справа № 755/917/24 головуючий у суді І інстанції Галаган В.І.
провадження № 22-ц/824/12181/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
30 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Хараїм Валерієм Віталійовичем на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У січні 2024 року директор СП «ЕНЕРОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Лопатін К.О. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , в якому просив суд:
стягнути з відповідачів на користь підприємства заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 24 911,88 грн; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 29 194,24 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 959,81 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 80 876,74 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 15 170,43 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 34 060,80 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позову вказав, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №602-18, відповідно до яких ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло права грошової вимоги до боржників з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з урахуванням оплат. Перелік договорів, споживачів та сум грошових зобов'язань, право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору.
Позивач прийняв право вимоги до відповідачів заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 34 902,19 грн та прийняв право вимоги будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації від 10 квітня 2018 року №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085).
Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.
Такі договори є договорами приєднання, а отже можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про виконання послуг.
Позивач вказує, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 , яка під'єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання, а отже є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає позивач.
Відповідачі від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовилися, проте своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 червня 2023 року становить 150 067,78 грн, з яких: за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 19 959,81 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 80 876,74 грн; за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 15 170,43 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 34 060,80 грн.
Оскільки відповідачі продовжують ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашають заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2025 року позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість станом на 01 червня 2023 року за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі - 24 911,88 грн.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі - 29 194,24 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі - 35 130,24 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі - 114 937,54 грн., а всього на загальну суму 204 173,90 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» судовий збір по 504,67 грн з кожного. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, яку подано в межах цивільної справи за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.
Не погодившись із заочним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Хараїм Валерій Віталійович 23 травня 2025 року через систему Електронний суд подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
З позиції апелянта, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою, що відповідач ОСОБА_1 не є, ані власником житла, ані його користувачем. Він лише зареєстрований за вказаною адресою, за якою фактично з 2007 року не проживає. Дані про те, що ОСОБА_1 умисно ухилявся від укладення договору з позивачем в матеріалах справи відсутні.
Суд помилково дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою, то значить він там проживає і користується комунальними послугами, які йому надає позивач.
Такі висновки суду повністю спростовуються актом від 21 травня 2025 року житлово-експлуатаційної дільниці №408 м. Києва, яким підтверджується, що ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований, але з 2007 року і по теперішній час не проживає. Фактично з 2007 року на підставі договору оренди він проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 де регулярно сплачує позивачу послуги за централізоване опалення та гаряче водопостачання.
У матеріалах справи відсутні копії договору між сторонами та додатків до нього з підписом ОСОБА_1 , витягу з особового рахунку за адресою: АДРЕСА_3 , відкритого на ОСОБА_1 , відомостей щодо власника квартири, саме ОСОБА_1 , даних про те, що саме ОСОБА_1 у попередні роки здійснював оплату за отримані послуги, надані позивачем, а потім протиправно припинив проводити розрахунки.
Таким чином, на час розгляду справи були відсутні відомості про те, хто ж є власником жила та фактичним користувачем наданих позивачем комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і суд навіть не ставив собі за мету з'ясувати ці суттєві обставини справи, відмовивши позивачу у задоволенні клопотання.
Суд першої інстанції також не звернув увагу, що інші відповідачі у справі мають різні прізвища відмінні від прізвища ОСОБА_1 .
Зауважив, що до спірних правовідносин окрім положень ЦК України суд застосував положення ст. ст. 13, 20, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, які були чинними до 10 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року.
Крім того, у зв'язку з неналежним повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_1 не міг скористатися правом подачі заяви про застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, заборгованість рахується з 2015 року та позивач вимагав стягнути заборгованість саме з цього періоду. Вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості до 01 травня 2018 року, а також вимоги про стягнення заборгованості з 01 травня 2018 року і до 01 червня 2020 року такими, що заявлені з пропуском позовної давності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Хараїм Валерієм Віталійовичем на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
03 липня 2025 року представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Зеленський А.М. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
З посиланням на практику Верховного Суду, представник вказав, що проживання відповідача в іншому місці не звільняє його від обов'язку сплачувати комунальні послуги за місцем реєстрації. ОСОБА_1 не звертався до позивача із документами, які підтверджують тимчасове не проживання за місцем реєстрації, або ж із повідомленнями про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, а тому надані послуги мають бути оплачені у повному обсязі.
При вирішенні питання про застосування строків позовної давності просив врахувати, що визначені статтями 257, 258 строки позовної давності продовжуються на строк дії карантину, а тому пропущено може бути лише строк за вимогами, які виникли до 12 березня 2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник - адвокат Хараїм Валерій Віталійович доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Зеленський Артем Миколайович просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав, наведених у відзиві.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 апеляційну скаргу просила не задовольняти, а оскаржуване рішення залишити без змін.
У судове засідання інші учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємство, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відтак з 01 травня 2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, та може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до інформації з відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Дніпровської РДА за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані відповідачі:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 02 січня 1990 року;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 23 березня 2010 року;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - з 19 квітня 1994 року;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - з 15 травня 1997 року;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - з 19 лютого 1994 року;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 24 вересня 1991 року.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) з 01 травня 2018 року складає 150 067,78 грн, з яких: за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 19 959,81 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 80 876,74 грн; за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 15 170,43 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 34 060,80 грн.
Відповідно до договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» прийняв право вимоги до відповідачів по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 24 911,88 грн, а з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29 194,24 грн., що також підтверджується додатками №1 та №2 до вказаного договору.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції вважав доведеним, що позивач належним чином виконує свої зобов'язання шляхом надання відповідачам послуг з централізованого опалення та послуг з водовідведення та гарячої води, а відповідачі у свою чергу порушують свої зобов'язання та умови перед позивачем, внаслідок неналежного виконання зобов'язань у них виникла заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання, а також за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Наданий позивачем розрахунок заборгованості стороною відповідачів в ході розгляду справи спростовано не було, як і не надано доказів належної сплати за надані житлово-комунальні послуги. Враховуючи, що витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн не віднесено до категорії судових витрат, за відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем таких витрат, ураховуючи, що долучена до матеріалів справи квитанція не містить відомостей про отримання інформації саме щодо квартири АДРЕСА_1 , суд позовні вимоги задовольнив частково.
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правилами надання послуг центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
Відповідно статті 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно зі ст. ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, і має вноситися споживачами послуг своєчасно.
Згідно із пунктом 5 частини третьої ст. 20 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок споживача здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію визначено ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».
За вимогами ст. 9 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ України 21 липня 2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.
Договір складений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та є договором приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
10 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року у новій редакції.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VIII від 09 листопада 2017 року, визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2189-VIII від 09 листопада 2017 року визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34(5085). Договір складений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та є договором приєднання.
Згідно п. 3 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Так, за змістом положень ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов ст.ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з частиною другою ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
До того ж, слід зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, Верховного Суду від 21 квітня 2020 року у справі №910/7968/19.
Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов'язків між ними, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Дніпровської РДА ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 1991 року, а тому, в силу діючих норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, є споживачем комунальних послуг, які надаються за місцем його реєстрації.
Частина перша, друга статті 64 ЖК України визначає, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Статтею 71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках, зокрема: призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров'я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров'я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Отже, за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів письмового звернення ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з інформацією про фактичне непроживання за адресою реєстрації, останній має нести обов'язок зі сплати комунальних послуг за адресою реєстрації на рівні з іншими користувачами вказаного майна.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, відповідачі своєчасно не вносили плату за послуги постачання централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого заборгованість станом на 01 червня 2023 року становить 150 067,78 грн, з яких: за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 19 959,81 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 80 876,74 грн; за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 15 170,43 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 34 060,80 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
На підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 від 11 жовтня 2018 року позивач прийняв від ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» право вимоги до відповідачів заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка виникла станом на 01 травня 2018 року в розмірі 54 106,12 грн та прийняв право вимоги до відповідачів будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.
Відповідно до 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від них виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Вирішуючи заяву апелянта про застосування строків позовної давності апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За правилами ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі №756/8056/19 зазначила, що за змістом ст. 267 ЦК сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому, так і в позасудовому порядку.
Суд визнає причини пропуску позовної давності поважними з ініціативи та за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.
Водночас у ч.3 ст.267 ЦК установлені суб'єктивні межі застосування позовної давності - без заяви сторони у спорі позовна давність судом за власною ініціативою застосовуватись не може за жодних обставин.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц, у випадку, коли суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив заочне рішення, відповідач був вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач міг заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.
За обставинами цієї справи апелянт ОСОБА_1 та інші відповідачі не були належним чином повідомлені про розгляд справи, оскільки ухвала про відкриття апеляційного провадження та позовна заява з додатками, направлені на адресу їх реєстрації: АДРЕСА_4 одним поштовим повідомленням повернулося на адресу суду з відмітною «за закінченням терміну зберігання», що у розумінні ст. 128 ЦПК України є неналежним повідомленням.
Отже, відповідач не мав можливості скористатися своїм правом заявити суду першої інстанції про застосування позовної давності, а тому суд апеляційної інстанції вирішує таку заяву у даному провадженні.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який діяв і на час звернення КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до суду першої інстанції з позовом.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 12, набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відповідачам нараховано з вересня 2015 року по травень 2018 року.
Оскільки збільшення обсягу відповідальності споживача комунальних послуг за правилами ч. 2 ст. 5 ЦК України не допускається та застосовується в силу прямої дії аналогічної норми ст. 58 Конституції України, до позовних вимог КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про стягнення заборгованості, яка виникла до 02 квітня 2017 року підлягають застосуванню строки позовної давності.
Отже, з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» належить стягнути заборгованість у розмірі 177 367,13 грн, з яких: заборгованість за спожиті з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 441,43 грн; заборгованість за спожиті з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 16 857,92 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 959,81 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 80 876,74 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 15 170,43 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 34 060,80 грн.
Отже, за результатами апеляційного перегляду, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи частково знайшли своє підтвердження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, оскільки апелянт про розгляд справи не був повідомлений належним чином, ця обставина, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв'язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи, що позов КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підлягає задоволенню частково (86,87%), слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи по 9,55 грн та судовий збір по 443,42 грн, а всього 452,97 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Хараїм Валерієм Віталійовичем - задовольнити частково.
Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) заборгованість у розмірі 177 367 (сто сімдесят сім тисяч триста шістдесят сім гривень) 13 коп., з яких:
заборгованість за спожиті з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 441,43 грн;
заборгованість за спожиті з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 16 857,92 грн;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 959,81 грн;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 80 876,74 грн;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 15 170,43 грн;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 34 060,80 грн;
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 9,55 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 443,42 грн, а всього 452 (чотириста п'ятдесят дві гривні) 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 9,55 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 443,42 грн, а всього 452 (чотириста п'ятдесят дві гривні) 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 9,55 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 443,42 грн, а всього 452 (чотириста п'ятдесят дві гривні) 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 9,55 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 443,42 грн, а всього 452 (чотириста п'ятдесят дві гривні) 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 9,55 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 443,42 грн, а всього 452 (чотириста п'ятдесят дві гривні) 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 9,55 грн, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 443,42 грн, а всього 452 (чотириста п'ятдесят дві гривні) 97 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова