Справа № 214/6718/25
2/214/4130/25
Іменем України
(заочне)
02 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сіденка С. І.,
при секретарі- Розстальній К.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №449229923 від 17.11.2020 року у загальному розмірі 24490,09 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.10.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №449229923 відповідно до умов якого останній отримав позику в сумі 13800 грн на картковий рахунок, на банківську кратку № НОМЕР_1 .
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на момент подання позовної заяви становить 24490,09 грн, з яких: 12087,84 грн заборгованість по кредиту; 12402,25 грн. заборгованість за відсотками.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток № 12). Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 124 від 09.03.2021. Розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 124 від 09.03.2021 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (Додаток 14).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2) (Додаток №15).
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 16). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток 17).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18). Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 490,09 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 19). Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №20). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток 21).
Отже Сторони погодили, що: - за Договором факторингу 1 Первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу 1 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язаний набувати такі Права вимоги. - за Договором факторингу 2 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право після підписання Договору факторингу 2 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язаний набувати такі Права вимоги.
На підставі викладеного позивач, як новий кредитор, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №449229923 від 04.10.2023 в розмірі 24490,09 грн, з яких: 12087,84 грн заборгованість по кредиту; 12402,25 грн. заборгованість за відсотками.
Ухвалою про відкриття провадження від 28.07.2025 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк - 15днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву не скористався, заяв та клопотань до суду не надав.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 04.10.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір № № 449229923 згідно умов якого остання отримала позику в сумі 13800 грн, зі строком кредиту строком на 126 дні.
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку визначеному договором, відсотки за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів 361,35 річних.
Позивач перерахував грошові кошти в сумі 13800 грн. на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , вказану ним у заяві, що підтверджує факт видачі кредиту та прийняття відповідачем умов договору. Отже первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти відповідачу виконав у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток № 12). Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 124 від 09.03.2021. Розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 124 від 09.03.2021 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (Додаток 14).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2) (Додаток №15).
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 16). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток 17).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18). Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 490,09 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 19). Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №20). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток 21).
Отже Сторони погодили, що: - за Договором факторингу 1 Первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу 1 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язаний набувати такі Права вимоги. - за Договором факторингу 2 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право після підписання Договору факторингу 2 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язаний набувати такі Права вимоги.
На підставі викладеного позивач, як новий кредитор, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №449229923 від 04.10.2023 в розмірі 24490,09 грн, з яких: 12087,84 грн заборгованість по кредиту; 12402,25 грн. заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунками заборгованості наданими позивачем.
Відповідач розмір кредитної заборгованості не заперечила, доказів що свідчили б про погашення кредиту, суду не надано.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1ст.1048, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Оскільки відповідач своєчасно та належним чином свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень суд дійшов наступного.
Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Зі змісту ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Судом встановлено, що 05.06.2025 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання юридичних послуг №05/06/25-01, у зв'язку з чим позивачем було понесено відповідні витрати для звернення до суду, що підтверджено протоколом погодження послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025. Загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 7000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
В постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу на рівня 7000,00 грн. на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав. Оцінка дій, що полягали в підготовці позовної заяви вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч.3 ст.141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 2000 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.
Керуючисьст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська буд. 4 літ. А офіс 10 м. Київ) заборгованість за Кредитним договором № 449229923 від 17.11.2020 в загальному розмірі 24490 гривні 09 коп., понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок та 2000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя С. І. Сіденко