02 жовтня 2025 рокуСправа №160/23590/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 046050024643 від 08 травня 2025 року, яким у призначенні пенсії було відмовлено;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 01 травня 2025 року з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.
Запропоновано ОСОБА_1 надати до суду уточнену позовну заяву із врахуванням викладеного судом в цій ухвалі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі алгоритм розрахунку стажу (форма РС-право).
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що вік позивача 55 років 03 місяці 15 днів. Страховий стаж особи 36 років 2 місяці 28 днів. Стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не підтверджений. Результати розгляду документів, доданих до заяви: *за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989 згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки позивач навчалася в Українському заочному політехнічному технікумі. До стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано періоди роботи згідно довідки № 145 від 17.04.2025, оскільки відповідно до даних довідки станція Кривий Ріг-Західний структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» віднесена до станції ІІ класу та не мала особливо інтенсивного руху. Згідно поданих документів право на пенсію за вислугу років відсутнє. Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги виклав в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 046050024643 від 08 травня 2025 року року, яким у призначенні пенсії було відмовлено;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати період навчання з 01.09.1985 по 03.07.1989 року до спеціального трудового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 01 травня 2025 року з урахуванням висновків суду.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 №443, суддя Калугіна Н.Є. з 15.09.2025 по 19.09.2025, з 22.09.2025 по 26.09.2025 та з 29.09.2025 по 30.09.2025 перебувала у відпустці та 01.10.2025 - брала участь у круглому столі, тому справу розглянуто з дотриманням розумного строку.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 01.05.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За територіальним принципом заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким прийнято рішення № 046050024643 від 08 травня 2025 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно з п. "а" статті 55 Закону №1788-ХІІ.
Зокрема, в рішенні зазначено: «Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 01.05.2025.
Вік заявниці - 55 років 03 місяці 15 днів.
Страховий стаж особи - 36 років 02 місяці 28 днів.
Стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не підтверджений.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
*за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989 згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки заявниця навчалася в Українському заочному політехнічному технікумі.
До стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано періоди роботи згідно довідки № 145 від 17.04.2025, оскільки відповідно до даних довідки станція Кривий Ріг-Західний структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» віднесена до станції ІІ класу та не мала особливо інтенсивного руху.
Згідно поданих документів право на пенсію за вислугу років відсутнє.».
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Спірні правовідносини регулюються у тому числі Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення". Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п. «а» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Як вбачається з тексту позовної заяви, відповідач не зарахував до спеціального стажу позивача період навчання позивача з 01 вересня 1985 року по 24 червня 1989 року в Криворізькому технікумі рудничної автоматики (з 1988 року - Український заочний політехнічний технікум) за спеціальністю «експлуатація автоматичних пристроїв у металургії».
Разом з тим, за ст. 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, законодавцем прямо визначено, що період навчання у професійно-технічному навчальному закладі може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, лише за умови зарахування на роботу за набутою професією.
Крім того, згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII та п. 1-2 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого 12.08.1993 №637 ( далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, додаткові підтверджуючі довідки необхідно надавати у разі відсутності в трудовій книжці відповідних записів.
Позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_2 від 12.05.1988, в якій міститься запис про навчання позивача у період з 01.09.1985 по 03.07.1989 у Криворізькому технікумі рудничної автоматики (з 1988 року - Український заочний політехнічний технікум) та диплом серії НОМЕР_1 від 28.06.1989, якими підтверджується період навчання позивача та присвоєння відповідної кваліфікації.
Відтак, на переконання суду, наявні всі підстави для зарахування до спеціального стажу періоду навчання позивача з 01.09.1985 по 03.07.1989 року у Криворізькому технікумі рудничної автоматики (з 1988 року - Український заочний політехнічний технікум).
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 046050024643 від 08 травня 2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до приписів частини першої ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку, коли законодавство встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 046050024643 від 08 травня 2025 року року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати період навчання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 01.09.1985 по 03.07.1989 року до спеціального трудового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 01 травня 2025 року, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 02.10.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна