02 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/4827/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Виноградової Д.О.,
за участі секретаря Годун Т.Ю,
представника відповідача Полонської Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 620/4827/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/4827/22.
03.09.2025 (згідно вхідного штампу суду) через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву, у якій просить:
визнати причини, вказані у заяві військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 620/4827/22 такими, що істотно ускладнюють виконання такого рішення;
відстрочити виконання судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 620/4827/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, до надходження коштів на виконання рішення суду на рахунок військової частини НОМЕР_1
В обгрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів та отримує цільові призначення і відповідне фінансування за кошторисами. За наведених обставин, необхідний додатковий час для виконання рішення суду, що пов'язано з отриманням бюджетних асигнувань на зазначену потребу.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 призначено судове засідання у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України на 11 вересня 2025 року о 11:00 год, у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судового засідання № 9.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Забезпечено участь представника військової частини НОМЕР_1 у судовому засіданні у справі № 620/4827/22, призначеному на 11 вересня 2025 року о 11:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до довідки Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 № 620/4827/22 11 вересня 2025 року о 11:00 год розгляд заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, не відбувся у зв'язку з оголошенням тривалої повітряної тривоги на території Чернігівської області.
Судове засідання призначено на 18.09.2025 о 11:00.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 заяву представника військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Забезпечено участь представника військової частини НОМЕР_1 у судовому засіданні у справі № 620/4827/22, призначеному на 18 вересня 2025 року о 11:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до довідки Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 № 620/4827/22, 18 вересня 2025 року о 11:00 год розгляд заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, не відбувся у зв'язку технічною несправністю обладнання представника заявника.
Судове засідання призначено на 02.10.2025 о 11:00.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за заявою представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 620/4827/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Представник відповідача у судовому засіданні заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі № 620/4827/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підтримала та просила її задовольнити.
Позивач та/або його представник у судове у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Частиною 2 статті 127 КАС України передбачено, що якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Згідно з частиною 10 статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 620/4827/22 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби з 28.02.2016 по 26.05.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 28.02.2016 по 26.05.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 17.10.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107672007).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року - залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122412642).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Приписами частини другої статті 378 КАС України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права.
У частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17).
У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци 2, 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення 27 листопада 2008 року у справі №1-37/2008).
Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява №67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Відповідач, як на підставу, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим посилається на відсутність бюджетних асигнувань та зазначає, що попри подачу начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 за вих № 811/фс від 05.02.2025, вих № 1502/фс від 07.03.2025, вих № 2110/фс від 05.04.2025, вих № 2558/фс від 06.05.2025, вих № 3072/фс від 06.06.2025, вих № 3459/фс від 18.06.2025, вих № 3067/фс від 02.07.2025, вих № 4215/фс від 04.08.2025, вих № 4724/фс від 02.09.2025 заявок на фінансування за КЕКВ 2800 на ім'я начальника забезпечувального фінансового органу ІНФОРМАЦІЯ_1 , кошти на виконання рішення суду на рахунок військової частини НОМЕР_1 не надійшли.
Суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Верховний Суд у зразковій справі № 820/6514/17 (№ Пз/9901/8/18) вказав, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у справі № 620/4827/22
Більш того, суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження того, що на даний час на рахунках військової частини НОМЕР_1 відсутні грошові кошти для виконання рішення суду, як і відсутні докази на підтвердження того, коли будуть отримані відповідні бюджетні асигнування (представник заявника не вказує терміну до якого просить відстрочити виконання рішення суду).
Крім того, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 620/4827/22 - задоволено. Відстрочено військовій частині НОМЕР_1 виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі № 620/4827/22 на 1 (один) місяць з дня отримання повного тексту ухвали суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 620/4827/22 - задоволено. Відстрочено військовій частині НОМЕР_1 виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі № 620/4827/22 на 1 (один) місяць з дня отримання повного тексту ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, суд наголошує, що у випадку повторного відстрочення виконання судового рішення, боржник перебуватиме у привілейованому становищі, що призведе до порушення принципу рівності.
Крім того, заява не містить підстав для висновку, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту судового захисту прав громадян.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 620/4827/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 620/4827/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 02.10.2025.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА