Справа № 214/6943/25
2/214/4223/25
Іменем України
(заочне)
02 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Сіденка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Розстальної К.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 28.06.2024-100002143 від 28.06.2024 у розмірі 14350,00 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 28.06.2024 укладено Кредитний договір № 28.06.2024-100002143 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідачем 28.06.2024 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти). Заявою на отримання кредиту, паспортом кредиту, графіком, підтверджено укладення кредитного договору та отримання коштів у розмірі 5000 грн. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строком 98 днів за процентною ставкою - фіксована процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. Згідно п.п. 3.1, 3.2, 4.1 Договору, кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позову до суду утворилась заборгованість у розмірі 14350 грн, в тому числі 5000,00 грн основний борг; 5850 грн відсотки, 250 грн. комісія, 750 грн. додаткова комісія, 2500 грн. неустойку за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання, чим порушуються законні права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», які підлягають захисту у судовому порядку.
Ухвалою від 16 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
За згодою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1, 3ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.205 ЦК України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч. ч. 1.2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3-6, 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зіст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ст. 1056-1ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Судом встановлено, що 28.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28.06.2024-100002143 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідачем 28.06.2024 року електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти). Заявою на отримання кредиту, паспортом кредиту, графіком, підтверджено укладення кредитного договору та отримання коштів у розмірі 5000 грн. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн, строком 98 днів за процентною ставкою «Економ» - фіксована процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. Згідно п.п. 3.1, 3.2, 4.1 Договору, кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
ТОВ "Споживчий центр" належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 5000,00 грн.
Перерахування коштів за кредитним договором було здійснено 28 червня 2024 року ТОВ "Споживчий центр" безготівково шляхом перерахування коштів на платіжну картку.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 28.06.2023-100002143 від 28.06.2024, за відповідачем наявна заборгованість в сумі 14350 грн, в тому числі 5000,00 грн основний борг; 5850 грн відсотки, 250 грн. комісія, 750 грн. додаткова комісія, 2500 грн. неустойку за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання. Наявність означеної заборгованості відповідачем не спростовано, відзив не подано.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов'язки за договором.
Будь-яких контр розрахунків вказаної складової заборгованості, та й заборгованості в цілому, відповідачем не надано.
Таким чином судом встановлено, що відповідач належним чином свої обов'язки за кредитним договором не виконував, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, складає 14350 грн.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов'язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі ст. ст. 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 28.06.2024-100002143 від 28.06.2024 року в розмірі 14350 грн, в тому числі 5000,00 грн основний борг; 5850 грн відсотки, 250 грн. комісія, 750 грн. додаткова комісія, 2500 грн. неустойку за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) сплаченого судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя С.І. Сіденко