Справа № 758/4208/25 Головуючий в суді І інстанції - Ларіонова Н.М.
Провадження № 33/824/3133/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
05 вересня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Нурієва Рустама Бейказовича на постанову Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності постановою інспектора від 02.03.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, РНОКПП НОМЕР_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 02 березня 2025 року о 00 годин 00 хвилин, ОСОБА_1 , керував автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: вул. Набережна Лугова, 6, що у Подільському районі м. Києва, з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає дійсності, блідість обличчя не природнього кольору). Водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у спеціалізованому закладі охорони здоров'я. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Нурієв Р.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що відповідно до інформації, висвітленої у протоколі про адміністративне правопорушення, виявлення перебування ОСОБА_1 із ознаками наркотичного сп'яніння відбулося 02.02.2025.
Проте, зважаючи на вимоги статей 254, 256 КУпАП, старшим лейтенантом поліції було зазначено іншу дату у протоколі про адміністративне правопорушення, аніж тієї, що мала місце, внаслідок чого, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказаним протоколом є грубим порушенням вимог КУпАП.
Разом з цим, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Таким чином, апелянт вказує, що з моменту зупинки транспортного засобу до моменту вручення та ознайомлення особи з протоколом про адміністративне правопорушення повинна здійснюватися безперервна відеозйомка, що повинна фіксувати всі обставини справи.
При цьому, відповідно до відеозапис із бодікамери працівника поліції було припинено у період з 21:08 по 21:19.
Так, відповідно до наявної інформації, перед припиненням відеозапису, ОСОБА_1 разом із працівниками поліції перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, відеозапис було поновлено вже коли ОСОБА_1 разом із працівниками поліції перебував у автомобілі поліції під час прямування до закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тому, на відеозаписі не було зафіксовано:
- оголошення того, що старшим лейтенантом поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, оголошення ознак наркотичного сп'яніння, що були виявлені у ОСОБА_1 ;
- зазначення старшим лейтенантом поліції необхідності проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім цього, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Так, початком здійснення огляду є момент виявлення поліцейським у особи ознак сп'яніння та зазначення щодо необхідності проведення відповідного огляду.
Зважаючи, що до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №260682 від 02.03.2025 не долучено відеозапису, що містить вищевказаного, варто визначити, про неможливість розцінювання відмови ОСОБА_1 як адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Таким чином, вказане свідчить про можливе умисне приховування працівниками поліції своїх протиправних дій, за результатами яких ОСОБА_1 був вимушений погодитися щодо проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
До того ж, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення як однією із ознак наркотичного сп'яніння є зіниці очей, які не реагують на світло.
При цьому, відповідно до відеозапису з технічного засобу відеозапису №477766, працівниками не було вжито заходів задля встановлення такої ознаки, а саме не проведено перевірку реакції зіниць на світло.
Окрім цього, апелянт вказує, що поведінка ОСОБА_1 відповідала дійсній обстановці, так як внаслідок зупинки його транспортного засобу виявлено, що він перебуває у розшуку, як особа, що здійснила самовільне залишення військової частини, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України. Така поведінка є звичайною реакцією на стресову ситуацію, що виникла внаслідок зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 .
Щодо наявності нервовості внаслідок вказаної причини було зазначено після встановлення факту перебування ОСОБА_1 у розшуку.
Окрім цього, блідість обличчя, аналогічно до поведінки, пояснюється реакцією ОСОБА_1 на стресову ситуацію. Коли людина відчуває стрес, в її організмі активується симпатична нервова система, що має наслідком вивільнення адреналіну, гормону, який готує тіло до реагування на загрозу. Одним з ефектів адреналіну є звуження кровоносних судин, що призводить до зменшення кровотоку до шкіри, в результаті чого шкіра стає блідою.
Відтак, на думку сторони захисту, враховуючи, вищевикладене, варто дійти до висновку про відсутність ознак, що вказували б на наркотичне сп'яніння ОСОБА_1 , що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, 05.09.2025 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника Нурієва Р.Б. про розгляд апеляційної скарги без його участі.
З метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести її розгляд за відсутності учасників судового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення захисника Нурієва Р.Б., дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 260682 від 02 березня 2025 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 , якому були роз'яснені його права. Проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив. (а.с. 2);
- у відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в зв'язку порушенням ПДР України, за проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений «жовтий» сигнал світлофора. В ході спілкування з поліцейськими, у водія виявили ознаки наркотичного сп'яніння і йому запропонували проїхати до лікарні, на що він відмовився (а.с. 8);
-іншими письмовими доказами.
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини - є хибними, оскільки ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи наявний відеозапис з боді-камери є не безперервним, тому даний доказ є недопустимим доказом - є безпідставними.
Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зареєстрованого в МЮ України за № 28/322999 від 11.01.2019 року, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов'язків поліцейським. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано частину запису, який стосується безпосередньо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, апеляційний суд зауважує, що незнання ОСОБА_1 своїх обов'язків як водія пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан сп'яніння (тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України) і наслідків такої відмови, не дає підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки, відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Нурієва Рустама Бейказовича - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко