Справа № 758/856/25 Головуючий в суді І інстанції - Казимиренко Л.В.
Провадження № 33/824/2297/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
25 липня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Глушка Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Глушка Юрія Миколайовича на постанову Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 28.12.2024, о 20 год. 05 хв., в м. Києві, проспект Європейського Союзу, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Honda City", н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Глушко Ю.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що оскаржувана постанова є необгрунтованою. Своїх висновків місцевий суд дійшов з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням процесуальних прав ОСОБА_1 , що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Крім того, висновки суду, викладені у постанові, не відповідають обставинам справи та при розгляді справи місцевий суд не надав належної оцінки доводам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та оцінки діям працівників патрульної поліції, що також свідчить про неповноту судового розгляду. Відтак, на переконання сторони захисту, оскаржувана постанова не грунтується ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи.
Так, під час судового розгляду місцевий суд неповно, формально та однобічно підійшов до з'ясування обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам, не звернув уваги на низку суперечностей у таких доказах та порушення вимог закону, які були допущені при оформленні адміністративних матеріалів, а також фактично переклав на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов'язок доводити свою невинуватість, та тим самим не сприяв повному, всебічному та неупередженому її розгляду, внаслідок чого безпідставного та незаконно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Захисник вказує, що фактичні дані, які наявні у матеріалах справи, не могли бути використані як належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Поряд із цим, як вбачається з матеріалів відеозапису, зробленого на нагрудні відеореєстратори працівників патрульної поліції, останні запропонували ОСОБА_1 проїхатись з ними до лікаря нарколога, на вулицю Петра Запорожця, 20. При цьому, в процесі розмови патрульний поліцейський починає звинувачувати ОСОБА_1 , що його вже позбавляли права керування транспортними засобами, на що ОСОБА_1 заперечує, говорячи що його двічі притягували, але суд закривав щодо нього провадження у справі. При цьому, виходячи зі змісту розмови ОСОБА_1 та працівника поліції є цілком очевидним те, що він веде себе по відношенню до ОСОБА_1 явно упереджено.
На переконання сторони захисту, аналізуючи зміст розмови ОСОБА_1 з працівниками поліції, який відображений на відеозаписі, що міститься у матеріалах справи у нього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки дії ОСОБА_1 однозначно неможливо розцінювати як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Водночас, місцевий суд вибірково звернув свою увагу на деякі факти, заливши поза своєю увагою низку фрагментів розмови ОСОБА_1 з поліцейськими, які свідчили про відсутність у його діях відмови від проходження огляду, на надавши оцінку загальному контексту такого спілкування.
Також, місцевий суд не звернув уваги на те, що працівники поліції, по суті, порушили право ОСОБА_1 на правничу допомогу, звинувативши його у відмові в проходженні огляду, після його слів до них щодо надання йому можливості зателефонувати адвокату.
Відтак, на переконання сторони захисту, вказані дії працівників поліції з ініціювання провадження призвели до несправедливості провадження в цілому, однак суд першої інстанції ці обставини залишив поза своєю увагою та належної оцінки таким обставинам не надав.
Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з одночасним закриттям провадження у цій справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Глушка Ю.М., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 207467 від 28 грудня 2024 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала. Проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив. (а.с. 2);
- у відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль марки "Honda City", н.з. НОМЕР_1 у зв'язку з порушенням водієм ПДР (не був пристебнутий паском безпеки). О 20:14 у водія ОСОБА_1 виявили ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували проїхати до медичного закладу до лікаря-нарколога. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово декілька разів пропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, на що останній відповідав що не відмовляється, при цьому кажучи, що потрібно забрати дружину. З 20:18 ОСОБА_1 роз'яснили, що у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння буде складено протокол. З 20:18 по 20:21 декілька разів пропонували проїхати до медичного закладу, однак ОСОБА_1 не відповідав, і працівник поліції вказав, що "Ви ухиляєтесь від відповіді". В подальшому було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 9);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" від 28.12.2024 о 20 год. 15 хв. у зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів (а.с. 5).
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров'я є безпідставними та спростовуються наявним в матеріалах відеозаписом з бодікамери поліцейського.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, тому провадження підлягає закриттю - є необґрунтованими. Так, поліцейські повідомляли ОСОБА_1 про те, що при відмові від проходження огляду на стан сп'яніння також складається протокол про адміністративне правопорушення.
Доводи про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини - є хибними, оскільки ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння, відповідно до висновку №006770 від 28.12.2024, у останнього 22.12.2023 року об 22-45 год. не виявлено ознак сп'яніння, що спростовує відомості викладені в протоколі - є безпідставними, оскільки в даному випадку не дотриманий порядок огляду, передбачений ст. 266 КУпАП.
Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, апеляційний суд зауважує, що незнання ОСОБА_1 своїх обов'язків як водія пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан сп'яніння (тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України) і наслідків такої відмови, не дає підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки, відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Глушка Юрія Миколайовича - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко