Справа № 758/10367/24 Головуючий у І інстанції Ларіонова Н.М.
Провадження № 22-ц/824/3757/2025 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
29 вересня 2025 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої директором ТОВ «Арніко Трейд», мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України,
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 рокувизнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4200,00 грн, що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом винесена постанова з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що справа про порушення митних правил за протоколом від 24 червня 2024, надійшла до Подільського районного суду міста Києва 23 серпня 2024 року. Отже відповідно до ст. 525 МКУ справа мала бути розглянута в розумні строки в строк до 09 вересня 2024 року.
Судові засідання відкладались з причин незалежних від ОСОБА_1 на вимогу митного органу.
Отже в порушення норм матеріального права та встановлених ст. 525 MКУ і ст. 277 КУпАП процесуальних строків, справа про адміністративне правопорушення розглянута тільки 06 червня 2025 року.
Таким чином, суд першої інстанції не виконав основне завдання провадження у справах про порушення митних правил, а саме своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно не з'ясував обставини справи, що призвело до її вирішення з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства.
Звертає увагу, що постанова суду містить посилання на те, що нібито «за результатами аналізу господарської діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України (далі ІКС ДПС України), посадовими особами Енергетичної митниці було виявлено ризик не включення всіх складових до митної вартості товару, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «Арніко Трейд», що не відповідає фабулі обвинувачення, викладеного в протоколі про порушення митних правил №0250/90300/24 від 24 червня 2024 року, вказане твердження жодними доказами, долученими митним органом не підтверджено, жодних контрольно-перевірочних заходів і аналізу ІКС ДПС України митний орган щодо ТОВ «Арніко Трейд» не здійснював.
Оскаржувана постанова не містить обґрунтування норми яких нормативно-правових актів України були порушені ОСОБА_1 , що призвело до порушення вимог ст. 485 МК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що застосовуючи найвищу форму санкції, передбаченої за дане адміністративне правопорушення у розмірі 150% несплачених митних платежів, суд першої інстанції не дослідив питання, що сума транспортних послуг, виставлена перевізником, включає суму транспортних послуг щодо подачі транспорту на завантаження, витрати на транспортування по території України, що не включаються у митну вартість товарів.
Вказує, що суд грубо порушуючи норми процесуального права, самостійно відредагував фабулу адміністративного правопорушення та змінив обґрунтування обвинувачення, викладене митним органом в протоколі про порушення митних правил № 0250/90300/24 від 24 червня 2024 року зазначаючи, що «директор ТОВ «Арніко Трейд» ОСОБА_1 заявила в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості, а саме транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів, чим вчинила порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Також вказує, що в письмових поясненнях, які надані митному органу ТОВ «Арніко Трейд» пояснило, що між ТОВ «Арніко Трейд» та GMG Group LLC укладено контракт купівлі-продажу скрапленого газу № 01/07 від 07 липня 2022 року, що в рамках контракту укладались додаткові угоди, якими досягнуто істотних умов поставки, в тому числі щодо його базису, який визначений як DAP - UA Дорогуськ-Ягодин.
По факту завантаження GMG Group LLC (USA) складався фінальний інвойс під кожен газу вуглеводневого скрапленого пропану-бутану. Відповідно до додаткових угод і інвойсів умови поставки визначені як DAP UA Дорогуськ-Ягодин, тобто продавець сформував тверду фіксовану ціну продажу, що включає в себе суму транспортних послуг.
Роз'яснено яким чином здійснювався обрахунок митних платежів та норми Митного кодексу якими керувалась уповноважена особа декларанта ТОВ «Арніко Трейд» під час визначення митної вартості за основним методом та чому не додавались витрати на транспортування і головне підприємством зазначено, що ТОВ «Арніко Трейд» було виконано обов'язки продавця GMG Group LLC щодо оплати транспортних послуг із подальшою їх компенсацією з боку продавця (що відповідає транспортно-експедиційним правовідносинам), що жодним чином не вплинуло на заявлену митну вартість, оскільки в ціну товару транспортні витрати були включені, а тому їх і так фактично поніс покупець ТОВ «Арніко Трейд» і сплатив з них митні платежі.
Вищенаведене було доведено суду першої інстанції в ході розгляду справи по суті, також викладено в письмових поясненнях, які подавались на етапі судового провадження з обґрунтуванням доказами однак, їм не було надано належної оцінки. Усі доводи, наведені особою, що притягається до відповідальності, необґрунтовано проігноровані. Постанова суду взагалі не містить мотивів врахування чи відхилення позиції сторін, мотивів неврахування правових норм, документів та науково -правових експертиз, що наведені в обґрунтування позиції.
В апеляційній скарзі звертає увагу, що представники митних органів мають доступ до широкої бази даних щодо аналогічних товарів, які ввозяться на базисах поставки DAP, FCA і мають можливість порівняння цін, що вже само собою свідчить, що в ціну Постачальника було включено суму транспортних витрат. Окрім того, існує питання ділової мети і економічної доцільності господарської операції, яка втрачається у разі повторного включення вартості транспортних послуг до договірної ціни.
Доказів того, що подані митному органу, документи під час митного оформлення товарів містять неправдиві дані чи не відповідають дійсності, зокрема, щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, в матеріалах справи відсутні.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що подані під час митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи щодо ціни, що була фактично сплачена.
Крім того, до митної вартості не було додано транспортні витрати до кордону, оскільки згідно із умовами поставки DAP (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 20101 такі витрати на перевезення вже включені у вартість товару. При цьому це не вплинуло на митну вартість, оскільки за умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в ціну товару, а тому і розмитнення товару відбулося з урахуванням всіх витрат включених Продавцем у ціну товару.
Декларант ФОП ОСОБА_2 не подавав транспортні (перевізні) документи і не зазначав в декларації митної вартості (далі - ДМВ) в графі 20 витрати транспортування оцінюваних товарів до кордону, оскільки ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 МВ) DAP були включені до ціни, що підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ), відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24 травня 2012 року «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», а тому не порушив її вимог вказаного наказу, оскільки виходячи з умов поставки ТОВ «Арніко Трейд» не зобов'язано було їх дотримуватись.
Таким чином неправомірного зменшення митних платежів не відбулось і не могло відбутись.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі відносно неї за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання з'явилась захисник ОСОБА_1 - адвокат Кононенко О.С., яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її.
При апеляційному розгляді справи представник Київської митниці заперечила щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі та просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представником Київської митниці - Герегої К.М. також надані письмові заперечення щодо доводів апеляційної скарги, які були долучені до матеріалів справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, які з'явились на судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 червня 2024 року № 0250/90300/24, 06.03.2023 року до відділу митного оформлення «Чернігів» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці митним брокером ФОП " ОСОБА_3 " на підставі договору про митно-брокерське обслуговування від 01.07.2021 № №01/07-АТ, укладеного з ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» в особі директора - ОСОБА_1 , було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ЕА №23UA903030000790U4 (далі - ЕМД) за якою задекларовано до оформлення в митному режимі «імпорт» товар «Газ вуглеводневий скраплений паливний, пропан-бутан» за кодом 2711129700 згідно з УКТЗЕД загальною вагою - нетто 18 620 кг, обсягом 35 467 л та фактурною вартістю 11 078,90 Євро.
Зазначений вантаж надійшов на адресу ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40599704, 61012, м. Харків, вул. Червоні Ряди буд. 14, кімн. 209) автомобільним транспортом д.р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07.07.2022 №01/07 укладеного між компанією GMG Group LLC (16192, Coastal Highway, Lewes, Delaware 19958, County of Sussex, Сполучені Штати Америки) та ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» на умовах поставки DAP-Dorohusk/Yagodzin згідно ІНКОТЕРМС.
Відправником зазначеного товару була польська компанія BARTER S.A. (15-281, ul. Legionowa 28, Bialystok Polska).
Перевізником зазначеного вантажу було підприємство ТОВ «АСТРА» (код ЄДРПОУ 21394227, Україна, 15200, Чернігівська обл., м. Сновськ, вулиця Незалежності (Леніна), буд. 3) згідно з договором про перевезення вантажів від 07.06.2022 №04061-Т, укладеного вказаним підприємством з ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» в особі директора ОСОБА_1 .
Для здійснення митного оформлення товару разом з ЕМД були подані наступні документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт від 07.07.2022 №01/07, додаткова угода від 20.02.2023 №22 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.07.2022 № 01/07; інвойс від 05.03.2023 №700/EX/G/2023 (виставлений компанією BARTER S.A. покупцю - GMG Group LLC ), фінальний інвойс від 05.03.2023 №159 (виставлений компанією GMG Group LLC покупцю ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД»); CMR від 05.03.2023 №700/EX/G/2023.
Згідно з додатковою угодою від 20.01.2023 №22 до зовнішньоекономічного договору від 07.07.2022 № 01/07 поставка товару здійснена на умовах DAP UA Дорогуск - Ягодин згідно з ІНКОТЕРМС.
Відповідно до умов поставки DAP ІНКОТЕРМС на продавця покладаються обов'язки нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення.
Відповідно до відомостей ЕМД та декларації митної вартості, ОСОБА_3 визначено митну вартість в розмірі 429 914,50 грн. (за курсом НБУ станом на дату подання ЕМД) із нарахуванням в графах 47 та В необхідних до сплати митних платежів в розмірі 106 670,78 грн. (в т. ч.: акцизний податок за ставкою 52 EUR/1 тис л в розмірі 71 567,07 грн та податок на додану вартість за ставкою 7% в розмірі 35 103,71 грн). Витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України (пункт пропуску "Ягодин - Дорогуск") під час митного оформлення не заявлялись.
На підставі ст. ст. 334, 336 МКУ митним постом «Центральний» Енергетичної митниці направлено запит (вих. №7.6-28-01/28-01-01/13/21 від 30.04.2024) на адресу перевізника ТОВ «АСТРА» з метою перевірки обставин міжнародного перевезення зазначеної вище партії товарів, вартості витрат на транспортування та отримання завірених копій документів.30.05.2024 митним постом «Центральний» Енергетичної митниці було отримано відповідь від підприємства-перевізника ТОВ «АСТРА» від 14.05.2024 №248 (вх. №364/7.6-28-01 від 12.06.2024) з копіями документів.
У наданих підприємством-перевізником копіях документів, серед інших, митним органом було отримано: CMR 05.03.2023 №700/EX/G/2023 та до неї - рахунок-фактуру від 06.03.2023 №АС-0000458, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.03.2023 №АС-0000017, які складені на підставі договору від 07.06.2022 №04061-Т між ТОВ «АСТРА» (Виконавець) та ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» (Замовник) (наданий ТОВ «АСТРА» додатком до листа від 08.04.2024 №172), які містять інформацію про узгоджені та надані «послуги газовозів АЗС (міжнародні)», згідно яких покупець товарів ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» сплатило суму в розмірі 40 000,00 грн. перевізнику ТОВ «АСТРА» за перевезення вантажу за маршрутом Сокулка (Польща) - пункт пропуску "Ягодин - Дорогуск".
Зазначене не відповідає наданим до митного оформлення відомостям щодо сплати транспортних послуг продавцем товару та поставки товару на умовах DAP Ягодин (UA).
Так, відвантаження товару у відповідності до CMR №700/EX/G/2023 було 05.03.2023, митне оформлення здійснено 06.03.2023, а оплата за послугу перевезення здійснена ОСОБА_5 відповідно Акту №АС-0000017 06.03.2023.
Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: …витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Згідно п. 82 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначених пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709001000 та 2709009000, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.
Відповідно, встановлена сума транспортних витрат не включена до митної вартості, внаслідок чого порушено вимоги пункту 5 частини десять статті 58 МКУ та вимоги п. 82 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 2800,00 гривень.
На запрошення митного поста «Центральний» Енергетичної митниці від 17.06.2024 №28-01/28-01-01/13/3065 митний брокер ОСОБА_3 не з'явився, проте надав пояснення засобами електронного зв'язку (лист від 19.06.2024 №19/06/24).
В своїх поясненнях ОСОБА_3 вказав, що отримав всі документи, необхідні для подачі митної декларації на електронну пошту від ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» по договору на митно-брокерське обслуговування від 01.07.2021р №01/07-АТ, зазначив, що інформація та документи про сплату транспортних послуг за договором №01/07 від 07.07.2022 йому не надавалась та згідно п. 6.3.1 цього договору Замовник несе відповідальність у порядку і розмірах, передбачених чинним законодавством України за достовірність наданої інформації.
На запрошення митного поста «Центральний» Енергетичної митниці від 17.06.2024 №28-01/28-01-01/13/3064, директор ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» ОСОБА_1 не з'явилася, але нею були надані письмові пояснення (лист - Вих. № 20062024-1 від 20 червня 2024 року) стосовно обставин митного оформлення товарів за переліком митних декларацій, наведеному у вищевказаному запрошенні митного поста «Центральний». При цьому, в своїх поясненнях причини ненадання брокеру ФОП " ОСОБА_3 " будь-якої інформації та документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг та причини неподання їх під час митного оформлення не зазначила.
Згідно Правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів відносяться: рахунок-фактура (акт виконаних робіт) від виконавця договору, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відповідно до виставленого рахунку-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу)
Договором №01/07-АТ на митно-брокерське обслуговування від 01.07.2021 ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» (Замовник) до обов'язків замовника входить надання всіх необхідних документів та необхідної інформації для митного оформлення товару, а також негайно, протягом доби, повідомляти Виконавця про всі зміни, що відбулися у наданих документах та відомостях (п.п. а та б п.2.3); замовник несе відповідальність за достовірність інформації, своєчасність надання документів, пов'язаних з митним оформленням вантажу (п.6.3).
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» є громадянка України ОСОБА_1 .
Таким чином, директор ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості, а саме транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів у розмірі 2800,00 грн (ПДВ), чим вчинила порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України
Суд першої інстанції, приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 485 МК України, мотивував своє рішення тим, що директор ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів зазначила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості, а саме транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів.
Апеляційний суд не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується, до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
У відповідності до ст. 494, 495 МК України - про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про порушення митних правил, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції ст. 485 МК та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки у відповідності до приписів ст. 494 МК України складання протоколу про порушення митних правил передбачено виключно у випадку їх порушення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 495 МК України, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні даного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів (а саме ПДВ в розмірі 7% в розмірі 35 103,71 грн) в розмірі 2 800 грн, шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості про транспортні витрати до кордону, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита не у відповідності вимогам правил визначення преференційного походження товарів.
Отже, враховуючи формулювання обвинувачення, яке застосовано в протоколі про порушення митних правил, об'єктивна сторона правопорушення полягала в наданні ОСОБА_1 митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо не включення всіх складових до митної вартості товарів, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця вивезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «Арніко Трейд».
Зміст поняття документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що саме на митні органи покладено обов'язок доказування як події порушення митних правил, так і вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні зазначених порушень.
В даному випадку, митний орган, вказуючи, що ними було виявлено ризик не включення всіх складових до митної вартості товару, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «Арніко Трейд».
Так, відповідальною особою за митне оформлення та фінансове врегулювання, виступало ТОВ «Арніко Трейд» директором якого є ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей ЕМД та ДМВ декларантом ОСОБА_3 визначено митну вартість в розмірі 429 914,50 грн (за курсом НБУ станом на дату подання ЕМД) із нарахуванням в графах 47 та В необхідних до сплати митних платежів в розмірі 106 670,78 грн (в т.ч.: акцизний податок за ставкою 52 EUR/1 тис. л. в розмірі 71567,07 грн та податок на додану вартість за ставкою 7% в розмірі 35103,71 грн). Витрати на транспортування товару за кордоном під час митного оформлення не заявлялись.
Відповідно до ст. 248 МКУ («Початок митного оформлення»), митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
3 матеріалів справи вбачається, що в графі 14 «Декларант/Представник» ВМД типу IM40 ЕА№23UA903030000790U4, значиться: «ФОП « ОСОБА_3 ».
З даних графи 54 «Місце і дата» ВМД типу IM40 ЕА№23UA903030000701U2, значиться: «АДРЕСА_2, ОСОБА_6 НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_2».
«Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Мінфіну № 651 від 30 травня 2012 року», визначено правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього (далі - додаткові аркуші), порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД.
Відповідно до зазначеного Порядку, у графі 14 «Декларант/представник» згідно з відомості про: декларанта, додатком Порядку декларуються декларантом; уповноважену особу, якщо товари декларуються особою, уповноваженою на це декларантом. Якщо товари, що переміщуються через митний особою, декларуються митним брокером, додатково кордон України зазначаються серія й номер дозволу на провадження митної брокерської діяльності та дата його видачі.
Згідно із Порядком, в графі 54 «Місце і дата» зазначаються згідно з пунктом 3 додатка до цього Порядку дані про місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 14 МД, та фізичну особу, яка безпосередньо склала МД: прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та особистий підпис. У графі також зазначаються міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора мобільного зв'язку) номер телефону особи, яка склала МД, та електронна адреса, що використовується для передавання електронних МД електронних документів митним органам і отримання від митних органів зворотної інформації.
Як вбачається з графи 20 умовами поставки зазначено «DAP UA Dorohusk/Yagodzin».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності їx іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їx взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» («Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них»), суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту).
Між сторонами було досягнуто згоду про здійснення компенсація вартості доставки товару, жодним чином не означає, що послуга перевезення не була включена у вартість товару під час його митного оформлення, та не містить ознак базису поставки Інкотермс-2010 категорії D (в нашому випадку DAP UA Дорогуськ-Ягодин), або містить ознаки іншого базису поставки.
Базис поставки DAP Інкотермс - 2010 передбачає обов'язок продавця укласти договір перевезення товару до місця поставки та понести витрати замовника за таким договором.
Жодним чином не визначено вимоги до механізму реалізації цього обов'язку Продавцем, тобто для останнього не встановлені обмеження щодо, зокрема, вибору контрагента чи механізму здійснення переказу коштів на виконання обов'язку з оплати послуг перевезення.
Імперативна вимога щодо віднесення умов поставки до базису поставки DAP полягає саме в обов'язку Продавця укласти договір з перевізником щодо поставки товару до місця визначеного в зовнішньоекономічному контракті та оплаті ним таких транспортних витрат. Однак, Правила Інкотермс 2010 не містять вимог щодо способу та моменту здійснення обов'язку продавцем щодо оплати транспортних послуг.
Відповідно до контракту від 07 липня 2022 року № 01/07 укладеного між компанією GMG Group LLC (16192, Coastal Highway, Lewes, Delaware 19958, County of Sussex, Сполучені Штати Америки) та ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» на умовах поставки згідно з ІНКОТЕРМС - DAP- Dorohusk/Yagodzin
Відповідно до контракту від 07 липня 2022 року № 02/07 на транспортно - експедиційне обслуговування, в якому GMG Group LLC є Клієнтом, а ТОВ «Арніко Трейд » є Експедитором
Відповідно до п.п. 4.4.8. контракту № 02/07 від 07.07.2022 клієнт (тобто продавець по контракту № 1/01 від 07.07.2022) зобов'язаний оплатити надані Експедитором послуги, а також інші витрати з перевезення вантажу.
Базис поставки DAP, в редакції Інкотермс 2010, допускає сплату транспортно-експедиторських послуг Покупцем із заздалегідь обумовленою подальшою компенсацією таких витрат Продавцем-нерезидентом, тобто за рахунок Продавця-нерезидента.
Умови базису поставки DAP, в редакції Інкотермс 2010, не містить імперативної вимоги щодо необхідності самостійного укладення договорів із перевізними організаціями Продавцем-нерезидентом, на противагу цьому базис поставки DAP допускає можливість залучення посередника у вигляді Експедитора, що також забезпечує дотримання умов вказаного базису поставки.
Наведені висновки зумовлені перш за все тим, що умови базису DAP правил Інкотермс 2010 визначають лише зобов'язання сторін, а механізм реалізації взятих на себе зобов'язань, спосіб їх виконання, Сторони обирають на власний розсуд. Тобто, умовами базису DAP правил Інкотермс 2010. дійсно передбачено розподіл витрат Продавця та Покупця, проте в жодному вигляді не визначається конкретний механізм здійснення таких витрат, що шляхом допускає залучення зобов'язаною стороною посередників, зокрема Експедитора для здійснення перевезення, з подальшою компенсацією понесених витрат.
Поняття митної вартості є базовою категорією не лише в системі митного оподаткування, а й у системі митного контролю та митного оформлення, оскільки саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі, як мито, митні збори, акцизний збір та податок на додану вартість.
Ст. 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та відповідною главою. Ч. 2 цієї ж статті визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної, вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскільки поставка товару здійснюється на умовах DAP Україна (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010), то такі витрати на перевезення уже включені у вартість товару, відповідно до умов постачання DAP. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару.
Декларантом під час митного оформлення було подано контракт «01/07 від 07 липня 2022 року та додаткову угоду № 17 від 07 липня 2022 року, додаткову угоду № 22 від 07 липня 2022 року інвойс від 24 лютого 2023 року № 700/EX/G/2023, які підтверджують ціну товару та умови поставки DAP, визначені експортером (GVG GROUP LLC) та імпортером (ТОВ «Арніко Трейд»).
Платіжні доручення та фінальний інвойс підтверджують сплачену ціну за контрактом та додатковою угодою на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський обліку.
Таким чином, транспортні витрати Продавця, які сплачувались Експедитором, однак з подальшою компенсацією (відповідно до договірних відносин на підставі Контракту № 02/07 від 07.07.2022) були закладені в ціну товару, яка вказувалась при митному оформленні, а тому в ТОВ «Арніко Трейд» при митному декларування був відсутній обов'язок щодо включення транспортних витрат, здійснених ним як Експедитором. Як і відсутній обов'язок в ТОВ «Арніко Трейд», уже в якості Покупця за Контрактом № 01/07 від 07.07.2022, включати до митної вартості витрати на транспортні послуги, що ним понесені по доставці товару по митній території України.
Отже матеріалами справи встановлено, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні долучені до матеріалів справи докази не містять даних про конкретні відомості, що були невірно зазначені ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів. Також, митними органами не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що при заповненні електронної митної декларації у ОСОБА_1 був наявний умисел на вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, у зв'язку із чим апеляційний суд визнає погоджується з доводами апеляційної скарги в частині відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, диспозиція якого була викладена в протоколі про порушення митних правил.
Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про визнання ОСОБА_1 не винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 КУпАП.
Керуючись положеннями ст. 294 КУпАП та ст. 458 МК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження у справі про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.485 Митного кодексу України закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній