02 жовтня 2025 року Справа № 580/11073/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/11073/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАЦІОНАЛІНВЕСТ» (вул. Хрещатик 189 оф.4, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39078540) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича 51, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845), відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Хрещатик 223, м.Черкаси, 18007, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
02.10.2025 вх.№49594/25 представник заявника у заяві про забезпечення позову просить: зупинити стягнення на підставі постанови відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.08.2025 №092030 про застосування до ТОВ «НАЦІОНАЛІНВЕСТ» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.
Звернувшись до суду з позовом представник позивача за довіреністю Євген Володимирович Весеньов просить: визнати протиправною та скасувати постанову від 05.08.2025 №070890 про застосування до ТОВ «НАЦІОНАЛІНВЕСТ» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн за результатом розгляду в.о.начальника відділу Олегом Лучиним справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
До заяви про забезпечення позову надана платіжна квитанція, де у призначенні платежу зазначається: судовий збір за позовом ТОВ «НАЦІОНАЛІНВЕСТ» у сумі 908,40 грн, проте не зазначається про сплати судового збору саме за забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, належить примусовому виконанню. Відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваної постанови призведе до негативних фінансових наслідків для заявника.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження.
Верховний Суд 06.02.2019 у справі №826/13306/18 зазначив, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову ознаки повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Суд не встановив необхідності для повідомлення учасників та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову - немає потреби для призначення її розгляду у судовому засіданні, тому розгляд заяви про забезпечення позову проводиться без повідомлення сторін. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.
Суд враховує Рекомендації R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду.
Суд зазначає, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень - це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві про забезпечення позову, що додана до позовної заяви не окреслено.
Суд повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, позаяк забезпечення позову, як сукупність процесуальних дій, гарантує виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечений таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Верховний Суд у справі № 826/8556/17 ЄДРСР 78022699 наголошує: необґрунтоване вжиття заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося би запобігти. Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча би однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Заявник стверджує, що звернення відповідача з метою примусового виконання до вирішення спору та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови щодо щодо стягнення адміністративно-господарського штрафу може призвести до фактичного стягнення штрафу, проте не надає доказищодо очевидної протиправності дій виконавця у межах якого саме виконавчого провадження та не вказує (з доказами на підтвердження) про існування загрози виникнення суттєвої шкоди для юридичної особи.
Суд відхиляє вищезазначене твердження заявника як очевидно необгрунтоване з урахуванням принципів діяльності та завдань виконавчої служби, а також загальних принципів господарювання в Україні: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Економічна діяльність дуже різноманітна, варіанти її здійснення різноманітні й кожний з них має власний ризик їхньої реалізації. Під зоною припустимого ризику розуміють зону, у межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто, коли очікувані збитки менше очікуваного прибутку (С.15-16). До категорії катастрофічного ризику поза залежністю від майнового й грошового збитку відносять ризик, пов'язаний із прямою небезпекою для життя людей або погрозою виникнення екологічної катастрофи (С.28). ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Економічний ризик та методи його вимірювання: Навчальний посібник. Одеса, 2011. / https://core.ac.uk/download/pdf/147035471.pdf).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Незгода заявника із рішенням уповноваженого суб'єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправним і скасування індивідуального акта від 05.08.2025 не є достатньою і вагомою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Заявник не повідомляє про наявність скарги на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів поданої до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» штрафи стягуються відповідно до закону. Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, штраф повинен бути перерахований не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення. Скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті (пункти 32, 33 Порядку), проте позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, не надав доказів звернення у встановлений Порядком спосіб зі скаргою.
Заявник не надав доказів вжиття заходів з примусового виконання оскаржуваної постанови, позаяк копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд бере до уваги, що Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, визначений механізм повернення коштів.
Верховний Суд у справі № 380/4273/21 ЄДРСР 104593158 зазначив: п.37 - підстави для зупинення вчинення виконавчих дій передбачені статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». У Законі України «Про виконавче провадження» взагалі відсутні норми, що би передбачали можливість зупинення вчинення виконавчих дій чи зупинення виконавчого провадження у випадку оскарження в судовому порядку, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами; п.40 - Верховний Суд вважає, що під час розгляду спорів про оскарження постанов може бути виправданим забезпечення позову за певних умов.
У постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі № 200/3887/19-а не підтримано висновок судів про забезпечення позову, з тих мотивів, що державний виконавець, здійснюючи примусове виконання відповідного виконавчого документа, уповноважений накладати арешт на кошти та/або майно боржника лише у межах суми стягнення. Решта ж коштів та інших матеріальних активів залишається у вільному розпорядженні боржника, який за їх рахунок може безперешкодно провадити свою господарську діяльність, забезпечувати виконання своїх договірних та інших зобов'язань, виплачувати заробітну плату тощо.
Враховуючи завдання адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України та цілей, що спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем не наведено беззаперечних доводів, що невжиття заходів зупинення стягнення на підставі виконавчого документа може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або вплинути на ефективний захист оспорюваних прав/інтересів позивача під час застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн, або є очевидні ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень щодо ТОВ «НАЦІОНАЛІНВЕСТ», яке оскаржує індивідуальний акт - постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу від 05.08.2025 №070890 як виконавчий документ, проте заявник на підтвердження доводів (може призвести до порушення) не надає відомостей щодо поточних фінансових показників діяльності суб'єкта господарювання, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених, у тому числі на банківських рахунках (з довідкою про їх кількість у банківських установах за залишках на рахунках у межах чи поза межами 17000 грн), інформацію про наявність або відсутність активів тощо.
Суд, зважаючи на предмет і підстави позову та перевірені доводи заявника, доходить висновку, що відсутні підстави для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ТОВ «НАЦІОНАЛІНВЕСТ» поданої представником - адвокатом Весеньовим Євгеном Володимировичем належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 150, 154, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні заяви ТОВ «НАЦІОНАЛІНВЕСТ» про забезпечення позову, що надана одночасно з адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАЦІОНАЛІНВЕСТ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом скерування апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після підписання.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала складена, підписана 02.10.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА