеляційну скаргу на рішення від 24.01.2024 по справі № 480/8900/20, чим порушено вимоги підпункту 8 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України) і не забезпечення його участі у розгляді апеляційної скарги по цій справі, поданої ТУ ДСА України в Сумській області.
Позивач не погодилася з правомірністю накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та обґрунтованістю спірного наказу, а тому звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, ОСОБА_1 обіймає посаду керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, яка відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну службу" відноситься категорії "Б" посад державної служби.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VIII).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону №889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, щодо забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів, забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства, управління персоналом державних органів, реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Основні права державного службовця визначає стаття 7 Закону №889-VIII, згідно з приписами якої державний службовець має право, зокрема, на повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб, чітке визначення посадових обов'язків, оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення), оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.
Приписами статті 8 Закону №889-VIII визначені основні обов'язки державного службовця, у відповідності з якою державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки, забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів, виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Порядок організації роботи апарату Сумського окружного адміністративного суду визначений Положенням про апарат Сумського окружного адміністративного суду, затвердженим Рішенням зборів суддів Сумського окружного адміністративного суду № 3 від 19.03.2021.
Пунктами 6, 7 розділу IV Положення передбачено, що керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Керівнику апарату суду безпосередньо підпорядковані заступники керівника апарату суду, керівники структурних підрозділів апарату суду, посадові особи, які виконують окремі функції в разі недоцільності утворення структурного підрозділу.
Згідно з п. 8 Розділу IV Положення про апарат Сумського окружного адміністративного суду, керівник апарату Сумського окружного адміністративного суду, зокрема, здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат тощо.
Мета посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду визначена у посадовій інструкції, що затверджена начальником ТУ ДСА в Сумській області 10 листопада 2023 року, як належне організаційне забезпечення суду, суддів і судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями (до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), а також згідно із законодавством - належний рівень службової та трудової дисципліни в апараті суду.
Відповідно до основних посадових обов'язків, визначених посадовою інструкцією, керівник апарату суду, крім іншого, вживає заходів для забезпечення належних умов діяльності суду, збирає і узагальнює пропозиції до проєкту плану роботи суду, складає проєкти планів роботи суду, контролює виконання відповідних розділів плану роботи суду, організовує проведення зборів суддів, оперативних нарад та інформує збори суддів про свою діяльність, виконує рішення зборів суддів щодо організаційного забезпечення діяльності суду, виконує доручення голови суду та його заступника.
Відповідно до п. 5 посадової інструкції керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду керівник апарату суду, зокрема, затверджує положення про структурні підрозділи і посадові інструкції працівників апарату суду та здійснює контроль за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду, положення про апарат суду, виконавської та службової дисципліни працівниками апарату суду, Правил внутрішнього трудового розпорядку, правил поведінки працівника суду, Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, правил техніки безпеки, вимог законів України "Про охорону праці", "Про захист персональних даних", "Про запобігання корупції" та вимог інших документів, які регламентують роботу суду.
Згідно з п. 9 посадової інструкції керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, керівник апарату суду, в тому числі, здійснює повноваження керівника державної служби відповідно до Закону України "Про державну службу" та виконує інші функції, пов'язані із забезпеченням діяльності суду.
Так, Положенням про апарат Сумського окружного адміністративного суду, затвердженого рішенням зборів суддів № 3 від 19.03.2021, передбачено, що у складі суду, окрім інших, діє сектор правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ (п.2 Положення).
Відповідно до п. 2.3 Положення сектор правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ очолює завідувач сектору. Завідувач сектору також є прессекретарем суду. До сектору входить провідний спеціаліст.
Основним завданням сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, згідно з Положенням, затвердженим наказом керівника апарату суду № 19-ОД від 19.03.2021, зокрема є належна організація і виконання договірної, претензійної та позовної роботи суду (пункт 2.2).
Організація ведення претензійно-позовної роботи врегульовується Положенням про порядок ведення претензійної - позовної роботи в Сумському окружному суді, затвердженим наказом №30 ОД від 01.08.2023.
Відповідно до п. 1.5. вказаного Положення, відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи у Сумському окружному адміністративному суді є провідний спеціаліст сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ. У разі тривалої відсутності провідного спеціаліста сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ (більше 14 календарних днів), відповідальною особою є завідувач сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ або працівник апарату, визначений наказом керівника апарату суду. Відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи підпорядковується безпосередньо керівнику апарату суду.
Організація ведення позовної роботи унормована розділом 3 Положення. За змістом цього розділу, позовна робота, у тому числі підготовка матеріалів для подання позовів, апеляційних та касаційних скарг, відзивів (заперечень) на них, інших документів процесуального характеру, а також представлення у встановленому законодавством порядку інтересів Суду у судах під час розгляду правових питань і спорів здійснюється відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи (пункт 3.1.1.).
Позов пред'являється у випадку порушення прав та законних інтересів Суду.
Відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи зобов'язана надати правову оцінку позовним документам, переданим їй відповідним підрозділом, щодо їх обґрунтованості та законності.
Підготовлена позовна заява візується відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи та підписується керівником апарату суду або підписується відповідальною особою власноручно в межах наданих повноважень. (пункти 3.2.1., 3.2.2., 3.2.5. Положення)
Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами, оформлюються і подаються в терміни та в порядку, передбаченому процесуальним законодавством України.
З метою вирішення питання щодо подання апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи здійснює аналіз судового рішення що підлягає оскарженню чи перегляду, а також аналіз судової практики вирішення спорів у подібних правовідносинах.
За результатами проведеного аналізу, відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи складається правовий висновок у якому вказуються обставини справи, нормативне обґрунтування та правові підстави для наявності/відсутності подання апеляційної чи касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами.
У разі висновків про наявність підстав для апеляційного чи касаційного оскарження або подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи готує проєкт відповідного процесуального документу (апеляційної/касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими/виключними обставинами), який має відповідати вимогам процесуального законодавства.
Підготовлений проєкт відповідного процесуального документу (апеляційної/касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими/виключними обставинами) візується відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи та передається на підпис керівнику апарату суду. Кінцеве рішення щодо подання чи неподання апеляційної/касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, приймається керівником апарату суду (пункти 3.2.11 - 3.2.15. Положення).
Спірним питанням в межах даного спору є вирішення питання наявності/відсутності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII.
Так, питання дисциплінарної та матеріальної відповідальність державних службовців врегульовано розділом VІІ Закону №889-VIII.
За змістом статті 61 Закону №889-VIII, службова дисципліна забезпечується шляхом:
1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;
2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;
3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;
4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Зі змісту спірного наказу встановлено, що юридичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, тобто - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для притягнення до відповідальності позивачки слугував висновок дисциплінарної комісії, згідно якого характер дисциплінарного проступку ОСОБА_1 виражений: у невиконанні посадових обов'язків, не врегулюванні конфлікту інтересів, не повідомлення безпосереднього керівника про наявність у неї реального конфлікту інтересів, прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (не вжито заходів на подання апеляційної скарги Сумським окружним адміністративним судом, в якому керівник апарату є керівником державної служби та контролює роботу апарату суду. В той же час приймає участь в цій справі, як позивач з вимогами про стягнення з Сумського окружного адміністративного суду кошти в сумі 836716 гри. 34 коп, які не закладені в бюджет Сумського окружного адміністративного суду на 2024 рік, що є порушенням підпункту 8 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-УІ). Неповідомлення про реальний конфлікт інтересів є правопорушенням яке пов'язане з корупцією та є правопорушенням з формальним складом (в розуміння з Закону України "Про запобігання корупції"), а не подання апеляційної скарги на рішення суду, що передбачає списання коштів за видатками, бюджетні призначення щодо яких не визначені законом про Державний бюджет України на 2024 рік, призведе або може призвести до перевантаженню бюджету, або його невиконання в повному обсязі (видатки на 2024 року на ці потреби не передбачені).
У поданні голови Сумського окружного адміністративного суду С.В. Воловика від 25 червня 2024 року № 03-20/13446/24 зазначено, що у зв'язку з прийняттям судом рішення по справі № 480/8900/20 від 24 січня 2024 року, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, у останнього виникло право оскаржити це рішення в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального законодавства. Водночас, особами які мають право представляти інтереси суду в апеляційній інстанції, підписувати та подавати відповідні процесуальні документи є провідний спеціаліст сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, який призначається на посаду та підпорядковується керівнику апарату суду, та сам керівник апарату суду. При цьому, кінцеве рішення щодо подання чи неподання апеляційної скарги, приймається саме керівником апарату суду. Таким чином, з моменту поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, у неї виникла суперечність між її приватним інтересом (набрання рішенням від 24.01.2024 по справі №480/8900/20 законної сили та залишення на посаді керівника апарату суду) і службовими та представницькими повноваженнями (прийняття рішення про подання апеляційної скарги). Незважаючи на виникнення реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 жодного заходу, направленого на його врегулювання не вжила, вказівок щодо підготовки правового висновку та апеляційної скарги провідному спеціалісту сектору правового забезпечення щодо взаємодії зі ЗМІ не надавала. Так само, не надавались вказівки і щодо участі представника в засіданні суду апеляційної інстанції, призначеному за скаргою ТУ ДСА у Сумській області. Як наслідок, апеляційна скарга Сумським окружним адміністративним судом на рішення від 24.01.2020 по справі № 480/8900/20 не подавалась, участь у розгляді апеляційної скарги ТУ ДСА України у Сумській області представник Сумського окружного адміністративного суду не приймав. Лише 24.05.2024 керівником апарату суду Недайхліб К.І. на повістці про виклик до апеляційного суду проставлена резолюція " ОСОБА_2 . Для подальших дій". Тобто, фактично, керівник апарату суду прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів. На виконання вказаної резолюції, провідним спеціалістом сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, який підпорядкований керівнику апарату суду, 30.05.2024 поданий відзив на апеляційну скаргу по справі № 480/8900/20, у якому Сумський окружний адміністративний суд не висловив свою позицію щодо погодження чи не погодження з вимогами апеляційної скарги ТУ ДСА України в Сумській області, а зазначив, що при вирішенні апеляційної скарги покладається на розсуд апеляційного суду. В зв'язку з чим голова суду посилається на наявність реального конфлікту інтересів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України "Про запобігання корупції" видокремлює два види конфлікту інтересів:
- потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 Закону);
- реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 Закону).
Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ст.1 Закону).
Приватний інтерес може впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових / представницьких повноважень, що є дискреційними.
Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (або прирівняна до неї), має виконувати свої службові обов'язки в публічних інтересах (держави, територіальної громади тощо), виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.
Саме сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об'єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів. За відсутності принаймні однієї із складових службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу конфлікт інтересів не виникає.
Колегія суддів зазначає, що організація ведення претензійно-позовної роботи врегульовується Положенням про порядок ведення претензійної - позовної роботи в Сумському окружному судді, затвердженим наказом №30 ОД від 01.08.2023.
Відповідно до п. 1.5. вказаного Положення, відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи у Сумському окружному адміністративному суді є провідний спеціаліст сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ. У разі тривалої відсутності провідного спеціаліста сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ (більше 14 календарних днів), відповідальною особою є завідувач сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ або працівник апарату, визначений наказом керівника апарату суду. Відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи підпорядковується безпосередньо керівнику апарату суду.
Організація ведення позовної роботи унормована розділом 3 Положення. За змістом цього розділу, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами, оформлюються і подаються в терміни та в порядку, передбаченому процесуальним законодавством України.
З метою вирішення питання щодо подання апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи здійснює аналіз судового рішення що підлягає оскарженню чи перегляду, а також аналіз судової практики вирішення спорів у подібних правовідносинах.
За результатами проведеного аналізу, відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи складається правовий висновок у якому вказуються обставини справи, нормативне обґрунтування та правові підстави для наявності/відсутності подання апеляційної чи касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами.
У разі висновків про наявність підстав для апеляційного чи касаційного оскарження або подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи готує проєкт відповідного процесуального документу (апеляційної/касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими/виключними обставинами), який має відповідати вимогам процесуального законодавства.
Підготовлений проєкт відповідного процесуального документу (апеляційної/касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими/виключними обставинами) візується відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи та передається на підпис керівнику апарату суду. Кінцеве рішення щодо подання чи неподання апеляційної/касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, приймається керівником апарату суду (пункти 3.2.11 - 3.2.15. Положення).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у керівника апарату відсутні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес.
Відповідно до вищезазначеної інструкції, відповідальна особа за ведення претензійно-позовної роботи здійснює аналіз судового рішення, що підлягає оскарженню, складає правовий висновок та у разі наявності підстав готує проєкт відповідного процесуального документу, зокрема, апеляційної скарги. Після цього підготовлений проєкт, зокрема, апеляційної скарги, візується відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи та передається на підпис керівнику апарату суду. Це узгоджується з посадовою інструкцією провідного спеціаліста сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, затвердженою керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду 01 квітня 2024 року, який відповідно до п. 1.5. Положення про порядок ведення претензійної - позовної роботи в Сумському окружному судді є відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи у Сумському окружному адміністративному суді, відповідно до пункту 3 підрозділу 3 даної Інструкції провідний спеціаліст сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ здійснює підготовку та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та позовів.
Таким чином, формування правової позиції суду, підготовка подання апеляційних скарг не відносяться до повноважень керівника апарату суду. Надання рекомендацій та певних вказівок керівником апарату суду відповідальній особі за ведення претензійно-позовної роботи щодо подання чи ні апеляційних скарг не передбачено даним Положенням, оскільки вже за результатами виконаної роботи, яка визначена в пунктах 3.2.12-3.2.15 Положення, відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи, зокрема, підготовлення проєкту відповідного процесуального документу, керівник апарату суду приймає рішення щодо подання чи неподання апеляційної скарги.
В зв'язку з чим посилання голови суду у поданні на той факт, що ОСОБА_1 не дала вказівки на підготовку апеляційної скарги по справі № 480/8900/20 є необґрунтованими.
Позивачем ОСОБА_1 в суді першої інстанції зазначено, що відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи ОСОБА_2 не підготовлено та не надано на підпис керівнику апарату суду проєкт процесуального документу, а саме апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 480/8900/20, про що також зазначено в її письмових поясненнях Голові дисциплінарної комісії ТУ ДСА України в Полтавській області (т.2 а.с. 61-70).
Так, в матеріалах справи містяться письмові пояснення провідного спеціалісту сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ, ОСОБА_2 , який зазначив, що 29 січня 2024 року ОСОБА_1 наказом ТУ ДСА України в Сумській області № 10 поновлена на роботі, а 26 січня 2024 року ним складений проєкт апеляційної скарги на рішення ПОАС у справі № 480/8900/20 (т.2 а.с.47). Проте, в матеріалах справи відсутні докази подання даного процесуального документу на підпис керівнику апарату суду Недайхліб К.І., доказів протилежного до суду першої та апеляційної інстанції не надано. При цьому, ТУ ДСА України в Сумській області не надано оцінки вищезазначеному факту, в тому числі, виконанню посадових обов'язків відповідальною особою за ведення претензійно-позовної роботи ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що керівником апарату суду ОСОБА_1 не порушені вимоги Закону України "Про запобігання корупції" в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів, прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів та невжиття заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.
Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно з положеннями ст. 65-1 Закону № 1700-VІІ за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону № 1700-VІІ, встановлена Порядком проведення службового розслідування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.
Відповідно до положень пунктів 4-6 Порядку рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб'єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).
Отже, обов'язковою передумовою для внесення такого подання є встановлення у визначеному законом порядку факту вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Факт вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення встановлюється спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції під час реалізації його повноважень у встановленому процесуальним законом порядку.
Отримання подання в порядку, визначеному частиною третьою статті 65-1 Закону № 1700-VІІ, є правовою підставою для призначення та проведення службового розслідування відповідно до Порядку.
Листами (№ 01-4149/24, 01-4150/24, 05-4153/24 від 23.10.2024) голови дисциплінарних комісій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звертались за роз'ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції, щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак порушення корупційного законодавства, при цьому зазначаючи про відсутність у дисциплінарної комісії ТУ ДСА в Сумській області повноважень у визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів.
Листом - відповіддю за №203-01/8692-24 від 15.11.2024 на запити ТУ ДСА в Сумській області НАЗК надали роз'яснення щодо конфлікту інтересів (реального чи потенційного) та не встановили в діях позивача конфлікту інтересів. Крім того, в листі НАЗК за №інф/Н-1286-24-1340/24 від 20.11.2024 Держана судова адміністрація України зазначила, що метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконання вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агенства рішенням керівника органу, підприємства, установи, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1 та 3 частини першої статті 28 Закону № 1700-VІІ особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Посада керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду відноситься до посад державної служби категорії "Б", а тому на осіб, які займають таку посаду поширюються вимоги, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VІІ.
Відповідно до статті 38 Закону № 1700-VІІ особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Згідно зі статтею 39 Закону № 1700-VІІ особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.
Крім того, пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України "Про державну службу" одним із принципів державної служби є доброчесність спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.
Водночас, положенням про ТУ ДСА України в Сумській області, затвердженим наказом ДСА України від 10 травня 2023 року № 229, до повноважень начальника територіального управління належить, зокрема, за погодженням голови суду призначати на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та звільняти їх з посад; за поданням голови суду застосовувати до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладати дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства про державну службу.
Як свідчить зміст спірного наказу, юридичною підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності є п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами розгляду подання голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С.В. від 25 червня 2024 року № 03-20/13446/24, ТУ ДСА України в Сумській області на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме:
- невиконання посадових обов'язків ОСОБА_1 із здійснення контролю за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду (п.5 посадової інструкції);
- недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (не повідомлення про реальний конфлікт інтересів і вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів);
- не здійснення належного контролю ОСОБА_1 за виконанням провідним спеціалістом сектору правового забезпечення та взаємодії зі ЗМІ суду своїх посадових обов'язків щодо підготовки правового висновку та подання апеляційної скарги (судом не було подано апеляційну скаргу на рішення від 24.01.2024 по справі № 480/8900/20, чим порушено вимоги підпункту 8 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України) і не забезпечення його участі у розгляді апеляційної скарги по цій справі, поданої ТУ ДСА України в Сумській області.
Водночас, голова Сумського окружного адміністративного суду звернувся до ТУ ДСА України в Сумській області з поданням від 25 червня 2024 року № 03-20/13446/24, в якому просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства з питань запобігання корупції, у зв'язку з порушенням керівником апарату суду Закону України "Про запобігання корупції" в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів, прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів та невжиття заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 69 Закону України "Про державну службу" для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
Частина 1 статті 71 Закону України "Про державну службу" встановлює, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 затверджений Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок). Цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Згідно пункту 4 Порядку дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Пункт 7 Порядку передбачає, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 31 Порядку комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.
Позивачем вказано, що жодних пояснень щодо невиконання посадових обов'язків та щодо незакладення коштів на стягнення на користь позивачки за час вимушеного прогулу, комісією не витребовувалось. Матеріали справи також не містять відповідних пояснень.
Крім того, в поданні від 25 червня 2024 року № 03-20/13446/24 головою суду не зазначено про невиконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, а також незакладенні в бюджет суду коштів на стягнення за рішенням суду при поновленні на посаді позивачки.
Пунктом 33 Порядку передбачено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Таким чином, дисциплінарна комісія в порушення діючого Порядку, при прийнятті рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження, порушила вимоги чинного законодавства, вийшовши за межі подання голови суду, не відібрала письмових пояснень від позивачки та не встановила всіх обставин, як це передбачено Порядком. Доказів спростування вказаного до суду першої та апеляційної інстанції не надано.
Крім того, позивачка посилається на невідповідність даних, зазначених в протоколі №6/4/2024 засідання дисциплінарної комісії територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 04 листопада 2024 року, в якому зафіксований розгляд дисциплінарної справи ОСОБА_1 (наказ начальника територіального управління від 10 жовтня 2024 року № 91 про порушення дисциплінарного провадження), а саме: відповідно до даного протоколу дисциплінарна комісія не виявила в діях керівника апарату суду ОСОБА_1 дисциплінарного проступку результати голосування: за 0, проти 4. Голосували за винесення застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження: за 4, проти 0, проте вирішили застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідачем до матеріалів справи надані письмові пояснення ОСОБА_6 , яка зазначила, що у зв'язку з відсутністю досвіду роботи секретаря дисциплінарної комісії при виготовленні протоколу № 6/4/2024 від 04 листопада 2024 року нею допущені технічні помилки, однак колегія суддів враховує, що дані пояснення є безпідставними, оскільки вони надані під час розгляду справи по суті після наголошення позивачем в судовому засіданні на даний факт.
Отже, сформульовані у поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА України в Сумській області від 06 листопада 2024 року, не відповідають критеріям обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньості (неупередженості), добросовісності, розсудливості, пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 18 листопада 2024 року № 109 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумського окружного адміністративного суду - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 480/10307/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський