Унікальний номер справи № 760/7514/22 Головуючий у суді першої інстанції - Коробенко С.В.
Апеляційне провадження № 2-ві/824/82/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
02 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Нежури В.А., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Коробенка С.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 через систему Електронний суд подано апеляційну скаргу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Поліщук Н.В., судді: Желепа О.В. Соколова В.В.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 липня 2025 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 жовтня 2025 року.
26 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В. від розгляду справи №760/7514/22.
Заява обґрунтована тим, що висновки Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/5443/19, які заявник вважає правильними, були згодом помилково переглянуті судами у цивільних справах №359/3686/20 та №760/7514/22. Для їх спростування ОСОБА_2 подала заяву про встановлення юридичного факту (справа №359/6809/25), однак ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 13.06.2025 у відкритті провадження було відмовлено, а постановою апеляційного суду від 22.09.2025 колегією суддів Поліщук Н.В. (суддя-доповідач), Желепою О.В., Соколовою В.В., апеляційну скаргу залишено без задоволення.
На думку заявника, з огляду на наведене, розгляд цієї справи №760/7514/22 здійснюватиметься упередженою колегією суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В., оскільки такі судді вже мають сформовану думку щодо сім'ї заявника, а тому намагатимуться оформити незаконне і вигадане, на думку заявника, рішення судді Коробенка С.В., як законне і справедливе, закріпивши його в судовому рішення і створивши таким чином новий доказ на користь патрульної поліції.
Звертає увагу на те, що у цій справі №760/7514/22 суддя Поліщук Н.В. постановила ухвалу від 05 червня 2025 року про відкриття провадження у справі, у якій зазначено, що відповідачу протягом 7 днів необхідно подати відзив на апеляційну скаргу, а також подати міркування та заперечення щодо клопотань про допит свідків та про приєднання доказів до матеріалів справи. Відповідач не скористався правом на подачу таких пояснень. Суддя Поліщук Н.В. постановила ухвалу від 18 липня 2025 року про призначення справи №760/7514/22 до розгляду, в якій, на думку заявника, надала відповідачам другий шанс, зазначивши, що цю думку можна буде висловити в судовому засідання 22 жовтня 2025 року.
Стверджує, що колегією суддів заздалегідь прийнято рішення про відмову у допиті свідків, заявлених позивачем, а апеляційний суд, на думку заявника, заздалегідь відмовить у задоволенні апеляційної скарги.
Крім того, заявник вважає насмішкою вислів судді Поліщук Н.В. у справі №359/6809/25 про те, що «утримання безпритульних тварин не є характеризуючою ознакою майнового стану».
Мотивуючи наведеним, заявник висловлює недовіру до колегії суддів Поліщук Н.В. (суддя-доповідач), Желепи О.В., Соколової В.В., просить відвести вказаних суддів від розгляду справи №760/7514/22.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року визнано відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В. необґрунтованим та передано заяву про відвід для автоматизованого розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, з метою визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення заявленого відводу.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В. передано судді Київського апеляційного суду у складі судової палати з розгляду цивільних справ Нежурі В.А. у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (частина 8 статті 40 ЦПК України).
Згідно з частиною 11 статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заяві про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді передбачені, зокрема частиною першою статті 36 ЦПК України, згідно із якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді.
Наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. (Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»).
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. (Рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного. Те, що суддя вже ухвалював рішення у справі, не свідчить про його упередженість. (Рішення ЄСПЛ у справі «Тесля проти України» (заява №52095/11)).
Згідно із статтею 124 Конституції України розв'язання спорів покладено виключно на суди. При розгляді справи, суд, у відповідності до вимог закону, наділяється правом керувати ходом судового засідання з метою спрямування розгляду у належне процесуальне русло шляхом прийняття відповідних процесуальних рішень.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Із змісту поданої заяви убачається, що ОСОБА_1 не згодний із участю суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В. у зв'язку із розглядом вказаними суддями іншої цивільної справи (№359/6809/25), у якій вказаною колегією суддів залишено без змін відмову суду першої інстанції у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 , яка у цій справі є свідком, заявленим скаржником для допиту судом. Також убачається, що ОСОБА_1 не згодний із ухваленою вказаною колегією суддів постановою від 22 вересня 2025 року у справі №359/6809/25.
Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В ухвалі від 13 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №761/16124/15-ц вказала, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Щодо твердження заявника про нібито надання колегією суддів повторної можливості іншим учасникам справи надати міркування щодо заявлених скаржником клопотань про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та про приєднання доказів до матеріалів справи, апеляційний суд звертає увагу на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, постановлено надіслати учасникам справи копію ухвали апеляційного суду та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами, визначити строк тривалістю 7 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог статті 360 ЦПК України, а також подання своїх міркувань та заперечення щодо клопотань ОСОБА_1 про допит свідків та про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 липня 2025 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 жовтня 2025 року, постановлено вирішити клопотання ОСОБА_1 про допит свідків та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи в судовому засіданні з урахуванням міркувань або заперечень інших учасників справи.
Із змісту наведених судових рішень убачається, що станом на дату цієї ухвали апеляційним судом не ухвалено будь-якого судового рішення за заявленими клопотаннями. Питання за заявленими клопотаннями вирішуватимуться судом безпосередньо у судовому засіданні.
Посилання заявника на висновок суду, зроблений під час вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору у справі №359/6809/25, відхиляється апеляційним судом у зв'язку із тим, що питання, розглянуте в ухвалі від 10 липня 2025 року (про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_2 у справі №359/6809/25), є процесуальним питанням. При постановленні ухвали від 10 липня 2025 року судом надано оцінку доводам клопотання про звільнення від сплати судового збору у відповідності до положень ЦПК України та Закону України «Про судовий збір». Колегія суддів зауважує, що протягом усього розгляду справи №359/6809/25 скаржницею у справі ОСОБА_2 не висловлено заперечень висновкам, викладеним судом в ухвалі від 10 липня 2025 року у справі №359/6809/25.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про відвід колегії суддів у складі Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В., вважаю, що передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які б виключали участь вказаних суддів у розгляді в апеляційному порядку даної цивільної справи, зокрема таких обставин, які б викликали сумнів в їх неупередженості або об'єктивності.
Доводи заяви про відвід колегії суддів у складі Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В., зводяться до незгоди заявника із прийнятими вказаною колегією суддів процесуальними рішеннями. Однак незгода заявника з ухваленим судовим рішенням в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.
Оскільки під час розгляду заяви ,передбачені законом підстави для відводу колегії суддів у складі Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В.,від участі у розгляді в апеляційному порядку цивільної справи № 760/7514/22 не встановлені, у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач