Справа № 177/2168/25
Провадження № 2/177/1357/25
(заочне)
Іменем України
01 жовтня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» Волконітіна К.Ю. через систему «Електронний суд» звернулася 08.08.2025 до суду з указаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором від 29.12.2021 № 1009-8039 у розмірі 35700,00 грн, а також судові витрати в справі.
В обґрунтування пред'явлених вимог указав, що 29.12.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі по тексту - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1009-8039, за умовами якого відповідачеві надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 300 днів, із застосування стандартної процентної ставки 3% за кожен день користування кредитом, яка надається протягом всього строку користування кредитом за виключенням строку використання права користування кредитом за заниженою та/або пільговою ставкою, зниженої процентної ставки 2%, пільгової процентної ставки 0,01%. Кредитор свої зобов'язання виконав у повному обсязі, тобі як позичальник кошти на повернення кредиту та сплату відсотків не вносив, у зв'язку з чим, станом на 06.08.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 35700,00 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 30700,00 грн. Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 26.12.2024 укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, за яким позивач набув права вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором від 29.12.2021 № 1009-8039, укладеним із ОСОБА_1 . На фінансовий номер відповідача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» направив повідомлення про зміну кредитора за договором № 1009-8039, однак відповідач заборгованість не погашає, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представником позивача в тексті позову зазначено про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, у тому згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав. Відзиву не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Оскільки від представника позивача не надходило заперечень проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 29.12.2021 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1009-8039, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Розмір кредитного ліміту 5000,00 грн, строк 300 календарних днів, до 25.10.2022. У частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Позичальником обраний строк користування кредитом 14 днів, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою. Проценти нараховуються за стандартною ставкою 3% за кожен день користування кредитом протягом всього строку кредитування за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою або пільговою ставкою, зниженою процентною ставкою 2%, пільгова процентна ставка 0,01%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування 50000,00 грн.
До договору надано паспорт споживчого кредиту, де зазначені основні умови кредитування та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Указаний договір підписаний його сторонами з використанням електронного підпису відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «про споживче кредитування», про що зазначено у розділі 7 договору.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.12.2021 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір про відкриття кредитної лінії № 1009-8039, чим погодився із запропонованими умовами договору.
Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , зокрема індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта та дату його видачі, адресу проживання, електронну адресу, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов'язання за договором виконав, на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 перераховано 29.12.2021 кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту від 29.12.2021 №1009-8039.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1009-8039, відповідач отримавши 29.12.2021 кредит у розмірі 5000,00 грн, через 300 днів мав повернути заборгованість за кредитом у розмірі 5000,00 грн, нараховані відсотки у розмірі 45000,00 грн.
Із розрахунку заборгованості слідує, що відповідач, отримав 29.12.2021 кредит у розмірі 5000,00 грн, та йому нараховувалися відповідно до умов договору за період 14 днів відсотки за зниженою ставкою 2%, а після цього за стандартною процентною ставкою 3%.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.
Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 26.12.2024 укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, яким ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступає ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» свої права вимоги до боржників, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 26.12.2024 № УКФ-261224-2, право вимоги за договором від 29.12.2021 № 1009-8039, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР». На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості за даним договором складає 35700,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5000,00 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом 30700,00 грн.
Як вбачається із довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором від 29.12.2021 № 1009-8039 заборгованість ОСОБА_1 становить 35700,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту 5000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками 30700,00 грн.
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків у строки передбачені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 2422,40 грн, у рахунок відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ) заборгованість за договором №1009-8039 від 29.12.2021 у загальному розмірі 35700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, яка складається із:
-заборгованості за кредитом у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок;
-заборгованості за відсотками в розмірі 30700 (тридцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ) у рахунок сплати судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2025
Суддя: