справа № 755/20749/24
провадження № 22-ц/824/13026/2025
26 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року в складі судді Хромової О. О.,
встановив:
26.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 01 серпня 2018 року вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі та до серпня 2021 року вони проживали однією сім'єю.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року шлюб між ними розірвано.
В шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
Ірпінським міським судом Київської області 07 жовтня 2020 року видано судовий наказ (справа № 367/5980/20), яким з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 . Станом на серпень 2024 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 6 485,37 грн.
Зазначала, що в даний час виникла необхідність стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини з таких підстав.
Від народження їх дитина має проблеми зі здоров'ям органів дихання та слуху. Починаючи з 2021 року майже щомісяця дочка хворіла на гострі респіраторні вірусні інфекції, назофарингіт, риносинусит, отит, тонзиліт.
У зв'язку з захворюваннями дитина отримувала медикаментозне лікування. Також для покращення стану її здоров'я лікарем було рекомендовано санаторно-курортне оздоровлення.
З метою оздоровлення дитини в умовах морського клімату вона придбала їй путівку в дитячий табір Містраль в Республіці Болгарія, де дитина перебувала з 14 липня 2024 року по 24 липня 2024 року. Вартість путівки становить 12 000 грн.
Під час ведення військами рф бойових дій на території села Мироцьке Бучанського району Київської області, де вони з дитиною проживали у лютому-березні 2022 року, дочка зазнала психологічного насильства у вигляді моральних та психологічних страждань, що не потребує доведення.
Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №1602 від 03.11.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присвоєно статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
З метою покращення психічного здоров'я дитини вона забронювала тур до Єгипту з 24.11.2024 по 04.12.2024. Вартість тура за дитину становить 20 280 грн, і ці кошти внесені нею на рахунок туроператора.
Зазначала, що ОСОБА_4 демонструє здібності до танців та акробатики. Тому для розвитку цих здібностей дитини вона записала її в студію танців та акробатики DANCE@ACROBATIC STUDIO, де вона займається під керівництвом тренерів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з вересня 2022 року по теперішній час. В 2023 році ОСОБА_7 брала участь у різноманітних конкурсах та змаганнях у місті Києві, Черкасах, Одесі, де показувала хороші результати і займала призові місця. Весь 2024 рік ОСОБА_7 готується до міжнародних змагань, тому з нею проводяться також індивідуальні тренування.
Для забезпечення дитині можливості розвитку її здібностей відповідно до укладеного з студією DANCE@ACROBATIC STUDIO договору, вона щомісячно сплачує грошові кошти. За період з вересня 2022 року по жовтень 2024 року нею було сплачено 38 000 грн.
При цьому батько дитини не дбає про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується з дочкою, не бере участі у її вихованні, не цікавиться успіхами дитини в навчанні, не виявляє будь-якого інтересу до її внутрішнього світу.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 35 140 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
12.06.2025 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, всупереч усталеній судовій практиці.
Судом не взято до уваги, що відповідач жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову не надав. Останній з серпня 2021 року припинив усі дії по утриманню та вихованню дитини, не бажає з нею спілкуватися, брати участь в її вихованні. У зв'язку з цим рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №3096 від 03.05.2024 був наданий висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . На розгляді в Дніпровському районному суді м. Києва знаходиться справа про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Відмовивши в позові з формальних міркувань, суд жодним чином не захистив інтереси дитини.
Зазначила, що понесені нею додаткові витрати на оздоровлення дитини в умовах морського клімату пов'язані з хворобою дитиною і зумовлені негативними фактами (хворобою), що вимагають додаткових матеріальних витрат на утримання дитини. Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №761/27222/20.
Висновок суду першої інстанції про недоведеність наявності у дитини психоемоційної травми від психологічного насильства внаслідок воєнних дій не ґрунтується на законі.
Здібності дитини до танців та акробатики є особливою обставиною, яка потребує додаткових витрат. Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №751/4312/16-ц, яку суд першої інстанції не врахував.
Суд дійшов суперечливого висновку про те, що витрати на оздоровлення дитини в морському кліматі та відвідування дитиною студії танців та акробатики не є особливими обставинами, що зумовлюють додаткові витрати, викликані захворюванням чи розвитком здібностей дитини, одночасно зазначивши, що вона не надала доказів на підтвердження додаткових витрат.
Встановивши, що відповідач припинив усякі дії по утриманню і вихованню дитини, суд дійшов висновку про те, що вона не узгоджувала додаткові витрати з відповідачем.
Встановивши, що на змаганням з танців дитина посідала призові місця, суд не вважав дипломи підтвердженням здібностей дитини. Можливо акти надання послуг суперечать правилам розрахунків при здійсненні ФОП господарських операцій, однак інші докази, які б підтверджували безкоштовні заняття дитини у студії танців та акробатики і спростовували б понесені нею витрати відповідачем не надані.
07.08.2025 представник ОСОБА_2 - адвокат Грабовий О. А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Зазначив, що відповідач погодився з висновками суду першої інстанції, які вважає законними та обґрунтованими.
Вважає, що додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України не належать витрати на поїздки до Болгарії та тур до Єгипту, в які дитина їздила в 2024 році виключно за бажанням матері. Поїздка на відпочинок до Єгипту фактично відбулась через чотири місяці після перебування дитини в дитячому таборі за межами України.
Щодо витрат позивача на студію танців та акробатики, відповідач зазначав, що відвідування дитиною приватного закладу позашкільної освіти та розвитку не погоджувалося з відповідачем.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах його апеляційного оскарження, та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 01 серпня 2018 року. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року шлюб між сторонами розірвано.
Сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Ірпінським міським судом Київської області 07 жовтня 2020 року видано судовий наказ, яким з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утриманні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення нею повноліття, починаючи з 15.09.2020 року.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 19.08.2024 ВП НОМЕР_1, станом на 01.08.2024 заборгованість складає 6 485,37 грн.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ЛЖВ-691 Амбулаторії групової практики №1 КНП «Бучанський ЦПМСД» БМР, яка підписана лікарем Лінчук Ж. В. 28.06.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обслуговуванні в КНП «Бучанський ЦПМСД» БМР. За останні п'ять років мама зверталася з дитиною на прийом в приватному порядку в медичний центр СантаЛен з приводу захворювань дитини та профілактики. Лікувальні і трудові рекомендації: санаторно-курортне оздоровлення дитини.
Згідно довідки Мистрал Холидейс ООД, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відпочивала в дитячому таборі Містраль з 14 липня по 24 липня 2024 року. Вартість путівки - 12 000 грн.
Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 03 листопада 2023 року № 1602 «Про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
04 жовтня 2024 року між ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 укладено договір на туристичне обслуговування, відповідно до умов якого туристи замовляють турагенту, а турагент зобов'язується на умовах цього договору надати туристу послуги, а саме: сплатити в інтересах туриста та за рахунок наданих туристами грошових коштів, комплекс туристичних послуг, заброньованих тур агентом, відповідно до заявки (пункт 1.1). Вартість туру за цим договором складає 46 280 грн (пункт 4.1).
До договору долучено заявку на бронювання туристичного обслуговування від 04 жовтня 2024 року, відповідно до якої: турист - ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , країна перебування - Єгипет , дати туру - ІНФОРМАЦІЯ_3 , повернення 03 грудня 2024 року. Вартість тура : за дорослого - 26 000 грн, за дитину - 20 280 грн.
Суду надано Договір надання послуг, який договір регламентує взаємини між Студією танців та акробатики DANCE@ACROBATIC STUDIO в особі тренерського складу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з одного боку, та ОСОБА_1 з іншого боку.
За умовами вказаного договору Студія надає послуги у справі фізичного розвитку, фізичного виховання, розвитку фізичної підготовки, Студія приймає на навчання учня (ученицю) ОСОБА_3 у сучасних видах танцю та акробатики. Тренувальний процес з навчання триває з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2025 року.
До матеріалів справи долучені Акти надання послуг:
найменування робіт - надання послуги з розвитку фізичної підготовки згідно договору:
№1 від 30.09.2022 на суму 1200 грн, №2 від 31.10.2022 на суму 1 200 грн, №3 від 30.11.2022 на суму 1 200 грн, №4 від 31.12.2022 на суму 1 200 грн, №5 від 31.01.2023 на суму 1 200 грн, №6 від 28.02.2023 на суму 1 200 грн, №7 від 31.10.2022 на суму 1 200 грн, №8 від 28.04.2023 на суму 1 200 грн, №9 від 31.05.2023 на суму 1 200 грн, №10 від 30.06.2023 на суму 1 200 грн, №1 від 30.09.2023 на суму 1 400 грн, №2 від 31.10.2023 на суму 1 400 грн, №3 від 30.11.2023 на суму 1 400 грн, №4 від 29.12.2023 на суму 1 400 грн, №5 від 31.01.2024 на суму 1 400 грн, №6 від 29.02.2024 на суму 1 400 грн, №7 від 29.03.2024 на суму 1 400 грн, №8 від 30.04.2024 на суму 1 400 грн, №9 від 31.05.2024 на суму 1 400 грн, №10 від 30.06.2024 на суму 1 400 грн, №6 від 29.02.2024 на суму 1 400 грн;
найменування робіт - надання індивідуальних тренувальних послуг дитини, надання послуг з розвитку фізичної підготовки згідно договору:
№001/2024 від 31 серпня 2024 р. на суму 2 000 грн, №002/2024 від 30 вересня 2024 року на суму 5 000 грн, №003/2024 від 31 жовтня 2024 року на суму 5 000 грн.
Також до матеріалів справи долучено: диплом, яким нагороджується ОСОБА_4 за зайняте 1 місце у категорії Диско Слоу, Бебі Слоу , Stаrt , 29.01.2023 р. м . Одеса; диплом, яким нагороджується ОСОБА_4 за зайняте 2 місце у категорії Slow, Бебі Соло, Stаrt, 4-5 березня 2023 р. м. Черкаси; диплом, яким нагороджується ОСОБА_4 за зайняте 1 місце у категорії Диско Слоу, Бебі Соло, Початківці, 4-5 лютого 2023 року.
Відповідач ОСОБА_2 є батьком дочки ОСОБА_15 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно договору про сплату аліментів від 13 вересня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н. В., за домовленістю батьків, даним договором встановлюється обов'язок батька ОСОБА_2 сплачувати на утримання дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення донькою повноліття, починаючи з 13.09.2023.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 серпня 2024 року відкрито провадження в справі № 755/14014/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року (справа № 367/9191/23) у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру стягнених аліментів відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на утримання дитини, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не доведено, що такі додаткові витрати викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України.
Доказів узгодження з батьком відпочинку дитини за кордоном та його вартість, а також доказів здійснення витрат на оплату відвідування дитиною гуртка з танців та акробатики суду не надано.
Позивачем не доведено, що понесені нею витрати на лікування, розвиток наявних у дитини здібностей та талантів не охоплюються присудженими судом аліментами.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвалене по справі судове рішення відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Пред'являючи позовні вимоги про стягнення з відповідача половину додаткових витрат на утримання дитини, а саме за: відпочинок в дитячому таборі Містраль, Республіка Болгарія та за придбання туру в Єгипет, позивачка посилалася на те, що зазначені додаткові витрати викликані станом здоров'я дитини, яка має статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також рекомендацією лікаря щодо санаторно-курортного оздоровлення дитини.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачкою належними та допустимими доказами не доведено, що заявлені нею до стягнення додаткові витрати на утримання дитини викликані особливими обставинами, які не охоплюються присудженими судом аліментами.
З огляду на те, що дитини демонструє здібності до танців та акробатики, позивачка просила відшкодувати половину витрат на розвиток її здібностей відповідно до укладеного договору зі Студією танців та акробатики DANCE@ACROBATIC STUDIO.
Разом з тим, надані позивачкою докази на підтвердження існування у дитини вказаних здібностей та необхідності їх розвитку, не підтверджені належними та достатніми доказами понесення таких витрат.
Наданий суду договір надання послуг охоплює період з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2025 року.
Акти надання послуг з розвитку фізичної підготовки згідно договору надано за період з 30 вересня 2022 року по 31 жовтня 2024 року. Доказів понесення позивачкою витрат за надані послуги матеріали справи не містять.
Крім того, позивачка не довела можливість відповідача сплачувати такі витрати.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 січня 2019 року у справі № 369/11745/16-ц; від 17 січня 2019 року у справі № 720/1119/17; від 30 січня 2019 року у справі № 205/4622/16-ц; від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц; від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17; від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19.
Рішення суду першої інстанції не суперечить висновкамщодо застосування норми права, викладених Верховним Судом України у постанові 29 квітня 2022 року у справі №761/27222/20, та постанові від 14 січня 2019 року у справі №751/4312/16-ц, на які йде посилання в апеляційній скарзі.
Доказів того, що дитина за станом свого здоров'я потребує оздоровлення саме в Республіці Болгарія чи Єгипті матеріали справи не містять.
Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги по суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду та ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Згідно з ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук