Головуючий у суді першої інстанції: Семенюта О.Ю..
01 жовтня 2025 року місто Київ
справа 359/4917/24
провадження № 22-ц/824/8165/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.,
вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2025 року частково задоволено позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Не погоджуючись з рішення суду, 11 лютого 2025 року, ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2025 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема, для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також для подання доказів сплати судового.
При цьому, залишаючи позовну заяву без руху в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстнції поимлоков вважав, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки, як встанолено судом, оскаржуване рішення ухвалено Бориспільського міськрайонного суду Київської області 07 січня 2025 року, повний текст рішення складено 20 січня 2025 року, апеляційна скарга подана 11 лютого 2025 року, тобто в строк встановлений ст. 354 ЦПК України.
Разом з тим, ОСОБА_2 не виконала вимоги ухвали суду, щодо надання надання доказів сплати судового збору.
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 , зазначену в апеляційній скарзі 25 лютого 2025 року.
Разом з тим, що ухвалу суду від 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 не отримано, оскільки конверт направлений на адресу, зазначену в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 повернувся з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання».
06 травня 2025 року ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху повторно направлено ОСОБА_1 на адресу зазначену в апеляційній скарзі, яку також не отримано, оскільки конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання» .
10 липня 2025 року ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху втретє направлено ОСОБА_1 на адресу зазначену в апеляційній скарзі, яку також не отримано, оскільки конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання» .
Отже, суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно ч. 1 ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»)
Відповідно до приписів ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Станом на 01 жовтня 2025 року ОСОБА_3 не усунуто недоліки апеляційної скарги, не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовується положення ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також ту обставину, що недоліки зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги не усунені, судовий збір не сплачено суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором- визнати неподаною та повернути особі, які її подала.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна