Провадження 33/824/4029/2025 Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП
ЄУН: 369/78132/25 Суддя у І інстанції: Лисенко В.В.
29 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суд Васильєва М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Малюги Вадима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 30 квітня 2025 року близько 16 години 30 хвилин на автодорозі Київ-Чоп, 23 км. керував транспортним засобом Toyota державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим вчинив повторно правопорушення протягом року, постанова ББА 252892 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 1 січня 2025 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1(А) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Малюга В.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 липня 2025 року скасувати та закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», положення статей 126, 294 КУпАП, вважає постанову місцевого суду передчасною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Апелянт звертає увагу, що ОСОБА_1 постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 лютого 2025 року (справа № 285/269/25) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому за досліджуваних подій, тобто 30 квітня 2025 року, коли ОСОБА_1 переїжджав разом зі своєю дівчиною в орендовану квартиру, куди їхав з речами та його безпідставно зупинили працівники поліції за, начебто, те, що автомобіль має пошкодження та ознаки ДТП, працівники поліції мали скласти протокол не за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а за ч. 4 цієї статті, оскільки особа вже була позбавлена права керування транспортними засобами на початку 2025 року.
ОСОБА_1 та захисник Малюга В.М., будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом скерування відповідних смс-повідомлень, в жодне судове засідання, призначені на 28 липня 2025 року 10.30 год., 29 серпня 2025 року 10.00 год., 29 вересня 2025 року 16.00 год. не з'явились, будь-яких клопотань чи заяв не подавали.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП, при належному повідомленні осіб, вважається за можливе проводити апеляційний розгляд справи у відсутність вказаних осіб.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додатково отримані судом апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За змістом ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 7 листопада 2015 року № 1395: «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП)».
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.
З провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи дослідив письмові докази у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316208 від 30 квітня 2025 року, довідку інспектора ВАП БПП в с. Чайки УПП в Київській області, постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 лютого 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, та відеозапис, дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є законними, обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, а також підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи.
Всупереч доводам апеляційної скарги невиконання ОСОБА_1 вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, доводиться доказами у справі, дослідженими як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, а саме:
- довідкою відділення адміністративної практики БПП в с. Чайки УПП в Київській області, за змістом якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області серії ББА № 252892 за порушення, у тому числі, п. 2.1 (а) ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, 1 січня 2025 року притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Дата стягнення - 8 січня 2025 року (ас. 4);
- довідкою інспектора ВАП БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції Волохонського М. про те, що згідно обліково-реєстраційних баз даних ІІПС «ІПНП» встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 1 січня 2025 року, тому відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП при повторному вчинені будь-якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті просить суд кваліфікувати дану адміністративну справу по ч. 5 ст. 126 КУпАП (ас. 5);
- відеозаписом подій, відповідно до якого ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції і при перевірці документів та даних водія за допомогою службового планшету виявлено, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що не заперечувалось самим ОСОБА_1 . ОСОБА_1 повідомлено, що буде складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який буде направлений до Києво-Святошинського районного суду, оскільки ОСОБА_1 протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та роз'яснено про відсторонення та заборону керування транспортним засобом. Працівники поліції склали матеріали справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 написав розписку про зобов'язання не керувати транспортним засобом на час позбавлення прав керування. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлений з його змістом, повідомлений, що розгляд відбудеться у Києво-Святошинському районному суді Київської області за викликом на мобільний телефон, зазначений ОСОБА_1 . ОСОБА_1 проставив у відповідних графах власноручний підпис без будь-яких зауважень, зазначив у протоколі, що пояснення надасть у суді. ОСОБА_1 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення (ас. 6);
- розпискою від 30 квітня 2025 року, виконаною власноручно ОСОБА_1 , за змістом якої останній залишає на місці зупинки працівниками поліції транспортний засіб «Тойота авенсіс» державний номерний знак НОМЕР_1 та зобов'язується не керувати, поки позбавлений права керування (ас. 3).
За наслідками подій уповноваженою на те особою стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316208 від 30 квітня 2025 року, за змістом якого у цей день о 16.30 год. траса МО6 Київ-Чоп 23 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим вчинив повторно правопорушення протягом року, постанова ББА 252892 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 1 січня 2025 року, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП (ас. 1).
Досліджені докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою.
Доводи апеляційної скарги захисника, які фактично зводяться до того, що ОСОБА_1 постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 лютого 2025 року (справа № 285/269/25) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому за досліджуваних подій, що мали місце 30 квітня 2025 року, працівники поліції мали скласти протокол не за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а за ч. 4 цієї статті, оскільки особа вже була позбавлена права керування транспортними засобами на початку 2025 року, є неспроможними та спростовуються вищенаведеними доказами у провадженні.
Окремо слід зауважити, що для перевірки як висновків суду, так і доводів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції із Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області витребувана копія постанови серії ББФ № 252892 від 1 січня 2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , яка до Київського апеляційного суду надійшла 2 вересня 2025 року.
Відповідно до змісті означеної постанови, складеної інспектором взводу реагування патрульної поліції Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області капралом поліції Галопчуком Б.О., 1 січня 2025 року о 22.05 год. у м. Звягель водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар, також під час руху не користувався паском безпеки та не мав відповідної категорії посвідчення водія, чим порушив п.п. 2.1 (а), 2.3 (в) та 19 (а), чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Постановлено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень Дана постанова підписана ОСОБА_1 без будь яких зауважень та застережень (ас. 38).
Означена постанова серії ББФ № 252892 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 1 січня 2025 року стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у тому числі, за ч. 2 ст. 126 КУпАП, прийнята уповноваженою на це законом посадовою особою.
Матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про оскарження постанови серії ББФ № 252892 від 1 січня 2025 року, як і не приведено будь-яких змістовних заперечень щодо цієї постанови у змісті апеляційної скарги захисника, з огляду на що постанова набрала законної сили і є правою передумовою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Висновки судді місцевого суду в постанові від 9 липня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника Малюги В.М. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Малюги Вадима Миколайовича - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва