Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 квітня 2025 року справа № 520/27428/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Ніколаєвої Ольги Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання - Полянчикової Ольги Михайлівни,
представника позивача - Шемаєва Вячеслава Вікторовича,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування припису,
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Харківенергозбут») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить скасувати припис відповідача до акту перевірки від 21.08.2024 № 186 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що уповноваженими особами відповідача на підставі звернення фізичної особи проведено позапланову перевірку ПрАТ «Харківенергозбут», результати якої оформлені актом перевірки від 21.08.2024 № 186. За висновками вказаного акту позивачем порушено пункт 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», частину 2 статті 1 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», підпункт 17 пункт 5.5.1 глава 5.5 розділ V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, а саме - не надано споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про відповідну продукцію. У зв'язку з вказаним відповідачем складено припис до акту перевірки від 21.08.2024 № 186 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, яким рекомендовано позивачу у термін до 01.10.2024 з метою виявлених порушень вжити заходів щодо реалізації прав споживачів, а саме - надати споживачу інформацію про послугу постачання електричної енергії, а саме розрахунок за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням вимог. На переконання позивача, вказаний припис є таким, який порушує норми Закону України «Про інформацію».
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального провадження.
Відповідач за допомогою системи «Електронний суд» 30.10.2024 надіслано суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволення позовних з підстав, викладених у відзиві.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
На адресу Головного управління надійшло звернення від громадянина ОСОБА_1 від 23.04.2024 № О-331 щодо відмови у наданні ПрАТ «Харківенергозбут» інформації про послуги постачання електричної енергії, а саме розрахунку за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 .
У зверненні громадянина ОСОБА_1 від 23.04.2024 № О-331 та додатково наданих документах порушено питання щодо відмови у наданні ПрАТ «Харківенергозбут» інформації про послугу постачання електричної енергії, а саме розрахунку за спожиту електроенергію, за адресою: АДРЕСА_1 .
Споживач ОСОБА_1 у своїх зверненнях до ПрАТ «Харківенергозбут» наголошував, що він є власником зазначеної квартири на підставі договору купівлі-продажу. При цьому він додає копії договору купівлі-продажу, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та квитанції про здійснення оплати за спожиту електроенергію ним особисто по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом від 05.08.2024 № 482, відповідно до вимог статті 7 Закону України № 877-V, Головним управлінням «Харківенергозбут» призначено позапланову перевірку позивача.
На підставі зазначеного наказу видано направлення від 05.08.2024 № 186 та проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів відносно ПрАТ «Харківенергозбут», за результатами якої складено акт від 21.08.2024 № 186.
При проведенні позапланової перевірки ПрАТ «Харківенергозбут» за адресою: вулиця Гоголя, 10, місто Харків, встановлено, що на вимогу споживача ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 16.09.2020, не надано необхідної, доступної, достовірної, та своєчасної інформації стосовно спожитої електроенергії за вказаною адресою.
У зв'язку з вказаним відповідачем складено припис до акту перевірки від 21.08.2024 № 186 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, яким рекомендовано позивачу у термін до 01.10.2024 з метою виявлених порушень вжити заходів щодо реалізації прав споживачів, а саме - надати споживачу інформацію про послугу постачання електричної енергії, а саме розрахунок за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням вимог.
Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогою статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів, отже, конституційна норма передбачає, що захист прав споживачів відбувається шляхом здійснення контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.
У відповідності до пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 164 (далі по тексту - Положення № 164) визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Згідно до підпункту 8 пункту 4 Положення № 164 визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Відтак відповідач є територіальним органом для здійснення повноважень Держпродспоживслужби у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).
Законом України № 877-V закріплені заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
У ході розгляду справи судом встановлено, що на адресу Головного управління надійшло звернення від ОСОБА_1 від 23.04.2024 № О-331, щодо відмови у наданні ПрАТ «Харківенергозбут» інформації про послуги постачання електричної енергії, а саме розрахунку за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 .
Абзацом п'ятим частини першої статті 6 Закону України № 877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Тому, відповідно до частини першої статті 6 Закону України № 877-V підставою для здійснення перевірки слугувало звернення ОСОБА_1 від 23.04.2024, щодо дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі по тексту - Закон України № 1023-XII).
Відповідно до преамбули Закон України № 1023-ХІІ регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Приписами статті 26 Закону України № 1023-ХІІ визначено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.
У зверненні громадянина ОСОБА_1 від 23.04.2024 № О-331 та додатково наданих документах порушено питання щодо відмови у наданні ПрАТ «Харківенергозбут» інформації про послугу постачання електричної енергії, а саме розрахунку за спожиту електроенергію, за адресою: АДРЕСА_1 .
Споживач ОСОБА_1 у своїх зверненнях до ПрАТ «Харківенергозбут» наголошував, що він є власником зазначеної квартири на підставі договору купівлі-продажу. При цьому він додає копії договору купівлі-продажу, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та квитанції про здійснення оплати за спожиту електроенергію ним особисто по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом від 05.08.2024 № 482, відповідно до вимог статті 7 Закону України № 877-V, Головним управлінням призначено позапланову перевірку ПрАТ «Харківенергозбут».
На підставі зазначеного наказу видано направлення від 05.08.2024 № 186 та проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів відносно ПрАТ «Харківенергозбут», за результатами якої складено акт від 21.08.2024 № 186.
При проведенні позапланової перевірки ПрАТ «Харківенергозбут» за адресою: вулицяГоголя, 10, місто Харків, встановлено, що на вимогу споживача ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 16.09.2020, не надано необхідної, доступної, достовірної, та своєчасної інформації стосовно спожитої електроенергії за вказаною адресою.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово комунальної послуги.
Відповідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону України № 1023-ХІІ споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пункт 3 частини першої статті 1 Закону України № 1023-ХІІ передбачає, що виконавець суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Відповідно до викладеного та згідно із Законом України № 1023-ХІІ, суд дійшов висновку про те, що громадянин ОСОБА_1 вважається споживачем.
Споживач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Харківенергозбут» з проханням надати інформацію стосовно розрахунків за спожиту електроенергію. До звернення були додані: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2020, договір купівлі-продажу квартири від 16.09.2020 року де покупцем виступає ОСОБА_1 та оплата заборгованості за електричну енергію ПрАТ «Харківенергозбуту» за особовим рахунком № НОМЕР_1 (що підтверджується листом від 23.04.2024 № О-331).
Листом від 26.03.2024 № 04-18/2356, ПрАТ «Харківенергозбут» відмовлено в надані запитуваної інформації.
Позивач аргументує не надання запитуваної інформації споживачу тим, що до ПрАТ «Харківенергозбут» ОСОБА_1 не звертався та не надавав документи для укладання договору про постачання електричної енергії та переоформлення особового рахунку на своє ім'я.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 4 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
У частині першій статті 206 ЦК України зазначається, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України № 1023-ХІІ передбачено, що договором може виступити усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.
Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 20.09.2019 № 128-IX, або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Споживачем ОСОБА_1 були надані докази оплати за електричну енергію (розрахунковий документ) номер від 31.08.2022, 10.04.2024, що є підтвердженням усного правочину.
ПрАТ «Харківенергозбутом» оплату за споживання електричної енергії від споживача ОСОБА_1 (як зазначалось є власником квартири) було прийнято, та зараховано за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Будь-яких дій від ПрАТ «Харківенергозбут» щодо відмови у прийнятті чи поверненні оплати споживачу ОСОБА_1 не вчинялось.
Таким чином, між споживачем ОСОБА_1 та виконавцем (надавачем) послуг ПрАТ «Харківенергозбут» виникли усні договірні відносини.
Відтак якщо сторони своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) підтвердили факт обізнаності зі всіма умовами договору, надали згоду на його укладення наведеним вище способом, а також підтвердили факт його реального виконання, що виключає можливість визнання його недійсним.
Конклюдентні дії виявляють волю особи встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.08.2024 по справі № 537/2060/22 та постанові від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13.
З огляду на викладене, не надавши споживачу ОСОБА_1 необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про відповідну продукцію, ПрАТ «Харківенергозбут» порушило його права як споживача, передбачені пунктом 5 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII; частини другої статті 1 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» від 10.12.2015 № 887-VIII, підпункту 17 пункту 5.5.1 глава 5.5 розділ \/ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
Статтею 1561 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - у наданні громадянам-споживачам (крім споживачів фінансових послуг) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вказані порушення передбачена відповідальність відповідно до частин сьомої та восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, статті 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені порушення відображені в акті перевірки від 21.08.2024 № 186.
З метою усунення порушень ПрАТ «Харківенергозбут» видано припис до акту перевірки від 21.08.2024 № 186.
Позивач з викладеним, щодо виконання припису Головного управління, не погоджується посилаючись на те, що запитувана інформація споживачем ОСОБА_1 є конфіденційною відповідно до Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію ПрАТ «Харківенергозбут» затвердженого рішенням Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» від 04.02.2019 № 1/2019.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» від 02.101992 № 2657-XII (далі по тексту - Закон України № 2657-XII) та статті 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Положеннями статті 5 Закону України № 2657-XII визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів утримання документів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 22 травня 2024 по справі 904/2559/23.
Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі по тексту - Закон України № 2939-VI) визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційна інформація - це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Виходячи з положень частини першої статті 7 Закону України № 2939-VI, частини другої статті 21 Закону України № 2657-XII та статті 32 Конституції України конфіденційна інформація може поширюватись у таких випадках:
1. особа самостійно встановила випадки (порядок, умови), коли ця інформація може поширюватись (наприклад, у договорі про використання прав на комерційну таємницю);
2. коли особа у відповідь на прохання/пропозицію дає згоду на використання своїх конфіденційних даних. При цьому використання таких даних третьою особою здійснюється відповідно до умов наданої особою згоди;
3. коли закон дозволяє певним суб'єктам отримувати та використовувати конфіденційну інформацію без згоди особи. У таких випадках суб'єкт діє на виконання установлених повноважень та для досягнення визначеної мети (наприклад, отримання конфіденційної інформації в ході оперативно-розшукової діяльності або в ході проведення досудового слідства) і поширення конфіденційної інформації обмежується положеннями закону;
4. коли розголошення конфіденційної інформації відповідає суспільному інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає шкоду, яку може бути завдано особі поширенням її конфіденційної інформації. Таке поширення здійснюється відповідно до статті 29 Закону України № 2657-XII після застосування «трискладового тесту».
Необхідно враховувати, що вказане положення частини першої статті 7 Закону України № 2939-VI не передбачає можливості для суб'єктів владних повноважень відносити інформацію до конфіденційної. Такі суб'єкти можуть обмежувати доступ до інформації лише шляхом віднесення її до службової або таємної відповідно до закону.
Системний аналіз вказаних положень законів свідчить, що розпорядник повинен застосовувати «трискладовий тест» - вимоги, передбачені частиною другою статті 6 Закону № 2939 VI, - з урахуванням особливостей вищевказаних положень. Застосування "трискладового тесту" в такому разі повинно здійснюватися таким чином:
1) встановлення відповідності обмеження доступу до запитуваної конфіденційної інформації одному із захищених інтересів (у справах щодо надання конфіденційної інформації, як правило, такими інтересами є захист репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно);
2) встановлення можливості завдання істотної шкоди цим інтересам;
3) порівняння цієї потенційної шкоди з правом громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Якщо ця шкода не переважає суспільний інтерес в доступі до інформації, то конфіденційна інформація може бути розголошена і доступ до неї не може бути обмежений.
Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі статей 7, 8, 9 Закону України № 2939-VI відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI (частина друга статті 6, частина перша статті 8, частина перша статті 9, пункт 2 частини першої статті 22 Закону України № 2939-VI).
Лише після застосування «трискладового тесту» допустиме обмеження доступу до публічної інформації, заборона на поширення якої встановлена безпосередньо законом.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону України № 2939-VI відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст «трискладового тесту».
З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:
1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI інтересів (далі - правомірні інтереси) відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);
2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв'язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (пункт 2 частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI);
3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункт 3 частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI).
Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав «трискладового тесту» означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
Відмова у доступі до інформації у зв'язку з обмеженим до неї доступом можлива лише після проходження «трискладового тесту» (пункт 2 частини першої статті 22, частина друга статті 6 Закону України № 2939-VI).
За приписами частини сьомої статті 6 Закону України № 2939-VI обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Так, наприклад, оскільки в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», наявна інформація, яка має статус конфіденційної, запитувачу має надаватися копія декларації, з якої шляхом ретушування вилучено відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону.
Аналогічного висновку дійшов Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
З огляду на викладене, не надавши споживачу ОСОБА_1 необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про відповідну продукцію було порушено його права як споживача передбачені пункт 5 частини першої статті 21 Закону України № 1023-ХІІ.
З метою усунення зазначених порушень Головним управлінням видано припис до акту перевірки від 21.08.2024 № 186 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів винесено 21.08.2024 та в цей же день вручено представнику позивача.
Зі змісту вказаного припису Головного управління вбачається зобов'язати ПрАТ «Харківенергозбут» до 01.10.2024 усунути виявлені порушення, вжити заходів щодо реалізації прав споживачів, а саме, надати споживачу ОСОБА_1 інформацію про послугу постачання електричної енергії, розрахунок за спожиту електроенергію, за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням вимог, що містяться у зверненнях споживача ОСОБА_1 та надходили на адресу та/або електронну адресу ПрАТ «Харківенергозбут».
Про виконання вказаного припису ПрАТ «Харківенергозбут» до 04.10.2024 повинен письмово (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Харківської області або Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами.
Частиною восьмою статті 7 Закону України № 877-V визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У визначені приписом строки ПрАТ «Харківенергозбут» не надав до Головного управління документи які б підтверджували усунення чи вжиття будь-яких заходів щодо виявлених порушень при здійсненні позапланової перевірки.
Відповідно до викладеного, при винесені припису від 21.08.2024 № 186 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, Головне управління діяло на підставі, в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України.
Також, при вирішенні судом даної справи потрібно прийняти до уваги, що Дзержинським районним судом міста Харкова винесено рішення від 15.10.2024 у справі № 638/16899/24 за позовом директора з питань інформаційної діяльності та технічної підтримки ПрАТ «Харківенергозбут» ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківської області, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн за статтею 1561 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У вказаному рішенні суд в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовив повністю, та дійшов висновку, що Головне управління діяло на підставі, в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України. Судом встановлено строк на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення по справі № 638/16899/24, позивач ОСОБА_2 своїм правом подання апеляційної скарги не скористався.
Також, Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтава Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2024 ВП № 76188162. ОСОБА_2 було сплачено суму штрафу згідно постанови Головного управління від 26.08.2024 № 3 ув'язку з чим Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтава Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2024 ВП № 76188162.
З огляду на викладене, вбачається правомірність винесення Головним управлінням припису від 21.08.2024 № 186 щодо ПрАТ «Харківенергозбут».
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вулиця Гоголя, будинок 10, місто Харків, Харківська область, 61057, код ЄДРПОУ: 42206328) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (проспект Науки, 40, місто Харків, Харківська область, 61166, код ЄДРПОУ: 40324829) про скасування припису - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 02.10.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА