03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 761/684/25 Головуючий у суді першої інстанції - Пономаренко Н.В.
Номер провадження № 22-ц/824/14713/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
01 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Пономаренко Н.В., у місті Києві, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення військовослужбовця померлим,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення військовослужбовця померлим, відповідно до якої просила суд: оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дату смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місцем смерті ОСОБА_3 вважати населений пункт Бахмут Бахмутського району Донецької області; вважати, що загибель ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , у складі військової частини НОМЕР_1 , на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в населеному пункті Бахмут Бахмутського району Донецької області, під час безпосередньої участі у бойових діях та під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Свою заяву обґрунтувала тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3 . Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут в проміжках часу з 14:00 до 15:00 години, в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противника, було втрачено зв'язок з останнім.
На підставі рапорту командира Першого аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 2023 року майора ОСОБА_4 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 2023 року за фактом зникнення безвісти 21 жовтня 2023 року старшого бойового медика 4 десантно-штурмової роти НОМЕР_3 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 було призначено службове розслідування.
Згідно з наказом командира військової частини №306 від 24 жовтня 2023 року ОСОБА_3 вважається, таким, що під час повномасштабної агресії російської федерації в ході ведення бойових дій з метою захисту Батьківщини, ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області, в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противника зник безвісти.
Заявник вказує, що 07 листопада 2023 року її було сповіщено про те, що її син - молодший сержант ОСОБА_3 зник безвісти 21 жовтня 2023 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противником в районі населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту України.
На підставі цього вона звернулася до Головного управління Національної поліції Кіровоградської області за фактом зникнення сина, що підтверджується витягом з кримінального провадження 120231001000004422 від 28 жовтня 2023 року, а її адвокат - Панамаренко Д.М. звернувся до Координаційного штабу поводження з військовополоненими з адвокатським запитом і отримав відповідь, що повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_3 в полоні, стану його здоров'я та місця утримання до Координаційного штабу не надходили. Адвокат Панамаренко Д.М. також звернувся до ДП «Український національний центр розбудови миру» з адвокатським запитом і отримав відповідь, що за наявною інформацією відомості про перебування ОСОБА_3 в полоні російської федерації відсутні в обліках Національного інформаційного бюро. Однак відомості про ОСОБА_3 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Вказує, що склалася ситуація невизначеності у правовідносинах, зокрема щодо спадкових і соціальних прав ОСОБА_3 , коли згідно офіційних документів він вважається зниклим безвісти, але при цьому існують достатні й переконливі докази, які дають змогу зробити вірогідне припущення про загибель останнього. Визнання її сина загиблим заявниці потрібно для отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини, тому ОСОБА_1 була вимушена звернутися до суду для врегулювання спірного питання в судовому порядку.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 бойові дії в місті Бахмут Бахмутської міської територіальної громади завершилися 12 грудня 2023 року.
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в січні 2025 року, тобто після спливу шестимісячного строку передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, а тому висновок суду першої інстанції про те, що відлік встановленого шестимісячного строку ще не розпочався, тому звернення заявниці до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою є необґрунтованим.
Наголошує, що закон не пов'язує початок шестимісячного строку передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України з датою початку чи завершення окупації територій, тому сторона заявника вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що місто Бахмут відноситься до тимчасово окупованих рф територій України.
15 вересня 2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 - Саулка П.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що дана справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки матеріали справи не містять вичерпної інформації щодо складу сім'ї ОСОБА_3 , що унеможливлює прийняття рішення про наявність спору про право, що пов'язані з правовими наслідками визнання особи померлою.
Вказує, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території, де зник безвісти ОСОБА_3 не завершилися, тому підстави для оголошення останнього померлим.
17 вересня 2025 року від представника Міністерства оборони України - Матієнка О.Б. надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громадян територій України від 28 лютого 2025 року № 376 місто Бахмут Бахмутської міської територіальної громади відноситься як до Переліку територій активних бойових дій, так і до Переліку тимчасово окупованих рф територій України.
У зв'язку з тим, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку ще не розпочався, тому звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України.
При апеляційному розгляді справи заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали, доводи викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення військовослужбовця померлим з підстав зазначених у вказаній заяві та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
26 вересня 2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 - Саулка П.Г. надійшла заява про розгляд справи без участі представника військової частини НОМЕР_2 .
Інші належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися (а.с. 239,243,245, т.1).
У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та її представника у справі, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно, НОМЕР_4 від 16 листопада 2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).
24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України та згідно указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено військовий стан на всій території України та станом на день розгляду справи не завершився.
Наказом №255 військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_3 зарахований до списку військової частини НОМЕР_1 (далі - військової частини НОМЕР_1 ) на посаду бойового медика розвідувального взводу і аеромобільного батальйону (а.с. 20).
13 жовтня 2023 року наказом №295 військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 призначений старшим бойовим медиком 4 десантно-штурмової роти і аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 13 жовтня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с. 21).
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 жовтня 2023 року №306, старший бойовий медик 4 десантно-штурмової роти НОМЕР_3 аеромобільного батальйону молодший сержант ОСОБА_3 вважається таким, що під час повномасштабної збройної агресії з боку рф в ході ведення бойових дій з метою захисту Батьківщини, ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського район, Донецької області в результаті інтенсивних штурмових дій та ворожого артилерійського обстрілу зник безвісти (а.с. 22).
На підставі рапорту командира і аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 2023 року майора ОСОБА_4 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 2023 року за фактом зникнення безвісти 21 жовтня 2023 року старшого бойового медика 4 десантно-штурмової роти і аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 було призначено службове розслідування (а.с. 15, 19).
Із витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 вбачається, що під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області в проміжках часу з 14:00 до 15:00 години, в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противника було втрачено зв'язок з ОСОБА_3 .
З акту службового розслідування від 18 листопада 2023 року, проведеного заступником командира 4 десантно-штурмової роти НОМЕР_3 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення молодшим лейтенантом, вбачається, що старший бойовий медик 4 десантно-штурмової роти НОМЕР_3 аеромобільного батальйону молодший сержант ОСОБА_3 в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противником 21 жовтня 2023 року, поблизу населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області, зник безвісти, на момент складання акту відомості про його місцезнаходження невідомі (а.с. 16-18).
Відповідно до пояснень, наданих молодшим лейтенантом ОСОБА_5 та старшим солдатом ОСОБА_6 слідує, що останній раз вони бачили ОСОБА_3 під час штурму ворожих позицій біля розтрощеної БМП в районі населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області, але він до них не окликався, група, окрім ОСОБА_3 , продовжила штурмові дії, після чого останні більше не бачили молодшого сержанта ОСОБА_3 (а.с. 25,26).
З протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , складеного слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, вбачається, що 22 жовтня 2023 року штурмові дії були скасовані, він на той час був командиром взводу та ще двоє військовослужбовців, під час спроби евакуації тіла ОСОБА_3 в районі населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області, група у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і його особисто виїхали на місце о 20:00 та дістались туди десь о 00:00 і тоді змогли дістатись до військовослужбовця ОСОБА_3 біля БМП, на той час він був уже загиблим, останні погрузили його на евакуаційні ноші, але потрапила під артилерійський обстріл і змушені була залишивши тіло ОСОБА_3 у лісосмузі. Після чого були ще спроби евакуювати тіло ОСОБА_3 з поля бою, однак це не вдалося зробити через інтенсивні артилерійські обстріли, а через два тижні ця територія була вже окупована та вже не було змоги робити евакуацію (а.с. 28-29).
07 листопада 2023 року мати ОСОБА_3 було сповіщено про те, що її син - молодший сержант ОСОБА_3 зник безвісти 21 жовтня 2023 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противником в районі населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту України на підтвердження чого надано сповіщення сім'ї №309 (а.с. 13).
Судом першої інстанції також встановлено, що мати ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Національної поліції Кіровоградської області за фактом зникнення сина, що підтверджується витягом з кримінального провадження 120231001000004422 від 28.10.2023 року (а.с. 14).
Згідно відповіді Координаційного штабу поводження з військовополоненими від 04 листопада 2024 року, повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_3 в полоні, стану його здоров'я та місця утримання до Координаційного штабу не надходили (а.с. 30).
Відповідно до відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» від 15 листопада 2024 року, що за наявною інформацією відомості про перебування ОСОБА_3 в полоні рф відсутні в обліках Національного інформаційного бюро (а.с. 31).
Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 18 листопада 2024 року №20241118-1919 відомості про ОСОБА_3 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (а.с.33).
За матеріалами службового розслідування, проведеного у в/ч, військовослужбовець старший бойовий медик 4 десантно-штурмової роти 1 аеромобільного батальйону молодший сержант ОСОБА_3 в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противником ІНФОРМАЦІЯ_3 , поблизу населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області, зник безвісти.
Вирішуючи подану ОСОБА_1 заяву про оголошення військовослужбовця померлим та залишаючи її без задоволення, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що місто Бахмут, Бахмутської міської територіальної громади, Бахмутського району Донецької області відноситься, як до Переліку територій активних бойових дій, так і до Переліку тимчасово окупованих рф території України, тому відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, отже звернення заявниці до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України у взаєморозумінні із висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22. На підставі викладеного районний суд виснував, що похідні вимоги заяви щодо дати смерті, місця смерті та обставин загибелі також не підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідає з огляду на наступне.
Згідно з частинами третьою - четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, можна дійти висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що заявниця просить суд оголосити померлим її сина ОСОБА_3 (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, з метою отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.
Як на фактичні підстави звернення до суду заявниця посилалась на те, що під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут в проміжках часу з 14:00 до 15:00 години, в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу противника її син ОСОБА_3 загинув.
На підтвердження вимог своєї заяви заявниця надала суду наступні копії: сповіщення сім'ї № 309 зниклого безвісти від 07 листопада 2023 року (а.с. 33-34, т.1); витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 18 листопада 2024 року №20241118-1919, відповідно до якого відомості про ОСОБА_3 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (а.с. 14, т.1); витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24 жовтня 2023 року Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 (а.с. 15, т.1); акт службового розслідування від 18 листопада 2023 року (а.с. 16-18, т.1); рапорт командира НОМЕР_3 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 (а.с. 19, т.1); витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 24 жовтня 2023 року (а.с. 23, т.1); пояснення, надані молодшим лейтенантом ОСОБА_5 та старшим солдатом ОСОБА_6 (а.с. 25, 26, т.1); наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18 листопада 2023 року Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 (а.с. 27, т.1); протокол допиту свідка ОСОБА_7 , складений слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області 24 листопада 2024 року (а.с. 28-29, т.1); витяг з кримінального провадження 120231001000004422 від 28 жовтня 2023 року (а.с. 14, т.1); відповідь Координаційного штабу поводження з військовополоненими від 04 листопада 2024 року, повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони рф про перебування ОСОБА_3 в полоні, стану його здоров'я та місця утримання до Координаційного штабу не надходили (а.с. 30, т.1); відповідь ДП «Український національний центр розбудови миру» від 15 листопада 2024 року, що за наявною інформацією відомості про перебування ОСОБА_3 в полоні рф відсутні в обліках Національного інформаційного бюро (а.с. 31, т.1).
Водночас вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_3 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.
Окремо колегія суддів зауважує, що протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 24 листопада 2024 року не може вважатися достатнім та допустимим доказом, оскільки не є офіційним підтвердження факту смерті ОСОБА_3 .
Доводи апелянта з приводу того, що згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 бойові дії в місті Бахмут Бахмутської міської територіальної громади завершилися 12 грудня 2023 року, то ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою вже після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.
Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громадян територій України від 28 лютого 2025 року № 376 місто Бахмут Бахмутської міської територіальної громади відноситься як до Переліку територій активних бойових дій, так і до Переліку тимчасово окупованих рф територій України.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки тіло ОСОБА_3 знайдено не було, достовірних та беззаперечних доказів його загибелі заявником не надано, місто Бахмут Бахмутської міської територіальної громади є тимчасово окупованим - відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її сина ОСОБА_3 (військовослужбовця).
На підставі викладеного, суд першої інстанції, оцінивши належність та допустимість доказів в їх сукупності, зробив правильний висновок про відмову в задоволенні заяви, оскільки заявниця не надала належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_3 21 жовтня 2023 року.
Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді : Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв