01 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 754/13965/23
Апеляційне провадження №22-з/824/1155/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,
Представник позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Гончарук М.П. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 :
29924,85 гривень - компенсації за невикористану щорічну відпустку;
128471,43 гривень - компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на 30 вересня 2023 року;
65213,88 гривень (станом на 30 вересня 2023 року включно) - середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі;
10000,00 гривень - моральної шкоди (станом на 30 вересня 2023 року).
Загалом: 233610,16 гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_1 :
32 191,37 гривень. - компенсації за невикористану щорічну відпустку;
129946,43 гривень - компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на 30 вересня 2023 року;
37040,30 гривень (станом на 30 вересня 2023 року включно) - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення
суду по справі;
10 000,00 гривень - моральної шкоди станом на 30 вересня 2023 року.
Загалом: 209178,10 гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 :
32749,92 гривень - компенсації за невикористану щорічну відпустку;
115962,32 гривень - компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на 30 вересня 2023 року;
225441,36 гривень - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі;
10000,00 гривень - моральної шкоди станом на 30 вересня 2023 року.
Загалом: 384153,60 гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_4 :
122601,22 гривень - компенсації за невикористану щорічну відпустку;
318851,27 гривень - компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на 30 вересня 2023 року;
183166,02 гривень - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі;
10000,00 гривень - моральної шкоди станом на 30 вересня 2023 року.
Загалом: 634618,51 гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_5 :
23116,56 гривень - компенсації за невикористану щорічну відпустку;
205036,23 гривень - компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на 30 вересня 2023 року;
133937,00 гривень - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі;
10000,00 гривень - моральної шкоди станом на 30 вересня 2023 року.
Загалом: 372089,79 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 (позивач 1) тривалий час працював на підприємстві Відповідача та був звільнений 23.04.2018 на підставі наказу № 26/4-К від 20.04.2018. При звільненні позивач 1 не отримав всіх сум, що належать йому при звільненні: заробітної плати, розмір якої підтверджується, зокрема, судовими рішеннями у справах №755/9307/17, №755/19468/17, №755/3826/18, №755/8643/18; компенсації за невикористані дні відпусток, кількість яких підтверджується Довідкою невикористаних відпусток працівниками Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» від 02.01.2018, якою зафіксовано кількість днів невикористаних відпусток Позивачів станом на 01.01.2018 та колективними трудовими договорами. 14.02.2023 відповідач частково виплатив позивачу 1 заборгованість із заробітної плати. З огляду на прострочення виплати заробітної плати позивач 1 заявляє вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати. Крім того, позивач 1, з огляду на приписи ст. 117 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), заявляє вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення суду.
ОСОБА_1 (позивач 2) є спадкоємицею ОСОБА_6 . Таким чином, позивач 2 набула статусу правонаступника всіх прав та обов'язків ОСОБА_6 , який тривалий час працював на підприємстві відповідача та був звільнений 24.05.2018 року на підставі наказу № К-34/11 від 24.05.2018. При звільненні ОСОБА_6 не отримав всіх сум, що належать йому при звільненні: заробітної плати, розмір якої підтверджується, зокрема, судовими рішеннями у справах № 755/19465/17, №755/8644/18, №755/3829/18; компенсації за невикористані дні відпусток, кількість яких підтверджується Довідкою про відпустки та колективними трудовими договорами. Відповідач не виплатив ОСОБА_6 заборгованість із заробітної плати. З огляду на прострочення виплати заробітної плати позивач 2 заявляє вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
ОСОБА_3 (позивач 3) є спадкоємицею ОСОБА_7 . Таким чином, позивач 3 набула статусу правонаступника всіх прав та обов'язків ОСОБА_7 , який тривалий час працював на підприємстві відповідача та був звільнений з 16.05.2018 на підставі наказу № К-34/4 від 24.05.2018. При звільненні ОСОБА_7 не отримав всіх сум, що належать йому при звільненні: заробітної плати, розмір якої підтверджується, зокрема, судовими рішеннями у справах №755/5938/20, №755/10631/17, №755/3550/18, №755/14904/18; компенсації за невикористані дні відпусток, кількість яких підтверджується Довідкою про відпустки та колективними трудовими договорами. З огляду на прострочення виплати заробітної плати позивач 3 заявляє вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати. Крім того, позивач 3, з огляду на приписи ст. 117 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), заявляє вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
ОСОБА_4 (позивач 4) тривалий час працювала на підприємстві відповідача та була звільнена 30.03.2018 на підставі наказу № Н-327/1 від 27.03.2018. При звільненні позивач 4 не отримала всіх сум, що належать їй при звільненні: заробітної плати, розмір якої підтверджується, зокрема, судовими рішеннями у справах №755/19540/17, №755/7408/18, №755/4028/18; компенсації за невикористані дні відпусток, кількість яких підтверджується Довідкою про відпустки та колективними трудовими договорами. 14.02.2023 відповідач частково виплатив позивачу 4 заборгованість із заробітної плати. З огляду на прострочення виплати заробітної плати позивач 4 заявляє вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, що передбачено чинним законодавством України. Крім того, позивач 4, з огляду на приписи ст. 117 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на час виникнення спіних правовідносин), заявляє вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення суду.
ОСОБА_5 (позивач 5) тривалий час працював на підприємстві відповідача та був звільнений 23.04.2018 на підставі наказу № 26/3-К від 20.04.2018. При звільненні позивач 5 не отримав всіх сум, що належать йому при звільненні: заробітної плати; компенсації за невикористані дні відпусток, кількість яких підтверджується довідкою про відпустки та колективними трудовими договорами. 14.02.2023 року відповідач частково виплатив позивачу 5 заборгованість із заробітної плати. З огляду на прострочення виплати заробітної плати позивач 5 заявляє вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати. Крім того, позивач 5, з огляду на приписи ст. 117 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), заявляє вимогу про стягнення з Відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення суду.
Таким чином, позивачі вважають, що їх грошові вимоги є складовою частиною заробітної плати, яку відповідач не виплатив їм своєчасно та належним чином. Оскільки відповідач не виплатив позивачам своєчасно заробітну плату, тривалий час уникав та не вживав активних заходів з метою невиплати належної позивачам заробітної плати, позивачі мають право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані моральними стражданнями позивачів, які особливо загострилися після повномасштабного вторгнення рф та з початком воєнних дій.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 04 серпня 2022 року не більш, як за шість місяців у розмірі 27193,30 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті, а також судовий збір у сумі 217,54 грн та судові витрати на правничу допомогу в сумі 3724,80 грн.
Стягнуто з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 04 серпня 2022 року не більш, як за шість місяців у розмірі 80059,32 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті, а також судовий збір у сумі 640,47 грн та судові витрати на правничу допомогу в сумі 4038,40 грн.
Стягнуто з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_5 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 04 серпня 2022 року не більш, як за шість місяців у розмірі 57231,24 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті, а також судовий збір у сумі 457,84 грн та судові витрати на правничу допомогу в сумі 4921,60 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодилися із зазначеним судовим рішенням, в частині відмови в стягненні компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, та відшкодування моральної шкоди, позивачі, їх представником подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на те, що суд не повно з'ясував обставини справи, послався у судовому рішенні на обставини, що не були встановлені належним чином, виклав висновки, які не відповідають обставинам справи та є хибними і упередженими, а також порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Стосовно позовних вимог позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, представник вказує на те, що відмовляючи в задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за життя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не скористались правом на звернення з вимогами про стягнення заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у позовній заяві сум, та такі суми стягнуті не були. Однак, вказаний висновок не відповідає приписам ст. 1227 ЦК України, відповідно до якої суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд першої інстанції неправомірно та необгрунтовано виснував про обов'язок спадкодавців звернутися за належними їм сумами до роботодавця.
Законодавством не передбачено вчинення будь-яких додаткових дій колишнім працівником для виникнення у нього вищевказаних прав, тому вказані права не є правами, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Між тим, суд першої інстанції не врахував численних заяв позивачів, які останні надавали відповідачу з проханнями (вимогами) виплатити їм заробітну плату
Спадкодавцям на момент відкриття спадщини належало право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку виплати заробітної плати, а тому це право перейшло до їх спадкоємців
Таким чином, відсутність у переліку виплат зазначених у статті 1227 ЦК України середнього заробітку за час затримки розрахунку та відсутність прямої заборони або спеціальних умов успадкування у інших статтях ЦК України, дає можливість стверджувати, що за загальним правилом встановленим статтею 1218 ЦК України, середній заробіток за час затримки розрахунку, який Відповідач зобов'язаний був виплатити за життя працівників, відноситься до прав, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а тому входить до її складу.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачам в стягненні компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, відшкодування моральної шкоди, та ухвалити нове рішення в скасованій частині, яким задовольнити позовні вимоги позивачів в частині стягнення компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, відшкодування моральної шкоди:
стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»» па користь ОСОБА_1 : 32191,37 гривень - компенсації за невикористану щорічну відпустку; 129946,43 гривень - компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на 30 вересня 2023 року; 37040,30 гривень (станом на 30 вересня 2023 року включно) - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто по день постановлення рішення суду по справі; 10000,00 гривень - моральної шкоди станом на 30 вересня 2023 року;
Стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 23 липня 2025 року о 12.45 год.
В судовому засіданні 23 липня 2025 року у справі оголошено перерву до 08 жовтня 2025 року на 15.00 год.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Гончаруком М.П. в серпні 2025 року через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі.
Представник вказує на те, що ОСОБА_1 людина літнього віку, є інвалідом 2-ї групи. Тривале невиконання чи утруднення виконання рішення суду вкрай негативно вплине на якісь її життя, порушить її інтереси та права.
Розмір позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача становить: 209178,10 грн, а загалом ціна позову у справі № 754/13965/23 становить 1833650,16 грн.
Маючи заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 , відповідач:
не виплачує ОСОБА_1 заборгованість, що є предметом позову, більше 6-ти років. Тривале непогашення заборгованостей та невиконання рішень суду відповідач підтверджує в своєму відзиві на позовну заяву;
не виконував численні рішення судів щодо сплати заборгованості із заробітної плати з 2018 року, що підтверджується самим відповідачем.
При цьому, як зрозуміло з наданих суду доказів, це робилося свідомо та умисно керівництвом відповідача: забезпечувалися оплати не першочергових платежів третіми особами, відкривалися численні банківські рахунки тощо.
Представник вважає, що є всі підстави вважати, що аналогічним чином відповідач буде вживати заходи з метою невиконання рішення суду перед ОСОБА_1 .
Відповідачем не вживаються жодні дії щодо врегулювання заборгованості перед ОСОБА_1 , відповідач всіляко протидіє виплаті заборгованості із заробітної плати перед своїми колишніми працівниками, включаючи ОСОБА_1 . Це підтверджує і відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, наводячи численні випадки оскарження рішень/дій органів державної виконавчої служби.
Відповідач перебуває в стані реорганізації, про що зазначено, зокрема, у відзиві відповідача. Реорганізація передбачає припинення юридичної особи, що істотно негативно вплине на виконання рішення суду в цій справі для ОСОБА_1 . Відповідно, незабезпечення позову може істотно ускладнити для ОСОБА_1 виконання рішення суду у цій справі.
Так, Листом від 07 жовтня 2024 року № 253 Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» звернулося до Державного комітету телебачення і радіомовлення України з проханням надати дозвіл про відчуження об'єктів нерухомого майна підприємства на користь працівників ДП «УСТФ «Укртелефільм» у рамках діючої колективної угоди, зокрема, щодо відчуження квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
Про зазначений факт стало відомо з рішення у господарській справі 910/374/25, де відповідач оскаржував відмову Фонду державного майна України про надання йому дозволу на відчуження об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, відповідач, маючи невиплачену заборгованість із заробітної плати, свідомо вчиняє дії щодо реалізації належного йому нерухомого майна. Вчинення таких правочинів значно утруднить виконання судового рішення у справі № 754/13965/23, оскільки на момент виконання судового рішення у відповідача буде відсутнє ліквідне майно, за рахунок якого можливо задовольнити позовні вимоги заявника.
Представник зазначає, що немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, буде мати наслідком невиправдане обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
У випадку заявника необхідність забезпечення позову є аргументованою, об'єктивною та співрозмірною, забезпечення позову відповідатиме меті та забезпечить належне та ефективне виконання можливого рішення суду щодо ОСОБА_1 ..
Щодо пропозиції застосування зустрічного забезпечення представник звертає увагу суду на те, що визначені законом підстави для вжиття зустрічного забезпечення у даній справі станом на час звернення до суду із відповідним клопотанням відсутні. Позивач вважає за недоцільне застосовувати заходи зустрічного забезпечення позову з огляду на де-факто часткове визнання позовних вимог позивача та тривалу невиплату заробітної плати відповідачем позивачу. При цьому необхідно також врахувати, що працівник є слабшою стороною трудових правовідносин, а тому саме він потребує посиленого захисту.
На підставі викладеного, просить накласти арешт на грошові кошти в сумі заявлених позовних вимог заявника, які знаходяться на рахунках Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (ідентифікаційний код юридичної особи 02841347) або підлягають сплаті йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Головою комісії з перетворення Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» - ОСОБА_8 засобами поштового зв'язку на адресу Київського апеляційного суду направлено заперечення на заяву про забезпечення позову, однак ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року вказані заперечення повернуто особі, яка їх подала без розгляду, оскільки вони не містять підпису ОСОБА_9 .
Заява відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи за правилами ч.1 ст.153 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
У відповідності до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України які викладені в п.4 постанови №9 від 22.12.2006 року із послідуючими змінами «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З наведених обставин справи вбачається, що предметом позову, є стягнення компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Розмір позовних вимог пред'явлених ОСОБА_1 до відповідача становить - 209178,10 грн, а загалом ціна позову у справі № 754/13965/23 становить 1833650,16 грн.
Позивач ОСОБА_1 , як на підстави для забезпечення позову посилалась на наступне:
відповідач всіляко протидіє виплаті заборгованості із заробітної плати перед своїми колишніми працівниками, включаючи ОСОБА_1 , оскільки оскаржує рішення/дії органів державної виконавчої служби;
відповідач перебуває в стані реорганізації, а реорганізація передбачає припинення юридичної особи, що істотно негативно вплине на виконання рішення суду в цій справі для ОСОБА_1 ;
листом від 07 жовтня 2024 року № 253 Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» звернулося до Державного комітету телебачення і радіомовлення України з проханням надати дозвіл про відчуження об'єктів нерухомого майна підприємства на користь працівників ДП «УСТФ «Укртелефільм» у рамках діючої колективної угоди, зокрема, щодо відчуження квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . Таким чином, відповідач, маючи невиплачену заборгованість із заробітної плати, свідомо вчиняє дії щодо реалізації належного йому нерухомого майна. Вчинення таких правочинів значно утруднить виконання судового рішення у справі № 754/13965/23, оскільки на момент виконання судового рішення у відповідача буде відсутнє ліквідне майно, за рахунок якого можливо задовольнити позовні вимоги заявника.
На підтвердження вказаних підстав представником позивача до заяви долучено копію рішення Господарського суду м. Києва від 27 травня 2025 року у справі №910/374/25, яким позовні вимоги Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» до Фонду державного майна України про визнання недійсним рішення, оформленого листом №10-24-30235 від 07 листопада 2024 року та зобов'язання повторного розглянути звернення про погодження процедури відчуження майна Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь працівників Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» в рамках діючої колективної угоди щодо відчуження квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , залишено без задоволення.
Суд апеляційної інстанції вивчивши доводи заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог пред'явлених заявником, приходить до висновку, що представником позивача ОСОБА_1 не наведено обставин, які б давали підстави вважати, що рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, може бути не виконане з боку Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм».
Посилання позивача на те, що відповідач всіляко протидіє виплаті заборгованості із заробітної плати перед своїми колишніми працівниками, включаючи ОСОБА_1 , оскільки оскаржує рішення/дії органів державної виконавчої служби, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження даного твердження, і вказані обставини самі по собі не свідчать про неможливість виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.
Посилання позивача на те, що відповідач перебуває в стані реорганізації, а реорганізація передбачає припинення юридичної особи, що істотно негативно вплине на виконання рішення суду в цій справі для ОСОБА_1 , а також на те, що відповідач, маючи невиплачену заборгованість із заробітної плати, свідомо вчиняє дії щодо реалізації належного йому нерухомого майна, не можуть бути враховані судом, оскільки докази, що б підтверджували настання таких наслідків відсутні. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство містить достатньо гарантій для здійснення першочергової та повної виплати працівнику невиплаченої заробітної плати. Також колегія суддів звертає увагу, що у своїй заяві про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на грошові кошти товариства, а не на майно.
Також, слід зазначити, що обраний вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти підприємства, навіть в межах пред'явлених ОСОБА_1 позовних вимог, є таким, що може обмежувати права Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» та третіх осіб, оскільки накладення арешту на банківський рахунок відповідача може унеможливити отримання заробітної плати найманими працівниками відповідача, а також отримання державою відповідних податків та зборів. А тому заходи забезпечення позову, про які просить позивач, можуть перешкоди не лише господарській діяльності відповідача, а й іншим юридичним та фізичним особам, які не є відповідальними за спірними правовідносинами.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку з урахуванням фактичних обставин справи. В даній справі апеляційний суд не вбачає підстав для застосування запропонованого позивачем заходу забезпечення позову, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 261, 268 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук