Унікальний номер справи № 939/1862/24 Головуючий у суді першої інстанції - Міланіч А.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11602/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
29 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 , які подані адвокатом Носенко Тетяною Сергіївною на рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року та на додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 травня 2024 року він є власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 , власником іншої частини даного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2023 року є відповідачка по справі ОСОБА_2 .
Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, площею 0,10 га, яка сторонами успадкована в рівних частинах, по частці кожним.
Сторони не досягли згоди щодо визначення порядку користування будинком, позивач не бажає користуватись будинком спільно з відповідачкою на правах спільної власності, а тому вважає, що необхідно здійснити поділ цього будинку в натурі відповідно до запропонованого висновком експерта від 25 червня 2024 року варіантом № 1 такого поділу.
Тому просив поділити спірні житловий будинок та земельну ділянку, припинивши право спільної часткової власності сторін на дане майно, виділити йому (позивачу) у приватну власність частину вказаного будинку, а саме приміщення в будинку: 1-1 - веранда, площею 16,90 кв. м, частина коридору 1-2, площею 5,6 кв.м, 59/100 частин кухні 1-3, площею 10,70 кв.м, 1-7 - ванна кімната, площею 3,7 кв.м, 1-8 - туалет, площею 4,40 кв.м, 1-9 - котельня, площею 7,70 кв.м, 1-12 - коридор, площею 18,2 кв.м, 1-13 - житлова кімната, площею 14,3 кв.м, «а» - тераса, ганок до «а», ганок до «А», всього загальною площею 81,50 кв.м, з надвірних будівель - навіс «В», зливна яма №2, ворота з хвірткою № 3, частина огорожі № 4, загальною вартістю 696930 грн.
Відповідачці виділити в будинку приміщення: частина коридору 1-2, площею 5,6 кв.м, 41/100 частин кухні 1-3, площею 7,40 кв.м, 1-4 - житлова кімната, площею 15,30 кв.м, 1-5 - житлова кімната, площею 10,50 кв.м, 1-6 - житлова кімната, площею 7,10 кв.м, 1-10 - передпокій, площею 16,70 кв.м, 1-11 - житлова кімната, площею 14,8 кв.м, балкон до «А» всього загальною площею 77,40 кв.м, з надвірних будівель - сарай «Б», колодязь № 1, частина огорожі № 4, загальною вартістю 670 170 грн. та стягнути з позивача на користь відповідачки грошову компенсацію за зменшення її частки в розмірі 13380 грн. за рахунок внесених ОСОБА_1 коштів, які містяться на депозитному рахунку суду.
Виділити йому (позивачу) у приватну власність частину спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, площею 495,4 кв.м, що на схемі позначена під № 2 варіанту № 1 висновку експерта від 28 серпня 2024 року, відповідачу виділити іншу частину цієї земельної ділянки, площею 495,4 кв.м, що на схемі позначена під № 1 вказаного варіанту поділу.
Переобладнання житлового будинку просив покласти на сторони в такому порядку: влаштування нових глухих перегородок за рахунок коштів сторін в рівних частинах, все інше - за кошти власника відповідної виділеної частини житлового будинку.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі задоволеночастково.
Виділено ОСОБА_1 в особисту власність частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з приміщень: 1-1 - веранда, площею 16,90 кв. м, частина коридору 1-2, площею 5,6 кв.м, 59/100 частин кухні 1-3, площею 10,70 кв.м, 1-7 - ванна кімната, площею 3,7 кв.м, 1-8 - туалет, площею 4,40 кв.м, 1-9 - котельня, площею 7,70 кв.м, 1-12 - коридор, площею 18,2 кв.м, 1-13 - житлова кімната, площею 14,3 кв.м, "а" - тераса, ганок до "а", ганок до "А", всього загальною площею 81,50 кв.м, з надвірних будівель - навіс В", зливна яма №2, ворота з хвірткою № 3, частина огорожі № 4, загальною вартістю 696 930 (шістсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот тридцять) гривень, припинивши право спільної часткової власності.
Виділено ОСОБА_2 в особисту власність частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з приміщень: частина коридору 1-2, площею 5,6 кв.м, 41/100 частин кухні 1-3, площею 7,40 кв.м, 1-4 - житлова кімната, площею 15,30 кв.м, 1-5 - житлова кімната, площею 10,50 кв.м, 1-6 - житлова кімната, площею 7,10 кв.м, 1-10 - передпокій, площею 16,70 кв.м, 1-11 - житлова кімната, площею 14,8 кв.м, балкон до "А" всього загальною площею 77,40 кв.м, з надвірних будівель - сарай "Б", колодязь № 1, частина огорожі № 4, загальною вартістю 670 170 (шістсот сімдесят тисяч сто сімдесят) гривень, припинивши право спільної часткової власності.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці в частках в розмірі 13 380 (тринадцять тисяч триста вісімдесят) гривень за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
Зобов'язано ОСОБА_1 за власний рахунок виконати роботи по переобладнанню житлового будинку АДРЕСА_1 для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділяються співвласникам, а саме: в зовнішній стіні головного фасаду, а саме кухні № 1-3 демонтувати віконний блок, пробити дверний проріз з подальшим улаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів та улаштувати східці; між верандою № 1-1 та кухнею 1-3, житловою кімнатою №1-13 та коридором 1-12 пробити новий дверний проріз з подальшим улаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів; в кухні 1-3 влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить кухню в частках: 59/100 та 41/100 з відповідним функціональним призначенням: кухня та тамбур; в коридорі № 1-2 влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить коридор в частках: та з відповідним функціональним призначенням: коридор та коридор; між передпокоєм № 1-10 та житловою кімнатою 1-13, передпокоєм № 1-10 та коридором № 1-12 закласти дверний проріз.
Зобов'язано ОСОБА_2 за власний рахунок виконати роботи по переобладнанню житлового будинку АДРЕСА_1 для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділяються співвласникам, а саме : між житловою кімнатою № 1-4 та житловою кімнатою № 1-11, кухнею № 1-3 та житловою кімнатою № 1-13 передбачити заходи із влаштування міжповерхового прорізу з подальшим улаштуванням сходів; в житловій кімнаті № 1-5 передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення із житлової кімнати на кухню (влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо); в житловій кімнаті № 1-6 передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення із житлової кімнати на суміщений санвузол (влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 6835 гривень 50 копійок.
В іншій частині в позові відмовлено.
Додатковим рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по наданню правничої допомоги 23 000 гривень та на відшкодування витрат за проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи 12 000 гривень, а всього стягнуто 35 000 гривень.
В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні вимоги про поділ земельної ділянки, в частині вирішення вимоги про зобов'язання сторін провести ремонтні роботи з перепланування будинку та в частині стягнення судового збору, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким:
переобладнання (ремонтно-будівельні роботи) житлового будинку покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в такому порядку:
влаштування нових глухих перегородок за рахунок коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах,
а саме:
по першому поверху: - в приміщенні 1-2 влаштувати нову глуху перегородку яка розділить коридор в частках: 1/2 та 1/2 з відповідним функціональним призначенням: коридор та коридор - в кухні № 1-3 (площею 18,1 кв.м) влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить кухню в частках: 59/100 та 41/100 з відповідним функціональним призначенням: кухня та тамбур;
по другому поверху: - між передпокоєм № 1-10 (площею 16,7 кв.м) та житловою № 1-13 (площею 14,3 кв.м) закласти дверний проріз, - між передпокоєм № 1-10 (площею 16,7 кв.м) та коридором № 1-12 (площею 18,2 кв.м) закласти дверний проріз все інше - за кошти власника відповідної виділеної частини житлового будинку, а саме: на ОСОБА_1 : - між кухнею № 1-3 (площею 18,1 кв.м) та житловою № 1-13 (площею 14,3 кв.м) передбачити заходи із влаштування міжповерхового прорізу з подальшим улаштуванням сходів; - між верандою № 1-1 (площею 16,9 кв.м) та кухнею № 1-3 (площею 18,1 кв.м.) пробити новий дверний проріз з подальшим улаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів; - між житловою № 1-13 (площею 14,3 кв.м) та коридором № 1-12 (площею 18,2 кв.м) пробити новий дверний проріз з подальшим улаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів.
покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов'язок: - в зовнішній стіні головного фасаду, а саме кухні № 1-3 (площею 18,1 кв.м) демонтувати віконний блок, пробити дверний проріз з подальшим улаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів та улаштувати східці; 11 - між житловою № 1-4 (площею 15,3 кв.м) та житловою № 1-11 (площею 14,8 кв.м) передбачити заходи із влаштування міжповерхового прорізу з подальшим улаштуванням сходів; - в житловій № 1-5 (площею 10,5 кв.м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення із житлової кімнати на кухню (влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо); - в житловій № 1-6 (площею 7,1 кв.м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення із житлової кімнати на суміщений санвузол (влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо).
Виділити у приватну власність ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 495,4 кв.м. (0,04954 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена штрихуванням зеленого кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 2-3-4-5-8-7-22-21-20-19-13-14-15-2 зі сторонами: 15,07м27,17м-12,75м-0,51м-2,0м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 9,56м-3,59м-10,98м, з присвоєнням нової адреси.
Виділити у приватну власність ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 495,4 кв.м (0,04954 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена штрихуванням блакитного кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 1-2-15-14-13-19-20-18-22-17-16-9-10-11-12-1 зі сторонами: 21,71м-10,98м-3,59м-9,56м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 7,47м-8,18м-2,08м-25,11м.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 990,8 кв.м., що на схемі позначено під № 1 та № 2 Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024.
Залишити на праві спільної часткової власності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки сумарною площею 9,2 кв.м (0,00092 га), а саме:
ділянку площею 0,4 кв.м (0,00004 га), що на схемі позначена під № 3 (зображена штрихуванням рожевого кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 18-20-21- 22-18 зі сторонами:1,44м-0,31м-1,44м-0,31м;
ділянку площею 8,8 кв.м (0,00088 га), що на схемі позначена під № 4 (зображена штрихуванням рожевого кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 5-6-9- 16-17-22-7-8-5 зі сторонами: 2,0м-6,39м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-2,0м0,51м.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати експертизи в розмірі 25 000,00 грн, зі сплати судового збору в розмірі 17 171,00 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 44 508,68 грн за розгляд справи в суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, щосуд безпідставно відмовив у задоволенні вимоги щодо поділу земельної ділянки, оскільки це порушує його право на виділення в натурі його частки у спільному майні. При цьому, поділ є можливим, відповідно до висновку експерта.
Вказує, що необґрунтованим також є рішення суду про покладення на позивача більшої частини робіт з перепланування.
Крім цього, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року, в якій просить суд скасувати додаткове рішення в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 21 508,68 грн та витрат по земельній експертизі в розмірі 12 000,00 грн та ухвалити нове судове рішення про стягнення з відповідачки вказаних судових витрат.
У апеляційній скарзі стверджує, що судом скорочено фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, не враховано підтверджені договором та актами послуги, пов'язані із підготовкою процесуальних документів, поданням доказів та взаємодією зі судом. А також безпідставно відмовлено у стягненні витрат на земельно-технічну експертизу, яка була проведена для забезпечення доказів та обґрунтування позовних вимог, а висновок експерта є частиною матеріалів справи.
Своїм правом на подачу відзивів на апеляційні скарги відповідачка ОСОБА_2 не скористалась.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяла участь представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Носенко Т.С., яка підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 11 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, площею 0,10 га, що розташована за тією ж адресою. Власником іншої частини даних будинку та земельної ділянки на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 20 грудня 2023 року є відповідачка по справі ОСОБА_2 , що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав (а.с.5,13,74,76) та визнається сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.355, ч.1 ст.356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами 1-2 ст. 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 8 березня 2023 року у справі №559/1923/17 (провадження №61-5181св22), за змістом норми, передбаченої ч.1 ст.364 ЦК України, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст.364 ЦК України право спільної власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від площі іншого (інших) співвласників, тобто має складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст.181 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як вбачається з висновку судового експерта Свістунова І.С. № 1844/06-2024 від 25 червня 2024 року (а.с.152-178) поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за вищевказаною адресою, вбачається технічно можливим, за умови відступу від ідеальних часток співвласників, і запропоновано два варіанти такого поділу.
Відповідно до запропонованого експертом варіанту № 1 поділу вказаного будинку, одному із співвласників виділяються такі приміщення в будинку:
частина коридору 1-2, площею 5,6 кв.м, 41/100 частин кухні 1-3, площею 7,40 кв.м, 1-4 - житлова кімната, площею 15,30 кв.м, 1-5 - житлова кімната, площею 10,50 кв.м, 1-6 - житлова кімната, площею 7,10 кв.м, 1-10 - передпокій, площею 16,70 кв.м, 1-11 - житлова кімната, площею 14,8 кв.м, балкон до «А» всього загальною площею 77,40 кв.м, з надвірних будівель - сарай «Б», колодязь № 1, частина огорожі № 4, загальною вартістю 670 170 грн, що становить 49/100 частин будинку, що на 13 380 грн. менше ідеальної частки,
іншому співвласнику - приміщення: 1-1 - веранда, площею 16,90 кв. м, частина коридору 1-2, площею 5,6 кв.м, 59/100 частин кухні 1-3, площею 10,70 кв.м, 1-7 - ванна кімната, площею 3,7 кв.м, 1-8 - туалет, площею 4,40 кв.м, 1-9 - котельня, площею 7,70 кв.м, 1-12 - коридор, площею 18,2 кв.м, 1-13 - житлова кімната, площею 14,3 кв.м, «а» - тераса, ганок до «а», ганок до «А», всього загальною площею 81,50 кв.м, з надвірних будівель - навіс «В», зливна яма №2, ворота з хвірткою № 3, частина огорожі № 4, загальною вартістю 696930 грн, що становить 51/100 частину будинку, що на 13380 грн більше ідеальної частки.
Оскільки саме за таким варіантом позивач просив суд розділити будинок, а рішення суду в частині поділу будинку сторони не оскаржували,колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такий варіант розподілу будинку, найбільш відповідає інтересам сторін, зважаючи на те, що співвласникам виділяються частини будинку в розмірі, наближеному до їх ідеальних часток.
За таких обставин правильними є також висновки суду першої інстанції про те, що, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, здійснити поділ спірного будинку відповідно до варіанту № 1, запропонованого експертом у своєму висновку від 25 червня 2024 року, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці в частках в розмірі 13 380 грн за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
Із висновку судового експерта Свістунова І.С. № 1844/06-2024 від 25 червня 2024 року також встановлено, що для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам в житловому будинку необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи: в зовнішній стіні головного фасаду, а саме кухні № 1-3 демонтувати віконний блок, пробити дверний проріз з подальшим улаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів та улаштувати східці; між житловою кімнатою № 1-4 та житловою кімнатою № 1-11, кухнею № 1-3 та житловою кімнатою № 1-13 передбачити заходи із влаштування міжповерхового прорізу з подальшим улаштуванням сходів; між верандою № 1-1 та кухнею 1-3, житловою кімнатою №1-13 та коридором 1-12 пробити новий дверний проріз з подальшим улаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів; в кухні 1-3 влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить кухню в частках: 59/100 та 41/100 з відповідним функціональним призначенням: кухня та тамбур; в коридорі № 1-2 влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить коридор в частках: та з відповідним функціональним призначенням: коридор та коридор; між передпокоєм № 1-10 та житловою кімнатою 1-13, передпокоєм № 1-10 та коридором № 1-12 закласти дверний проріз. Також для відповідності вимогам нормативних документів необхідно: в житловій кімнаті № 1-5 передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення із житлової кімнати на кухню (влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо); в житловій кімнаті № 1-6 передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення із житлової кімнати на суміщений санвузол (влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо).
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції порядком проведення робіт, необхідних для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам в житловому будинку, оскільки, покладаючи на позивача виконання вказаних робіт, суд врахував необхідність проведення відповідачкою певного обсягу робіт для влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо у виділених їй приміщеннях в зв'язку зі зміною їх функціонального призначення, що потребує значних додаткових матеріальних затрат.
Заперечення апелянта щодо визначеного судом першої інстанції порядком проведення будівельно-ремонтних робіт з перепланування колегія суддів відхиляє, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.
Так, як видно із висновку судового експерта Свістунова І.С. № 1844/06-2024 від 25 червня 2024 рокувсі запропоновані варіанти розподілу спірного домоволодіння передбачають перепланування та переобладнання у вигляді реконструкції систем електропостачання, водопостачання, водовідведення, демонтажу дверних блоків, перегородок та влаштування дверних прорізів.
Позивачеві рішенням суду виділено частину житлового будинку, яка складається з приміщень: веранда, частина коридору, 59/100 частин кухні, ванна кімната, туалет, котельня, коридор, житлова кімната, тераса, ганок.
Відповідачці виділено: частина коридору, 41/100 частин кухні, передпокій, балкон, 4 житлові кімнати.
Тобто, саме у виділеній відповідачці частині будинку слід провести будівельно-ремонтні роботидля влаштування систем водопостачання, каналізації, вентиляції тощо у зв'язку зі зміною функціонального призначення приміщень для можливості його ізольованого використання як житлового будинку.
За таких обставин, справедливим та обґрунтованим є покладення більшої частини будівельно-ремонтних робіт щодо відокремлення належних сторонам приміщень на позивача.
Колегія суддів також ураховує, що позивач просив суд виділити йому саме ту частину будинку, яку у рішенні визначив суд.
Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову в частині поділу земельної ділянки, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що межі спірної земельної ділянки, зазначені у правоустановлюючих документах, не відповідають межах фактичного землекористування сторін, частина житлового будинку та господарських будівель частково розташовані за межами земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025.
Колегія суддів не погоджується із цим висновком суду з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
За змістом статті 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема при прийнятті спадщини на земельну ділянку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо поділу земельної ділянки, яка належить їм на праві спільної часткової власності.
Відповідно до висновку судового експерта Свістунова І.С. № 1890/08-2024 від 28 серпня 2024 року, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є технічно можливим.
У вказаному висновку також наведені можливі варіанти поділу земельної ділянки, які розроблені з урахуванням об?ємно-планувального рішення житлового будинку; розташування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на території земельної ділянки;конфігурації земельної ділянки; розміщення земель загального користування відносно досліджуваної ділянки; вимог нормативних документів чинних на дату дослідження; варіантів № 1-2 поділу житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами які зазначені у висновку експерта від 25 червня 2024 року № 1844/06-2024.
Висновок експерта складено щодо земельної ділянки, яка належить сторонам в рівних частинах відповідно до права на спадщину.
У своїй позовній заяві позивач просив суд виділити йому у приватну власність частину спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, площею 495,4 кв.м, що на схемі позначена під № 2 варіанту № 1 висновку експерта від 28 серпня 2024 року, відповідачці виділити іншу частину цієї земельної ділянки, площею 495,4 кв.м, що на схемі позначена під № 1 вказаного варіанту поділу.
Проаналізувавши вказаний висновок експерта, зважаючи на визначений варіант поділу будинку та господарчих споруд, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для поділу земельної ділянки, відповідно до варіанту № 1 висновку експерта від 28 серпня 2024 року.
Такий варіант поділу земельної ділянки є найбільш відповідним фактичному порядку користування сторонами виділеними їм частинами житлового будинку та господарських будівель і споруд та забезпечує вільне користування кожним зі власників належним йому майном.
При цьому, сторони не надали суду доказів, що фактично користуються ділянкою у інший спосіб чи будь-яких доказів, які спростовують вказаний висновок експерта.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та, відповідно, позовної заяви, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Так, відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (п.1 ст. 134 ЦПК України).
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків падання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та па підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою:,
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі з протилежною стороною). При цьому, норми статей 137. 141 ЦПК України спрямовані саме на захист прав та інтересів учасників судових процесів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість учасників отримати відшкодування понесених витрат, на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналізуючи зазначену норму процесуального права, слід дійти висновку про те, що для відшкодування витрат на правничу допомогу, заявником має бути вчинено дві обов'язкові дії, а саме, до закінчення судових дебатів зробити заяву про відшкодування судових витрат, а в подальшому, надати докази понесених витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, якщо такі докази не було подано під час розгляду справи
Як убачається з матеріалів цивільної справи, позивач ОСОБА_1 відповідно до укладеного ним договору про надання правничої допомоги від 08 квітня 2024 року, додаткової угоди від 01 липня 2024 року до договору про надання правничої допомоги б/н від 08 квітня 2024 року, додаткової угоди №3 від 30 серпня 2024 року до договору про надання правової допомоги б/н від 08 квітня 2024 року, акту про надання правової допомоги згідно з додатковою угодою № 2 від 01 липня 2024 року та додатковою угодою №3 від 30 серпня 2024 року до договору про надання правової допомоги б/н від 08 квітня 2024 року, за надання правничої допомоги при розгляді цієї справи сплатив 44508 грн, та відповідно до договору №24/05-2024 на виконання робіт з проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 24 травня 2024 року, рахунку на оплату від 24 травня 2024 року, акту здачі-приймання про надання послуг згідно з договором № 24/05-2024 від 24 травня 2024 року, від 25 червня 2024 року, договору №02/08-2024-1 на виконання робіт з проведення земельно-технічної експертизи від 02 серпня 2024 року, рахунку на оплату від 02 серпня 2024 року, акту здачі-приймання про надання послуг згідно з договором № 02/08-2024-1 від 02 серпня 2024 року, від 28 серпня 2024 року сплатив 12000 грн ФОП ОСОБА_4 за проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, а також 13000 грн за проведення земельно-технічної експертизи.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати ВС від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Верховний Суд у складі колегії суддів КГС в постанові від 01 серпня 2019 року по справі № 915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04, п. 269).
Стягуючи понесені позивачем витрати на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення витрат на правову допомогу, з урахуванням співмірності витрат складності справи, загального часу адвоката, витраченого на підготовку заяв по суті та участі в судових засіданнях, в сумі 23000 грн, виходячи з розрахунку, зазначеного в акті про надання правової допомоги, а саме: 4000 грн (вартість правничої допомоги зі складання позовної заяви про поділ житлового будинку), 15000 грн (вартість правничої допомоги за участь адвоката в судових засіданнях, виходячи з вартості 2 500 гривень за одну годину роботи), 4000 грн (вартість правничої допомоги зі складання заяви про зміну предмету позову), та часу участі в судових засіданнях 02 вересня 2024 року, 24 грудня 2024 року, 03 лютого 2025 року, 03 березня 2025 року, 27 березня 2025 року та 07 квітня 2025 року (1 година х 2 500,00 гривень).
При цьому суд обґрунтовано відхилив зазначені в акті про надання правничої допомоги, як витрати по даній справі: аналіз документів, складання (написання) заяви, замовлення та отримання платного витягу, складення (написання) та відправлення клопотання, відправлення поштової кореспонденції, оскільки вони не стосуються судового розгляду справи.
Разом з цим, оскільки апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині поділу земельної ділянки, з відповідачки слід також стягнути витрати позивача на проведення земельно-технічної експертизи в розмірі 13000 грн.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 , скасування рішення суду першої інстанції в частині поділу земельної ділянки з ухваленням нового рішення про задоволення позову у цій частині, в решті рішення належить лишити без змін, додаткове рішення слід скасувати в частині відмови у стягненні витрат на проведення земельно-технічної експертизи, в решті - залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , які подані адвокатом Носенко Тетяною Сергіївною задовольнити частково.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 рокув частині поділу земельної ділянки скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Виділити у приватну власність ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 495,4 кв.м. (0,04954 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена штрихуванням зеленого кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 2-3-4-5-8-7-22-21-20-19-13-14-15-2 зі сторонами: 15,07м27,17м-12,75м-0,51м-2,0м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 9,56м-3,59м-10,98м, з присвоєнням нової адреси.
Виділити у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 495,4 кв.м (0,04954 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена штрихуванням блакитного кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 1-2-15-14-13-19-20-18-22-17-16-9-10-11-12-1 зі сторонами: 21,71м-10,98м-3,59м-9,56м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)- 7,47м-8,18м-2,08м-25,11м.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221055500:02:028:0025, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 990,8 кв.м., що на схемі позначено під № 1 та № 2 Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024.
Залишити на праві спільної часткової власності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 земельні ділянки сумарною площею 9,2 кв.м (0,00092 га), а саме: ділянку площею 0,4 кв.м (0,00004 га), що на схемі позначена під № 3 (зображена штрихуванням рожевого кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 18-20-21- 22-18 зі сторонами:1,44м-0,31м-1,44м-0,31м; - ділянку площею 8,8 кв.м (0,00088 га), що на схемі позначена під № 4 (зображена штрихуванням рожевого кольору) Варіанту № 1 висновку експерта № 1890/08-2024 від 28.08.2024, яка проходить по точках: 5-6-9- 16-17-22-7-8-5 зі сторонами: 2,0м-6,39м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-2,0м0,51м.
В іншій частині рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 рокузалишити без змін.
Додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 травня 2025 рокув частині відмови у стягненні витрат на проведення земельно-технічної експертизи скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )на відшкодування витрат на проведення земельно-технічної експертизи 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.
В іншій частині додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 травня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 29 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома