Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
02 жовтня 2025 р. справа №520/14120/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління №204050007543 від 06.03.2025 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 3 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримав статус інваліда 2 групи відповідно до акту огляду міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної ради. Статус інваліда 2 групи надано позивачу строком на 1 рік з проходженням повторного огляду 23.11.2023. 10.01.2024 позивач повторно пройшов огляд і відповідно до акту огляду міжрайонної Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної ради від 10.01.2024 йому продовжено статус інваліда 2 групи строком на один рік з проходженням повторного огляду 22.11.2025. Як вбачається із рішення відповідача про скасування нарахування та виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , скасування виплати пенсії відбулося у зв'язку із рішенням Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної ради скасувати рішення Шевченківської міжрайонної МСЕК від 22.11.2022, яким ОСОБА_1 було визнано інвалідом 2 групи, однак статус інваліда 2 групи, на підставі якого позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія, надано на підставі акту огляду міжрайонної Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної ради від 10.01.2024, з проходженням повторного огляду 22.11.2025. Тобто Пенсійним фондом було прийнято рішення про скасування нарахування та виплати пенсійного забезпечення позивача на підставі рішення Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної ради про скасування інвалідності, яка була призначена ОСОБА_1 рішенням Шевченківської міжрайонної МСЕК від 22.11.2022, дія якого закінчилася після ухвалення акту огляду міжрайонної Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної ради від 10.01.2024. Таким чином, у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення №204050007543 від 06.03.2025 про припинення виплати пенсії позивачу.
Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 22.11.2022 отримував пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №688068 від 23.11.2022, виданої міжрайонною Шевченківською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.05.2025 №14561-14338/Д-04/8-2000/25, позивачу з 01.03.2025 припинено виплату пенсії, у зв'язку з надходженням до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про невизнання інвалідом №42 від 25.12.2024, виданої комунальним закладом охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, відповідно до якої ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 22.11.2022. На підставі викладеного ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 06.03.2025 №204050007543.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2025 №204050007543 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025, якою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним чином засвідчену копію рішення №204050007543 від 06.03.2025 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідачем вказаного рішення суду не надано.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом №1058, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону №1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; (Положення пункту 2 частини 1 статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення КС 25-рп/2009 від 07.10.2009 року 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Згідно з частиною 3 цієї статті у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
У даній справі позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2025 №204050007543 про припинення виплати пенсії та скасування рішення про призначення йому пенсії по інвалідності з 22.11.2022.
Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач отримував пенсію по інвалідності ІІ групи з 22.11.2022, призначену відповідно до Закону №1058 на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №688068 від 23.11.2022, виданої міжрайонною Шевченківською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова.
З 01.03.2025 позивачу припинено виплату пенсії. Підставою для припинення виплати пенсії стало надходженням до ГУ ПФУ в Харківській області довідки від 25.12.2024 №42 про скасування рішення Міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертної комісії від 22.11.2022 відносно позивача та невизнання позивача особою з інвалідністю ІІ групи, про що ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 06.03.2025 №204050007543.
Отже, судом встановлено, що виплата пенсії позивачу припинена у зв'язку зі скасуванням рішення Міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертної комісії від 22.11.2022 відносно позивача, на підставі якого позивачу було призначено пенсію по інвалідності з 22.11.2022.
У матеріалах справи міститься копія довідки №42 про невизнання позивача інвалідом з 22.11.2022, що складена у зв'язку зі скасуванням рішення Міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертної комісії від 22.11.2022 щодо встановлення ІІ групи інвалідності позивачу з 22.11.2022.
Разом з тим, судом встановлено, що 10.01.2024 позивач повторно був оглянутий медико-соціальною експертною комісією та за результатом повторного медичного огляду позивачу Обласною медико-соціальною експертною комісією була видана довідка серії 12 ААГ №320010, згідно якої йому встановлена ІІ група інвалідності з 01.12.2023 з черговим переоглядом 22.11.2025.
Тобто, починаючи з 01.12.2023, позивачу встановлено інвалідність ІІ групи, що вбачається з довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №320010, у зв'язку з чим позивач мав право на нарахування та виплату йому пенсії по інвалідності.
Відомостей щодо визнання недійсною або оскарження довідки серії до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №320010 матеріали справи не містять. Отже, судом встановлено, що така довідка є чинною.
У зв'язку з чим позивачу безпідставно припинено виплату пенсії з 01.03.2025, при наявності чинної довідки МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності з 01.12.2023.
Відомостей щодо скасування рішення про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково з 01.12.2023 матеріали справи не містять.
Інших підстав для припинення позивачу виплати пенсії з 01.03.2025 відповідачем не повідомлено.
За таких обставин, враховуючи, що наявними матеріалами справи підтверджено припинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2025 та судом встановлена протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії позивачу, суд вважає за доцільне задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2025 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити позивачу нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 01.03.2025, що суд вважає достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах.
Щодо встановлення протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2025 №204050007543 про припинення виплати пенсії суд зазначає, що фактично таке рішення було прийнято у зв'язку зі скасування рішення Міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертної комісії від 22.11.2022 та невизнання позивача особою з інвалідністю ІІ групи з 22.11.2022.
Факт скасування рішення Міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертної комісії від 22.11.2022 та невизнання позивача особою з інвалідністю ІІ групи в період з 22.11.2022 підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Отже, під час розгляду справи судом не встановлено протиправності зазначеного рішення відповідача, при цьому встановлено протиправність дій щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01.03.2025.
Таким чином, у частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2025 № 204050007543 позовна вимога не підлягає задоволенню.
Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю 2 групи, з 01.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 з 01.03.2025 виплату пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю 2 групи.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.