02 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/3059/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Лукашової О.Б.,
за участю секретаря Костючок В.В.,
представника відповідача Полегешко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними та скасування рішення та вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 року № 16678/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн та застосування штрафних санкцій на загальну суму 1 047 643,44 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 року № 16679/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми військового збору на загальну суму 69 842,88 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 17 460,72 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 року №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05 про заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 585,90 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 року № 16683/ Ж10/25-01-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7 792,95 грн.
В обґрунтування позову вказано, що після отримання акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивач доклав максимальних зусиль для відновлення контакту з бухгалтером. Як з'ясувалося, частина документації залишилась у бухгалтера, що унеможливило своєчасне надання підтверджуючих документів на запит Головного управління ДПС у Чернігівській області. Також вказує, що оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та протягом всього часу, зокрема протягом 2020 року, отримував соціальну допомогу, останній правомірно не нараховував та не сплачував єдиний соціальний внесок за червень 2020 року. Відповідно висновок податкового інспектора щодо того, що ПП-ФО ОСОБА_1 було порушено підпункт 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску та загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого платником було занижено суму єдиного внеску на 15 585,90 грн., в тому числі за 2020 рік в розмірі 15 585,90 грн., є хибним.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 15.05.2025 задоволено клопотання представника позивача про зміну предмета позову.
Протокольною ухвалою суду від 29.05.2025 підготовче засідання у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ПП-ФО ОСОБА_1 в порушення п.п.177.4.5 статті 1 Податкового кодексу України, до складу валових витрат за 2018 рік віднесено витрати розмірі 2880861,00 грн, за 2019 рік віднесено витрати в розмірі 680052,00 грн, що не підтверджені документально. Перевіркою встановлено порушення ст. 177 Податкового кодексу України, якою передбачено порядок визначення суми оподатковуваного доходу необхідність документального підтвердження витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанню доходу та п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-\ яким визначено порядок оподаткування доходу від підприємницької діяльності військовим збором. Внаслідок встановлених порушень, ПП-ФО ОСОБА_1 занижено чистий дохід і загальну суму 4656193,06 грн, в т. ч. за 2018 рік на суму 3163680,96 грн, 2019 рік на суму 680052,00 грн, за 2020 рік на суму 812460,10 грн, що призвело до донарахування:
податку на доходи фізичних осіб в розмірі 838114,75 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 569462,57 грн, за 2019 рік, на суму 122409,36 грн, за 2020 рік, на суму 146242,82 грн, штрафна санкція становить 209528,69 грн (податкове повідомлення - рішення №16678/ж10/25-01-24-05 в 29.10.2024 на загальну суму 1047643,44 грн, в тому числі 838114,75 грн основного платежу та 209528,69 грн штрафних санкцій);
- військового збору в розмірі 69842,88 грн в тому числі за 2018 рік на суму 47455,21 грн, 2019 рік на суму 10200,77 грн, за 2020 рік на суму 12186,90 грн, штрафна санкція становить 17460,72 грн (податкове повідомлення - рішення №16679/ж10/25-01-24-05 від 29.10.2024 загальну суму 87303,60 грн, в тому числі 69842,88 грн основного платежу та 17460,72 грн штрафних санкцій). З 31.03.2006 року по 30.04.2020 року ПП-ФО ОСОБА_1 мав категорію страхувальника 244 «Особа з інвалідністю». Враховуючи ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок за відповідні періоди не нараховувався.
У відповіді на відзив представник позивача наполягає на задоволенні позову та зазначає, що податкова перевірка охоплювала період з 01.01.2018 по 15.06.2020, однак вона була розпочата лише 15.04.2024 року, тобто майже через 4 роки після припинення підприємницької діяльності позивача. Відтак, за відсутності спеціальних обставин (як-то переривання строку давності, ухилення від оподаткування чи порушення, що не могли бути виявлені раніше), така перевірка порушує вимоги ст. 102 ПКУ та здійснена поза межами встановлених законом строків.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив справу розглядати без його участі та без участі позивача. Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 , у спірний період був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області перебував з 29.04.2016 по 15.06.2020 та здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування та був платником таких видів податків і зборів: податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, військовий збір та єдиний внесок, що не заперечується сторонами.
Позивачу 04.09.2023 направлено лист №1878/ж12/25-01-24-05-11 згідно з яким, у зв'язку з надходженням відомостей щодо припинення підприємницької діяльності Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомило, що для проведення відповідних заходів, у зв'язку з припиненням платника податків, необхідно на підставі ст.20 Податкового кодексу України, для проведення документальної перевірки відповідно пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу, надати всі документи пов'язані з господарською діяльністю за період з 01.01.2018 по 15.06.2020, а саме:
- банківські виписки но розрахунковим рахункам з 01.01.2018 по дату закриття;
- книги обліку доходів фізичної особи, яка займається підприємницькою діяльністю за період з 01.01.2018 по 15.06.2020, а у разі їх відсутності детальну інформацію помісячно щодо отриманих доходів та понесених витратах;
- рахунки, прибуткові та видаткові накладні, чеки, податкові накладні;
- товарно транспортні накладні;
- договори оренди та/або документи, які підтверджують право власності па приміщення та транспортні засоби, які використовуються в господарській діяльності;
- інформацію щодо залишків товарно матеріальних цінностей в кількісному та вартісному показниках станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 15.06.2020. У разі відсутності зазначених відомостей просило відповідно до п.п. 20.1.6 та н.п.20.1.9 н.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України провести інвентаризацію та обрахувати залишки товарно - матеріальних цінностей етапом на вищевказані дати;
- інформацію про наявність дебіторської/ кредиторської заборгованості в розрізі контрагентів станом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 15.06.2020;
- трудові договори, укладені з найманими працівниками, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви про використання податкової соціальної пільги за період з 01.01.2018 року по 15.06.2020 року (в разі наявності);
- інші документи, які стосуються здійснення господарської діяльності.
Вказаний вище лист від 04.09.2023 №1878/ж12/25-01-24-05-11 був повернутий відправнику 09.10.2023 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.03.2024 №233-п на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.7 п. 78.1, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з 15.04.2024 тривалістю 5 робочих днів:
- з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 по 15.06.2020;
- з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2018 по 15.06.2020.
На адресу позивача було направлено повідомлення від 13.03.2024 №73/ж4/25-01-24-04-04 про проведення перевірки з копією наказу від 13.03.2024 №233-п, у повідомлені також зазначено про необхідність, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) та інших документів, які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.)
Повідомлення та копію наказу позивач отримано особисто 18.03.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
24.04.2024 відповідачем складено акт від 24.04.2024 №273/ж6/25-01-24-05-01 про ненадання документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
26.04.2024 до позивача був направлений лист №727/ж12/25-01-24-05-11 про надання пояснень. Лист отриманий позивачем 06.05.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За результатами перевірки було сформовано та направлено на поштову адресу позивача Акт від 26.04.2024 № 6204/Ж5/25-01-24-05/3273907171. Позивач отримав Акт перевірки (номер поштового відправлення 1750706803575), що підтверджує представник позивача.
За висновками Акту перевіркою встановлені порушення, зокрема:
- п. 177.1, п. 177.2. п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України: було занижено суму чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4656193,06 грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 3163680,96 грн, за 2019 рік на суму 680052 грн, за 2020 рік на суму 812460,10 грн.
Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки в сумі 838114,75 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 569462,57 грн, за 2019рік на суму 122409,36 грн, за 2020 рік на суму 146242,82 грн.
- п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України: занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету.
Всього за актом перевірки за період 2018-2020 роки донараховано військового збору в сумі 69842,88 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 47455,21 грн, за 2019 рік на суму 10200,77 грн, за 2020 рік на суму 12 186,90 грн.
- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: ПП-ФО ОСОБА_1 внаслідок чого платником було занижено суму єдиного внеску на 15585,90 грн, в тому числі за 2020 рік в розмірі 15585,90 грн.
На підставі висновку Акту перевірки від 26.04.2024 № 6204/Ж5/25-01-24-05/3273907171 відповідачем були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 29.10.2024 року № 16678/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн та застосування штрафних санкцій на загальну суму 1 047 643,44 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 29.10.2024 року № 16679/Ж10/25-01-24-05 у частині заниження суми військового збору на загальну суму 69 842,88 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 17 460,72 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2024 року №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05 про заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 585,90 грн;
- рішення від 29.10.2024 року № 16683/ Ж10/25-01-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7 792,95 грн.
Вважаючи, вказані податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З матеріалів справи слідує, що на адресу позивача було направлено повідомлення від 13.03.2024 №73/ж4/25-01-24-04-04 про проведення перевірки з копією наказу від 13.03.2024 №233-п про проведення документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з 15.04.2024 тривалістю 5 робочих днів:
- з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 по 15.06.2020;
- з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2018 по 15.06.2020.
Повідомлення та копію наказу отримано особисто позивачем 18.03.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).
У відповідності до підпункту 1 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи-підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
За підпунктом 4 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Згідно з підпунктом 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такої особи, а нормами Податкового кодексу України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Більш того, положення Порядку № 1588 вказують на те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, адже після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.04.2021 у справі № 480/2004/19, від 04.11.2021 у справі № 320/1375/19.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу від 13.03.2024 № 233-п зумовлено надходженням від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки діяв у межах та у відповідності до положень податкового законодавства, зокрема, п.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Згідно з пункту 78.5 статті 78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 у справі № 802/549/16-а).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем 13.03.2024 засобами поштового зв'язку направлено позивачу на його податкову адресу примірник наказу та повідомлення про проведення перевірки, які згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення вручено позивачу 18.03.2024.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 85.4. статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 Податкового кодексу України.
Так, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПК України).
Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст.1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Згідно з вимогами пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.4 ст.85 ПК України).
Отже платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Таким чином, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.
Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 28.10.2021 у справі № 802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві № 640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі № 640/9880/19.
Водночас матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ДПС в Чернігівській області на адресу позивача надіслало запит від 04.09.2023 №1878/ж12/25-01-24-05-11 щодо надання документів. Цей запит повернуто відповідачу 09.10.2023 у зв'язку із закінченням терміну зберігання, тобто запит був направлений позивачу до видання наказу про проведення перевірки (13.03.2024), а отже вказаний запит не може вважатися таким, що пов'язаний з перевіркою, факт ненадання платником податків документів на такий запит не може бути підставою для встановлення факту їх відсутності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, діючи всупереч приписам пункту 85.4 статті 85 ПК України, а саме, завершивши перевірку без подання запиту про надання документів, порушив права позивача та позбавив його будь-якої можливості надати документи на перевірку, а отже зроблений податковим органом висновок про відсутність у скаржника документів є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.
Що стосується правомірності винесених за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки податкових повідомлень-рішень, то суд зазначає таке.
Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29.10.2024 року № 16678/Ж10/25-01-24-05 відповідач вважав, що позивачем здійснено заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн (за 2018 рік - 3 163 680,96 грн, за 2019 рік - 680 052 грн, за 2020 рік - 812 460,10 грн), у зв'язку з чим було донараховано податок з доходів фізичних осіб (18%) у сумі 838 114,75 грн (за 2018 рік - 569 462,57 грн, за 2019 рік - 122 409,36 грн, за 2020 рік - 146 242,82 грн) та застосовано штрафних санкцій відповідно до підпункту 123.2 статті 123 ПК України (25% від суми визначеного податкового зобов'язання) на загальну суму 209 528,69 грн.
В підпункті 3.2.1 Акту перевірки податковий орган вказав, що в ході проведення перевірки використано отримані виписки про рух коштів від Чернігівське РУ ПАТ КБ "Приватбанк" та Чернігівське відділення AT «Ощадбанк» ФОП ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2018 по 15.06.2020.
Відповідачем у ході перевірки було встановлено, що згідно з випискою банку Чернігівське РУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Чернігів, за період з 01.01.2018 по 15.06.2020 ПП-ФО ОСОБА_1 отримав кошти за товари та послуги від контрагентів, на загальну суму 3 869 669,06 грн (в т.ч. ПДВ 644 945,99 гри.), із них за 2018 рік у сумі 379 1269,06 грн (в т.ч. ПДВ 631879,32 грн), 2019 рік на суму 78 400 грн (в т.н. ПДВ 13 066,67 грн).
За даними виписки про рух коштів, отриманого від Чернігівське відділення АТ «Ощадбанк», м. Чернігів ПП-ФО ОСОБА_1 отримав кошти за товари та послуги від контрагентів у суму 130 235,00 грн (в т.ч. ПДВ 21 705,83 грн), а саме: за 2018 рік на суму 29 535 грн. (в т.ч. ПДВ 4 922,50 грн), 2019 рік на суму 100 700 грн (в т.ч. ПДВ 16783,33 грн).
Таким чином, ПП-ФО ОСОБА_1 по вище зазначених рахунках за період з 01.01.2018 по 15.06.2020 отримав кошти на загальну суму без ПДВ 3 333 252,24 грн, в т.ч. за 2018 рік - 3 184 002,24 грн, за 2019 рік - 149 250,00 грн.
За даними Єдиного реєстру податкових накладних у вересні 2018 року, а саме, податкова накладна від 15.09.2018 року №363, від ТОВ «Бінар», код ЄДРПОУ 14000587 в сумі 3500,00 грн., в т.ч. ПДВ 583,33 грн, а тому відповідач зазначає, що в порушення п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України ПП-ФО ОСОБА_1 до валового доходу не включена сума 2916,67 грн.
Відповідно до даних, які надійшли з центральної бази ДРФО щодо отриманих доходів та сплачених податків на користь ПП-ФО ОСОБА_1 у 3 кварталі 2018 року нараховані і виплачені кошти від ТОВ « Торг Мінус Трейд 50», код ЄДРПОУ 41212435 в сумі 14700,06 грн, в т ч ПДВ 2450,01 грн, а тому відповідач зазначає, що порушення п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України ПП-ФО ОСОБА_1 до валового доходу не включена сума 12 250,05 грн.
Також податковим органом встановлено, що в періоді, який перевіряється, ПП-ФО ОСОБА_1 отримував від ОСОБА_2 поворотну фінансову допомогу.
Дані кошти (поворотна фінансова розрахункового рахунку Чернігівське РУ ПА" допомога) надходили та списувалися з КБ "Приватбанк".
За період 2018, 2019 роки ПП-ФО ОСОБА_1 отримано на розрахункові рахунки від ОСОБА_2 кошти, як поворотну фінансову допомогу на суму 1 638 660,10 грн, повернуто кошти в сумі 826 200 грн. Сума, неповернутої поворотної фінансової допомоги становитиме 812 460,10 грн.
Всього, в порушення п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України ПП-ФО ОСОБА_1 занижено суму валового доходу на 1 095 280,06 грн, в т.ч. за 2018 рік на 282 819,96 грн, 2020 рік на 812 460,10 грн.
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу визначено, що загальний оподатковуваний дохід фізичної особи-підприємця - буд-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено: поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові, кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Якщо боржником не виконується зобов'язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою - підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов'язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб'єкта господарювання.
Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи - підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Пунктом 177.2 статті 177 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з підпунктом 177.3.1. пункту 177.3 статті 177 ПК України заначено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) та суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Щодо не повернутої поворотної фінансової допомоги в сумі 812 460,10 грн отримана від ФОП ОСОБА_2 позивач під час розгляду справи в суду надав копії відповідних договорів між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а також видаткові касові ордери.
Відповідно до договору від 23.01.2018 № 1 сума поворотної фінансової допомоги становить 1 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Перерахування коштів позивачу у сумі 1 000,00 грн відбулося 23.01.2018 на підставі платіжного документа №381, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 1 відбулося 31.10. 2018 -1000,00 грн, які були повернуті 11.07.2018 (платіжний документ №489).
Відповідно до договору від 01.02.2018 сума поворотної фінансової допомоги становить 171 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 170 300,00 грн, а саме: платіжним документом від 09.02.2018 №3692 - 5 800,00 грн, платіжним документом від 09.02.2018 №3691 - 46 000,00 грн, платіжним документом від 22.02.2018 №3699 - 20 000,00 грн, платіжним документом від 26.02.2018 №3701 - 25 000,00 грн, платіжним документом від 03.03.2018 №3703 - 35 500,00 грн, платіжним документом від 13.03.2018 №3711 - 38 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
На підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 01 лютого 2018 року надані видаткові накладні: 30.03.2018 - 50 000,00 грн (платіжний документ №415), 07.04.2018 - 40 000,00 грн (платіжний документ №422), 18.11.2018 - 80 300,00 грн (видатковий касовий ордер №21). Загальна сума повернення - 170 300,00 грн.
Відповідно до договору від 04.02.2018 сума поворотної фінансової допомоги становить 6 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 27.02.2018 № 3702 у сумі 5 800,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
На підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 04 лютого 2018 року у сумі 5 800,00 грн надано видатковий ордер від 10.07.2018 №2/1.
Відповідно до договору від 07 лютого 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 639 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 07.02.2018 №3690 у сумі 639 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 07 лютого 2018 року відбулося: 10.02.2018 - 50 000,00 грн (видатковий касовий ордер №11), 17.02.2018 - 40 000,00 грн (видатковий касовий ордер №2), 09.10.2018 - 100 000,00 грн (видатковий касовий ордер №3), 26.10.2018 - 50 000,00 грн (видатковий касовий ордер №4), 31.10.2018 - 80 000,00 грн(видатковий касовий ордер №5), 07.11.2018 - 45 000,00 грн (видатковий касовий ордер №6), 09.11.2018 - 60 000,00 грн (видатковий касовий ордер №7), 22.11.2018 - 55 000,00 грн (видатковий касовий ордер №8), 03.12.2018 - 80 000,00 грн (видатковий касовий ордер №9), 06.12.2018 - 50 000,00 грн (видатковий касовий ордер №10), 12.12.2018 - 29 000,00 грн (видатковий касовий ордер №11). Загальна сума повернення -639 000,00 грн.
Відповідно до договору від 15 лютого 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 40 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 17.02.2018 №3697 у сумі 40 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 15 лютого 2018 року відбулося: 11.07.2018 - 10 000,00 грн (видатковий касовий ордер №3/1), 15.07.2018 - 30 000,00 грн (видатковий касовий ордер №3/2). Загальна сума повернення - 40 000,00 грн.
Відповідно до договору від 16 лютого 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 20 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу платіжним документом від 16.02.2018 № 3696 у сумі 20 000,00 грн, що підтверджується даними акту перевірки та не заперечується сторонами.
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 16 лютого 2018 року відбулося 10.07.2018 - 4 300,00 грн (видатковий касовий ордер №26), 17.11.2018 - 10 000,00 грн (платіжний документ №589), 20.09.2019 - 5 700,00 грн (згідно з даними акта перевірки через АТ «Ощадбанк»). Загальна сума повернення - 20 000,00 грн.
Відповідно до договору від 10 липня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 30 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 29 800,00 грн, а саме: 10.07.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3763) , 11.07.2018 - 9 800,00 грн (платіжний документ №3763).
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 10 липня 2018 року відбулося: 11.07.2018 - 6 500,00 грн (платіжний документ 489), 12.07.2018 - 3 000,00 грн (платіжний документ №490), 10.07.2018 - 19 500,00 грн (платіжний документ 487), 12.12.2018 - 800,00 грн (видатковий касовий ордер №22). Загальна сума повернення - 29 800 грн.
Відповідно до договору від 09 жовтня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 700 000, 00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 693 915,10 грн, а саме: 09.10.2018 - 199 000,00 грн (платіжний документ №3811), 26.10.2018 - 42 000,00 грн (платіжний документ №3823), 31.10.2018 - 80 000,00 грн (платіжний документ №3828), 07.11.2018 - 25 000,00 грн (платіжний документ №3830), 09.11.2018 - 30 000,00 грн (платіжний документ №3832), 09.11.2018 - 38 000,00 грн (платіжний документ №3833), 22.11.2018 - 5 000,00 грн (платіжний документ №3840), 23.11.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3841), 23.11.2018 - 77 000,00 грн (платіжний документ №3844), 03.12.2018 - 80 000,00 грн (платіжний документ №3852), 07.12.2018 - 10 000,00 грн (платіжний документ №3854), 12.12.2018 - 18 800,00 грн (платіжний документ №3855), 14.12.2018 - 9 500,00 грн (платіжний документ №3856), 17.12.2018 - 6 000,00 грн (платіжний документ №3859), 17.12.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3858), 21.12.2018 - 7 000,00 грн (платіжний документ №3862), 17.01.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №3875), 27.03.2019 - 6 615,10 грн (платіжний документ №3919).
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 09 жовтня 2018 року відбулося: 27.11.2018 - 2 215,10 грн (видатковий касовий ордер №24), 10.10.2018 - 5 000,00 грн (платіжний документ №550), 10.10.2018 - 30 000,00 грн (платіжний документ №552), 12.10.2018 - 145 200,00 грн (платіжний документ №556), 16.10.2018 - 26 000,00 грн (платіжний документ №560), 18.10.2018 - 26 000,00 грн (платіжний документ №560), 22.10.2018 - 38 000,00 грн (платіжний документ №565), 12.11.2018 - 16 700,00 грн (платіжний документ №582), 15.11.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №587), 19.11.2018 - 15 700,00 грн (платіжний документ №590), 26.11.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №597), 27.11.2018 - 70 000,00 грн (платіжний документ №595), 28.11.2018 - 12 000,00 грн (платіжний документ №596), 05.12.2018 - 20 000,00 грн (платіжний документ №599), 07.12.2018 - 8 000,00 грн (платіжний документ №602), 12.12.2018 - 6 000,00 грн (платіжний документ №604), 27.12.2018 - 53 000,00 грн (платіжний документ №611), 28.12.2018 - 15 000,00 грн (платіжний документ №612), 08.01.2019 - 33 000,00 грн (платіжний документ №615), 11.01.2019 - 80 100,00 грн (платіжний документ №618), 16.01.2019- 37 000,00 грн (платіжний документ №619), 21.01.2019 - 10 000,00 грн (платіжний документ №621), 22.01.2019 - 5 000,00 грн (платіжний документ №623). Загальна сума повернення - 693 915,10 грн.
Відповідно договору від 29 жовтня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 33 545,00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1).
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 33 545,00 грн, а саме: 29.10.2018 - 28 000,00 грн (платіжний документ №3826), 29.10.2019 - 5 545,00 грн (згідно з даними акту перевірки через АТ «Ощадбанк»).
Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 29 жовтня 2018 року відбулося 30.11.2018 у сумі 33 545,00 грн (видатковий касовий ордер №12).
Відповідно договору від 31 жовтня 2018 року сума поворотної фінансової допомоги становить 5 300,00 грн (п.2.1), строк повернення один рік з моменту одержання суми позичальником (п.4.1)
Поворотну фінансову допомогу було перераховано позивачу у сумі 5300,00 грн, а саме: 12.06.2019 - 5 200,00 грн, 14.06.2019 - 100,00 грн. Повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до договору від 31 жовтня 2018 року відбулося 28.05.2019 у сумі 6 300,00 грн, згідно з даними акту перевірки через АТ «Ощадбанк».
Отже частина коштів була повернута шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок, а частина коштів була внесена через касу (підтверджується касовими ордерами). Відтак на момент закінчення дії останнього договору ФОП ОСОБА_1 , повернув поворотну фінансову допомогу у повному розмірі, а саме, в сумі 1 638 660,10 грн. А отже висновок податкового органу, що сума, неповернутої поворотної фінансової допомоги отриманої від ОСОБА_2 у сумі 812 460,10 грн не знайшли підтвердження під час розгляду справи, а тому висновок відповідача, що позивачем занижено суму чистого оподаткованого доходу за 2020 рік на 812 460,10 грн є передчасним.
Також податковий орган дійшов висновку про заниження суму чистого оподаткованого доходу за 2018 рік на суму 3 163 680,96 грн (різниця між сумою доходу у декларації за 2018 рік - 35 480,00 грн та даними перевірки 3 199 168,96 грн).
Сума нарахованого відповідачем оподаткованого доходу за 2018 рік у розмірі 3 199 168,96 грн складається з коштів отриманих на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» за 2018 рік у сумі 3 184 002,24 грн без ПДВ, дохід від ТОВ «Бінар» у сумі 2 916,67 грн без ПДВ, ТОВ «Торг Мінус Трейд 50» - 12 250,05 грн без ПДВ. Податковим органом не було враховано витрати позивача вказані у декларації за 2018 рік у зв'язку з ненаданням документів у сумі 2 880 861,00 грн.
Згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік дохід позивача становить 683 053,00 грн та витрати 680 052,00 грн. Водночас витрати не були враховані відповідачем у зв'язку з ненаданням документів. А тому відповідач донарахував оподаткований дохід за 2019 рік у сумі 680 052,00 грн.
Під час судового розгляду на підтвердження витрат позивач надав до суду документи на придбання товарів у контрагентів, а саме:
- у ТОВ «ТЛА Чернігів», Договір купівлі продажу від 04.01.2018 № 04/01/П/1
в 2018 році товар на суму 1 282 100,83 грн без ПДВ (1 538 521,00 грн з ПДВ);
в 2019 році товар на суму 23 400,00 грн без ПДВ (19 500,00 грн з ПДВ).
На підтвердження господарської операції надано рахунки фактури, видаткові накладні, картка рахунку 631 щодо взаємовідносин з ТОВ «ТЛА Чернігів», виписки з рахунку про оплату товару в 2018 році на суму 1 287 684,17 грн без ПДВ (1 545 221,00 грн з ПДВ) та в 2019 році на суму 14 500,00 грн без ПДВ (17 400,00 грн з ПДВ).
- у ТОВ «100 ШИН+» в 2018 році на суму 11 083,33 грн без ПДВ (13 300,00 з ПДВ) На підтвердження господарської операції надано рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, картка рахунку 631, виписки з рахунку про оплату товару в 2018 році та 2019 році на суму 1 389 482,64 грн з ПДВ рахунок, видаткову накладну, картка рахунку 631 щодо взаємовідносин з ТОВ «100 ШИН+» та виписку з рахунку на оплату товару в 2018 році на суму 13 300,00 грн з ПДВ ;
- у ТОВ «ТЕЛКО Україна» у 2018 році товар на суму на суму 1 056 417,60 без ПДВ (1 267 701,12 грн з ПДВ). На підтвердження господарської операції надано рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, картка рахунку 631, виписки з рахунку про оплату товару в 2018 році та 2019 році на суму 1 389 482,64 грн з ПДВ ;
- у ФОП ОСОБА_3 у 2018 році на суму 631 100,00 грн без ПДВ. На підтвердження господарської операції надано видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні, картка рахунку 631, виписки з банківського рахунку.
У висновках Верховного Суду, наведених в постанові від 06 листопада 2018 року в справі №813/3274/17 зазначено, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження, в даному випадку щодо визначення суми недоїмки.
Зважаючи на викладені обставини та те, що суд не вправі підміняти собою контролюючий орган та визначати реальність господарських операцій, пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю позивача та інше, без попередньої перевірки податковим органом, а відповідач позбавим можливості позивача надати документи на перевірку, то суд не може виділити з загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно. Такі дії суду будуть підміною повноважень контролюючого органу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.10.2024 № 16678/Ж10/25-01-24-05 належить задовольнити.
Щодо позову в іншій частині суд виходить з такого.
Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29.10.2024 № 16679/Ж10/25-01-24-05 відповідач вказав, що позивачем здійснено заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн (за 2018 рік - 3 163 680,96 грн, за 2019 рік - 680 052 грн, за 2020 рік - 812 460,10 грн), у зв'язку з чим було донараховано військовий збір (1,5%) у сумі 69 842,88 грн (за 2018 рік - 47 455,21 грн, за 2019 рік - 10 200,77 грн, за 2020 рік - 12 186,90 грн) та застосовано штрафних санкцій відповідно до підпункту 123.2 статті 123 ПК України (25% від суми визначеного податкового зобов'язання) на загальну суму 17 460,72 грн.
Згідно з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2024 №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05 відповідач донарахував позивачу недоїмку з єдиного внеску (22%) у розмірі 15 585,90 грн. Донарахування єдиного внеску відбулося у зв'язку з заниженням оподаткованого доходу, який підлягає оподаткуванню єдиним внеском за червень 2020 року у сумі 812 460,10 грн. Водночас суд звертає увагу, що позивач є особою з інвалідністю з дитинства, має ІІІ групу інвалідності з 01.12.2023 безстроково, згідно з посвідченням від 22.06.2006 НОМЕР_1 є отримувачем державної соціальної допомоги у зв'язку з інвалідністю з 01.07.2019 безстроково. З довідки про доходи Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради від 11.03.2025 позивач з січня по липень 2020 року включно отримував державну допомогу особам з інвалідністю. Враховуючи приписи частини 4 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач не був в червні 2020 року платником єдиного внеску.
Рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.10.2024 № 16683/Ж10/25-01-24-05 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (15 585,90 грн), до позивача застосуванні штрафні санкції у розмірі 50% від суми донарахованого єдиного внеску, а саме, 7 792,95 грн
Отже, нарахування єдиного внеску, військового збору та застосування штрафних санкцій за їх донарахування є похідним від встановленого контролюючим органом заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 4 656 193,06 грн (за 2018 рік - 3 163 680,96 грн, за 2019 рік - 680 052 грн, за 2020 рік - 812 460,10 грн), яке визнано судом передчасним, у зв'язку з позбавленням позивача права на надання документів на перевірку.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи зазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 12 112,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними та скасування рішення та вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 № 16678/Ж10/25-01-24-05.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 № 16679/Ж10/25-01-24-05.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 №Ф-16682/Ж10/25-01-24-05.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 29.10.2024 № 16683/ Ж10/25-01-24-05.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 12 112,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області ( вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44094124 ).
Повне судове рішення складено 02.10.2025.
Суддя Олена ЛУКАШОВА