Справа № 939/2913/24 Головуючий в суді І інстанції - Стасенко Г.В.
Провадження № 33/824/1603/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
13 червня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Домітращук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Домітращук Ірини Михайлівни на постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пісківці, Бучанського району, Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП -
Як встановлено судом першої інстанції, 30 жовтня 2025 року, о 21-й годині 28 хвилин, в селищі Пісківці, Бучанського району Київської області по вул. Північній ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота ,поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода, керуючи автомобілем "Peugeot Partner", державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду камінь, який знаходився під парканом, та допустив зіткнення з парканом, внаслідок чого транспортний засіб та паркан зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками; після цього ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5, 2.10 "а", 12.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 36 КУпАП визначено ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Домітращук І.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року - скасувати. Провадження - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги, сторона захисту зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що докази, які перебувають в матеріалах справи не є належними та допустимими.
Так, протокол про адміністративне правопорушення, який є предметом розгляду, було складено безпідставно та обставини, викладені у ньому не відповідають дійсності.
Фактично у протоколі було зазначено, що особа керувала транспортним засобом о 23 год. 07 хв., натомість відеозйомка розпочинається з 23 год. 33 хв., коли працівники поліції заходять до будинку, де проживає ОСОБА_1 та будять останнього.
При цьому, в іншому протоколі складеного на ОСОБА_1 , а саме за ст. 122-4 КУпАП вказано, що ОСОБА_1 керував цим же транспортним засобом о 21 год. 28 хв.
В протоколі за ст. 124 КУпАП вказано, що ОСОБА_1 керував о 23 год. 25 хв.
При цьому, з відео вбачається, що, поліцейські запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, вже біля 23 год. 50 хв.
Отже, обставини викладені у протоколі не відповідають дійсності.
Крім того, у даному випадку підставою для проведення огляду було б виявлення водія, який має ознаки сп'яніння одразу після ДТП, однак, з матеріалів справи вбачається, що ймовірно ДТП відбулось не о 23-25 год., як вказано в протоколі, а у інший час.
Таким чином, проведення огляду після спливу 2 год, свідчило б про те, що такі результати не вважались би дійсними.
Разом з тим, станом на 23 год. 33 хв. коли поліцейські приїхали додому до ОСОБА_1 , останній спав у ліжку, та не був за кермом транспортного засобу та не був водієм, а відтак обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння в останнього не було.
До того ж, відеозапис є неналежним доказом, оскільки матеріали справи не містять конкретизованих даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення. При цьому, у протоколі взагалі не зазначено, що до протоколу додається відеозапис.
Відтак, на думку сторони захисту, протокол про адміністративне правопорушення не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, докази, які перебувають в матеріалах справи не є належними та допустимими, зокрема сам протокол про адміністративне правопорушення. З огляду на таке, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Домитращук І.М., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її залишити без задоволення,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Враховуючи те, що апелянт оскаржує постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 лише в частині притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд переглядає дану справу в межах поданої апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Домітращук І.М., дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 162747 від 30 жовтня 2024 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не вказав (а.с. 16);
- у відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що 30 жовтня 2024 року, о 23-й годині 33 хвилини поліцейські заходять до будинку, де в одній з кімнат спить особа чоловічої статі - ОСОБА_1 ; працівники поліції попередили, що здійснюється відеозапис; ОСОБА_1 має зовнішні ознаки сп'яніння і визнав, що він вживав спиртне; працівники поліції і ОСОБА_1 виходять з будинку, перед подвір'ям стоїть автомобіль "Peugeot Partner", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має пошкодження; о 23-й годині 46 хвилин поліцейські підходять до металевої огорожі, яка має пошкодження, власники садиби пояснили, що почули удар, вийшли на вулицю і побачили як автомобіль стоїть біля пошкодженої огорожі; о 23-й годині 50 хвилин ОСОБА_1 пояснює, що більше не буде їздити п'яним; о 23-й годині 51 хвилині поліцейські пропонують ОСОБА_1 на місці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу "Драгер", але від огляду ОСОБА_1 відмовився, після чого поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні, але ОСОБА_1 також відмовився і поліцейські роз'яснили водію наслідки відмови від проходження огляду(а.с. 29);
- іншими письмовими доказами.
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини - є хибними, оскільки ОСОБА_2 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а його працівники поліції застали вже дома у ліжку, тому суд безпідставно визнав його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є без підставними. Так, як вбачається із матеріалів адміністративної справи, що 30 жовтня 2025 року, о 21-й годині 28 хвилин, в селищі Пісківці Бучанського району Київської області по вул. Північній ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду - камінь, який знаходився під парканом, та допустив зіткнення з парканом, внаслідок чого транспортний засіб та паркан зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Після цього ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. В подальшому працівниками поліції були встановлені обставини даної пригоди і те, що саме ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, і місце події якої він залишив. Поліцейські прибули до його місця проживання, де застали ОСОБА_1 , який мав зовнішні ознаки сп'яніння і визнав, що він вживав спиртне та те, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився. Те, що саме ОСОБА_1 перебував в автомобілі, який зіткнувся з парканом, підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 51).
Доводи апелянта про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки матеріали справи не містять конкретизованих даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення і в протоколі не зазначено, що до нього додається відеозапис, є безпідставними. Так, протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 162747 від 30 жовтня 2024 року зазначено про технічний засіб відеозапису, а саме службова бодікамера (а.с. 16). Крім того, зазначено, що до протоколу долучаються інші матеріали справи.
Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, апеляційний суд зауважує, що незнання ОСОБА_1 своїх обов'язків як водія пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан сп'яніння (тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України) і наслідків такої відмови, не дає підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки, відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Домітращук Ірини Михайлівни - залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко