Справа № 361/6663/24 Головуючий в суді І інстанції - Анікушин В.М.
Провадження № 33/824/2010/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
06 червня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до відповідальності адвоката Процика Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Процика Дмитра Григоровича на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кіпчинці Полонського району Хмельницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 07 липня 2024 року, о 05 годині 37 хвилини, на 40 км а/ д Київ-Чернігів в смт. Велика Димерка, Броварського району, Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes Benz», н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6820 ARJL0275 та в закладі охорони здоров'я у КНП «Броварська БКЛ» відмовився, що зафіксовано на нагрудні портативні відео реєстратори № 475676 та № 470880, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Процик Д.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що законодавством не передбачено обов'язку чи права працівників поліції роз'яснення водіям, що вони мають право не проходити чи/або відмовитися від запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп'яніння. Працівники поліції ж, які роз'яснили ОСОБА_1 про його право відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, фактично ввели останнього в оману, так як наявність права особи виключає її юридичну відповідальність.
Також, сторона захисту звертає увагу, що дії працівників поліції, які виразились, зокрема, у тому, що вони роз'яснювали ОСОБА_1 його право відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто здійснювали роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, прав, які законодавством не передбачені.
При цьому працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що після відмови він зможе самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні і потім за результатами такого огляду звернутися з відповідною довідкою до суду і там пояснити, що він їхав тверезим.
Таким чином, дії працівників поліції були направленні виключно на спонукання до вчинення адміністративного правопорушення, тобто мало місце схиляння (підбурювання) ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, оскільки їм від нього потрібна саме така відповідь.
Крім того, матеріали відеозапису не містять беззаперечної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі.
До того ж, місцевий суд неповно дослідив відеозапис, наявний у матеріалах справи, та не дав належної оцінки вищенаведеним діям працівника поліції в контексті мотивів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Поряд із цим, суддя місцевого суду відхилив доводи захисника про те, що ОСОБА_1 намагався пройти вказаний вище огляд у медичних закладах, що підтверджується довідкою КНП «Броварська БКЛ» від 19.09.2024, оскільки цей документ не спростовує факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Окрім цього, водія ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортного засобу відповідно до ст. 266 КУпАП, що свідчить про відсутність у останнього будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, які впливали на його швидкість та реакцію, та надуманість працівників поліції про існування таких ознак взагалі.
Відтак, на думку сторони захисту, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2025 підлягає скасуванню та прийняттю нової постанови, згідно якої провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Процика Д.Г., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАПвизначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення захисника, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 101693 від 07 липня 2024 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 , якому були роз'яснені його права. Проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не вказав (а.с. 2);
- у відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та в ході спілкування з поліцейськими, у водія були виявлені ознаки сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився (а.с. 6).
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров'я є безпідставними та спростовуються наявним в матеріалах відеозаписом з бодікамери поліцейського.
Доводи захисника про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини - є хибними, оскільки ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, тому провадження підлягає закриттю - є необґрунтованими. Так, під час спілкування з поліцейськими, останні повідомляли про те, що при відмові від проходження огляду на стан сп'яніння також складається протокол про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАПта в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Також, апеляційний суд зауважує, що незнання ОСОБА_1 своїх обов'язків як водія пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан сп'яніння (тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України) і наслідків такої відмови, не дає підстав вважати, що рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки, відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 18 лютого 2025 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Процика Дмитра Григоровича - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко