Справа №758/2610/25 Суддя І інстанції - Казмиренко К.В.
Провадження № 33/824/3128/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
19 вересня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) без конфіскації, зі стягненням судового збору на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови, 14.02.2025 року при фактичній перевірці ресторану за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення порядку провадження господарської діяльності: а саме провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензування, відповідно до Закону, чим порушено вимоги п. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Вказане порушення зафіксовано в акті фактичної перевірки бланк №013898.
Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на суттєве порушення меж і предмету фактичної перевірки, що прямо заборонено ст. 80 ПК України. Апелянт зазначає, що фактична перевірка відбулась 14.02.2025, однак податковий орган встановлював обставини, що мали місце у минулому періоді - з 06.08.2024 по 08.12.2024, що не дозволено в межах фактичної перевірки. Для таких дій податкова мала право лише на підставі наказу на документальну перевірку, як це визначено ст. ст. 75, 77, 78 ПК України, втім його не було.
Апелянт звертає увагу на правову позицію Верховного Суду - справа №826/17123/18 від 21.02.2020, якою підтверджено, що встановлення обставин минулих періодів в межах фактичної перевірки є незаконним.
Крім того, апелянт вказує, що податковий орган не надав жодного допустимого доказу того, що товар був фактично переданий покупцю. Всі чеки, пробиті за ПРРО у зазначений період, були скасовані 01.02.2025 - до перевірки, що підтверджується актом від 11.02.2025.
Також апелянт наголошує, що суд першої інстанції не з'ясував: чи була реальна реалізація товару, а не лише формування чеків; чи були дотримані вимоги до проведення перевірки; не проаналізовано скасування фіскальних чеків, як доказ відсутності факту реалізації. Апелянт звертає увагу, що Верховним Судом - справа №280/11618/21 від 01.10.2024 - визнано протиправними дії фіскального органу через порушення процедур, які унеможливили встановлення фактичних обставин.
Окрім іншого, апелянт вказує, що у період дії воєнного стану позапланові перевірки можливі виключно на підставі рішення центрального органу, якого у матеріалах справи немає.
Отже, як зазначає апелянт, згідно з практикою ВСУ, об'єктивна сторона правопорушення полягає у фактичному веденні діяльності, чого виявлено не було, без наявності факту реалізації товару не має й правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (09.06.2025, 30.06.2025, 28.07.2025, 08.09.2025, 19.09.2025), в судове засідання не з'явилась, надіслала клопотання про розгляд справи без її участі з урахуванням наявних документів в матеріалах справи. Враховуючи викладене та вимоги ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у її відсутність.
Перевіривши матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом і детально викладені у постанові.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, яка передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п. 7 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, які апеляційний суд вважає належними та допустимими.
Так, її вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення №601 від 14 лютого 2025 року, згідно якого ФОП ОСОБА_1 здійснюючи діяльність в АДРЕСА_2 , порушила порядок провадження господарської діяльності: а саме провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензування відповідно до Закону, чим порушено вимоги п. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- актом фактичної перевірки №013898 від 17.02.2025, згідно якого в період з 06.08.2024 по 08.12.2024 ФОП ОСОБА_1 реалізувала алкогольні напої без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на суму 165 200,00 грн.
Аналізуючи докази у справі про адміністративне правопорушення з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважаю, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП доведена повністю, оскільки остання порушила вимоги п. 7 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», внаслідок чого здійснила продаж алкоголю без отримання ліцензії.
Вищенаведені докази, на переконання апеляційного суду, цілком спростовують доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність алкогольними напоями без відповідної ліцензії.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що не було наказу на документальну перевірку є необґрунтованими, оскільки перевірка ФОП « ОСОБА_1 » була проведена згідно із Наказом в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І. №326-п від 17.01.2025 на підставі доповідної записки управління фактичних перевірок від 17.01.2025 №130/26-15-07-07-00-12.
Також є безпідставними доводи апелянта про те, що податковий орган встановлював обставини, що мали місце у минулому періоді - з 06.08.2024 по 08.12.2024, що не дозволено в межах фактичної перевірки, оскільки перевірка проводилась згідно ст. 102 ПК України, відповідно до якої загальний строк давності для перевірок становить 1095 днів, або повні 3 календарні роки.
Не можуть бути взяті до уваги суду й доводи апеляційної скарги про те, що у період дії воєнного стану позапланові перевірки можливі виключно на підставі рішення центрального органу з огляду на те, що Законом України від 09.11.2023 №3453 доповнено підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України підпунктом 69.35.прим.2, яким установлено категорії платників, виключно які, з 01 грудня 2023 по 31 грудня 2024 року можуть бути включені до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки, окрім іншого, платники, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва/ реалізації підакцизної продукції.
Що стосується доводів що всі чеки, пробиті за ПРРО у зазначений період з 06.08.2024 по 08.12.2024, були скасовані 01.02.2025 - до перевірки, що підтверджується актом від 11.02.2025, то вони не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки під час проведення перевірки представниками контролюючого органу були зафіксовані чеки реалізації алкогольних напоїв з ПРРО за період 06.08.2024 по 08.12.2024. Доводи апелянта про те, що фактична передача товару (алкоголю) покупцеві не здійснювалась та товар був повернутий на місце реалізації, нічим не підтверджені.
Саме лише заперечення ОСОБА_1 факту вчинення адміністративного правопорушення, не свідчить про відсутність у її діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статі 164 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що торгівля алкогольними напоями без отримання ліцензії заборонена законом, такий вид діяльності може завдати значної шкоди економічним та соціальним інтересам держави або окремим споживачам, особливо здійснення такого продажу військовослужбовцям під час дії військового стану.
Отже, за результатами перегляду оскаржуваної постанови апеляційний суд вважає, що всупереч тверджень ОСОБА_1 , суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно, всебічно і об'єктивно дослідив докази у справі, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі за ч. 1 ст. 164 КУпАП, надав цим обставинам належну правову оцінку та приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, дійшов правильного висновку про наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції статті, правильно врахувавши характер та тяжкість правопорушення, обставини справи та особу правопорушника.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) без конфіскації - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал